Ухвала від 14.08.2024 по справі 924/232/22

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

про відвід

"14" серпня 2024 р. Справа № 924/232/22

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі судді Тимошенко О.М.

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Миханюк М.В. від розгляду апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке АТП 16854" та апеляційної скарги Фізичної особи - підприємця Яцишина О.В., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області, постановлену 03.06.2024 (суддя Субботіна Л.О., повний текст складено 07.06.2024) у справі № 924/232/22

за заявами: Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке АТП 16854", фізичної особи - підприємця Крищука Максима Володимировича, фізичної особи - підприємця Яцишина Олега Володимировича, ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6

до Публічного акціонерного товариства "Проскурів"

про відкриття провадження у справі про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 08.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Яцишина О.В., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 на ухвалу Господарського суду Хмельницької області від 03.06.2024 у справі № 924/232/22 та призначено розгляд скарги на 16.09.2024 о 15:30 год.

Ухвалою суду від 08.08.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке АТП 16854"; об'єднано в одне апеляційне провадження для спільного розгляду апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Хмельницьке АТП 16854" з апеляційною скаргою Фізичної особи - підприємця Яцишина О.В., ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 .

До Північно-західного апеляційного господарського суду від ОСОБА_1 надійшла заява про відвід судді Миханюк М.В. від участі у розгляді справи № 924/232/22.

Як вбачається із поданої заяви, остання мотивована тим, що суддя Миханюк М.В. була головуючою у справі позовного провадження № 924/224/16, постановою якої від 06.05.2019 апеляційну скаргу ТПВ "Галицький Ломбард" (єдиним засновником і директором якого є ОСОБА_1 ) залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2016 - без змін, яке постановлено не на користь позивача - ТПВ "Галицький ломбард".

Заявник зазначає, що хоч постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.09.2019 означену вище постанову суду апеляційної інстанції залишено без змін, а скаргу - без задоволення, але суд апеляційної інстанції у її мотивувальній частині виписав так, що на той час очевидно відслідковувалася зацікавленість головуючої судді Миханюк М.В. у вирішенні вказаної справи внаслідок відвертих порушень норм процесуального права, з урахуванням того, що паралельно ще розглядався інший спір, де його стороною також було ТПВ "Галицький ломбард" і те, що було б встановлено судом у цій справі, в силу ч. 4 ст. 75 ГПК України та ч. 5 ст. 78 КАС України не потребувало б доведення у вказаній іншій справі.

Суд касаційної інстанції, залишаючи вказану вище постанову апеляційної інстанції (повний текст якої виготовлявся головуючою суддею Миханюк М.В.), повважав окремі доводи касаційної скарги правомірними і в означених пунктах дослівно зазначив: "суди попередніх інстанцій, встановивши недоведеність порушеного права позивача, тобто обставину, яка виключає задоволення позову, безпідставно та помилково вдались до відповідної правової оцінки обставин, які не є предметом розгляду цієї справи у межах вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду з негаторним позовом. Таким чином, аргументи скаржника про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права через надання передчасної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, зокрема висновку експертизи та судовим рішенням у справах № 924/1689/13, № 924/1037/14, № 10/5052/816/18, заслуговують на увагу, проте не спростовують висновків про недоведеність позовних вимог та як наслідок, висновків про відмову у задоволенні позову. Зазначене порушення не призвело до прийняття неправильного по суті рішення".

За доводами заявника встановлення нових обставин з незаконним виходом, всупереч вимог ч. 1 ст. 269 ГПК України, за межі вимог апеляційної скарги та дослідження і встановлення тих обставин, про які навіть не зазначав суд першої інстанції, враховуючи зупинену іншу справу у суді адміністративної юрисдикції між тими ж сторонами, вказані вище обставини були потрібні для подальшого використання як преюдиційних тільки ПрАТ "Стожари", які очевидно, що були наперед обговорені та погоджені зацікавленими особами від такого товариства та головуючим суддею. Вказане (суб'єктивне розуміння таких процесів) в сукупності із відвертими порушеннями норм процесуального права виключно на користь однієї (найбільш зацікавленої) сторони процесу - ПрАТ "Стожари", і було виписано у резолютивній частині те, що м'яко кажучи, "підкореговано" касаційним судом.

На підставі викладеного, ОСОБА_1 просить задоволити заяву про відвід від розгляду справи № 924/232/22 судді ОСОБА_7 , з огляду на відверті порушення норм процесуального права при ухваленні судового рішення у іншій справі, щодо однієї і тієї ж особи, що й у даній справі, які викликають об'єктивні сумніви у її неупередженості та об'єктивності.

Відповідно до частин 1, 2, 3 статті 39 ГПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд приходить до висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 32 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2024 визнано необґрунтованою заяву ОСОБА_1 про відвід судді Миханюк М.В. від розгляду справи № 924/232/22. Матеріали справи № 924/232/22 передано для вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.08.2024 для вирішення питання про відвід визначено суддю Тимошенка О.М.

За приписами частин 7, 8, 11 статті 39 Господарського процесуального кодексу України питання про відвід має бути розглянуто не пізніше двох днів з дня надходження заяви про відвід. Суд вирішує питання про відвід без повідомлення учасників справи. За результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.

Розглянувши матеріали заяви про відвід та проаналізувавши наведені в ній доводи, суд зазначає таке.

Положеннями ст. 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950, ратифікованою Верховною Радою України (Закон України від 17.07.1997 № 475/97-ВР), закріплено основні процесуальні гарантії, якими може скористатися особа при розгляді її цивільного позову в національному суді, серед яких - розгляд справи незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Право подавати заяву про відвід судді є однією з гарантій законності здійснення правосуддя і об'єктивності та неупередженості розгляду справи.

Згідно Бангалорських принципів поведінки суддів від 19.05.2006, схвалених Резолюцією Економічної та Соціальної Ради ООН № 2006/23 від 27.07.2006, забезпечення рівного ставлення до всіх сторін судового засідання має першочергове значення для належного виконання суддею своїх обов'язків.

Кожен суддя об'єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснює правосуддя, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснює повноваження та виконує обов'язки судді, дотримуючись етичних принципів і правил поведінки судді, підвищує свій професійний рівень, не вчиняє дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Довіра суспільства до судової системи, а також до авторитету судової системи в питаннях моралі, чесності та непідкупності судових органів посідає першочергове місце в сучасному демократичному суспільстві. Об'єктивність судді є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття. Суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об'єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має встановлюватися згідно з:

- "об'єктивним критерієм", який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;

- "суб'єктивним критерієм", який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.

Таким чином, заявнику необхідно подати докази фактичної наявності упередженості судді для відводу його від справи, оскільки існує презумпція неупередженості судді. І тільки якщо з'являються об'єктивні сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, або його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі.

Як встановлено вище, заява ОСОБА_1 обґрунтована необ'єктивністю та зацікавленістю судді Миханюк М.В. у вирішенні справи позовного провадження № 924/224/16, що може слугувати правовою підставою сумніву в її безсторонності в розумінні пункту 5 частини 1 статті 35 Господарського процесуального кодексу України, згідно якої підставою для відводу є інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.

Головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді.

Господарський процесуальний кодекс України не встановлює вичерпного переліку обставин, які свідчать про необ'єктивність судді, однак зазначається, що такі підстави повинні бути обґрунтовані особою, яка ініціює питання про відвід судді. Не є підставами для відводу судді заяви, які містять лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.

В свою чергу в силу частини 4 статті 35 Господарського процесуального кодексу України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.

У разі незгоди особи з прийнятим судом рішенням, процесуальний закон унормував особі право на його оскарження в установленому законом порядку, для чого в Україні, відповідно до Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів", діють суди апеляційної та касаційної інстанцій, та не може бути підставою для відводу судді. Так, право на апеляційне та касаційне оскарження є невід'ємною складовою частиною права на справедливий суд.

При цьому, постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.09.2019 у справі № 924/224/16 касаційну скаргу Товариства з повною відповідальністю "Галицький Ломбард" у справі № 924/224/16 залишено без задоволення; рішення Господарського суду Хмельницької області від 05.05.2016 і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 у справі № 924/224/16 залишено без змін.

Верховний Суд хоч і зазначив, що суди попередніх інстанцій, встановивши недоведеність порушеного права позивача, тобто обставину, яка виключає задоволення позову, безпідставно та помилково вдались до відповідної правової оцінки обставин, які не є предметом розгляду цієї справи у межах вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду з негаторним позовом, однак, надалі зазначає, що зазначене порушення не призвело до прийняття неправильного по суті рішення. При цьому, Верховний Суд лишив постанову без змін, не змінивши при цьому й мотивувальну частину на підставі ч. 4 ст. 311 ГПК України.

Відтак, постанова Північно-західного апеляційного господарського суду від 06.05.2019 у справі № 924/224/16, прийнята за участі судді Миханюк М.В., набрала законної сили та є чинною.

Також, слід звернути увагу, що свою заяву ОСОБА_1 обґрунтовує прийняттям постанови у справі № 924/224/16 виключно на користь однієї (найбільш зацікавленої) сторони процесу - ПрАТ "Стожари". Однак у справі № 924/232/22 ПрАТ "Стожари" не є учасником провадження.

Суд звертає увагу на те, що висновки або позиції суддів, висловлені у судових рішеннях, не можуть бути підставою для відводу, оскільки тлумачення закону у поєднанні з обставинами справи є підґрунтям здійснення правосуддя і у протилежному випадку судді позбавляються можливості на висловлення позиції при розгляді інших подібних справ у подальшому.

Неможливість для учасника справи заявити відвід з підстав незгоди з рішенням або окремою думкою судді в інших справах чи висловленою публічно думкою судді щодо того чи іншого юридичного питання обґрунтовується необхідністю дотримання одного з найважливіших принципів судочинства - nemo iudex in causa sua (ніхто не може бути суддею у власній справі), який виключає для учасника справи можливість обирати суддю на власний розсуд, зокрема, шляхом заявлення відводів тим суддям, відома правова позиція яких його не влаштовує (ухвала Великої Палати Верховного Суду від 13.01.2021 у справі № 761/16124/15-ц).

Тобто припущення, які ґрунтуються на попередніх рішеннях судді, не можуть бути підставою для його відводу.

Отже, зазначені заявником підстави для відводу не свідчать про наявність обґрунтованих сумнівів у неупередженості або об'єктивності судді, оскільки кожна справа вирішується судом виключно на підставі наявних у матеріалах справи доказів, які не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене, доводи ОСОБА_1 , викладені у заяві про відвід, свідчать про незгоду заявника із процесуальним рішенням судді, тоді як доводи щодо необ'єктивності судді є необґрунтованими, оскільки не наведено фактів вчинення дій, які б ставили б під сумнів об'єктивність судді Миханюк М.В. під час розгляду справи № 924/232/22. Інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, з їх підтвердженням належними та допустимими доказами, заявником не наведено.

Отже, аргументи, якими заявник мотивує свою заяву про відвід судді Миханюк М.В. у даній справі, не викликають обґрунтованих сумнівів у об'єктивності судді, оскільки немає жодних доказів, які містили б належні, достатні, допустимі та достовірні дані щодо порушення гарантій неупередженості суду як з погляду "суб'єктивного критерію", так і з погляду "об'єктивного критерію", якими керується у своїй процесуальній діяльності Європейський суд з прав людини, або інші, ніж перелічені у пунктах 1-4 ч. 1 ст. 35 ГПК України, обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді, що в розумінні статті 35 ГПК України можуть бути підставою для відводу.

Враховуючи викладене, суд вважає, що наведені заявником доводи в обґрунтування заяви про відвід не можуть бути підставою, в розумінні статей 35, 36 ГПК України, для відводу судді Миханюк М.В. від розгляду даної справи.

Керуючись статтями 35-39, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Миханюк Марії Вікторівни від розгляду справи № 924/232/22.

2. Ухвала набирає законної сили негайно і оскарженню не підлягає.

Суддя Тимошенко О.М.