вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"05" серпня 2024 р. Cправа № 902/143/24
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А.,
за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.Р.,
представниці позивача - Карпенко О.С.,
у відсутності представника відповідача,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат "Дніпро" (вул. Царичанська, буд. 168, смт Царичанка, Царичанський район, Дніпропетровська область, 51000)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (вул. Подільська, буд. 1В, село Гришівці, Вінницький район, Вінницька область, 23337)
про стягнення 1045340 грн заборгованості,
На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат "Дніпро" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" про стягнення 1045340 грн заборгованості.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 09.02.2024 зазначену позовну заяву передано на розгляд судді Тварковському А.А.
Ухвалою суду від 12.02.2024 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/143/24 в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 12.03.2024 о 10:00 год.
Під час підготовчого провадження у справі № 902/143/24, строк якого протокольною ухвалою від 04.04.2024 продовжено на 30 днів, учасники справи скористалися правом на подання заяв по суті спору: відповідачем подано відзив на позовну заяву (а.с. 37-41, т. 1); позивачем - відповідь на відзив відповідача (а.с. 51-52, т. 1).
Виконавши завдання підготовчого провадження, судом закрито таку стадію господарського процесу та призначено справу до розгляду по суті на 25.06.2024, про що 30.05.2024 постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.
Також слід зазначити, що на підставі відповідних клопотань представникам обох сторін забезпечено участь у судових засіданнях у справі № 902/143/24 в суді першої інстанції в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.
На визначений час у судове засідання з'явилася представниця позивача (в режимі відеоконференції), повідомлений належним чином представник відповідача правом участі у судовому засіданні не скористався.
Представниця позивача заявлений позов підтримала у повному обсязі з підстав та обставин викладених у позовній заяві та відповіді на відзив.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором поставки № 2102/2-2023 від 21.02.2023 в частині повної та своєчасної оплати вартості отриманого товару, у зв'язку із чим просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 1045340 грн.
Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву зводиться до того, що з огляду на положення п. 3.5. Договору поставки від 21.02.2023, ст. 664 ЦК України, ч. 4 ст. 268 Господарського кодексу України на сьогодні відсутні підстави для оплати товару, на який Покупцю не передані в повному обсязі товаросупровідні документи, а тому і відсутні підстави для застосування штрафних санкцій за прострочення платежів з огляду відсутність факту відповідного прострочення.
У відповіді на відзив позивач вказує, що відповідач не зазначає, які саме документи не передані йому, без яких поставка вважається не здійсненою. Крім того, не доводить належними доказами, що певні документи не були йому передані. Таким чином, твердження відповідача залишаються бездоказовими.
Позивач звертає увагу суду, що відповідачем при цьому замовчуються положення пункту 3.4 Договору: "Перехід права власності на Товар відбувається після передачі партії Товару на складі Покупця та підписання представником Покупця відповідної видаткової та товаро-транспортної накладних в пункті отримання Товару, попередньо погодженому Сторонами. Ризик випадкової втрати чи псування Товару несе Покупець з моменту отримання Товару." Таким чином, на підставі зазначеного пункту 3.4 Договору, а також з врахуванням вимог до первинної бухгалтерської документації, а також усталеною судової практики щодо стягнення дебіторської заборгованості, наявність видаткових накладних та товаро-транспортних накладних є достатньою підставою для твердження, що поставка відбулася.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
21.02.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "АБК Дніпро" (Постачальник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (Покупець, відповідач) укладено Договір поставки № 2102/2-2023 з протоколом узгодження розбіжностей (Договір) (а.с. 39-47, том 2), відповідно до п. 1.2. якого Постачальник на умовах, передбачених даним Договором, зобов'язується передати Товар, який визначений у специфікації, у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти та своєчасно оплатити переданий Товар за цінами, обумовленими Сторонами у Заявці. Товар постачається партіями, відповідно до узгоджених з Постачальником замовлень Покупця, зроблених протягом строку дії Договору.
Пунктом 4.2. Договору сторони погодили, що оплата кожної отриманої Покупцем партії Товару здійснюється ним в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом семи календарних днів після відвантаження Товару Покупцю, якщо інше додатково не погоджено Сторонами.
Згідно із п. 3.4. Договору перехід права власності на Товар відбувається після передачі партії Товару на складі Покупця та підписання представником Покупця відповідної видаткової та товаро-транспортної накладних в пункті отримання Товару, попередньо погодженому Сторонами. Ризик випадкової втрати чи псування Товару несе Покупець з моменту отримання Товару.
Відповідно до п. 3.5. Договору разом з Товаром Постачальник передає Покупцю наступні документи:
- товаро-транспортна накладна;
- видаткова накладна;
- документи, що підтверджують якість товару;
- інші документи, надання яких є обов'язковою умовою при поставці певного виду товару, належним чином оформлені документи або їх легітимні копії.
При ненаданні Постачальником відповідно до п. 3.5. цього Договору товаросупровідних документів на партію Товару одночасно з передачею Товару поставка вважається не здійсненою, а зобов'язання Постачальника по поставці невиконаними.
Даний Договір набуває чинності з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2023 року в частині поставки, а в частині оплати - до повного виконання зобов'язань по даному Договору. У разі, якщо за 10 (десять) календарних днів до закінчення терміну дії жодна із сторін не виявить бажання про розірвання Договору, він вважається пролонгованим на кожний наступний рік на тих же умовах. Кількість пролонгацій сторонами не обмежується.
На виконання умов Договору з березня 2023 року по січень 2024 позивач поставив відповідачу ряд партій Товару загальною вартістю 7457696,88 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи видатковими, товарно-транспортними накладними (а.с. 71-201, 205-210, 229-250, том 1; а.с. 1-9, том 2) та відповідними податковими накладними з квитанціями про їх реєстрацію (а.с. 91-145, том 2).
Відповідач, в свою чергу, провів частковий розрахунок за поставлений Товар в загальному розмірі 6412356,88 грн відповідно до наявних у матеріалах справи копій платіжних інструкцій (а.с. 87-90, том 2).
Факт здійснення відповідних господарських операцій додатково підтверджуються актами звірки взаємних розрахунків за червень 2023 р., за серпень 2023 р. та за грудень 2023 р., які підписано та скріплено печаткою відповідача (а.с. 68-70, том 1).
У позовній заяві Товариство з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат "Дніпро" вказує, що 10.07.2023 Покупець помилково перерахував на рахунок Постачальника 2 555 172 грн за платіжним дорученням № 6500/1 від 10.07.2023, тому Постачальник повернув зазначену суму відповідно до платіжних доручень вхід. № 4932 на суму 500 000 грн та № 4953 на суму 2 055 172 грн.
Несплата відповідачем решти вартості поставленого Товару на суму 1 045 340 грн слугувала підставою для звернення позивача із даним позовом до суду.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями параграфу 1 глави 30 Господарського кодексу України, глави 54 Цивільного кодексу України, враховуючи укладений між сторонами Договір поставки №б/н від 18.01.2023.
Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 Цивільного кодексу України).
Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін (ст. 632 ЦК України).
Покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ч. 1 ст. 692 ЦК України).
Згідно із ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. У разі невиконання покупцем обов'язку щодо попередньої оплати товару застосовуються положення статті 538 цього Кодексу
Відповідно до ч. 3 ст. 538 Цивільного кодексу України у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконає його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
В силу положень ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтями 610, 612 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно із ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України, ч. 7 ст. 193 Господарського кодексу України).
Відповідно до ст. 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.
Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Як уже зазначалося, в силу приписів ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Пунктом 4.2. Договору сторони погодили, що оплата кожної отриманої Покупцем партії Товару здійснюється ним в безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок Постачальника протягом семи календарних днів після відвантаження Товару Покупцю, якщо інше додатково не погоджено Сторонами.
Отже, прострочення відповідача щодо оплати вартості отриманого товару виникло за спливом семи календарних днів після його прийняття (за фактом підписання відповідних видаткових накладних), що кореспондується із приписами ч. 1 ст. 692 ЦК України.
Суд акцентує увагу, що відповідачем факт поставки товару на суму 1045340 грн не заперечується. Поряд з цим останній заперечує настання обов'язку щодо сплати вартості отриманого товару згідно із п. 3.5. Договору з підстав, що Постачальник не надав супроводжуючих документів на поставлений Товар.
Так, пунктом 3.5. Договору сторони погодили, що разом з Товаром Постачальник передає Покупцю наступні документи:
- товаро-транспортна накладна;
- видаткова накладна;
- документи, що підтверджують якість товару;
- інші документи, надання яких є обов'язковою умовою при поставці певного виду товару, належним чином оформлені документи або їх легітимні копії.
При ненаданні Постачальником відповідно до 3.5. цього Договору товаросупровідних документів на партію Товару одночасно з передачею Товару поставка вважається не здійсненою, а зобов'язання Постачальника по поставці невиконаними.
Поряд з цим відповідно до ч. 1 ст. 666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання.
Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві (ч. 2 ст. 666 ЦК України).
Матеріали справи не містять доказів, що відповідач як Покупець в силу приписів ч. 1 ст. 666 ЦК України встановлював додатковий строк позивачу як Продавцю для передання супроводжуючих документів на Товар.
Суд враховує позицію, викладену в постанові ВС КГС від 15.09.2020 у справі № 920/618/18, що за умови існування передбачених законом достатніх правових підстав відмова покупця від прийняття та оплати товару може проявлятися у юридично значимих діях покупця, спрямованих на фактичне повернення поставленого товару, і такі дії мають вчинятися покупцем у межах строку, визначеного договором для приймання товару, без попереднього чи одночасного письмового повідомлення покупцем продавця про таку відмову, що виключає настання обов'язку покупця оплатити товар, який знаходиться у фактичному розпорядженні продавця.
Підсумовуючи, суд зазначає, що відповідач як при прийнятті Товару, так і після фактичного прийняття Товару не вчинив дій на його повернення, як і не встановлював додаткового строку позивачу для надання супроводжувальних документів в силу приписів ч. 1 ст. 666 ЦК України. Доказів протилежного матеріали справи не містять.
Вищенаведеним спростовуються доводи відповідача, що у нього не виникло прострочення зі сплати вартості Товару, оскільки позивач не виконав зустрічного зобов'язання з надання визначених пунктами 3.5. Договору документів. Прострочення відповідача щодо оплати вартості отриманого товару за умовами п. 4.2. Договору виникло за спливом семи календарних днів після його прийняття (за фактом підписання відповідних видаткових накладних).
Касаційний господарський суд у складі ВС у п.7.4 своєї постанови від 29.01.2020 № 916/922/19 зазначив, що визначальною ознакою господарської операції є те, що внаслідок її здійснення має відбутися реальний рух активів, отже, судам у розгляді справи належить досліджувати, окрім обставин оформлення первинних документів, наявність або відсутність реального руху такого товару (як-то: обставини здійснення перевезення товару, поставленого за спірною видатковою накладною, обставини зберігання та використання цього товару у господарській діяльності покупця).
Суд касаційної інстанції звертає увагу на те, що у разі дефектів первинних документів та невизнання стороною факту постачання спірного товару, сторони не позбавлені можливості доводити постачання товару іншими доказами, які будуть переконливо свідчити про фактичні обставини здійснення постачання товару (Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 04.11.2019 у справі № 905/49/15, від 29.11.2019 у справі №914/2267/18).
При цьому поставку за спірними накладними відображено позивачем у податковому обліку, а сам факт отримання Товару загальною вартістю 1045340 грн Товариством з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" не заперечується.
Отже, наявність основного боргу відповідача перед позивачем в розмірі 1045340 грн підтверджується в сукупності первинними документами - видатковими та товарно-транспортними накладними, актами звірки взаємних розрахунків за червень 2023 р., за серпень 2023 р. та за грудень 2023 р., які підписано та скріплено печаткою відповідача, а також фактом відображення проведених господарських операцій у податковому обліку.
Обґрунтування погашення боргу відповідач не наводить, водночас суд враховує позицію, викладену у постанові КГС ВС від 08.06.2022 у справі №913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.
За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).
За приписами ст.ст. 76, 77, 78 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Відповідно до положень ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (постанова ВС КГС від 21.08.2020 у справі № 904/2357/20).
Зазначений підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Так, зокрема, у рішенні від 23.08. 2016 у справі "Дж.К. і інші проти Швеції" ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом". Натомість у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей"… Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.
Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та в сукупності підтверджується матеріалами справи.
За таких обставин суд дійшов висновку про задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Однак, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позивачем при зверненні із позовною заявою було сплачено судовий збір у розмірі нижчому, аніж встановлено законодавством.
За приписами пп. 2.1. ч. 2 ст. 4 Закону за подання до господарського суду позовних заяв майнового характеру ставка судового збору становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Відповідно до ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Зі змісту прохальної частини позовної заяви слідує, що позивачем при зверненні до суду заявлено вимогу майнового характеру (про стягнення 1 045 340 грн), тобто, позивач при зверненні з позовною заявою до суду повинен був сплатити судовий збір в розмірі 12 544,08 грн (1 013 267,28 грн х 1,5% х 0,8 = 12 544,08 грн). При обрахунку ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт пониження 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".
Натомість позивачем згідно платіжного доручення № 10662 від 05.02.2024 при зверненні до суду сплачено судовий збір в розмірі 12544 грн, тобто недоплаченою залишається сума 0,08 грн.
Зважаючи на наведені приписи законодавства та встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про стягнення з позивача 0,08 грн недоплаченої суми судового збору при зверненні до суду із позовом.
Оскільки позов задоволено повністю, то витрати позивача на сплату судового збору покладаються на відповідача в сумі 12 544,08 грн.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВТ ДЕВЕЛОПМЕНТ" (вул. Подільська, буд. 1В, село Гришівці, Вінницький район, Вінницька область, 23337, код ЄДРПОУ 43413041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат "Дніпро" (вул. Царичанська, буд. 168, смт Царичанка, Царичанський район, Дніпропетровська область, 51000, код ЄДРПОУ 36710304) 1 045 340 грн - основного боргу та 12 544,08 грн - витрат на сплату судового збору.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Алкогольно-безалкогольний комбінат "Дніпро" (вул. Царичанська, буд. 168, смт Царичанка, Царичанський район, Дніпропетровська область, 51000, код ЄДРПОУ 36710304) в дохід Державного бюджету України (Отримувач коштів: ГУК у м. Києві / м. Київ / 22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП); Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001; Код класифікації доходів бюджету: 22030106) 0,08 грн недоплаченого судового збору за подання позовної заяви.
4. Згідно із приписами ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 14 серпня 2024 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи.