справа № 274/5803/24
провадження № 2/0274/1455/24
Рішення
Іменем України
14.08.2024 року м. Бердичів
Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області у складі: судді Вдовиченко Т.М., за участі секретаря судового засідання - Рудич М.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості -
Представник позивача ОСОБА_2 звернувся до суду з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з відповідача на користь ТзОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" заборгованість за договором позики № 78146611 від 03.07.2023 в розмірі 48000,00 грн та за договором позики №5797658 від 03.07.2023 в розмірі 3247,00 грн з тих підстав, що відповідач порушив свої зобов'язання, які передбачені зазначеними договорами, право грошової вимоги за якими перейшло до позивача.
В обґрунтування позову зазначає, що 03.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №78146611, відповідно до умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 12000,00 грн строком на 30 днів, зі сплатою відсотків визначених умовами договору.
14.06.2021 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі ТОВ "ФК "ЄАПБ") укладено договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передає (відступає) ТОВ «ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників №13 від 21.12.2023 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №78146611 від 03.07.2023 в сумі 48000,00 грн, яких: 12000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 36000,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
03.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маніфою" та ОСОБА_1 укладено договір позики №5797658, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 1000,00 грн строком на 80 днів з 03.07.2023 по 21.09.2023 зі сплатою відсотків визначених умовами договору.
15.11.2023 між ТОВ "Маніфою" та ТзОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №15/11/2023, відповідно до умов якого ТОВ "Маніфа" передає (відступає) ТзОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" приймає належні ТОВ "Стар файненс груп" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників.
Відповідно до реєстру боржників до договору факторингу №15/11/2023 від 15.11.2023 ТзОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №5797658, від 03.07.2023 в сумі 3247, 00 грн, з яких: 1000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 2247,00 грн - заборгованість за відсотками.
Позивач зазначає, що всупереч умов зазначених договорів, незважаючи на повідомлення, відповідач не виконав свої зобов'язання та заборгованість не погасив ні перед первісними кредиторами ні перед фактором (позивачем).
З метою захисту свого порушеного права позивач звернувся до суду з вказаним позовом.
Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 11.07.2024 відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення сторін (а.с. 51-52).
Відповідач повідомлявся про розгляд справи шляхом направлення ухвали суду про відкриття провадження у справі та копії позовної заяви з додатками рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу зареєстрованого місця його проживання, які отримав 12.07.2024 року.
Враховуючи, що справа призначена до розгляду у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін, ненадходження від відповідача відзиву на позовну заяву, суд вирішив проводити розгляд справи на підставі наявних у ній доказів.
З'ясувавши обставини справи, дослідивши докази, якими позивач обґрунтовує позовні вимоги, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що 03.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №78146611, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 12000,00 грн строком на 30 днів з 03.07.2023 по 02.08.2023 зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 2,5% на добу (п.2.1-2.3 договору) (а.с.8,9).
Підписанням цього договору позики відповідач підтверджує він ознайомився на сайті https://mycredit.ua/ru/documents-license/ з повною інформацією щодо позикодавця та його послуги, що передбачена ст.12 ЗУ «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг», (п.п. 5.1. п. 5 договору позики).
Згідно з таблицею обчислення загальної вартості кредиту споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит за датою видачі кредиту/дата платежу 03.07.2023-02.08.2023, визначено загальну вартість кредиту за кількістю днів у розрахунковому періоді (30)- 147000 грн, з реальною річною процентною ставкою - 1081,20% (а.с.10).
14.06.2021 між ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" (далі ТОВ "ФК "ЄАПБ") укладено Договір факторингу №14/06/21, відповідно до умов якого ТОВ "1 Безпечне агентство необхідних кредитів" передає (відступає) ТОВ «ФК "ЄАПБ" за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників, додаткову угоду №2 та №14 до договору факторингу (а.с.11-14).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників №13 від 21.12.2023 до договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021 ТОВ "ФК "ЄАПБ" набуло права грошової вимоги до відповідача за договором позики №78146611 від 03.07.2023 в сумі 48000,00 грн, яких: 12000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 36000,00 грн - сума заборгованості за відсотками (а.с.16).
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором позики №78146611 від 03.07.2023 станом на 31.05.2024 заборгованість за договором №78146611 від 03.07.2023 не погашена та складає 48000,00 грн (а.с.17).
03.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маніфою" та ОСОБА_1 укладено договір позики №5797658, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 1000,00 грн строком на 80 днів з 03.07.2023 по 21.09.2023 зі сплатою відсотків в розмірі 3,00000% на день (а.с.23-24).
Відповідно до паспорту споживчого кредиту визначено основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту (а.с.25-27).
15.11.2023 між ТОВ "Маніфою" та ТзОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" укладено договір факторингу №15/11/2023, відповідно до умов якого ТОВ "Маніфа" передає (відступає) ТзОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" за плату належні йому права вимоги, а ТзОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" приймає належні ТОВ "Маніфа" права вимоги до боржників, вказаних у реєстрі боржників (а.с.28-30).
Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу №15-11/2023 від 15.11.2023 ТзОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" набуло права вимоги до ОСОБА_1 за договором позики №5797658 від 03.07.2023 в сумі 3247,00 грн, з яких: 1000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 2247,00 грн - заборгованість за відсотками (а.с.45).
Відповідно до розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 має заборгованість за кредитним договором №5797658 від 03.07.2023 в сумі 3247,00 грн (а.с.33).
Позивач зазначає, що в порушення умов зазначених кредитних договорів, відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав, допустив прострочення повернення кредиту, внаслідок чого у останнього виникла заборгованість, а саме: за договором позики №78146611 від 03.07.2023 в розмірі 48000,00 грн та за договором позики №5797658 від 03.07.2023 в розмірі 3247,00 грн.
Також вказує, що з моменту отримання права вимоги до відповідача за кредитними договорами, позивачем не здійснювались нарахування жодних штрафних санкцій.
Оскільки, відповідач добровільно не погасив існуючу заборгованість ні перед первісними кредиторами ні перед позивачем, після набуття права вимоги останнім, позивач за захистом свого порушеного права звернувся до суду з цим позовом.
За правилом частини першої статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина 2 статті 639 ЦК України).
Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.
Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205,207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі - Закон).
Відповідно до ст. 3 Закону України "Про електрону комерцію", електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому, одноразовий ідентифікатор це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини 1 статті 3 Закону України « Про електронну комерцію»).
Відповідно до ч.ч. 3,4,8 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію", електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах.
У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідно до ч. 12 ст. 11 зазначеного закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи (ч.13 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").
Згідно з ст. 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно із ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Згідно зі статтями 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) (стаття 610 ЦК України).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним.
Встановлено, що між сторонами у справі виникли взаємовідносини з приводу стягнення заборгованості за договорами позики укладеними в електронній формі.
Вказані договори укладені сторонами шляхом ідентифікації позичальника та використання ним електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такі договори прирівнюються до договору, укладеного в письмовій формі.
При цьому, суд враховує, що правомірність укладених сторонами кредитних договорів як правочинів ніким із сторін не оспорюється, тому вони є чинними і обов'язковими для виконання.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 03.07.2023 між ТзОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено договір позики №78146611, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 12000 грн строком на 30 днів зі сплатою відсотків визначених умовами договору.
Умовами договору передбачено що всі документи по договору підписуються клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Укладення даного договору відповідачем не оспорюється.
Відповідно до укладеного договору факторингу №14/06/21 від 14.06.2021, відбулась заміна кредитора, та до позивача перейшли права ТОВ ТзОВ «Фінансова компанія «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» в тому числі і право вимоги погашення заборгованості за договором позики №78146611 від 03.07.2023.
Заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором позики №78146611 від 03.07.2023 підтверджується витягом з реєстру боржників доданого до договору факторингу і розрахунком заборгованості, виготовленого ТОВ «ФК «ЄАПБ», та станом на 31.05.2024 становить 48000, 00 грн, з яких: 12000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 36000,00 грн - заборгованість за відсотками.
Водночас, суд не погоджується з вимогами позивача про стягнення з відповідача відсотків після спливу строку кредитування, оскільки період за який має нараховуватися заборгованість згідно до умов договору становить 30 днів, тому сума відсотків становить 9000,00 грн.
За вказаних підстав, суд стягує з відповідача на користь позивача за договором позики №78146611 від 03.07.2023 - 9000,00 грн заборгованості за відсотками, відмовляючи позивачу у стягненні відсотків, нарахованих після спливу строку кредитування.
В решті позов щодо вимог про стягнення заборгованості за договором позики №78146611 від 03.07.2023 за основною сумою боргу в розмірі 12000,00 грн суд задовольняє, вважаючи такі вимоги обґрунтованими та підставними.
03.07.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Маніфою" та ОСОБА_1 укладено договір позики №5797658, відповідно до якого відповідач отримав кредит в розмірі 1000,00 грн строком на 80 дні зі сплатою відсотків визначених умовами договору.
Умовами договору передбачено що всі документи по договору підписуються клієнтом з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.
Укладення даного договору відповідачем не оспорюється.
Відповідно до укладеного договору факторингу №15-11/2023 від 15.11.2023, відбулась заміна кредитора, та до позивача перейшли права ТОВ "Маніфа" в тому числі і право вимоги погашення заборгованості за договором позики №5797658 від 03.07.2023.
Заборгованість ОСОБА_1 за договором позики №5797658 від 03.07.2023 підтверджується витягом з реєстру боржників доданого до договору факторингу №15-11/2023 від 15.11.2023 і розрахунком заборгованості, виготовленого ТОВ «ФК «ЄАПБ», та станом на 31.05.2024 становить 3247,00 грн, з яких: 1000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 2247,00 грн - заборгованість за відсотками.
Вказана сума заборгованості підтверджується наданими матеріалами справи. За вказаних підстав, суд стягує з відповідача на користь позивача за договором позики №5797658 від 03.07.2023 заборгованість в повному розмірі, що становить 3247,00 грн та складається: 1000,00 грн - заборгованість за основною сумою боргу; 2247,00 грн - заборгованість за відсотками.
Відповідно до ч.1 ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Виходячи із встановлених фактичних обставин справи, оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність та взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 1432,70 грн.
Керуючись ст. 12-13,76-81,89,247,258,263-265,274-275,279,354 ЦПК України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 (3)) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів (місце знаходження: вул. Симона Петлюри, 30 м. Київ, ЄДРПОУ 35625014) заборгованість:
- за договором позики №78146611 від 03.07.2023 в розмірі 21000,00 грн, з яких: 12000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 9000,00 грн - сума заборгованості за відсотками;
- за договором позики №5797658 від 03.07.2023 в розмірі 3247,00 грн, з яких: 1000,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу та 2247,00 грн - сума заборгованості за відсотками.
Всього стягнути заборгованість в загальному розмірі 24247,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» 1432,70 гривень судового збору.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Житомирського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення виготовлено 14 серпня 2024 року
Суддя Т.М. Вдовиченко