Справа № 276/1635/24
Провадження по справі 1-кп/276/117/24
13 серпня 2024 року смт. Хорошів
Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_3 ,
особи, стосовно якої розглядається клопотання ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
законного представника особи, стосовно якої розглядається клопотання ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024060490000239 від 08.04.2024 з клопотанням про застосування примусових заходів медичного характеру щодо
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець с. Чайківка Радомишльського району Житомирської області, зареєстрований та проживаючий в АДРЕСА_1 , громадянин України, не працюючого, раніше не судимого,
у зв'язку із вчиненням суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст.259 КК України,
07.04.2024 о 13 год. 45 хв. ОСОБА_4 , перебуваючи на території КУ «Новоборівський психоневрологічний інтернат», що в смт Нова Борова, по вул. Лісна, 2А Житомирського району Житомирської області, вирішив зателефонувати до екстрених служб та повідомити про замінування важливого об'єкту інфраструктури, а саме залізничного вокзалу, розташованого в м. Коростень по вул. Небесної Сотні, 18 Коростенського району Житомирської області .
Згідно Постанова Кабінету Міністрів України від 16.04.2024 за №48 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 9 жовтня 2020 р. № 1109», забезпечення роботи вокзалів та вузлових станцій залізничного транспорту відносить до критичної інфраструктури.
Так, ОСОБА_4 , у цей же день та місці, з метою порушення нормального функціонування важливого об'єкту інфраструктури, а саме залізничного вокзалу, розташованого в м. Коростень по вул. Небесної Сотні, 18 Коростенського району Житомирської області , використовуючи власний мобільний телефон марки «MEIZU» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» за номером НОМЕР_3 , зателефонував на загальновідомі номери екстрених служб « 101 , 103, 911», де в подальшому був з'єднаний із номером чергової частини Головного управління Національної поліції в Житомирській області (№ 407-601), та здійснив усне, завідомо неправдиве повідомлення про замінування важливого об'єкту інфраструктури, а саме залізничного вокзалу, що в м. Коростень по вул. Небесної Сотні, 18 Коростенського району Житомирської області , тобто про підготовку вибуху, що загрожувало загибеллю людей, знищенню та пошкодженню майна загально небезпечним способом, при цьому усвідомлюючи, що поширена ним інформація є неправдивою та порушує громадську безпеку.
У результаті вказаних дій ОСОБА_4 , на тривалий час була порушена нормальна робота важливого об'єкту інфраструктури, а саме залізничного вокзалу, розташованого в м. Коростень по вул. Небесної Сотні, 18 Коростенського району Житомирської області , оскільки в результаті даних дій, спрямованих на завідомо неправдиве повідомлення про загрозу безпеці громадян, на місце події було викликано слідчо-оперативну групу Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області, які провели евакуацію громадян із приміщення вказаного залізничного вокзалу, та провели заходи з пошуку можливого вибухового пристрою.
У ході проведення вказаних заходів вибухонебезпечних речовин, предметів чи пристроїв виявлено не було.
Вказані суспільно небезпечні діяння ОСОБА_4 містять ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.
В судовому засіданні ОСОБА_4 підтвердив обставини, викладені в клопотанні про застосування примусових заходів медичного характеру. Розповів, що хотів привернути до себе увагу та в один із днів, точної дати не пам'ятає, перебуваючи на території КУ «Новоборівський психоневрологічний інтернат», зі свого телефону марки «MEIZU» зателефонував на спецномери до управління поліції та повідомив що заміновано залізничний вокзал у місті Коростені. У цей же день до психоневрологічного інтернату приїхали працівники поліції, які вилучили у нього мобільний телефон із сім-картою. У вчиненому розкаюється, зазначив, що лікується від психічних розладів з 2014 року, проте заперечив щодо застосування відносно нього примусових заходів медичного характеру так як вважає, що його стан здоров'я покращився.
Захисник ОСОБА_4 - адвокат ОСОБА_5 підтримав позицію свого підзахисного, вказавши що факт вчинення ним суспільно-небезпечного діяння знайшов підтвердження у судовому засіданні, проте ОСОБА_4 не підлягає покаранню.
Законний представник ОСОБА_4 - директор КУ «Новоборівський психоневрологічний інтернат» ОСОБА_6 в судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_4 перебуває в КУ «Новоборівський психоневрологічний інтернат» з 2017 року, має розлади психічного здоров'я, неодноразово проходив лікування в Житомирській обласній психіатричній лікарні, але не тривале, у 2020 році ОСОБА_4 вже вчиняв дії пов'язані з повідомленням про замінування різних об'єктів, проте його до відповідальності не притягували, зазначив, що дійсно у квітні 2024 працівниками поліції на території КУ «Новоборівський психоневрологічний інтернат» проводилися слідчі дії, під час яких у ОСОБА_4 було вилучено мобільний телефон. Законний представник ОСОБА_4 клопотання прокурора підтримав, просив застосувати до ОСОБА_4 заходи медичного характеру, зазначивши, що Новоборівський психоневрологічний інтернат є соціальним закладом, надає послуги з проживання окремим категоріям громадян та не являється медичним закладом, а тому не зможе забезпечити лікування ОСОБА_4 .
Факт вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого ч.2 ст. 259 КК України та вчинення його саме ОСОБА_4 підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засіданні письмових доказів, а саме :
- рапортом реєстрації повідомлення в ІТС ІПНП Коростенського РУП ГУНП в Житомирській області за №4301 від 07.04.2024, яким зафіксовано неправдиве повідомлення про замінування залізничного вузла в м. Коростень, здійсненого невідомою особою з номеру телефону НОМЕР_5 ;
- протоколом огляду місця події від 07.04.2024, яким оглянуто залізничний вокзал в м. Коростень, по вул. Небесної Сотні, 18 Коростенського району Житомирської області , де вибухових матеріалів виявлено не було;
- протоколом огляду місця події від 07.04.2024, під час якого у ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 , вилучено мобільний телефон, з якого останній здійснив неправдиве повідомлення про замінування;
- протоколом огляду речей від 09.04.2024, яким оглянуто вилучений в ОСОБА_4 мобільний телефон марки «Meizu» із сім-картою «Київстар» № НОМЕР_3 ;
На підставі викладеного, оцінюючи зібрані та дослідженні у кримінальному провадженні докази у їхній сукупності, суд вважає доведеним, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, передбачене ч. 2 ст. 259 КК України - завідомо неправдиве повідомлення про підготовку вибуху критично важливого об'єкту інфраструктури.
Згідно висновку судово-психіатричної експертизи №70-2024 від 02.07.2024 року встановлено, що ОСОБА_4 у період часу вчинення протиправного діяння та після цього страждав на помірно виражену деменцію внаслідок органічного ураження головного мозку змішаного (перинатального, інтоксикаційного, судинного) генезу, з вираженими характерологічними змінами особистості по нестійкому типу з психотичними включеннями, що позбавляло його здатності усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 потребує застосування щодо нього примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру та просив суд прийняти рішення про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Згідно з вимогами ч. 1 ст. 512 КПК України судовий розгляд здійснюється одноособово суддею в судовому засіданні за участю прокурора, обов'язковою участю фізичної особи, стосовно якої вирішується питання про застосування примусових заходів медичного характеру, її законного представника та захисника згідно із загальними правилами цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 513 КПК України передбачено, що визнавши доведеним, що особа вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності або після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу, яка виключає можливість застосування покарання, суд постановляє ухвалу про застосування примусових заходів медичного характеру.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 19 КК України не підлягає кримінальній відповідальності особа, яка під час вчинення суспільно небезпечного діяння, передбаченого цим Кодексом, перебувала в стані неосудності, тобто не могла усвідомлювати свої дії (бездіяльність) або керувати ними внаслідок хронічного психічного захворювання, тимчасового розладу психічної діяльності, недоумства або іншого хворобливого стану психіки. До такої особи за рішенням суду можуть бути застосовані примусові заходи медичного характеру.
Згідно з вимогами зі ст. 92 КК України примусовими заходами медичного характеру є надання амбулаторної психіатричної допомоги, поміщення особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, в спеціальний лікувальний заклад з метою її обов'язкового лікування, а також запобігання вчиненню нею суспільно небезпечних діянь.
У силу ст. 93 КК України примусові заходи медичного характеру можуть бути застосовані судом до осіб, які вчинили у стані неосудності суспільно небезпечні діяння.
Відповідно до ст. 94 КК України залежно від характеру та тяжкості захворювання, тяжкості вчиненого діяння, з урахуванням ступеня небезпечності психічно хворого для себе та інших осіб, суд може застосувати такі примусові заходи медичного характеру: надання амбулаторної психіатричної допомоги в примусовому порядку; госпіталізація до психіатричного закладу із звичайним наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу з посиленим наглядом; госпіталізація до психіатричного закладу із суворим наглядом.
Госпіталізація до закладу з надання психіатричної допомоги із звичайним наглядом може бути застосована судом щодо психічно хворого, який за своїм психічним станом і характером вчиненого суспільно небезпечного діяння потребує тримання у закладі з надання психіатричної допомоги і лікування у примусовому порядку (ч. 3 ст. 94 КК України).
Так, згідно висновку судово-психіатричної експертизи №70-2024 від 02.07.2024 року ОСОБА_4 страждає на помірно виражену деменцію внаслідок органічного ураження головного мозку змішаного (перинатального, інтоксикаційного, судинного) генезу, з вираженими характерологічними змінами особистості по нестійкому типу з психотичними включеннями. Під час скоєння інкримінованих йому дій не міг та в даний час не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. ОСОБА_4 потребує застосування примусових заходів медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
Також зі змісту висновку судово-психіатричної експертизи №70-2024 від 02.07.2024 року вбачається, що ОСОБА_4 хворіє психічним захворюванням з 2014 року, неодноразово перебував на стаціонарному лікуванні в Житомирській обласній психіатричній лікарні №1, востаннє з 08.06 по 14.07.2021 року, після виписки із стаціонару відмовлявся від прийому підтримуючого лікування, в зв'язку з чим погіршувався його психічний стан, став конфліктним, агресивним, у 2019 році втік з інтернату, у 2020 році наніс тілесні ушкодження медсестрі інтернату.
Виходячи з роз'яснень п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 03 червня 2005 року «Про практику застосування судами примусових заходів медичного характеру та примусового лікування» примусові заходи медичного характеру мають застосовуватися лише за наявності по справі обґрунтованого висновку експертів психіатрів про те, що особа страждає на психічну хворобу чи має іншій психічний розлад, які зумовлюють її неосудність або обмежену осудність, викликають потребу в застосування щодо неї таких заходів. Для об'єктивної оцінки ступеню небезпечності хворого для себе або інших осіб суд має спочатку з'ясувати думку експертів, психіатрів стосовно виду примусових заходів медичного характеру, які можуть бути призначені психічно хворій особі в разі визнання її неосудною, а потім з урахуванням висновків експертів та характеру вчиненого цією особою суспільно небезпечного діяння, ухвалити рішення про вибраний ним вид примусових заходів медичного характеру.
При вирішенні питання про застосування до ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру суд враховує ступінь тяжкості та характер вчиненого суспільно-небезпечного діяння, дані про його особу, стан психічного здоров'я, думку учасників судового провадження, та вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом.
При визначенні виду і міри медичного характеру, суд враховує не тільки характер душевного захворювання та рекомендації експертів, але й те, що ОСОБА_4 вчинив суспільно небезпечне діяння, яке відноситься до тяжких злочинів, яке порушувало нормальну роботу об'єкта критичної інфраструктури та безпеку значного кола людей, а тому невжиття відносно ОСОБА_4 примусових заходів медичного характеру може спричинити загрозу спричинення безпосередньої або неминучої шкоди цій особі або іншим особам.
Окрім того, суд зазначає згідно п.6 Правил застосування примусових заходів медичного характеру в спеціальному закладі з надання психіатричної допомоги, затверджених Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 31.08.2017 року № 992 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 20 листопада 2017 р. за № 1408/31276, примусові заходи медичного характеру застосовуються у межах адміністративно-територіальної одиниці відповідно до місця проживання пацієнтів. Мережа спеціальних закладів з надання психіатричної допомоги затверджується наказом Міністерства охорони здоров'я України.
Цивільний позов не заявлено, процесуальні витрати по справі відсутні.
Арешт, накладений слідчим суддею Коростенського міськрайонного суду Житомирської областіна вилучений мобільний телефон із сім-карткою відповідно до ст. 174 КПК України підлягає скасуванню.
Оскільки вилучений у ОСОБА_4 мобільний телефон марки «MEIZU» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» за номером НОМЕР_3 використаний ним як засіб вчинення кримінального правопорушення, він відповідно до п.1 ч.9 ст.100 КПК України підлягає конфіскації.
Керуючись ст. ст. 19, 92-94 КК України, ст. ст. 370, 372, 376, 505, 513, 516 КПК України, суд
Клопотання про застосування примусових заходів медичного характеру у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12024060490000239 від 08.04.2024 відносно ОСОБА_4 у вчиненні ним суспільно-небезпечного діяння, передбаченого ч. 2 ст.259 КК України задовольнити.
Застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 примусові заходи медичного характеру у виді госпіталізації до психіатричного закладу зі звичайним наглядом, у зв'язку із вчиненням ним суспільно-небезпечного діяння, що містить ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 259 КК України.
Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08.04.2024, на мобільний телефон марки «MEIZU», в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» за номером НОМЕР_3 .
Речові докази у кримінальному провадженні №12024060490000239, а саме мобільний телефон марки «MEIZU» ІМЕІ1: НОМЕР_1 , ІМЕІ2: НОМЕР_2 , в якому знаходилась сім-карта оператора мобільного зв'язку ПрАТ «Київстар» за номером НОМЕР_3 , який зберігається в кімнаті речових доказів ВП №4 Житомирського РУП - конфіскувати.
Роз'яснити, що зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно-небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані здоров'я відпала потреба в раніше застосованих заходах медичного характеру.
Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня її проголошення через Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області.
Повний текст ухвали оголошено 14.08.2024 о 17 год. 00 хв.
Суддя ОСОБА_1