12 серпня 2024 року м. Харків Справа № 922/59/23
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Істоміна О.А., суддя Медуниця О.Є., суддя Радіонова О.О.
секретар судового засідання Семченко Ю.О.
за участю представників сторін
позивача - Заболотний А.М. (в залі суду) - довіреність б/н, свідоцтво ПТ №2342 від 09.10.2018
відповідача - Батракова О.Ю. (в залі суду) - довіреність Др-30-0624 від 04.06.2024, свідоцтво ДН №4923 від 29.11.2017
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» (вх.1493Х/3) на рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2024
у справі №922/59/23 (суддя Калініченко Н.В., повний текст рішення підписано 27.05.2024)
за позовом Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування», смт. Донець, Харківська область,
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи «Харківгаз», м. Харків,
про стягнення упущеної вигоди 30.324.881,39 грн., -
Позивач, Акціонерне товариство "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до відповідача, Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз", про стягнення нанесених збитків у сумі 97.673.595,94 грн. Протокольною ухвалою від 24.05.2023 прийнято до розгляду заяву позивача про зміну предмету позову та зменшення позовних вимог (вх.№12050 від 15.05.2023), подальший розгляд справи вирішено здійснювався з урахуванням вимог, викладених у заяві, а саме стягнення нанесених збитків у вигляді упущеної вигоди в сумі 30.324.881,39 грн.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.05.2024 у справі №922/59/23 у задоволенні позову Акціонерного товариства «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислове управління «Шебелинкагазвидобування» відмовлено повністю.
Позивач з вказаним рішенням місцевого господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2024 у справі №922/59/23 скасувати та ухвалити нове рішення, яким стягнути з АТ «Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» на користь АТ «Укргазвидобування» нанесені збитки у вигляді упущеної вигоди в сумі 30.324.881,39 грн; судові витрати стягнути з відповідача. Обгрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник посилається на те, що рішення є незаконним та необґрунтованим, оскільки воно не відповідає вимогам ст.236 ГПК України внаслідок неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та невідповідності висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи, порушення судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права, не врахування всіх обставин, що мають значення для справи.
Доводи апеляційної скарги зводяться до наступного:
- помилковим посилання суду на преюдиціальність судових рішень у справі №922/2919/20, оскільки: по-перше, у справі № 922/2919/20 був інший предмет доказування та рішення прийняті на підставі інших доказів. правова кваліфікація та опис певних обставин, з урахуванням правових підстав позовних вимог, викладена в описовій частині рішення суду у справі № 922/2919/20 не може являтися преюдиціальним фактом;
- АТ «Харківгаз» не наділено законодавством повноваженнями надавати висновки про те, що вузол обліку газу не відповідає встановленим вимогам і не може використовуватися у сфері законодавчо регульованої метрології, наведені в актах висновки Відповідача є необґрунтованими та не позбавляють вузли обліку газу статусу комерційних;
- висновки судів у справі № 922/2919/20 є правовою оцінкою обставин, яка ґрунтується на доказах, які зібрані в тій справі, але ця оцінка не враховує нових доказів поданих в даній справі і не може вважатися встановленими судом фактами і бути обов'язковими для суду при вирішенні даної справи.
- судом першої інстанції взагалі не досліджені зібрані у даній справі докази повірки, які відбулись після складання відповідачем актів з зауваженнями, вищеперераховані свідоцтва про повірку підтверджують, що зазначені засоби вимірювальної техніки відповідали встановленим законодавством вимогам протягом спірного періоду, а тому відповідач протиправно не врахував показників «вузлів обліку газу при передачі даних операторам газотранспортної системи про обсяги газу, поданого через зазначені пункти передачі-приймання газу;
- наявні документи на вузли обліку газу свідчать про відповідність вузлів обліку в період травень 2019 року - грудень 2021 року вимогам діючих нормативних документів, але судом першої інстанції не надана правова оцінка вище переліченим доказам;
- суд залишив поза увагою порушення відповідачем при проведенні позачергових перевірок норм абзацу другого п. 9 гл. 2 Розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, п. 6, п. 7 гл. 9 розділу Х Кодексу газорозподільних систем. суд першої інстанції, дійшовши висновків про те, що AT “Харківгаз” правомірно розраховувало кількість переданого та прийнятого газу за календарні місяці в період з травня 2019 року по грудень 2021 року на підставі вимог Кодексу ГРМ, не застосував абзац другий пункту 2 та пункт 3 глави 1 розділу ІX Кодексу газорозподільних систем, а безпідставно застосував норми п. 1, 2 глави 3 Розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем, адже главою 3 Розділу ІХ Кодексу газорозподільних систем врегульований порядок комерційного обліку газу по об'єктах споживачів, що не є побутовими. Норми даної глави не врегульовують відносини між оператором ГРМ та газовидобувним підприємством;
- суд першої інстанції дійшов висновку про недоведеність протиправної поведінки відповідача, що могла завдати збитки позивачу, його вини, а також причинно-наслідкового зв'язку.
Протоколом автоматизованого розподілу справи між суддями від 13.06.2024 Господарського процесуального кодексу України головуючим (суддею-доповідачем) з розгляду цієї апеляційної скарги визначено суддю Істоміну О.А., тоді як іншими членами колегії є судді Радіонова О.О., Медуниця О.Є.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.06.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою АТ "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування". Встановлено строк для учасників справи для подання відзиву на апеляційну скаргу до канцелярії суду разом з доказами його (доданих до нього документів) надсилання іншим учасникам справи в порядку ч.2 ст.263 Господарського процесуального кодексу України. Запропоновано учасникам справи надати до суду заяви, клопотання та заперечення (у разі наявності), з доказами надсилання їх копії та доданих до них документів інших учасникам справи в порядку ч.4 ст.262 Господарського процесуального кодексу України. Призначено розгляд справи на 12.08.2024. Явку сторін визнано не обов'язковою. Витребувано матеріали справи №922/59/23 з Господарського суду Харківської області.
На виконання вимог ухвали суду з Господарського суду Харківської області надійшли матеріали справи №922/59/23.
09.07.2024 через підсистему “Електронний суд” на адресу Східного апеляційного господарського суду від АТ "Оператор газорозподільної системи «Харківгаз» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги АТ «Укргазвидобування» - відмовити, а рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2024 у справі №922/59/23 - залишити без змін. АТ «Харківгаз» зазначає, що Господарським судом Харківської області в оскаржуваному рішенні вірно встановлено щодо відсутності елементів складу цивільного (господарського) правопорушення у діях відповідача. Так, позивачем не доведено наявність вини АТ «Харківгаз», яка не підлягає доведенню Відповідачем, оскільки саме Позивач повинен довести, що в діях Відповідача наявна вина у заподіянні збитків Позивачу.
В судове засідання з'явився представник позивача, який підтримав доводи апеляційної скарга та просив скасувати рішення суду першої інстанції, а також представниця відповідача, яка підтримала правову позицію наведену у відзиві на апеляційну скаргу, просить рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2024 у справі №922/59/23 залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Заслухавши в судовому засіданні доповідь судді-доповідача, розглянувши матеріали справи, доводи в обґрунтування апеляційної скарги, в межах вимог, передбачених ст.269 ГПК України, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції обставин справи та доказів на їх підтвердження, а також правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.
АТ "Харківгаз" є Оператором газорозподільних систем (Оператор ГРМ), який до 01.07.2023 здійснював господарську діяльність з розподілу природного газу на підставі ліцензії, виданої Постановою НКРЕКП № 809 від 19.06.2017 22.05.2019 внесено зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме зареєстровано зміну повного найменування Публічне акціонерне товариство "Харківгаз" на Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Харківгаз" та зміну скороченого найменування ПАТ "Харківгаз" на АТ "Харківгаз".
АТ «Укргазвидобування» в особі філії ГПУ "Шебелинкагазвидобування" є суміжним газодобувним підприємством, яке подає природний газ у газорозподільну систему Відповідача.
27.09.2013 між Публічним акціонерним товариством «Укргазвидобування» в особі філії Газопромислового управління «Шебелинкагазвидобування» (сторона-1 за Технічною угодою, позивач по справі) та Публічне акціонерне товариство «Харківгаз» (сторона-2 за Технічною угодою, відповідач по справі) укладена Технічна угода про умови приймання-передачі природного газу № 4, яка визначили порядок приймання-передачі природного газу стороною-1 до газопроводів сторони-2.
В додатку «Перелік пунктів приймання-передачі природного газу», який є невід'ємною частиною цієї Технічної угоди, наведено перелік пунктів приймання-передачі газу ГВС, ПВВГ, ГРС (далі ПППГ), згідно з якими Сторона-1 передає газ Стороні-2 (п.1.1. Технічна угода).
За твердженням позивача, відповідачем, в порушення умов п.5.1. Технічної угоди (визначення кількості переданого та прийнятого природного газу за календарні місяці у період з травня 2019 року по грудень 2021 року не на підставі показань вимірювальних комплексів комерційних вузлів обліку позивача) та в порушення вимог Кодексу ГРС на інформаційну платформу оператора газотранспортної системи подана інформація, в якій занижені обсяги переданого природного газу від позивача до газорозподільної системи відповідача за період з травня 2019 року по грудень 2021 року в обсязі 10 859 894,00 м. куб., чим позивачу нанесені збитки у вигляді упущеної вигоди за укладеним між позивачем та Оператором газотранспортної системи угодами на транспортування природного газу за цей період у розмірі 30.324.881,39 грн.
Позивач зазначає що в діях відповідача наявні усі елементи цивільного правопорушення, а саме:
- наявність протиправної поведінки відповідача, яка полягає в порушенні зобов'язань за Технічною угодою від №4 від 27.09.2013 (визначення кількості переданого та прийнятого за календарні місяці в період з травня 2019 по грудень 2021 року не на підставі показань вимірювальних комплексів комерційних вузлів обліку газу) та вимог Кодексу ГРС (надання неповної та недостовірної інформації Оператору газотранспортної системи про обсяги подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи в розрізі Позивача);
- наявність збитків - зменшення майнових благ позивача у розмірі 30.324.881,39 грн, що обмежує його інтереси як учасника господарських відносин і проявляється у неодержаних Позивачем доходах за договорами транспортуванням природного газу №1810000241 від 08.10.2018, №1907000615 від 31.12.2019, які б він одержав, якби зобов'язання з визначення фактичного обсягу кількості поданого позивачем природного газу до газопроводів відповідача було виконано боржником відповідно до вимог Кодексу ГРМ та умов Технічної угоди №4 від 27.09.2013;
- існування безпосереднього причинного зв'язку між протиправною поведінкою Відповідача та завданими збитками, оскільки виступають об'єктивним наслідком протиправної поведінки відповідача внаслідок порушення зобов'язань за Технічною угодою № 4 від 27.09.2013 та неналежне виконання вимог Кодексу ГРМ;
- наявність вини, яка визначається тим, що понесені збитки позивачем відбулися внаслідок неналежного виконання відповідачем умов Технічної угоди №4 від 27.09.2013 у період з травня 2019 року по грудень 2021 року щодо надання неповної та недостовірної інформації Оператору газотранспортної системи про обсяги подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи в розрізі позивача, відповідач передбачав можливість настання конкретних негативних наслідків для позивача, тобто в даному випадку наявна вина відповідача у формі необережності.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 20.05.2024 у справі №922/59/23 у задоволенні позову АТ "Укргазвидобування" в особі філії Газопромислове управління "Шебелинкагазвидобування" відмовлено. Зазначене рішення мотивовано тим, що в даному випадку відсутні всі елементи складу цивільного правопорушення у діях відповідача, а отже відсутні підстави вважати, що збитки у позивача виникли в результаті дій/бездіяльності відповідача. Вузли обліку природного газу на УКПГ “Кегичівка”, УКПГ “Ланна” та Балаклійська ГРС було виведено з комерційної експлуатації. За висновком суду, у справі №922/2919/20 встановлено неможливість використання вузлів обліку газу УКПГ Ланна, УКПГ Кегичівка, Балаклійської ГРС в якості комерційних. За таких обставин, всі показники обсягів газу, що зазначені на цих комерційних вузлах обліку не можуть бути враховані судом при вирішення справи №922/59/23.
Суд апеляційної інстанції погоджується із прийнятим судовим рішенням, вважає висновки, зроблені судом першої інстанції, обґрунтованими та такими, що підтверджуються матеріалами справи, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 16 ЦК України особа має право звернутись до суду за захистом свого особистого немайнового права або майнового права та інтересу у визначені цією статтею способи. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Реалізуючи визначене право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової та моральної (немайнової) шкоди є способами захисту цивільних прав та інтересів (пункти 8, 9 частини другої статті 16 ЦК України).
Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Частиною другою статті 22 ЦК України визначено, що збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно із частиною першою статті 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.
Збитки - це об'єктивне зменшення будь-яких майнових благ кредитора, яке пов'язане з утиском його інтересів, як учасника певних суспільних відносин і що виражається у зроблених ним витратах, у втраті або пошкодженні його майна, у втраті доходів, які він повинен був отримати.
Збитки як правова категорія включають в себе й упущену (втрачену) вигоду (lucrum cessans), яка відрізняється від реальних збитків (damnum emergens) тим, що реальні збитки характеризують зменшення наявного майна потерпілого (проведені витрати, знищення і пошкодження майна тощо), а у разі упущеної вигоди наявне майно не збільшується, хоча і могло збільшитися, якби не правопорушення. Тобто упущена вигода відображає різницю між реально можливим у майбутньому потенційно отриманим майном та вже наявним майном.
Відшкодування збитків є однією з форм або заходів цивільно-правової відповідальності, яка вважається загальною або універсальною в силу правил статті 22 ЦК України, адже частиною першою цієї статті визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Оскільки відшкодування збитків є однією з форм цивільно-правової відповідальності, застосування цієї відповідальності можливе лише за наявності чотирьох умов складу правопорушення, а саме: протиправної поведінки боржника; збитків; причинного зв'язку між протиправною поведінкою та завданими збитками, вини боржника.
Окрім того, при визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (частина четверта статті 623 ЦК України).
Отже для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків у вигляді упущеної вигоди необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: 1) протиправної поведінки особи (боржника); 2) збитків, заподіяних такою особою; 3) причинного зв'язку між протиправною поведінкою особи і збитками; 4) вини особи, яка заподіяла збитки, в тому числі встановлення заходів, вжитих кредитором для одержання такої вигоди. За відсутності одного із елементів складу цивільного правопорушення відповідальності з відшкодування збитків у вигляді упущеної вигоди не настає (див. висновки, викладені у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.10.2018 у справі №908/2261/17, від 31.07.2019 у справі №910/15865/14).
У цивільному праві протиправною вважається поведінка, яка порушує імперативні норми права або санкціоновані законом умови договору, внаслідок чого порушуються права іншої особи (така поведінка особи може виявлятися у прийнятті нею неправомірного рішення або у неправомірній поведінці (діях або бездіяльності)). Під збитками розуміється матеріальна шкода, що виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому майнового права, та (або) применшенні немайнового блага тощо. Причинний зв'язок між протиправною поведінкою та заподіяними збитками виражається в тому, що протиправні дії заподіювача є причиною, а збитки є наслідком такої протиправної поведінки. Вина заподіювача збитків є суб'єктивним елементом відповідальності і полягає в психічному ставленні особи до вчинення нею протиправного діяння і проявляється у вигляді умислу або необережності.
За загальними правилами розподілу обов'язку доказування кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (частини перша та третя статті 74 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України)).
Частиною другою статті 623 ЦК України визначено, що розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Тож при зверненні з позовом про відшкодування заподіяних збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається в тому, що збитки мають виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків.
Натомість боржник зі свого боку має доводити відсутність своєї вини у заподіянні збитків, оскільки чинним законодавством закріплена презумпція вини особи, яка порушила зобов'язання. Особа звільняється від відповідальності лише у тому випадку, коли доведе відсутність своєї вини у порушенні зобов'язання (стаття 614 ЦК України).
Зі змісту позовної заяви вбачається, що спірні питання стосуються відносин щодо визначення обсягу приймання/передачі природного газу через вимірювальні дільниці УКПГ «Ланна», УКПГ «Кегичівка», Балаклійської ГРС.
Обґрунтовуючи наявність збитків позивач посилається на те, що внаслідок порушення відповідачем зобов'язань за Технічною угодою №4 від 27.09.2013, які полягають у визначенні кількості переданого та прийнятого газу за календарні місяці в період з травня 2019 року по грудень 2021 року не на підставі показань вимірювальних комплексів комерційних вузлів обліку газу та вимог Кодексу ГРМ в частині надання неповної та недостовірної інформації Оператору газотранспортної системи про обсяги подач природного газу у віртуальній точці входу з газорозподільної системи Позивачу було завдано збитків у вигляді упущеної вигоди за договорами транспортування природного газу від 08.10.2018 №1810000241, №1907000615 від 31.12.2019 у розмірі 30.334.881,39 грн.
Тобто, позиція позивача щодо різниці в обсягах газу ґрунтується саме на різниці даних, переданих відповідачем, та даних, що взяті позивачем із комерційних вузлів обліку.
Водночас, відповідач вважає, що вузли обліку на УКПГ "Ланна", УКПГ "Кегичівка", Балаклійської ГРС не є комерційними, що встановлено в межах справи №922/2919/20, а отже на їх підставі не можна визначати обсяг переданого газу.
Питання можливості визначення показників обсягу приймання/передачі природного газу через вимірювальні дільниці УКПГ "Ланна", УКПГ "Кегичівка", Балаклійської ГРС та подальшу їх передачу до інформаційної платформи Оператора ГТС були предметом розгляду спору в межах справи №922/2919/20 за позовом АТ "Укргазвидобування" в особі ГПУ "Шебелинкагазвидобування" до АТ "Харківгаз" про зобов'язання АТ "Харківгаз" внести до інформаційної платформи операторів газотранспортної системи - АТ "Укртрансгаз" (до 31.12.2019) та ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" (з 01.01.2020) дані про обсяги подач природного газу АТ "Укргазвидобування" у віртуальній точці входу з газорозподільної системи АТ "Харківгаз" в розрізі газодобувних підприємств, згідно місячних звітів (щодобових роздруківок) з вузлів обліку газу АТ «Укргазвидобування» за період травень 2019 року - червень 2020 року з урахуванням зазначених у прохальній частині заяви обсягів передачі природного газу через вимірювальні дільниці.
У зазначеному рішенні встановлено, що AT "Харківгаз", в порядку пункту 9 глави 2 розділу IX Кодексу газорозподільних систем, здійснено перевірку стану вузлів обліку газу УКПГ Ланна, УКПГ Кегичівка, Балаклійської ГРС.
Щодо УКПГ Ланна встановлені наступні обставини: 03.06.2019 за результатами перевірки AT "Харківгаз" складено акт перевірку стану вузла обліку природного газу зі звужуючим пристроєм № 318 від 03.06.2019, в якому викладено висновок щодо виявленої невідповідності максимальної границі вимірювання перетворювача тиску згідно свідоцтва про повірку вимірювального комплексу Флоутек Тм №019, максимальної границі вимірювання тиску згідно протоколу розрахунку витратоміру та фактичного значення границі вимірювання тиску згідно вимірювального комплексу. 06.06.2019 за результатами перевірки AT "Харківгаз" складено акт перевірки стану вузла обліку природного газу зі звужуючим пристроєм №2181 від 06.06.2019, з висновком щодо відсутності формуляру на комплекс для перевірки комплектуючих виробів комплексу на предмет його відповідності, порушення п. 9.1. Методики повірки МПУ 290/03-2013; відсутності маркування обчислювача, порушення пп. 2 п. 9.1. Методики повірки МПУ 290/03-2013; неможливості, відповідно до п.10.2 МПУ 290/03-2013 проведення позачергової повірки; не усунення недоліків згідно акту від 03.06.2019; невідповідності складу комплексу згідно свідоцтва про повірку від 13.09.2018 до конфігурації вимірювального комплексу "Флоутек Тм". У висновку також зазначено, що до усунення зауважень вимірювальний комплекс не може використовуватись для комерційного обліку. Відповідно до Акту контрольного вузла обліку природного газу зі звужуючим пристроєм №329 від 30.07.2019, АТ "Харківгаз" перевірено готовність вводу комерційного ВОГ до експлуатації. При проведені перевірки виявлено наступні зауваження, щодо невідповідності наданого проекту вимогам Кодексу ГРС, ДБН та ДСТУ; невідповідності монтажу комерційного ВОГ вимогам Кодексу ГРС, не надано акт розмежування балансової належності, не надано оригіналів паспортів перетворювачів. За виявленими зауваженнями викладено висновок - не може використовуватися як комерційний та не готовий до введення у комерційну експлуатацію. В акті АТ "Харківгаз" щодо заміни діафрагми на звужуючому пристрої розт
Щодо УКПГ Кегичівка встановлені наступні обставини: 24.06.2019 за результатами перевірки АТ "Харківгаз" складено акт перевірку стану вузла обліку природного газу зі звужуючим пристроєм №323 від 24.06.2019, в якому викладено висновок щодо виявленої невідповідності технічного стану вузла обліку газу вимогам діючих нормативних документів, а саме: обчислення тиску газу проводиться надлишковим датчиком тиску; в обчислювачі відсутній захист від несанкціонованого втручання в роботу комплексу; відсутні паспорта на складові комплексу; відсутня проектно-технічна документація на ВОГ, що унеможливлює проведення перевірки на відповідність складу ВОГ. У висновку також зазначено, що враховуючи порушення ВОГ УКПГ Кегичівка не може використовуватись як комерційний. В актах АТ "Харківгаз" щодо заміни діафрагми на звужуючому пристрої розташованому на витратомірному вузлі УКПГ Кегичівка від 28.10.2019 та від 28.04.2020 зафіксовано, що раніше виявлені порушення не усунені, та містить висновок щодо можливості прийняття в комерційну експлуатацію ВОГ після усунення попередніх зауважень та приведення ВОГ у відповідність до вимог чинного законодавства.
Щодо Балаклійської ГРС встановлені наступні обставини: 29.08.2019 за результатами перевірки АТ "Харківгаз" складено акт перевірку стану вузла обліку природного газу зі звужуючим пристроєм №339 від 29.08.2019, в якому викладено висновок щодо виявленої невідповідності схеми ВОГ робочому проекту, який погоджено АТ "Харківгаз"; складові витратомірного комплексу не відповідають проектному рішенню; відсутність оригіналів Паспорту витратомірної ділянки; відсутності формуляру на комплексу Флоутек ТМ; заводське налаштування перепаду тиску, які входять до складу ВОГ змінено. Висновок - до моменту усунення зазначених порушень, ВОГ не може вважатися комерційним. 21.11.2019 за результатами перевірки АТ "Харківгаз" складено акт перевірки стану вузла обліку природного газу зі звужуючим пристроєм № 192/11 від 21.11.2019, з висновком щодо неусунення попередніх зауважень, неможливості використання ВОГ як комерційного. 02.03.2020 за результатами перевірки АТ "Харківгаз" складено акт перевірки стану вузла обліку природного газу зі звужуючим пристроєм №374 від 02.03.2020, в якому повторно зафіксовані раніше виявлені порушення. За виявленими зауваженнями, викладено висновок - не може використовуватися як комерційний та не готовий до введення у комерційну експлуатацію.
Саме недоведеність АТ "Укргазвидобуваня" неправомірності зауважень з боку АТ "Харківгаз" (як Оператора ГРМ) до складових вузлів обліку газу УКПГ "Ланна", УКПГ "Кегичівка", Балаклійської ГРС та висновків щодо неможливості їх використання як комерційних вузлів обліку стали підставою у відмові в задоволенні позовних вимог в повному обсягу.
Рішення Господарського суду Харківської області від 23.12.2020 по справі №922/2919/20, залишене без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 29.03.2021 та постановою Верховного Суду 23.06.2021.
Відповідно до ч.4 ст.75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, у справі №922/2919/20 встановлено неможливість використання вузлів обліку газу УКПГ Ланна, УКПГ Кегичівка, Балаклійської ГРС в якості комерційних.
Тож в судовому порядку в рамках справи №922/2919/20 не доведено протиправної поведінки АТ "Харківгаз" щодо визнання вимірювальних комплексів УКПГ "Ланна", УКПГ "Кегичівка", Балаклійська ГРС такими, що не можуть бути використані як комерційні, що виключає можливість врахування судом при вирішення справи №922/59/23 показників обсягів газу, що зазначені на цих комерційних вузлах обліку.
Щодо доводів апеляційної скарги колегія суддів зазначає, що в межах справи №922/2919/20 також було досліджено висновки проведеної ДП "Укрметртестстандарт" (від 16.09.2020 та протокол №39-01/0542) експертної повірки вимірювального комплексу Балаклійської ГРС на предмет оцінки відповідності законодавчо регульованих ЗВТ вимогам технічних регламентів, встановлення відповідності комплектності вимірювальних комплексів даним формуляру у частині складових комплексу, а саме: вимірювальних перетворювачів диференційного тиску та температури. Висновок за результатами експертної повірки: наданий на експертну повірку комплекс вимірювальний "Флоутек-ВР-2", заводський номер 2-2902, визнано таким, що не відповідає встановленим вимогам на підставі невідповідності критеріям, встановленими пункту 9.1 Методики повірки МПУ 290/03-13. посилання позивача по справі №922/2919/20 (що має місце і в рамках даної справи) на свідоцтва про повірку ЗВТ від 24.07.2020 №0082Р/034, від 05.07.2019 №39-1/0351, від 27.07.2020 №0083Р/035, від 19.02.2020 №0020Р/005, від 20.02.2019 №0027Р/001, від 10.10.2018 №0306Р/1, від 23.07.2020 №0079Р/1 як на достатні підстави вважати засоби вимірювальної техніки такими, що відповідають встановленим вимогам були відхилені судами з посиланням на те, що: - зауваження щодо складових УКПГ "Ланна", УКПГ "Кегичівка", Балаклійської ГРС здійснені після введення ВОГ в експлуатацію та після здійснення повірок; - у розумінні пункту 2 глави 2 розділу X Кодексу ГРС засоби вимірювальної техніки (ЗВТ) є лише складовими відповідного вузла обліку газу, тому придатність до експлуатації ЗВТ не свідчить про придатність ВОГ для здійснення комерційного обліку природного газу; - проведення повірки не виключає можливість пошкодження ЗВТ (чи взагалі ВОГ) при подальшій експлуатації пристроїв обліку.
Посилання Товариства на лист ДП "Укрметртестстандарт" від 16.07.2019 №39-21/126 не були взяті судами до уваги, оскільки викладені у ньому висновки не спростовують виявлені Оператором ГРМ порушення ВОГ, що зафіксовано у відповідних актах.
Крім того, слід зазначити, що посилання позивача на висновки експертів не спростовують висновки АТ "Харківгаз" щодо неможливості використання УКПГ "Ланна", УКПГ "Кегичівка", Балаклійської ГРС як комерційних вузлів обліку газу (зафіксованих протягом 20192022 років) та не доводять можливість використання між суб'єктами ринку природного газу результатів вимірювання природного газу за спірний період травень 2019 р. - грудень 2021 р. Вищевикладене свідчить, що за період травень 2019 - грудень 2021 року вимірювальні комплекси УКПГ "Ланна", УКПГ "Кегичівка", Балаклійська ГРС не мали статусу комерційних вузлів обліку газу. Вказане обґрунтовує неможливість використання результатів вимірювання обсягів прийнятого/переданого природного газу через УКПГ "Ланна", УКПГ "Кегичівка", Балаклійська ГРС у взаємовідносинах між суб'єктами ринку природного газу, у тому числі для взаєморозрахунків між ними у цей період.
Таким чином, позивачем не доведена протиправна поведінка, яка полягає в порушенні зобов'язань за Технічною угодою від № 4 від 27.09.2013 (визначення кількості переданого та прийнятого за календарні місяці в період з травня 2019 по грудень 2021 року не на підставі показань вимірювальних комплексів комерційних вузлів обліку газу).
Стосовно недоведеності позивачем наявності збитків, колегія суддів зазначає, що наявність збитків позивач обґрунтовує зменшенням майнових благ (з подальшим уточненням позовних вимог) на суму 30.324.881,39 грн, що обмежує його інтереси як учасника господарських відносин і проявляється у завданих збитках та не одержаних позивачем доходах (упущена вигода) за договорами транспортування природного газу №1810000241 від 08.10.2018, №1907000615 від 31.12.2019, які б він одержав, якби зобов'язання з визначення фактичного обсягу кількості поданого позивачем природного газу до газопроводів відповідача було виконано боржником відповідно до вимог Кодексу ГРМ та умов Технічної угоди №4 від 27.09.2013.
Проте, посилаючись на положення транспортування природного газу №1810000241 від 08.10.2018, №1907000615 від 31.12.2019, позивач не вказує конкретно в чому саме полягає недоотриманий дохід (упущена вигода) збитки та якими доказами це підтверджується.
Договори транспортування природного газу №1810000241 від 08.10.2018, №1907000615 від 31.12.2019 не є дохідними для Замовника (АТ "Укргазвидобування"). Положення цих Договорів передбачають виплату Оператором грошових коштів на рахунок Замовника, лише у випадках виникнення щодобових позитивних небалансів. Норми чинного законодавства передбачають, що саме Газовидобувне підприємство передає дані фактичного обсягу подачі у віртуальній точці входу з газорозподільної системи Оператору ГРМ, які останній через інформаційну платформу передає Оператору ГТС. Фактичний об'єм надходження природного газу до/з ГРМ визначається Оператором ГРМ в порядку глави 1 розділу ІX Кодексу ГРМ. В подальшому, інформація щодо фактичного об'єму розподіленого/спожитого природного газу та передається Оператору ГТС в порядку, визначеному Кодексом ГТС.
За даними позивача (із подальшим уточненням розміру позовних вимог), вказаними діями відповідача йому завдано збитки у розмірі 30.324.881,39 грн у вигляді недоотримання доходу, які позивач міг би реально одержати за звичайних обставин, якби його право не було порушене відповідачем (упущена вигода).
Як вже було зазначено, упущена вигода входить до складу збитків та визначається як доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (пункт 2 частини 2 статті 22 ЦК України).
При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання (частина четверта статті 623 ЦК України).
Тож при зверненні з позовом про відшкодування заподіяних збитків у вигляді упущеної вигоди, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами протиправність (неправомірність) поведінки заподіювача збитків, наявність збитків та їх розмір, а також причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками, що виражається в тому, що збитки мають виступати об'єктивним наслідком поведінки заподіювача збитків.
Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є достатньою підставою для його стягнення, оскільки у вигляді упущеної вигоди відшкодовуються тільки ті збитки у розмірі доходів, які б могли бути реально отримані за звичайних обставин (мають реальний, передбачуваний та очікуваний характер розмір упущеної вигоди кредитора має визначатися виходячи з розміру доходу, який він міг одержати, за виключенням його витрат на отримання доходів, які він поніс би, якби не відбулося порушення права.
Без урахування наведених витрат сам по собі чистий прибуток не може бути покладений в основу розрахунку збитків у вигляді упущеної вигоди, оскільки: по-перше, такий підхід суперечить наведеним засадам цивільного законодавства, зокрема принципам справедливості, розумності; по-друге: зумовить заявлення кредитором вимог до боржника про відшкодування збитків, що виходять за межі тих, які необхідні, а отже, матиме наслідком надкомпенсацію майнових втрат кредитора (позивача), його необґрунтоване збагачення та стягнення з боржника (відповідача) зайвих сум.
В даному випадку позивач не надав належні та допустимі докази понесення ним збитків, а виникнення небалансів газу Договорами транспортування природного газу №1810000241 від 08.10.2018 та №1907000615 від 31.12.2019 не підтверджують реальність завдання позивачеві збитків у заявленому розмірі.
Наведене позивачем обґрунтування понесених збитків і подані докази на підтвердження їх виникнення не можуть беззастережно підтвердити реальну можливість отримання АТ "Укргазвидобування" доходу (упущеної вигоди). Відтак, наданий до матеріалів справи Розрахунок збитків не може бути прийнятий до уваги як належний, документально підтверджений, обґрунтований, підтверджений реальними вихідними даними, що існували за спірний період.
Таким чином, підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, стосовно недоведеності позивачем наявності протиправності дій АТ "Харківгаз" як причини, а збитків, які виникли у Акціонерного товариства «Укргазвидобування» - безумовним наслідком такої протиправної поведінки. Позивачем не доведено наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення, у зв'язку з чим позовні вимоги щодо стягнення з АТ "Харківгаз" збитків - не підлягають задоволенню.
Інші доводи, наведені у апеляційній скарзі в своїй сукупності не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду, суд апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі Проніна проти України (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що п.1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент.
Таким чином, доводи скаржника про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваного рішення не знайшли свого підтвердження, посилання апелянта повністю спростовуються матеріалами справи у зв'язку з чим, підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Враховуючи викладене, оскаржуване рішення Господарського суду Харківської області у даній справі є законним та обґрунтованим, судом належним чином досліджені обставини справи та надано оцінку наявним в матеріалах справи доказам, рішення ухвалене з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні правові підстави для його скасування чи зміни.
Доводи апеляційної скарги є безпідставними, а обставини, на які посилається апелянт, спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Отже, відсутні підстави для її задоволення.
З огляду на те, що апеляційний господарський суд дійшов висновку про відмову у задоволенні апеляційної скарги, витрати зі сплати судового збору, понесені апелянтом за звернення зі скаргою, покладаються на апелянта.
Керуючись ст. 269, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Укргазвидобування» залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Харківської області від 20.05.2024 у справі №922/59/23 залишити без змін.
Постанову може бути оскаржено до Верховного Суду у касаційному порядку через Східний апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів з дня проголошення судового рішення або складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 14.08.2024
Головуючий суддя О.А. Істоміна
Суддя О.Є. Медуниця
Суддя О.О. Радіонова