Справа № 274/2586/24
Провадження № 2/0274/878/24
13.08.2024 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., при секретарі Рудич М.О., представника позивача ОСОБА_1 , розглянувши в відкритому підготовчому засіданні в залі суду в м. Бердичеві Житомирської області заяву представника позивача адвоката Лунегова О.О. про зміну предмета позову в межах цивільної справи за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та 3% річних -
На розгляді Бердичівського міськрайонного суду перебуває вищевказана справа, провадження у якій відкрито судом 10 квітня 2024 року. Справа призначена до розгляду в порядку загального позовного провадження.
13.06.2024 року на адресу суду надійшла заява від представника позивача, про зміну предмету позову , відповідно до якої просить суд прийняти до розгляду дану заяву, стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 безпідставно набуті на підставі розписки кошти в сумі 30 000,00 дол. США ; стягнути з ОСОБА_3 на користь позивача відповідно до вимог ст. 625 ЦК України 3 % річних в розмірі 2700 дол. США, а також сплачений судовий збір та витрати на правову допомогу .
03.07.2024 року представник відповідача ОСОБА_4 спрямував письмове заперечення щодо прийняття заяви про зміну предмета позову, просить суд відмовити у прийнятті заяви про зміну предмету позову з тих підстав, що 13.06.2024 року представник позивача подав до суду новий позов, зокрема змінив предмет позову - стягнення безпідставно набутих на підставі розписки коштів, та змінив підстави позову: у первинному позові позивач обґрунтовував, що відповідач має борг за борговою розпискою, у заяві про зміну предмету позову представник позивача зазначає, зо відповідач безпідставно заволодів коштами та їх утримує. Таким чином представник позивача одночасно змінює предмет та підстави позову, що суперечить вимогам ст. 49 ЦПК України.
В підготовчому засіданні представник позивача підтримав своє клопотання про прийняття до розгляду заяви про зміну предмета позову.
Представник відповідача - адвокат Сачок А.В. в підготовче засідання не з"явився, на адресу суду спрямував заяву про проведення підготовчого засідання без його участі та без участі відповідача.
При вирішенні заяви представника позивача про зміну предмету позову суд виходить з наступного.
Процесуальні права та обов'язки сторін визначені ст. 49 ЦПК України, тож відповідно до ч. 3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Верховний Суд у постанові від 09 липня 2020 року по справі N 922/404/19 зазначив, що позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.
Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.
Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.
Отже зміна предмета позову означає зміну матеріальної вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається, оскільки у разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога позивача, яка обґрунтовується іншими обставинами, що за своєю суттю є новим позовом.
Відповідно до ч.3 ст. 49 ЦПК України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.
Позивач може змінити або підставу, або предмет позову. Зміна підстав і предмету позову не допускається. Верховний Суд вказує, що якщо в процесі розгляду справи повністю змінюються підстави й предмет позову, то це слід розглядати як нові позовні вимоги, які мають бути оформлені письмовою заявою у відповідності з ЦПК України і одночасною відмовою від раніше заявлених вимог. Зокрема, такий правовий висновок надано Верховним Судом у постанові від 16.03.2018 року в справі №916/1764/17.
Не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права.
Аналогічні висновки Верховного Суду викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 та у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 15 жовтня 2020 року у справі № 922/2575/19, у постанові Верховного суду від 22 липня 2021 року по справі № 910/18389/20.
Особа, яка звертається до суду з позовом, самостійно визначає у позовній заяві, яке її право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред'явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Предмет позову кореспондується із способами захисту права, які визначені, зокрема у статті 16 Цивільного кодексу України, а відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, що може полягати в обранні позивачем іншого/інших, на відміну від первісно обраного/них способу/способів захисту порушеного права, в межах спірних правовідносин.
Необхідність у зміні предмету позову може виникати тоді, коли початкові вимоги позивача не будуть забезпечувати чи не в повній мірі забезпечать позивачу захист його порушених прав та інтересів.
Зміна предмету позову можлива, зокрема у такі способи: 1) заміна одних позовних вимог іншими; 2) доповнення позовних вимог новими; 3) вилучення деяких із позовних вимог; 4) пред'явлення цих вимог іншому відповідачу в межах спірних правовідносин.
Суд вбачає, що звертаючись в березні 2024 року з позовною заявою до суду, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість за розпискою та 3 % річних .
Як підставу для позову, позивач вказав на те, що 20.09.2014 року відповідач написав розписку про те, що дійсно отримав у ОСОБА_2 30000,00 дол США для розпаювання земель ФГ " Світанок" в кількості 51,25 га на членів сім"ї родини ОСОБА_2 . Умови розписки відповідач не виконав, кошти не повернув.
Згідно заяви про зміну предмету позову, поданої 13.06.2024 року, представник позивача зазначив, що 20.09.2014 року відповідач написав розписку про те, що дійсно отримав у ОСОБА_2 30000,00 дол США для розпаювання земель ФГ " Світанок" в кількості 51,25 га на членів сім"ї родини ОСОБА_5 . Умови розписки відповідач не виконав, кошти не повернув, тобто відповідач отримав кошти у позивача безпідставно.
Отже, дослідивши редакцію первісного позову про стягнення боргу та 3 % річних та заяву представника позивача від 13.06.2024 року про зміну предмету позову на стягнення безпідставно набутих коштів, суд вбачає, що стороною позивача змінено не лише предмет позовних вимог, а і його підстави; викладено нові обґрунтування та обставини позовних вимог, визначено нові правові підстави позовних вимог.
Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - зміну обставин, на яких ґрунтуються вимоги особи, яка звернулася з позовом. Зміна предмету або підстав позову може відбуватися лише у межах спірних правовідносин. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Наслідком розгляду заяви, зміст якої свідчить про одночасну зміну предмета і підстав позову є повернення такої заяви та розгляд раніше заявлених позовних вимог, якщо позивач не відмовляється від позову. Водночас у таких випадках позивач не позбавлений права звернутися з новим окремим позовом у загальному порядку.
Правовий висновок Верховного Суду, що регулює подібні правовідносини викладений у постановах Верховного Суду від 22 січня 2020 року у справі №826/19197/16, від 22 липня 2021 року.
Отже, суд вбачає, що у заяві про зміну предмету позову, що надійшла на адресу суду 13.06.2024 року фактично змінено як предмет, так і підстави позову, що суперечить положенням ст. 49 ЦПК України, та не допускається.
За результатами викладеного, суд приходить до висновку про необхідність відмови у прийнятті до розгляду та повернення заяви представника позивача ОСОБА_1 про зміну предмету позову, яка надійшла на адресу суду 13.06. 2024 року.
З урахуванням наведеного, керуючись ст. 49, 189, 196-198, 258-261, 353 ЦПК України, суд
В прийнятті заяви представника позивача адвоката Лунегова О.О. про зміну предмету позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення боргу та 3% річних відмовити та повернути її заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються в апеляційну скаргу на рішення суду.
Повний текст ухвали виготовлено 14 серпня 2024 року
Суддя Т.М. Вдовиченко