61022, м. Харків, пр. Науки, 5, тел.:(057) 702-07-99, факс: (057) 702-08-52,
гаряча лінія: (096) 068-16-02, E-mail: inbox@dn.arbitr.gov.ua,
код ЄДРПОУ: 03499901,UA368999980313151206083020649
іменем України
13.08.2024р. Справа №905/159/24
Господарський суд Донецької області, у складі судді Демідової П.В., при секретарі судового засідання Курило Є.П., розглянувши в судовому засіданні матеріали справи №905/159/24
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», м.Київ,
до відповідача: ОСОБА_1 , м.Маріуполь Донецької області,
про стягнення заборгованості в розмірі 56 611,39грн, -
Представники сторін:
від позивача: Виноградов Ю.Е. (в режимі відеоконференції) - самопредставництво;
від відповідача: не з'явився.
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 56 611,39грн, з яких: 28 031,65грн - сума прострочених платежів по тілу кредиту, 28 579,74грн - сума прострочених платежів по процентах.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань за договором №091960-МР1-001 про надання кредиту від 29.08.2020 в частині повернення грошових коштів та сплати процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 56 611,39грн.
За змістом ч.ч.6, 7 ст.176 ГПК України у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, що не є підприємцем, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи. Інформація про місце проживання (перебування) фізичної особи має бути надана протягом п'яти днів з моменту отримання відповідним органом реєстрації місця проживання та перебування особи відповідного звернення суду (ч.7 ст.176 ГПК України).
Відповідно до ч.ч.6-7 ст.176 ГПК України, у зв'язку з необхідністю отримання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) фізичної особи ОСОБА_1 , який є відповідачем за вказаним позовом, суд на виконання вимог процесуального законодавства надіслав запит до Єдиного державного демографічного реєстру в підсистемі “Електронний суд”.
На вказаний запит надійшла відповідь №441936, відповідно до якої особу за вказаними параметрами не знайдено.
Враховуючи зазначене, з метою отримання відомостей про зареєстроване місце проживання відповідача, суд направив запити до Центру надання адміністративних послуг м.Маріуполь, Державної міграційної служби України та Міністерства соціальної політики України.
04.03.2024 від Департаменту з питань громадянства, паспортизації та реєстрації Державної міграційної служби України надійшов лист №6.2-1886/6-24 від 22.02.2024, в якому повідомлено, що місце проживання ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 20.03.2012 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1 .
08.03.2024 від Міністерства соціальної політики України надійшов лист №5268/0/2-24/3 від 05.03.2024, в якому повідомлено, що станом на 28.02.2024 інформація в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб щодо запитуваної особи відсутня.
Господарський суд Донецької області ухвалою від 11.03.2024 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі 905/159/24; визначив розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонував відповідачу у строк не пізніше п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження, подати до суду відзив на позовну заяву, оформлений відповідно до вимог статті 165 Господарського процесуального кодексу України, а також всі докази, що підтверджують заперечення проти позову; забезпечити направлення позивачу копії відзиву на позов та доданих до нього документів, докази на підтвердження такого направлення разом з відзивом надати суду. Проте, враховуючи обставини справи, суд ухвалою від 07.05.2024 визначив розглядати справу №905/159/24 за правилами загального позовного провадження зі стадії відкриття провадження у справі; призначив підготовче засідання по справі на 04.06.2024 року об 11:30 год; запропонував позивачу до 30.05.2024 надати суду та відповідачу докази, якими підтверджується укладання договору у спосіб та на умовах, зазначених ним у позовній заяві, а також докази надання кредитних коштів шляхом перерахування на рахунок, визначений відповідачем та докази такого визначення.
Господарський суд ухвалою від 04.06.2024 відклав підготовче засідання на 18.06.2024 року, у зв'язку з невиконанням позивачем вимог ухвали від 07.05.2024.
13.06.2024 від позивача через підсистему «Електронний суд» надійшли додаткові пояснення по справі, з додатками за переліком, а також клопотання про витребування доказів.
Господарський суд ухвалою від 18.06.2024 відклав підготовче засідання на 25.06.2024 року та викликав у підготовче засідання представника позивача.
Господарський суд ухвалою від 25.06.2024 подовжив строк підготовчого провадження на 30 днів; відклав підготовче засідання на 16.07.2024 року.
У зв'язку з тривалою повітряною тривогою у місті Харкові підготовче засідання, призначене на 16.07.2024 не було проведено.
Господарський суд ухвалою від 16.07.2024 закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 13.08.2024 року.
Представник позивача в судове засідання з'явився, брав участь у засіданні в режимі відеоконференції, підтримав заявлені позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Так, ухвала суду від 13.07.2024 направлена на електронну адресу відповідача, зазначену в матеріалах справи та, згідно довідки, сформованої у системі «Діловодство спеціалізованого суду» доставлена відповідачу 17.07.2024.
Враховуючи, що електронна адреса відповідача не є офіційною, відсутність у відповідача електронного кабінету та беручи до уваги, що місцем його реєстрації є м.Маріуполь, де відповідно до Переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 02.12.2015 №1275-р, здійснювалась антитерористичної операції та, яке, згідно з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022, є тимчасово окупованою російською федерацією територією України, судом повідомлено відповідача про розгляд справи здійснено шляхом публікації оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України.
Згідно з ч.1 ст.11 Закону України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції” суд викликає або повідомляє учасників справи, остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться в районі проведення антитерористичної операції, про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України (з посиланням на веб-адресу відповідної ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень), яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи. Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться в районі проведення антитерористичної операції і які не мають електронного кабінету, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень. З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.
Відповідача повідомлено про закриття підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті шляхом розміщення 22.07.2024 оголошення на офіційному веб-порталі Судова влада України, з посиланням на веб-адресу ухвали суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень та виходячи з положень Закону України “Про здійснення правосуддя та кримінального провадження у зв'язку з проведенням антитерористичної операції” відповідач вважається таким, що повідомлений про розгляд справи.
Стосовно клопотання позивача від 13.06.2024 про витребування доказів, в якому він просить витребувати у АТ «ПУМБ»: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_1 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім'я ОСОБА_1 ; письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_1 за 29.08.2020, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.81 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї.
Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви (ч.2 ст.80 ГПК України).
Виходячи з викладених положень клопотання про витребування доказів подається позивачем разом з позовною заявою або у разі пропуску строку з обґрунтуванням неможливості його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від нього.
Клопотання про витребування доказів подано позивачем з пропуском встановленого строку та не містить в собі обставин, які унеможливили його подання у встановлений строк, у зв'язку з чим суд залишає вказане клопотання без задоволення.
Суд зауважує, що з поданням позовної заяви позивач заявив аналогічне за змістом клопотання про витребування доказів, але через невідповідність поданого клопотання вимогам ст.81 ГПК України,суд відмовив в його задоволені в ухвалі про відкриття провадження у справі.
З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи, суд,-
Позивачем до матеріалів справи надані копії документів, які не містять ознак їх підписання з боку позивача та відповідача, з яких вбачається, що 29.08.2020, нібито, між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (кредитодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Болотовим Володимиром Олександровичем (позичальник, відповідач) укладено договір №091960-МР1-001 про надання кредиту в електронній формі.
Відповідно до п.1 договору, кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 30 000,00грн (тридцять тисяч грн) на засадах строковості, поворотності платності (надалі - кредит), а позичальник зобов'язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту та Правилам про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям (надалі - договір). Типом кредиту є кредит. Строк кредиту становить 16 тижнів. Процентна ставка: в день 1,0403500, фіксована. Загальний розмір наданого кредиту: 30 000,00грн. Термін дії договору до 19.12.2020. Орієнтовна загальна вартість наданого кредиту: 53 200,00грн.
Пунктом 3 договору сторони погодили графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.
Відповідно до пунктів 5, 6 договору, позичальник підтверджує, шо він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об'єм зобов'язань та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає договір. Позичальник надав дозвіл кредитодавцю на збір, обробку, зберігання та поширення його персональних даних з метою оцінки його кредитоспроможності, забезпечення виконання зобов'язань за цим договором, інформування про кредитоспроможність та добросовісність, а також на передачу в будь-який момент будь-яких персональних даних позичальника та інформації про укладення і виконання цього договору в будь-якій формі будь-яким третім особам з метою захисту прав та інтересів кредитодавця та повного виконання зобов'язань за цим договором, а також позичальник надав дозвіл на відступлення права вимоги за договором, при цьому без особистого повідомлення позичальника про таку обробку, передачу чи відступлення.
Згідно з п.9 договору, інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід'ємною частиною договору. Усі неврегульовані договором правовідносини сторін регулюються законодавством України.
Наданий позивачем договір не має ознак його підписання з боку сторін.
Розділом 3 Правил передбачено можливість укладання кредитного договору або в електронній формі, або у Філії кредитодавця.
Пунктом 4.2.2.2 Правил про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика»(далі - Правил), встановлено, що Позичальник зобов'язаний повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором про надання кредиту та додатковою угодою, до закінчення терміну дії договору.
Пунктом 5.1 Правил, передбачено, що обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за користування кредитом за договором про надання кредиту здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом з урахуванням умов договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику до закінчення терміну дії договору про надання кредиту (включно).
Заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок кредитодавця у строк відповідно до графіку платежів, встановлений договором про надання кредиту. Датою повернення (погашення) кредиту так само як і датою сплати процентів за користування кредитом та інших платежів, передбачених умовами договору про надання кредиту при безготівкових розрахунках вважається - дата зарахування коштів на рахунок кредитодавця (п.5.3 Правил).
Згідно з п. 5.5. Правил у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов'язання за договором про надання кредиту в повному обсязі, ця сума погашає вимоги кредитодавця в такій черговості: 1) у першу чергу - відшкодовуються витрати кредитодавця, пов'язані з поверненням виданого кредиту (судові витрати, витрати на державного/приватного виконавця, нотаріуса тощо); 2) у другу чергу - нараховані кредитодавцем неустойка (штраф), інші платежі відповідно до договору про надання кредиту - у разі їх нарахування; 3) у третю чергу - прострочені проценти за користування кредитом та прострочена сума кредиту; 4) у четверту чергу - проценти за користування кредитом; 5) у п'яту чергу - сума кредиту.
Відповідно до пункту 7.5 Правил, закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за порушення та/або невиконання умов договору та додаткової угоди, які мали місце під час дії договору.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» перерахувало на банківську картку ОСОБА_1 , грошові кошти в сумі 30 000,00грн, що підтверджується квітанціями №259427306 від 29.08.2020 на суму 20 000,00грн та №259427594 від 29.08.2020 на суму 10 000,00грн.
Відповідно до розрахунку заборгованості позивача 13.09.2020 відповідач здійснив часткову оплату суми заборгованості в розмірі 6670,48грн, з яких: 1968,35грн - заборгованість за кредитом, 4 702,13грн - заборгованість за відсотками.
Порушення відповідачем зобов'язань за договором №091960-МР1-001 про надання кредиту від 29.08.2020 в частині повернення грошових коштів та сплати процентів за користування кредитом, у зв'язку з чим виникла заборгованість в розмірі 56 611,39грн стало підставою для звернення позивача до суду.
Дослідивши матеріали справи на підставі приписів чинного законодавства, суд виходить з наступного.
З матеріалів справи вбачається, що позичальником за договором №091960-МР1-001 про надання кредиту від 29.08.2020 є Фізична особа-підприємець Болотов Володимир Олександрович.
Згідно з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 22.02.2021 внесено запис про припинення підприємницької діяльності ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.9 ст.4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань» визначено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Отже, відповідачем у даному позовному провадженні є фізична особа, яка втратила статус суб'єкта підприємницької діяльності станом на дату звернення із позовною заявою.
Враховуючи, що за змістом статей 51, 52, 598-608 ЦК України, статей 202-208 ГК України, статті 4 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань” однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для фізичної особи-підприємця є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як за фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати, то вона має відповідати за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Виходячи із зазначеного, фізична особа ОСОБА_1 є особою, яка має відповідати за своїми зобов'язаннями взятими під час перебування ним у статусі суб'єкта підприємницької діяльності та є належним відповідачем у справі №905/159/24.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електрону комерцію», в редакції станом на дату укладення договору, електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Статтею 11 зазначеного Закону визначено порядок укладення електронного договору. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.ч.3, 4 ст.11).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ч.6 ст.11).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа (ч.12 ст.11).
Відповідно до ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Згідно з п.3.1.1 Правил, після отримання заявником від кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання кредиту в особистому кабінеті заявника розміщається Оферта, яка є пропозицією у розумінні ч.4 ст.11 Закону України «Про електрону комерцію» та, відповідно до ч.5 ст.11 Закону України «Про електрону комерцію», включає умови, викладені у цих Правилах, які є невід'ємною частиною договору. Після отримання заявником Оферти заявнику надсилається одноразовий ідентифікатор. Позичальник може відмовитися від укладання договору шляхом відповідної опції в Особистому кабінеті.
Відповідь Заявника/Позичальника, якому адресована пропозиція укласти договір про надання кредиту, про повне та безумовне її прийняття (акцепт) надається шляхом надсилання електронного повідомлення кредитодавцю, підписаного в порядку, передбаченому ст.12 Закону України «Про електронну комерцію» (п.3.1.4 Правил). Позичальник отримує підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа, у момент укладання договору (п.3.1.5 Правил). У випадку відмови від укладення заявником договору чи не підписання його шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, Оферта вважається не акцептованою заявником і втрачає силу. При цьому заявник не позбавляється права знову подати заявку на отримання кредиту (п.3.1.3).
Виходячи з викладеного та з урахуванням Правил, договір про надання кредиту вважається укладеним між сторонами в електронній формі шляхом обміну офертою та акцептом в Особистому кабінеті позичальника та після підписання позичальником договору одноразовим ідентифікатором, який надсилається кредитодавцем після отримання заявником оферти.
Суд зауважує, що до матеріалів справи позивачем надані копії договору №091960-МР1-001 про надання кредиту від 29.08.2020, оферти, акцепту без будь яких ознак їх обміну в Особистому кабінеті відповідача, не містять доказів направлення відповідачу одноразового ідентифікатора та доказів його використання при підписанні договору та акцепту, що спростовує посилання позивача на електронне підписання договору.
Отже, матеріали справи містять пропозицію укласти договір (оферту) №091960-МР1-001 про надання кредиту від 29.08.2020, прийняття (акцепт) пропозиції (оферти) щодо укладання договору №091960-МР1-001 від 29.08.2020, а також візуальну форму послідовності дій клієнта, сформовану позивачем, проте вказані документи за відсутністю доказів наявності у відповідача особистого документу в системі Позивача, відсутності будь яких ознак його дій щодо погодження з умовами договору, доказів яки б підтверджували зворотній зв'язок відповідача з позивачем, а також доказів яки б підтверджували направлення відповідачу одноразового ідентифікатора та використання його відповідачем, не можуть бути прийняті судом в якості доказів укладання договору в електронній формі.
Враховуючи зазначене, з метою встановлення вказаних обставин, суд в ході розгляду справи запропонував позивачу надати докази якими підтверджується укладання договору у спосіб та на умовах, зазначених ним у позовній заяві, зокрема реєстрації відповідача у інформаційно-комунікаційній системі позивача; передачі одноразового ідентифікатора відповідачеві засобом зв'язку, вказаним ним під час реєстрації у його системі тощо.
Позивач в поданих додаткових поясненнях зазначає, що одноразовий ідентифікатор G9592 направлено відповідачу через телекомунікаційну систему на номер телефону позичальника, який зазначений у його анкеті в особистому кабінеті, та договір підписано за його допомогою. Також він посилається на постанову Верховного суду від 12.01.2021 у справі №524/5556/19 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 15.04.2024 у справі №910/16344/23.
Проте ані доказів направлення одноразового ідентифікатора на номер телефону позичальника, ані скріпленого зазначеним одноразовим ідентифікатором договору т акцепту, ані скриншотів з особистого кабінету, ані формування та заповнення анкети самим відповідачем суду не надано.
Стосовно постанов судів, на які посилається позивач, суд звертає увагу позивача, що в межах справ №524/5556/19 та №910/16344/23 судами встановлено факт підписання договорів відповідачами шляхом електронного підпису одноразовим ідентифікатором, проте в межах даної справи позивачем не надано доказів в підтвердження підпису договору відповідачем, у зв'язку з чим доводи позивача про укладання договору не є переконливими.
Суд критично ставиться до позиції відповідача про те, що доказами укладання договору є часткове виконання відповідачем договору №091960-МР1-001 про надання кредиту від 29.08.2020. Так, з наданого позивачем розрахунку та інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» №199/06 від 13.06.2024 вбачається, що 13.09.2020 відповідач перерахував позивачу грошові кошти в сумі 6670,48грн. Як зазначає платіжна система призначенням платежу було «Оплата кридита согласно договора № 3203902358». Отже зв'язок між платежем та умовами договору №091960-МР1-001 сумнівний.
Враховуючи місцезнаходження відповідача у місті Маріуполь, який знаходиться під окупацією та перебував в зоні активних бойових дій, відсутність реальних доказів обізнаності відповідача з матеріалами справи та висунутими проти нього вимогами, суд зауважує, що загальновідомі обставини захоплення Маріуполя та агресії рф, покладають на учасників справи віповідальний тягар доведення своїх вимог. Суд, у даному випадку, не може виходити с загальноприйнятих умов, за яких пасивна поведінка відповідача може розглядатися судом як відсутність спростувань вимог позивача та фактичне погодження з ними.
Згідно із ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести належними та допустимим доказами ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У нашому випадку позивач повинен переконати суд, що укладання кредитного договору відбулося у відповідності з вимогами Закону «Про електрону комерцію» та Правилами.
Позивач не надав належних доказів в підтвердження волевиявлення відповідача на укладання кредитної угоди на умовах, які заявляє у позові позивач, проте суд вимагав надати конкретні докази, за відсутності яких суд позбавлений можливості надати оцінку правомірності вимог позивача щодо стягнення заборгованості за відсотками, які нараховані позивачем на підставі п.5.1 Правил за період з 29.08.2020 по 19.12.2020 в сумі 28 579,74грн. Зазначене є підставою для залишення без розгляду зазначених вимог на підставі п.4 ч.1 ст. 226 ГПК України.
Разом з тим, з наданих документів вбачається, що позивач перерахував відповідачу грошові кошти в розмірі 30 000,00грн, згідно з довідками №259427306 від 29.08.2020 на суму 20 000,00грн та №259427594 від 29.08.2020 на суму 10 000,00грн.
Позивач в додаткових поясненнях зазначає, що вказані довідки були надані позивачу на підтвердження успішності проведених операцій Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Елаєнс», що надає посередницькі послуги ТОВ «БІЗПОЗИКА» з кредитування клієнтів за допомогою платіжної системи «Fondy». В підтвердження викладеного позивачем долучено до матеріалів справи договір №41084239_14/12/17 про надання послуг з переказу грошових коштів (переказ на картку), витяг з Державного реєстру фінансових установ про видачу ліцензії для здійснення діяльності з надання фінансових послуг щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Елаєнс».
Відповідно до ч.1 ст.179 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Виходячи з викладеного, в умовах наявності в матеріалах справи доказів перерахування позивачем коштів в сумі 30 000,00грн, враховуючи відсутність доказів, які спростовують факт отримання вказаних коштів особою, яка вказана в призначені платежу, обставини щодо перерахування коштів відповідачу є доведеними.
Враховуючи принцип - суд знає закон, а також відсутність доказів правомірності отримання відповідачем вказаних коштів, суд робить висновок про наявність підстав для їх повернення позивачу як безпідставно отриманих. Отже, 28031,65 грн, про які заявляє позивач як перераховані відповідачу, підлягає стягненню з відповідача.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 56 611,39грн задовольнити частково.
Судовий збір у відповідності до вимог ст.129 Господарського процесуального кодексу України стягується з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених вимог.
Стосовно інших судових витрат, суд зазначає, що відповідно до положень ч.8 ст.129 ГПК України, до суду не надходило ані заяв, ані клопотань про їх відшкодування, ані доказів в підтвердження понесення таких судових витрат, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для їх розподілу.
Керуючись ст.ст.12, 13, 76, 86, 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в розмірі 56 611,39грн грн - задовольнити частково.
2.Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ; ІНФОРМАЦІЯ_1 , код РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (01133, м.Київ, бул.Лесі Українки, буд.26, оф.411; код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість в розмірі 28031,65грн, а також судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1186,99 грн.
3.В іншій частині заявлених вимог залишити без розгляду.
4.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
5.Рішення може бути оскаржене в Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку передбаченому розділом IV ГПК України.
Рішення прийняте, складено та підписано (вступна та резолютивна частина) у нарадчій кімнаті 13.08.2024. Повний текст рішення складено та підписано 14.08.2024.
Суддя П.В. Демідова
Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі "Судова влада України" (dn.arbitr.gov.ua).