справа № 2а-7531/09/0670
категорія 3.5
02 липня 2010 р. м.Житомир
Житомирський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ракаловича В.М.,
при секретарі - Шиндарівській В.В.,
за участю позивача та представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А-0409 про визнання наказу частково протиправним і скасування,-
встановив:
В листопаді 2009 року військовослужбовець ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Військової частини А-1318. Зазначав, що проходив службу у відповідача на посаді старшого помічника начальника відділу зберігання автомобільної техніки і був відповідальним за зберігання рідини охолоджувальної низько замерзаючої М-40. При проведенні ревізії в період з 12 червня по 07 липня 2007 року було виявлено нестачу переданої йому для зберігання під звіт вказаної рідини, у зв"язку з чим, пунктом 1 наказу командира військової частини А-1318 від 22.07.2007 року №129 його було притягнуто до матеріальної відповідальності за нестачу на загальну суму 56075 грн. 04 коп. Вважав наказ в цій частині протиправним і просив його скасувати. Посилався на те, що документи про результати ревізії належним чином не оформлені, що матеріальна відповідальність у трьохкратному розмірі застосована безпідставно, оскільки не виявлено фактів розкрадання і марнотратства, що охолоджувальна рідина витекла із систем охолодження автомобілів, в яких зберігалась, через їх несправність, а остання виникла з вини командування військової частини.
Позивач просив також повернути суму грошового забезпечення, утриману з нього з серпня 2007 року по теперішній час на підставі оспорюваного наказу.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 22 квітня 2010 року замінено відповідача по справі військову частину А-1318 на її правонаступника військову частину А-0409 в зв"язку з розформуванням Військової частини А-1318.
Позивач в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі та просив його задовольнити. Крім зазначеного в позовній заяві, пояснив, що під час прийняття охолоджувальної рідини, яка була залита в автомобілі, під звіт та в подальшому під час її освіження він не перевіряв фактичної кількості та якості (процентного вмісту етиленгліколю та густини) цієї рідини, що теж призвело до нестачі. В кожному автомобілі не вистачало декілька десятків літрів її. Як на причину виникнення нестачі посилався і на те, що при зливі охолоджувальної рідини з автомобілів частина її залишалась в системах охолодження.
У письмовому запереченні на доводи відповідача позивач вказував, що на момент зливу охолоджувальної рідини з систем охолодження автомобілів вона була наявна повністю, проте її якість не відповідала нормі (а.с.179-180).
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав. Пояснив, що вимоги позивача безпідставні, оскільки він допустив нестачу охолоджувальної рідини і повинен відшкодувати її вартість, відповідно до чинного законодавства, у трьохкратному розмірі. Посилався на те, що розмір нестачі визначено правильно, всі втрати, які мали місце внаслідок підтікання охолоджувальної рідини в системах охолодження автомобілів, списані, а крім того, частина нестачі списана в межах встановлених норм на втрати після зливу вказаної рідини з автомобілів. Посилався представник відповідача і на пропуск позивачем строку звернення з позовом до суду.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, суд дійшов висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з травня 2000 року проходив службу у військовій частині А-1318 на посаді старшого помічника начальника відділу зберігання автомобільної техніки. Ревізією фінансово-господарської діяльності в/ч А-1318, проведеною в період з 12 червня по 07 липня 2007 року, у другому відділі зберігання автомобільної техніки була виявлена нестача переданої ОСОБА_1 під звіт охолоджувальної низько замерзаючої рідини М-40 в кількості 4118,1 кг., яка була залита в системи охолодження сідельних багатоколісних тягачів МАЗ-537.
За результатами службового розслідування частину нестачі списано в межах встановлених норм. Списані також втрати від підтікання охолоджуючої рідини через вихід з ладу гумових патрубків та корозії металу в системах охолодження автомобілів.
З метою відшкодування решти нестачі охолоджувальної рідини в кількості 3508,2 кг. командиром військової частини А-1318 22.07.2007 року виданий наказ №129, пунктом 1 якого ОСОБА_1, як матеріально-відповідальну особу було притягнуто до матеріальної відповідальності за нестачу охолоджуваючої рідини в трьохкратному розмірі на загальну суму 56075 грн. 04 коп.
Підстав для визнання вказаного пункту наказу протиправним не вбачається.
Відповідно до абз. 4 п. 13 розділу ІІІ Положення про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, військовослужбовці і призвані на збори військовозобов'язані несуть матеріальну відповідальність у повному розмірі шкоди, заподіяної з їх вини державі, у разі недостачі, а також знищення або псування військового майна, переданого їм під звіт для зберігання, перевезення, використання чи для іншої мети.
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Переліку військового майна, нестача або розкрадання якого відшкодовується винними особами у кратному співвідношенні до його вартості" від 2 листопада 1995 р. N 880, нестача рідини охолоджувальної відшкодовується винними особами у трикратному розмірі.
Постановою КМ України від 22 січня 1996 р. N 116 затверджено Порядок визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей.
З матеріалів справи та пояснень сторін вбачається, що ОСОБА_1 допустив нестачу переданої йому під звіт для зберігання охолоджувальної рідини, вартість якої повинен відшкодувати в трикратному розмірі.
По книзі обліку наявності та руху матеріальних засобів служби паливо-мастильних матеріалів за ОСОБА_1 рахувалось 12284 кг. охолоджувальної рідини М-40, що підтверджується його особистим підписом при проведенні звірки. В судовому засіданні ОСОБА_1 також підтвердив, що згідно документів він прийняв охолоджувальну рідину в такій кількості на зберігання.
Під час ревізії охолоджувальна рідина була злита з систем охолодження автомобілів, де зберігалась, після чого виявилась її нестача в кількості 4118,1 кг. З врахуванням списання частини цієї нестачі її розмір зменшився до 3508,2 кг.
ОСОБА_1 не зміг довести, що нестача виникла з вини інших осіб. Він визнав, що сторонні особи не мали доступу до автомобілів, в системах охолодження яких зберігалась охолоджувальна рідина, бокси були опечатані. Погодився він і з тим, що нестача, яка утворилась внаслідок підтікання охолоджувальної рідини в деяких автомобілях, списана в повному обсязі.
Як вже зазначалось, в обгрунтування позову ОСОБА_1 посилався і на те, що під час прийняття під звіт охолоджувальної рідини, яка була залита в автомобілі, та в подальшому під час її освіження він не перевіряв фактичної кількості та якості (процентного вмісту етиленгліколю та густини) цієї рідини, що теж призвело до нестачі. Проте ці доводи суд не приймає до уваги, оскільки недбалість матеріально-відповідальної особи не звільняє її від матеріальної відповідальності.
Нестачу охолоджувальної рідини позивач намагався пояснити і повітряними "пробками" в системах охолодження двигунів, через які неможливо було злити її повністю. Проте, як вбачається з інформації заступника командира в/ч А-1494 з логістики від 23 червня 2010 року №26/1123, конструкція системи охолодження двигуна сідельного багатоколісного тягача МАЗ-537 дозволяє повне зливання з неї охолоджувальної рідини (а.с.210).
Звертає на себе увагу і непослідовність пояснень та заперечень позивача стосовно причин виникнення недостачі, що теж свідчить про його спроби будь-що ухилитись від передбаченої законом відповідальності.
Так, в письмовому поясненні, яке позивач давав під час ревізії, він зазначав, що в кожному автомобілі не вистачало 20-30 літрів охолоджувальної рідини, проте пояснював це повітряними "пробками" (а.с.77), у адресованих суду запереченнях від 19 січня 2010 року стверджував, що при зливанні охолоджувальної рідини з автомобілів вона була вся в наявності, але недостатньої густини, а нестача виявилась лише після здачі її на склад, де її обсяг був перерахований з розрахунку нормативної густини (а.с.179). В останніх судових засіданнях знову визнав, що в кожному автомобілі не вистачало по декілька десятків літрів охолоджувальної рідини.
Що стосується недоліків в оформленні акту ревізії, то вони в даному випадку значення не мають, оскільки з приводу викладених в ньому фактів спору між сторонами не існує. Спірним питанням є не розмір нестачі, а причини її виникнення, про які в акті не йдеться.
На підставі викладеного та керуючись Положенням про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду заподіяну державі, Постановами Кабінету Міністрів України №880 від 02.11.1995 року, №116 від 22.01.1996 року, ст. ст. 158-163 КАС України, суд,-
постановив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до військової частини А-0409 про визнання частково протиправним і скасування наказу командира військової частини А-1318 №129 від 22.07.2007 року відмовити за безпідставністю.
Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня складання постанови у повному обсязі. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя: В.М. Ракалович
Повний текст постанови виготовлено: 07 липня 2010 р.
присуджено до стягнення < сума > грн.
матеріальну шкоду < сума > грн.
моральну шкоду < сума > грн.