Справа № 445/382/24
провадження № 2/445/460/24
заочне
13 серпня 2024 року Золочівський районний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Сивака В. М.
секретаря судового засідання Захарчук Н.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Золочеві цивільну справу за позовом ТзОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ТзОВ "ФК «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги мотивує тим, що 06.01.2022 року, між ОСОБА_1 та ТзОВ "Лінеура України" було укладено кредитний договір № 2786970. 11.08.2023 року між ТзОВ "Лінеура Україна" та ТзОВ "ФК" Європейська агенція з повернення боргів" було укладено договір факторингу № 11082023, згідно якого до останнього перейшло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 2786970. Даний договір було підписано електронним підписом відповідача, який був відтворений шляхом використання ОСОБА_1 одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача, про що свідчать умови кредитного договору, адреса, реквізити та підписи сторін. Також позивач зазначив, що відповідно до кредитного договору позичальник зобов'язався вчасно повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитом в порядку, визначеному цим кредитним договором. Однак, відповідач не виконав свого обов'язку та припинив повертати наданий йому кредит у передбачені договором строки. Внаслідок чого в нього виникла заборгованість в розмірі 34436,92 грн., з яких 9828,99 грн. - основна сума боргу, та 24607,93 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подавши заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, проти ухвалення заочного рішення не заперечив.
Відповідачка у судові засідання не з'явилася, хоча належним чином повідомлялася про дату, час та місце судового розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (судової повістки), які повернулися до суду. Судові повістки скеровувалися судом на адресу зареєстрованого місця проживання відповідачки, що підтверджується відповіддю № 460657 з єдиного державного демографічного реєстру. Заяв чи клопотань про розгляд справи за її відсутності відповідачка не подавала, про причини неявки не повідомляла. Також відповідачкою не було подано відзиву на позов.
За вказаних обставин, суд вважає за можливе проводити заочний розгляд справи, на підставі наявних у ній доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалось.
Ознайомившись із доводами позову, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази по справі, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.
Згідно копії договору кредитної лінії № 2786970 від 06.01.2022 року, між ОСОБА_1 та ТзОВ "Лінеура України" було укладено кредитний договір № 2786970. Згідно умов даного договору кредитодавець - ТзОВ "Лінеура Україна" надало позичальнику - ОСОБА_1 кредит у вигляді Кредитної лінії в розмірі 10000 грн., які останній зобов'язався повернути та сплатити проценти за користування кредитом. Кредитна лінія надається строком на 360 днів від дати отримання кредиту позичальником, а саме до 01.01.2023 року. За користування кредитом клієнт повинен сплачувати товариству 29653,85% (процентів) річних від суми кредиту в розрахунку 1/9 % (процентів) на добу.
Однак, незважаючи на зазначені умови договору, які відповідач добровільно погодив з кредитодавцем, підписавши такий електронним підписом, не виконав своїх обов'язків щодо повернення основної суми кредитних коштів, а також не сплачував відсотки за користування такими коштами в строки, передбачені договорами. В результаті цього у відповідача утворилася заборгованість в розмірі 34436,92 грн., з яких: 9828,99 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу, 24607,93 грн. - сума заборгованості за відсотками, та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн.
З копії договору факторингу № 11082023 від 11.08.2023 року, судом встановлено, що ТзОВ "Лінеура України" відступило право грошової вимоги за кредитним договором № 2786970 від 06.01.2022 року до боржника ОСОБА_1 - ТзОВ "ФК "Європейська агенція з повернення боргів", за яким первісним кредитодавцем є ТзОВ "Лінеура України".
Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 11082023 від 11.08.2023, ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 , в сумі 34436,92 грн., з яких: 9828,99 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24607,93 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Згідно розрахунку заборгованості за кредитним договором № 2786970 від 06.01.2022 року за період з 11.08.2023 по 31.01.2024 року, у боржника ОСОБА_1 перед кредитором ТзОВ "ФК"ЄАПБ" станом на 31.01.2024 року є заборгованість в розмірі 34436,92 грн., з яких: 9828,99 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24607,93 грн. - сума заборгованості за відсотками.
Згідно із ч. 2. ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок повернути кредит частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів.
Відповідно до ст. 1082 Цивільного кодексу України, передбачено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.
Згідно Правової позиції, яка висловлена Верховним Судом України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «...боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору. Неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».
При умові, що відповідач з будь-яких підстав не отримав повідомлення про відступлення права вимоги, має місце той факт, за яким відповідач не мав жодних перешкод для реалізації свого зобов'язання по сплаті кредитної заборгованості на рахунки Первісного кредитора, і таке виконання було б належним відповідно до вимог ст. 516 ЦК України.
Всупереч умовам вищевказаних договорів відповідач свої кредитні зобов'язання не виконав. Після відступлення позивачу права грошової вимоги до ОСОБА_1 , остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЄАПБ», ні на рахунки попередніх кредиторів.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 627 ЦК України та відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Зокрема, ст. 628 ЦК України визначає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 7, 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Правила про порядок надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційних сайтах вищевказаних фінансових установ та, в розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України, є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов'язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.
Відповідно до ст. ст. 1054, 1055 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. ст.526, 530 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу; якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти; розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що відповідачка за кредитним договором № 2786970 від 06.01.2022 року має непогашену заборгованість перед ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» в загальному розмірі 34436,92 грн., з яких: 9828,99 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24607,93 грн. - сума заборгованості за відсотками.
З урахуванням наведеного, оцінивши докази по справі в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором підлягають до задоволення у повному обсязі.
На підставі ст. 141 ЦПК України. з відповідача на користь позивача слід стягнути судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн.
На підставі ст.ст. 526, 549, 551, 554, 610, 1048, 1054 ЦК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 81, 141, 247 ч. 2, 259, 263, 265, 268, 274, 280-283 ЦПК України,-
позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь ТзОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (код ЄДРПОУ: 35625014, юридична адреса: 01032, Київська область, м. Київ, вул. Симона Петлюри, буд. 30, реквізити ІВАN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк») заборгованість за кредитним договором № 2786970 від 06.01.2022 в розмірі 34436,92 грн., з яких: 9828,99 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 24607,93 грн. - сума заборгованості за відсотками, та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3028 грн.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення, безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом передбачених законом строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Датою ухвалення рішення є дата його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 13.08.2024 року.
Суддя В. М. Сивак