Справа № 638/13693/24
Провадження № 3/638/5728/24
13 серпня 2024 року м.Харків
Дзержинський районний суд міста Харкова в особі судді Теслікової І.І., розглянувши в приміщенні суду справу про адміністративне правопорушення у відношенні:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , пенсіонера, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.4 ст.85 КУпАП,
26 липня 2024 року до Дзержинського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний матеріал відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.4 ст.85 КУпАП.
16 липня 2024 року о 05-00 був зафіксований факт незаконного вилову водних біоресурсів громадянином ОСОБА_1 на мосту Артемівської затоки Печенізького водосховища Чугуївського району Харківської області забороненим для любительського рибальства знаряддям лову - екраном з льоси в кількості 2 штуки та вловив рибу: плостирка - 8 шт. Вказаними діями ОСОБА_1 порушив р.4 п.1 п.п.1 «Правил любительського рибальства» та завдав збитки рибному господарству України на суму 12512 грн.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні визнав та підтвердив обставини зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення.
Суддя, повно та всебічно дослідивши адміністративний матеріал, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, дійшов висновку про те, що винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП повністю доведена.
Відповідно до п. 1.1 п. 1 розділу 4 «Правил любительського і спортивного рибальства», затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 15.02.1999 № 19, забороняється добування (вилов) такими знаряддями лову: сітками та пастками усіх типів та конструкцій, а також іншими сітковими знаряддями лову, за винятком раколовок конструкції «хапка» та підсак, встановлених цими Правилами розмірів.
Частиною 4 статті 85 КУпАП передбачена відповідальність за грубе порушення правил рибальства (рибальство із застосуванням вогнепальної зброї, електроструму, вибухових або отруйних речовин, інших заборонених знарядь лову, промислових знарядь лову особами, які не мають дозволу на промисел, вилов водних живих ресурсів у розмірах, що перевищують встановлені ліміти або встановлену правилами любительського і спортивного рибальства добову норму вилову).
Вина ОСОБА_1 у вчиненні даного адміністративного правопорушення повністю доведена та підтверджується сукупністю достатніх та незаперечних доказів, досліджених під час судового розгляду, а саме: змістом протоколу про адміністративне правопорушення №000082 від 16.07.2024; описом-оцінкою знарядь лову, іншого риболовного майна, плавучих транспортних засобів, виявлених у особи, що вчинила правопорушення, згідно якого у ОСОБА_1 вилучено майно: екран з льоси - 2 шт., риба: плостирка - 8 шт; розпискою про прийняття громадянином ОСОБА_1 на відповідальне зберігання вилученого майна від 16.07.2024; квитанцією про отримання речей і документів, вилучених під час здійснення провадження про адміністративне правопорушення №000082 від 16.07.2024, згідно якої вилучено екран з льоси у кількості 2 шт; приймальним актом №045; розрахунком матеріальної шкоди, відповідно до якого шкоду завдано на суму 12512,00 грн.
Відповідно до частини 2 статті 33 КУпАП, при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставин, що пом'якшують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП, судом не виявлено.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, судом не виявлено.
У відповідності до статті 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням вищенаведеного, враховуючи дані про особу правопорушника, тяжкість вчиненого правопорушення та обставини його вчинення, виходячи з форми вини вчинення правопорушення, ставлення особи до даного діяння, вважає за можливим застосувати адміністративне стягнення у межах санкції частини 4 статті 85 Кодексу України про адміністративні правопорушення у вигляді штрафу, тобто грошове стягнення.
Згідно статті 265 Кодексу України про адміністративні правопорушення, речі і документи, що є знаряддям або безпосереднім об'єктом правопорушення, виявлені під час затримання, особистого огляду або огляду речей, вилучаються посадовими особами органів, зазначених у статтях 234-1, 234-2, 244-4, 262 і 264 цього Кодексу. Вилучені речі і документи зберігаються до розгляду справи про адміністративне правопорушення у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України за погодженням із Державною судовою адміністрацією України, а після розгляду справи, залежно від результатів її розгляду, їх у встановленому порядку конфіскують, або повертають володільцеві, або знищують, а при оплатному вилученні речей - реалізують.
Відповідно до частини 6 статті 283 КУпАП постанова по справі повинна містити вирішення питання про вилучені речі і документи.
З матеріалів справи вбачається, що відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №000082 від 16.07.2024 в ОСОБА_1 були вилучені знаряддя: екран з льоси - 2 шт., риба в загальній кількості - 8 шт., які передані ОСОБА_1 на відповідальне зберігання.
Екран з льоси в кількості 2 шт. відповідно до акту приймання №045, зберігається в Харківському рибоохоронному патрулі.
Санкція частини 4 статті 85 КУпАП передбачає такий вид адміністративного стягнення, як штраф на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення, які є приватною власністю порушника.
Відповідно до статті 29 КУпАП конфіскація предмета, який став знаряддям вчинення або безпосереднім об'єктом адміністративного правопорушення, полягає в примусовій безоплатній передачі цього предмета у власність держави за рішенням суду. Конфісковано може бути лише предмет, який є у приватній власності порушника, якщо інше не передбачено законами України.
У зв'язку з чим суддя не застосовує до ОСОБА_1 конфіскацію конфіскацію незаконно добутих водних живих ресурсів, проте конфіскує екрани з льоси.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Одночасно з накладенням адміністративного стягнення суд, у відповідності до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», стягує з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605,60 грн.
Щодо стягнення матеріальної шкоди в розмірі 12512,00 грн, яка завдана рибному господарству України, про яку просить т.в.о. начальника Управління державного агентства меліорації та рибного господарства у Харківській області у супровідному листі, суд зазначає таке.
Відповідно до частини 1, 3 статті 40 КУпАП, якщо у результаті вчинення адміністративного правопорушення заподіяно майнову шкоду громадянинові, підприємству, установі або організації, то адміністративна комісія, виконавчий орган сільської, селищної, міської ради під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про відшкодування винним майнової шкоди, якщо її сума не перевищує двох неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а суддя районного, районного у місті, міського чи міськрайонного суду - незалежно від розміру шкоди, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. В інших випадках питання про відшкодування майнової шкоди, заподіяної адміністративним правопорушенням, вирішується в порядку цивільного судочинства.
Частиною 1 статті 167 ЦК України визначено, що держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.
За змістом частини 1 статті 170 ЦК України, держава набуває і здійснює цивільні права та обов'язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом.
За змістом статті 20-2 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» (далі - Закон), до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері охорони навколишнього природного середовища належить організація і здійснення у межах компетенції державного нагляду (контролю) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності та господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, у т.ч. про охорону, використання і відтворення риби та інших водних живих ресурсів.
За правилами статті 68 Закону підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Застосування заходів дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від компенсації шкоди, заподіяної забрудненням навколишнього природного середовища та погіршенням якості природних ресурсів.
Аналіз наведених приписів чинного законодавства дає підстави для висновку, що питання про відшкодування шкоди, завданої державі внаслідок вчинення адміністративного правопорушення, пов'язаного із недотриманням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, не може бути вирішено одночасно із притягненням винної особи до адміністративної відповідальності, оскільки вирішується в порядку цивільного судочинства.
Отже, оскільки даним правопорушенням було завдано шкоду саме Державі Україна, а не громадянинові, підприємству, установі або організації, то питання щодо стягнення збитків під час притягнення особи до адміністративної відповідальності, відповідно до вимог частини 3 статті 40 КУпАП, може бути вирішено судом в порядку цивільного судочинства.
На підставі викладеного, керуючись ст. 4, 29, 40-1, ч. 4 ст. 85, 265, ст. 276-279, 280, 283-289 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст.85 КУпАП та призначити адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 340 (триста сорок) гривень 00 копійок, з конфіскацією екрану з льоси - 2 штуки, які зберігається в Харківському рибоохоронному патрулі.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в дохід держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається до Харківського апеляційного суду через Дзержинський районний суд міста Харкова.
Відповідно до ст.ст.307, 308 КУпАП, у разі несплати ОСОБА_1 штрафу не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або подання без задоволення, при здійсненні примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з ОСОБА_1 стягується подвійний розмір штрафу - 680 (шістсот вісімдесят) грн. 00 коп.
Суддя Теслікова І.І.