ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
14.08.2024Справа № 910/5754/24
Суддя Господарського суду міста Києва Головіна К. І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні господарську справу
за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс"
до Фізичної особи-підприємця Музок Ірини Григорівни
про стягнення 67 933,28 грн.
без повідомлення учасників справи
До Господарського суду м. Києва з позовом звернулось Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" (далі - КП «Київкомунсервіс», позивач) до Фізичної особи-підприємця Музок Ірини Григорівни (далі - ФОП Музок І.Г., відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 67 933,28 грн за договором про надання послуг № 13033-Пд від 01.02.2016.
Позов обґрунтований тим, що відповідач порушив умови укладеного сторонами договору про надання послуг з вивезення побутових відходів № 13033-Пд від 01.02.2016 в частині сплати вартості наданих послуг у встановлений договором строк.
У позові КП «Київкомунсервіс» просить стягнути з відповідача основну заборгованість в сумі 48 582,40 грн, пеню в сумі 455, 42 грн, інфляційні втрати в сумі 15 111,00 грн. та 3% річних в сумі 3 783, 87 грн, що разом складає 67 933,28 грн.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.05.2024 за вказаним позовом було відкрите провадження, розгляд справи вирішено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи відповідно до правил, визначених ст. 12, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Цією ж ухвалою сторонам надано строк для реалізації ними своїх процесуальних прав та обов'язків.
Відповідач, належним чином повідомлений про розгляд справи, у строк, визначений законом, відзиву не надав, його позиція щодо заявлених вимог суду невідома. Згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
Ураховуючи, що відповідач не скористався наданим йому правом у межах визначеного законом процесуального строку на подання відзиву, суд дійшов висновку про можливість вирішення спору за відсутності відзиву відповідача.
Отже, розглянувши заявлені позовні вимоги та дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Установлено, що 01.02.2016 між КП «Київкомунсервіс» (виконавець) та ФОП Музок І. Г. (замовник) був укладений договір № 13033- Пд про надання послуг з вивезення побутових відходів (далі - договір). Відповідно до цього договору виконавець зобов'язується надати замовнику послуги з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів, що утворюються на об'єкті замовника (промтоварна крамниця), що знаходиться за фактичною адресою: м. Київ, вул. Межигірська, 61, а замовник зобов'язується прийняти і своєчасно оплачувати послуги (п. 1.1 договору).
Пунктом 1.2 договору визначено, що кількість (обсяг) побутових відходів, яка підлягає вивезенню по факту утворення ТПВ, становить 4,4 м. куб. на місяць. Тариф на послуги за цим договором становить: 74 грн. 28 коп. з ПДВ за 1 м куб.
Вартість послуг за календарний місяць становить: 392 грн. 20 коп. з ПДВ.
Відповідно до пункту 2.1 договору тариф на послуги, які передбачені пунктом 1.1 цього договору та надаються ПрАТ «Київспецтранс» за договором комісії, встановлено розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) № 186 від 02.03.2015 "Про встановлення тарифів на послуги з вивезення твердих побутових відходів з урахуванням операцій поводження з побутовими відходами (збирання, перевезення, знешкодження, захоронення), яке набрало чинності з дня його оприлюднення. Розпорядження було оприлюднене у газеті Київської міської ради «Хрещатик» № 36 (4632) 13 березня 2015.
Тарифи на послуги, що надаються за даним договором, та норми накопичення ТПВ можуть бути змінені на підставі відповідних актів, прийнятих органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування або в інших випадках, передбачених чинним законодавством. Офіційне опублікування та оголошення в засобах масової інформації про зміну тарифів на послуги, що надаються за даним договором, та про зміну норм накопичення ТПВ є підставою для зміни вартості надання послуг за цим договором, з дати опублікування такого акту у засобах масової інформації. При цьому така зміна тарифів чи норм накопичення ТПВ не потребує складання окремого письмового документу (додаткової угоди до договору) і такі нові тарифи та норми накопичення ТПВ будуть застосовуватись при наданні послуг за цим договором з дня їх офіційного вступу в законну силу (п. 2.2 договору).
Відповідно до п. 2.3 договору оплата послуг за цим договором у розмірі, що вказаний у п. 2.1 даного договору, з урахуванням ПДВ, здійснюється замовником протягом 5 банківських днів на розрахунковий рахунок виконавця на підставі виписаного виконавцем рахунку з моменту отримання направленого виконавцем замовнику рахунку-фактури (можливе направлення в електронному вигляді через систему електронного документообігу).
Згідно з п. 2.5 договору за результатами наданих послуг виконавець направляє замовнику для підписання акти наданих послуг в двох екземплярах та податкову накладну. Акт наданих послуг підписується щомісячно до 15 числа місяця, наступного за звітним. Після підписання акту наданих послуг уповноваженими представниками сторін усі суперечки щодо обсягу наданих послуг вважаються необґрунтованими. Замовник зобов'язаний протягом 5 робочих днів з дати підписання повернути вищезазначений акт наданих послуг виконавцю. Якщо замовник не повернув його протягом зазначеного терміну, акт наданих послуг вважається підписаним та вважається, що замовник не має жодних претензій до обсягів наданих послуг.
Замовник зобов'язується здійснювати 100 % оплату послуг на умовах, зазначених у п. 2.3 та п. 2.5 цього договору (п. 3.9 договору).
Відповідно до п. 8.5 договору сторони домовились, що будь-яка позовна давність за даним договором встановлюється тривалістю у 5 років.
Цей договір вступає в силу з 01.02.2016 та діє до 31.12.2016. У разі, якщо жодна із сторін протягом п'ятнадцяти календарних днів до закінчення строку дії цього договору не заявить у письмовій формі (шляхом надсилання рекомендованого листа) про свій намір припинити дію даного договору та припинення дії договору не буде оформлене сторонами належним чином, то строк дії цього договору вважається автоматично продовженим на кожний наступний календарний рік (п. п. 7.1, 7.2 договору).
Дослідивши зміст указаної угоди, суд встановив, що укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Згідно з ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до ч. 1 статті 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що визначені договором.
Судом встановлено, що на виконання умов договору позивачем були надані відповідачу послуги з вивезення ТПВ за період з 01.02.2016 по 30.04.2024 на загальну суму 64 287,51 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами надання послуг та рахунками на їх оплату за вказаний період.
Вартість отриманих послуг відповідачем було сплачено частково - в сумі 15 705, 11 грн., однак, повністю не погашено, у зв'язку з чим станом на 30.04.2024 року у нього виникла заборгованість у сумі 48582, 40 грн. за період з 01.01.2019 по 30.04.2024.
Матеріали справи містять акти надання послуг та рахунки на їх оплату за період з 01.01.2019 по 30.04.2024, які були надіслані на поштову адресу відповідача (замовника), що підтверджується рекомендованими листами Укрпошти.
Проте відповідач вказані акти приймання-передавання наданих послуг не підписав та не сплатив, хоча сам по собі факт відсутності підписаних сторонами актів приймання-передачі наданих послуг не є визначальним для висновку про невиконання відповідачем своїх зобов'язань щодо оплати вартості наданих послуг з вивезення (збирання, зберігання, перевезення, утилізації, захоронення) твердих побутових відходів.
Також з матеріалів справи вбачається, що з метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензії про сплату заборгованості за договором № 13033-Пд від 01.02.2016, а саме:
від 28.02.2023 № 000008510 на суму 33700, 48 грн. за послуги, надані з вивезення побутових відходів станом на 31.12.2022,
від 21.04.2023 № 000012073 на суму 35560, 72 грн. за послуги, надані з вивезення побутових відходів станом на 28.02.2023,
від 12.06.2023 №000013742 на суму 37420,96 грн. за послуги, надані з вивезення побутових відходів станом на 30.04.2023,
від 28.08.2023 №000016509 на суму 39 281,20 грн. за послуги, надані з вивезення побутових відходів станом на 30.06.2023,
від 26.10.2023 № 000018916 на суму 41141,44 грн. за послуги, надані з вивезення побутових відходів станом на 31.08.2023,
від 23.11.2023 № 000020240 на суму 43001, 68 грн. за послуги, надані з вивезення побутових відходів станом на 31.10.2023,
від 13.02.2024 № 000022327 на суму 44 861,92 грн. за послуги, надані з вивезення побутових відходів станом на 31.12.2023,
від 29.03.2024 № 000023663 на суму 46 772,16 грн. за послуги, надані з вивезення побутових відходів станом на 29.02.2024,
до яких було додано акти звірки взаєморозрахунків щодо визначеної суми основного боргу.
Проте відповідач, зі свого боку, відповідей на вказані претензії не надав, заборгованість в сумі 48582, 40 грн. за актом звірки взаєморозрахунків не сплатив, що стало підставою для звернення позивача до суду.
Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, в силу вимог статей 526, 525 ЦК України, має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічна за змістом норма міститься і у статті 193 ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГК України господарське зобов'язання припиняється, зокрема, виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки доказів належної оплати заборгованості відповідач не надав, доводів позивача не спростував, а в матеріалах справи відсутні будь-які заперечення відповідача щодо обсягів наданих позивачем послуг, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення 48 582, 40 грн. плати за надані послуги з вивезення побутових відходів підлягають задоволенню.
Крім стягнення основного боргу, позивач просив стягнути з відповідача пеню у сумі 455,42 грн.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ст. 611 ЦК України та ст. 230 ГК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 549 ЦК України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Пунктом 4.2 договору сторони погодили, що за прострочення строків оплати послуг замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.
Разом з тим судом враховано, що послуги, які надаються позивачем за договором на надання послуг з вивезення побутових відходів, є комунальними послугами, а тому їх регулювання підпадає під норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
Відповідно до ч. 1 ст. 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Дослідивши та перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, господарський суд дійшов висновку, що він є правильним, а тому вимога позивача про стягнення з відповідача 455, 42 грн пені підлягає задоволенню.
Стосовно стягнення матеріальних втрат у вигляді інфляційної складової боргу в сумі 15 111,00 грн. та 3 % річних у сумі 3 783, 87 грн. суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачені вищевказаними нормами законодавства наслідки прострочення виконання боржником грошового зобов'язання у вигляді відшкодування інфляційних втрат та 3% річних, що нараховуються на суму основного боргу, не є штрафними санкціями, а виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті та отриманні від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові.
Із наведених норм права вбачається, що у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов'язання у нього в силу закону (ч. 2 ст. 625 ЦК України) виникає обов'язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, а також три проценти річних від суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, зважаючи на встановлене судом прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання, суд прийшов до висновку, що нарахування позивачем матеріальних втрат є правомірним.
Здійснивши перевірку наведених позивачем розрахунків 3% річних в сумі 3 783, 87 грн. та інфляційних втрат в сумі 15 111,00 грн. у межах заявлених позивачем періодів, суд дійшов висновку про те, що вони є арифметично правильними, а відтак, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.
За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги КП "Київкомунсервіс" підлягають задоволенню у повному обсязі.
Згідно зі ст. 129 ГПК України у разі задоволення позову судовий збір покладається на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. 73-79, 129, 236-238, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" до Фізичної особи-підприємця Музок Ірини Григорівни про стягнення 67 933,28 грн. задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи-підприємця Фізичної особи-підприємця Музок Ірини Григорівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київкомунсервіс" (04053, м. Київ, вул. Кудрявська, 23, ідентифікаційний код 33745659) основний борг у сумі 48 582 (сорок вісім тисяч п'ятсот вісімдесят дві) грн. 40 коп., пеню в сумі 455 (чотириста п'ятдесят п'ять) грн. 42 коп., інфляційні втрати в сумі 15 111 (п'ятнадцять тисяч сто одинадцять) грн. 59 коп., 3% річних у сумі 3 783 (три тисячі сімсот вісімдесят три) грн. 87 коп. та судовий збір у сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) 40 коп.
Повне судове рішення складене 14 серпня 2024 року.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції шляхом подачі апеляційної скарги в 20-денний строк з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Головіна К. І.