Справа № 468/1178/24
2-а/468/25/24
14.08.2024 року Баштанський районний суд Миколаївської області в складі головуючого - судді Муругова В.В, за участю секретаря Серака Д.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Баштанка справу № 468/2013/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції та Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про скасування постанови інспектора УПП в Миколаївській області по накладенню на нього адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 1020 грн за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 140 ч.1 КУпАП.
Посилаючись на неправомірність оскарженої ним постанови, позивач вказав, що він не є відповідальною посадовою особою за утримання вулично-дорожньої мережі м. Баштанка, оскільки відповідно до розпорядження міського голови від 31.12.2020 року № 221-р про розподіл функціональних обов'язків між міським головою, секретарем міської ради, заступниками міського голови, керуючим справами виконкому - організація контролю та заходів по утриманню доріг комунальної власності та правильним розташуванням дорожніх знаків покладене на заступника міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради Васильєва О. Про розгляд справи відносно нього 15.04.2024 року позивач не був повідомлений, оскільки таке повідомлення отримав вже після цього 17.04.2024 року, що порушило його право на захист. Крім того, оскільки відповідні порушення були виявлені в м. Баштанка, то і постанова про притягнення до адміністративної відповідальності мала бути винесена не за місцем служби інспектора, а на місці вчинення правопорушення. Про винесення відносно позивача оскарженої ним постанови він дізнався лише після отримання документів виконавчого провадження 06.06.2024 року.
Позовна заява надійшла до суду 14.06.2024 року.
Ухвалою від 17.06.2024 року позивачу поновлений строк звернення до суду з позовом та відкрите провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, а також витребувані у відповідача додаткові докази.
Позивач до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений вчасно та належним чином через систему «Електронний суд».
19.07.2024 року від відповідача Департаменту патрульної поліції надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову, оскільки порушення відповідних положень ДСТУ були зафіксовані в результаті відповідних обстежень. Оскільки позивач є міським головою, то він відповідає за безпеку та утримання доріг, які перебувають у власності міської ради. Позивач умисно ухилявся від отримання повідомлень про розгляд справи. Відповідач заявив про розгляд справи за відсутності його представника.
Відповідач Управління патрульної поліції в Миколаївській області не забезпечив участь свого представника, про час та місце розгляду справи повідомлявся у відповідності до ст. 268 КАС України, від нього не надходив відзив на позовну заяву.
За загальним правилом, визначеним ч.1 ст. 205 КАС України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 268 КАС України у справах, визначених статтями 273-277, 280-283-1, 285-289 цього Кодексу, щодо подання позовної заяви та про дату, час і місце розгляду справи суд негайно повідомляє відповідача та інших учасників справи шляхом направлення тексту повістки на офіційну електронну адресу, а за її відсутності - кур'єром або за відомими суду номером телефону, факсу, електронною поштою чи іншим технічним засобом зв'язку. Учасник справи вважається повідомленим належним чином про дату, час та місце розгляду справи, визначеної частиною першою цієї статті, з моменту направлення такого повідомлення працівником суду, про що останній робить відмітку у матеріалах справи, та (або) з моменту оприлюднення судом на веб-порталі судової влади України відповідної ухвали про відкриття провадження у справі, дату, час та місце судового розгляду. Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
За такого, оскільки усі учасники даної справи повідомленні відповідно до положень ст. 268 КАС України, відповідачі до суду не з'явились, натомість Департамент патрульної поліції надав відзив на позовну заяву і їх неявка не перешкоджає розгляду справи, клопотань про відкладення розгляду справи не повідомляли, то суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін.
Дослідивши матеріали справи (копії актів обстеження ділянки вулично-шляхової мережі від 29.03.2024 року; копію повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції від 01.04.2024 року; копію повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції від 09.04.2024 року; копію постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №041142 від 15.04.2024 року; копію постанови про відкриття виконавчого провадження від 06.06.2024 року; копію розпорядження міського голови від 31.12.2020 року № 221-р; копію списку згрупованих відправлень від 09.04.2024 року; копію трекінгу відстеження поштового відправлення; копію списку згрупованих відправлень від 01.04.2024 року; копію трекінгу відстеження поштового відправлення), суд приходить до висновку про необхідність задоволення позову про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Це означає, що ч.2 ст. 77 КАС України встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржуються, а повідомлені позивачем обставини справи відповідають дійсності, доки відповідач їх не спростує.
Отже, в адміністративних справах щодо оскарження рішень та дій суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Така презумпція вини покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.
Крім того, ч. 3 ст. 79 КАС України зобов'язує відповідача надати всі наявні у нього докази разом із поданням відзиву, тим більше, що такі вимоги (про надання документів) вказані в ухвалі суду про відкриття провадження у справі, а тому, в даному випадку, суд відповідно до ч. 5 ст. 77, ч.3 ст. 205, ст. 286 КАС України безумовно зобов'язаний розглянути справу на підставі тих доказів, які надані суду сторонами.
В судовому засіданні встановлено, що 29.03.2024 року інспекторами УПП в Миколаївській області були проведені огляди вулиць м. Баштанка та складені акти обстеження, в яких зафіксовані відповідні порушення ДСТУ 3587-2022.
01.04.2024 року УПП в Миколаївській області направило позивачу за місцем його роботи повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції на 08.04.2024 року на 11.00 год. про необхідність прибуття для розгляду справи про адміністративне правопорушення його або відповідальної за утримання дорожнього покриття посадову особу. Вказане повідомлення було отримане позивачем 04.04.2024 року.
09.04.2024 року УПП в Миколаївській області направило позивачу за місцем його роботи повідомлення про запрошення до підрозділу патрульної поліції на 15.04.2024 року на 11.00 год. про необхідність прибуття для розгляду справи про адміністративне правопорушення його або відповідальної за утримання дорожнього покриття посадову особу. Вказане повідомлення було отримане позивачем 17.04.2024 року.
15.04.2024 року інспектором УПП в Миколаївській області Береговий О.А. притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 140 ч.1 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 1020 грн. В тексті постанови вказано, що 29.03.2024 року о 15.00 год. в м. Баштанка ОСОБА_1 , будучи відповідальною посадовою особою за утримання вулиць м. Баштанка, перебуваючи на посаді Баштанського міського голови, порушив вимоги норм і стандартів ДСТУ 3587-2022 п. 5.2.1, 5.12.1 та 5.12.2.1, що виразилось у наявності вибоїн дорожнього покриття, ненанесення дорожньої розмітки, відсутності дорожніх знаків та кришок люків, чим порушив п. 1.5 ПДР.
Натомість згідно з п. 1, 9 ч.2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення.
Відповідно до ч. 2-3 ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ч.1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, серед іншого, має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Також згідно зі ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення, серед іншого, вирішує: чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
За такого, обов'язковою умовою розгляду справи про адміністративне правопорушення є своєчасне сповіщення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час і місце її розгляду та наявність у справі доказів, які підтверджують таке повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Натомість відповідно до постанови Верховного Суду від 31.03.2021 року по справі №676/752/17 закріплюючи процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, положення КУпАП містять й певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи. Обов'язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов'язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення. Факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу. Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 06 березня 2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30 вересня 2019 у справі №591/2794/17, від 06 лютого 2020 року № 05/7145/16-а та від 21 травня 2020 року у справі №286/4145/15-а.
Натомість доказами підтверджено те, що про розгляд справи про адміністративне правопорушення 08.04.2024 року позивач був повідомлений вчасно та належним чином і не подавав заяв про відкладення розгляду справи, що давало інспектору всі підстави для розгляду справи, проте такий розгляд не відбувся і про нові час та дати такого розгляду позивач мав бути повідомлений вчасно, тобто не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи і належним чином, та відповідно до ст. 278 КУпАП перед винесенням постанови 15.04.2024 року інспектор мав пересвідчитись, що позивач належним чином повідомлений про такий розгляд 15.04.2024 року.
Проте з наданих сторонами доказів слідує, що позивач не був повідомлений про розгляд справи саме 15.04.2024 року, оскільки повідомлення про це він отримав пізніше - 17.04.2024 року, отже розгляд справи в такий час та день не відповідав вимогам ст. 268, 278 КУпАП щодо підтвердження належного повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, про час розгляду справи.
В свою чергу, це вказує на те, що позивач був обмежений в праві взяти особисту участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно нього 15.04.2024 року, що відповідно до процитованих вище висновків Верховного Суду є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, оскільки при такому розгляді без доказів належного повідомлення особи про час розгляду справи порушуються положення 268, 278 КУпАП та ч.2 ст. 2 КАС України.
Крім того в даній справі протокол про адміністративне правопорушення не складався, отже відповідно до ст. 258 КУпАП постанова по справі про адміністративні правопорушення мала бути винесена на місці вчинення такого правопорушення.
Що ж стосується заперечень позивача щодо того, що відповідно до розпорядження міського голови від 31.12.2020 року № 221-р відповідальною посадовою особою за утримання доріг є не міський голова, а один з його заступників, то з врахуванням того, що позивач був повідомлений про запланований на 08.04.2024 року розгляд справи, то він мав змогу надати такі докази інспектору, або направити на розгляд вказану у розпорядженні відповідальну особу, тому такі обставини не спростовують викладені в постанові обставини.
Підсумовуючи викладене, оскільки, як вказано вище, розгляд справи відносно позивача 15.04.2024 року без доказів належного повідомлення особи про час такого розгляду справи порушив положення 268, 278 КУпАП та ч.2 ст. 2 КАС України, то це відповідно до процитованих вище висновків Верховного Суду є безумовною підставою для скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Що стосується наслідків скасування постанови про притягнення його до адміністративної відповідальності то, відповідно до ч.3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Також відповідно до ст. 293 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді скарги на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обгрунтованість винесеної постанови і приймає одне з таких рішень: 1) залишає постанову без зміни, а скаргу без задоволення; 2) скасовує постанову і надсилає справу на новий розгляд; 3) скасовує постанову і закриває справу; 4) змінює захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено. Якщо буде встановлено, що постанову винесено органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу, то така постанова скасовується і справа надсилається на розгляд компетентного органу (посадової особи).
За такого, скасування постанови та направлення справи на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи) можливе лише тоді, коли оскаржена постанова винесена органом (посадовою особою), неправомочним вирішувати цю справу.
В даному ж випадку постанова винесена органом (посадовою особою), правомочним вирішувати цю справу, тому відсутні підстави для направлення справи на новий розгляд.
У зв'язку з цим, постанова підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі.
Відповідно до чч. 1 та 2 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з положеннями частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки позов підлягає задоволенню, тому на користь позивача підлягають стягненню витрати, понесені на сплату судового зборув сумі 605,60 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 73-77, 90, 242-244, 246, 250-251, 271, 273 КАС України, суд
Позов задовольнити.
Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №041142 від 15.04.2024 року щодо ОСОБА_1 за ст. 140 ч.1 КУпАП та справу про адміністративне правопорушення закрити.
Стягнути з Департаменту патрульної поліції за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 витрати на оплату судового збору в сумі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 копійок.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 246 КАС України:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ).
Відповідачі:
Управління патрульної поліції в Миколаївській області Департаменту патрульної поліції (вул. Новозаводська, 1Б/1 м. Миколаїв Миколаївської області),
Департамент патрульної поліції (вул. Федора Ернста, 3 м. Київ, ідентифікаційний код 40108646).
Повне судове рішення складене 14.08.2024 року.