вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" серпня 2024 р. Справа №910/2301/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сітайло Л.Г.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Ярітенко О.В.
представники сторін:
від позивача: Лі Д.Д.
від відповідача: Надточиєва А.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 (повний текст складено 10.05.2024)
у справі №910/2301/24 (суддя Марченко О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг"
до ОСОБА_1
про стягнення 752 634,00 грн,
Короткий зміст позовних вимог
Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ОСОБА_1 шкоди у розмірі 752 634,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на те, що внаслідок прийняття посадовою особою ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" - Т.в.о. генерального директора ОСОБА_1., в порушення вимог статей 92, 97 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), статей 39, 40 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", вимог статуту ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" та умов колективного договору, рішення про виплати понад встановлений колективним договором розмір матеріальної допомоги окремим працівникам, позивач втратив надлишково сплачені окремим працівникам грошові кошти у розмірі 752 634,00 грн.
Короткий зміст ухвали місцевого господарського суду та мотиви її прийняття
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 закрито провадження у справі №910/2301/24 за позовом ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" до ОСОБА_1 про стягнення 752 634,00 грн.
Постановляючи вищенаведену ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки при вирішенні даного спору підлягають встановленню обставини порушення ОСОБА_1 , яка перебувала на посаді тимчасово виконуючого обов'язки генерального директора ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", у період з 26.04.2021 до 14.04.2022, трудового законодавства в частині нарахування та виплати матеріальної допомоги працівникам понад встановлений колективним договором розмір, та покладення на відповідача матеріальної відповідальності, встановленої трудовим законодавством, то даний спір підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду, ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" звернулось до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 у справі №910/2301/24 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що ухвала суду першої інстанції є протиправною та постановленою з порушенням норм процесуального права і неправильним застосуванням норм матеріального права.
Так, скаржник зазначає, що правовідносини, які виникли між сторонами щодо відшкодування збитків стосуються дій (рішень) відповідачки, як посадової особи позивача під час здійснення нею своїх управлінських повноважень, тому такі правовідносини за своєю суттю є господарськими, хоч і виявлені після звільнення ОСОБА_1 з посади тимчасово виконуючої обов'язки генерального директора ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".
Позивач вважає, що даний спір підлягає вирішенню саме у порядку господарського, а не цивільного судочинства, адже це спір між господарським товариством та його посадовою особою (повноваження якої припинено).
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.05.2024 апеляційну скаргу ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" у справі №910/2301/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.05.2024 відкрито апеляційне провадження у справі №910/2301/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 19.06.2024. Витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/2301/24. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 10.06.2024.
30.05.2023 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/2301/24.
У зв'язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. (головуючий суддя (суддя-доповідач) на лікарняному з 17.06.2024 до 30.06.2024, судове засідання призначене на 19.06.2024, не відбулося.
Крім того, суддя Сітайло Л.Г. перебувала з 01.07.2024 до 14.07.2024 у відпустці.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2024 розгляд апеляційної скарги ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 у справі №910/2301/24 призначено на 24.07.2024.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2024 розгляд апеляційної скарги ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на рішення Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 у справі №910/2301/24 відкладено на 12.08.2024.
Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу
04.06.2024, через систему "Електронний суд", відповідачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 - без змін.
Так, на переконання відповідача, Господарський суд міста Києва в оскаржуваній ухвалі від 06.05.2024 дійшов законного і обґрунтованого висновку, що вказана справа підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства судом загальної юрисдикції.
Також, відповідач вказує, що спір виник саме зі здійснення ним зайвих виплат працівникам, і в обґрунтування позовних вимог товариство посилається виключно на норми ЦК України, Кодексу законів про працю України, Закон України "Про оплату праці", Закон України "Про колективні договори і угоди". Тобто, спір стосується саме трудових правовідносин, які виникли у зв'язку зі здійсненням керівником підприємства зайвих на думку позивача, виплат працівникам, і який чинним законодавством за предметною підсудністю віднесено до судів загальної юрисдикції в силу прямої вказівки закону, у разі, якщо позивачем є не власник, учасник або акціонер, а сама юридична особа-роботодавець.
Узагальнені доводи, заперечення та пояснення учасників справи
07.06.2024, через відділ діловодства (канцелярії) суду, позивачем подано відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якій останній надає письмові пояснення по суті спору і зазначає, що Господарський суд міста Києва при постановленні оскаржуваної ухвали від 06.05.2024, дійшов помилкових висновків про те, що даний спір підлягає розгляду саме в порядку господарського судочинства та закрив провадження у справі №910/2301/24.
Слід зазначити, що нормами Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) не передбачено подання такої процесуальної заяви, однак, колегія суддів враховує те, що відповідно до пункту 3 частини 1 статті 42 ГПК України учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.
Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання
У судове засідання 12.08.2024 з'явились представники сторін.
Представник позивача, у судовому засіданні 12.08.2024, підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 у справі №910/2301/24 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Представник відповідача, у свою чергу, заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 у справі №910/2301/24 залишити без змін.
Обставини справи, мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з ОСОБА_1 завданої шкоди у сумі 752 634,00 грн.
Позовні вимоги мотивовано тим, що:
- відповідно до Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" у ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" Державною аудиторською службою України (далі - ДАСУ) проведено ревізію окремих питань фінансово-господарської діяльності позивача, за результатами якої складено та надіслано акт ревізії від 01.12.2023 №05-21/9 та вимогу про усунення виявлених порушень від 22.01.2024 №000500-14/803-2024;
- за результатами проведеної ревізії ДАСУ встановлено факти завдання збитків ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" внаслідок безпідставного нарахування та виплати понад встановлений колективним договором розмір матеріальної допомоги окремим працівникам колишнім тимчасово виконуючим обов'язки генерального директора позивача - ОСОБА_1.;
- ОСОБА_1. перебувала на посаді тимчасово виконуючого обов'язки генерального директора ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" у період з 26.04.2021 до 14.04.2022, згідно з рішенням учасника ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" - Дочірньої компанії "Газ України "Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (далі - Компанія) від 26.04.2021 №174, від 20.05.2021 №187, від 20.05, №188 та від 14.04.2022 №242;
- відповідно до наказу від 28.02.2022 №31-К "Про виплату допомоги працівникам", підписаного тимчасово виконуючим обов'язки генерального директора позивача ОСОБА_1 , у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні, на підставі рішення правління Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в лютому 2022 року виплачено матеріальну допомогу працівникам ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", згідно з додатком №1 у сумі 50 000,00 грн (пропорційно відсотку зайнятості);
- з 112 осіб, яким виплачено матеріальну допомогу, відповідно до наказу від 28.02.2022 №31-К, у 63 осіб сума матеріальної допомоги перевищила посадовий оклад на загальну суму 935 167,00 грн; станом на 14.02.2024 (дата підписання позову) отримано згоду працівників на утримання з заробітної плати суми надлишково виплаченої матеріальної допомоги, яка становить 182 533,00 грн; остаточна сума незаконно виплаченої матеріальної допомоги склала 752 634,00 грн;
- внаслідок неправомірних дій ОСОБА_1 позивачу завдано матеріальну шкоду в розмірі надлишково сплаченої суми - 752 634,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 26.03.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку загального позовного провадження.
15.04.2024 відповідач подав до суду клопотання про закриття провадження у справі.
02.05.2024 позивач подав до суду заперечення на клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
06.05.2024 відповідач подав суду пояснення до клопотання про закриття провадження у справі.
У підготовчому засіданні 06.05.2024 представник відповідача підтримала клопотання про закриття провадження у справі та просила його задовольнити. Представник позивача заперечила проти задоволення зазначеного клопотання.
Суд першої інстанції, розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі дійшов висновку про його задоволення з огляду на таке.
Згідно з пунктом 12 частини 1 статті 20 ГГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті) та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.
За приписами частини 2 статті 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
З огляду на приписи частини 3 статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", згідно з якими місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції та вимоги статей 4, 12, 20 ГПК України господарське судочинство здійснюється в порядку, зокрема, позовного провадження (загального або спрощеного), коли склад учасників спору відповідає приписам статті 4 ГПК України, а правовідносини, з яких виник спір, мають господарський характер.
Так, предметом даного спору є відшкодування збитків, завданих зайвими грошовими виплатами працівникам у розмірі виплаченої їм матеріальної допомоги, яка, на думку позивача, є незаконно виплаченою, оскільки перевищує розмір, встановлений колективним договором.
Позивач стверджує, що ОСОБА_1 у період з 26.04.2021 до 14.04.2022 перебувала на посаді тимчасово виконуючого обов'язки генерального директора позивача, тобто перебувала з ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" у трудових відносинах.
Актом ревізії ДАСУ від 01.12.2023 №05-21/9 окремих питань фінансово-господарської діяльності ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", за період з 16.08.2018 до 30.06.2023, встановлено порушення вимог статті 18 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) в частині безпідставного нарахування та виплати 28.02.2022 матеріальної допомоги, понад встановлений колективним договором розмір, працівникам ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", чим завдано втрат (збитків) фінансових (матеріальних) ресурсів ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" на загальну суму 935 167,00 грн, з яких працівниками добровільно відшкодовано 182 533,00 грн.
Відповідно до частин 1-3 статті 130 КЗпП України працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству, установі, організації внаслідок порушення покладених на них трудових обов'язків.
При покладенні матеріальної відповідальності права і законні інтереси працівників гарантуються шляхом встановлення відповідальності тільки за пряму дійсну шкоду, лише в межах і порядку, передбачених законодавством, і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству, установі, організації винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Ця відповідальність, як правило, обмежується певною частиною заробітку працівника і не повинна перевищувати повного розміру заподіяної шкоди, за винятком випадків, передбачених законодавством.
За наявності зазначених підстав і умов матеріальна відповідальність може бути покладена незалежно від притягнення працівника до дисциплінарної, адміністративної чи кримінальної відповідальності.
За змістом пункту 2 статті 133 КЗпП України обмежену матеріальну відповідальність несуть керівники підприємств, установ, організацій та їх заступники, а також керівники структурних підрозділів на підприємствах, в установах, організаціях та їх заступники - у розмірі заподіяної з їх вини шкоди, але не більше свого середнього місячного заробітку, якщо шкоду підприємству, установі, організації заподіяно зайвими грошовими виплатами працівникам, неправильною постановкою обліку і зберігання матеріальних, грошових чи культурних цінностей, невжиттям необхідних заходів до запобігання простоям.
Статтею 138 КЗпП України передбачено, що для покладення на працівника матеріальної відповідальності за шкоду роботодавець повинен довести наявність умов, передбачених статтею 130 цього Кодексу.
Позовні вимоги мотивовані встановленням ДАСУ порушень вимог статті 18 КЗпП України в частині безпідставного нарахування та виплати матеріальної допомоги понад встановлений колективним договором розмір працівникам Товариства, чим завдано втрат (збитків) фінансових (матеріальних) ресурсів Товариству на значну суму.
Згідно з частиною 1 статті 19 ЦК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Так, на переконання суду першої інстанції, при вирішенні даного спору підлягають встановленню обставини порушення ОСОБА_1 , яка перебувала на посаді тимчасово виконуючого обов'язки генерального директора ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", у період з 26.04.2021 до 14.04.2022, трудового законодавства в частині нарахування та виплати матеріальної допомоги працівникам понад встановлений колективним договором розмір та покладення на відповідача матеріальної відповідальності, встановленої трудовим законодавством то даний спір підлягає вирішенню у порядку цивільного судочинства.
Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з наведеними висновками суду першої інстанції з огляду на таке.
Згідно з пунктами 9.2, 9.3 статуту позивача (в редакції від 16.12.2020, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин), посадовими особами органів ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" є Генеральний директор та інші особи, згідно із законом. Посадові особи органів Товариства зобов'язані діяти в інтересах Товариства відповідно до вимог законодавства, статуту, внутрішніх документів Товариства.
Відповідно до пункту 9.5 статуту посадові особи органів Товариства несуть відповідальність перед Товариством за збитки завдані Товариству своїми діями (бездіяльністю) згідно із законодавством.
Пунктом 11.1 статуту встановлено, що Генеральний директор здійснює управління поточною діяльністю Товариства.
За змістом пунктів 11.6.3, 11.6.13 статуту Генеральний директор, зокрема:
- в межах власної компетенції видає накази та розпорядження, обов'язкові для виконання всіма працівниками Товариства;
- розпоряджається майном та коштами Товариства з урахуванням обмежень, встановлених законодавством України, статутом та рішеннями загальних зборів.
За приписами статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства. До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов'язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення). Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень. Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.
28.02.2022, тобто під час перебування на посаді тимчасово виконуючого обов'язки генерального директора ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг", відповідачка, здійснюючи свої управлінські повноваження, прийняла наказ №31-К "Про виплату допомоги працівникам", згідно з додатком №1, внаслідок чого позивачу завдано збитків на суму 752 634,00 грн.
Наведені обставини встановлені Державною аудиторською службою України за результатами проведення ревізії та зафіксовано в акті ревізії від 01.12.2023 №05-21/9.
З огляду на наведене, колегія суддів погоджується з доводами позивача, що правовідносини, які виникли між сторонами щодо відшкодування збитків стосуються дій (рішень) відповідачки, як посадової особи позивача під час здійснення нею своїх управлінських повноважень, тому такі правовідносини за своєю суттю є господарськими, хоч і виявлені після звільнення ОСОБА_1 з посади тимчасово виконуючої обов'язки Генерального директора ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг".
Таким чином, даний спір виник між господарським товариством та його посадовою особою (повноваження якої припинено) щодо відшкодування збитків завданих товариству діями (рішенням) такої посадової особи.
Отже, зважаючи на характер правовідносин, з яких виник спір та враховуючи те, що характер правовідносин є визначальним при вирішенні питання підсудності, колегія суддів дійшла висновку, що дана справа підлягає розгляду у порядку господарського судочинства.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
У статтях 5, 7 та 8 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" зазначено, що правосуддя в Україні здійснюється виключно судами. Кожному гарантується захист його прав, свобод та інтересів у розумні строки незалежним, безстороннім і справедливим судом, утвореним законом. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, до підсудності якого вона віднесена процесуальним законом.
Відповідно до статті 1 ГПК України цей кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Згідно зі статтею 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Пунктом 12 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті) та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) такої юридичної особи, поданим в її інтересах.
За приписами частини 7 статті 30 ГПК України за місцезнаходженням юридичної особи господарським судом розглядаються спори між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) її посадової особи.
Відповідно до частини 1 статті 54 ГПК України власник (власники), учасник (учасники), акціонер (акціонери) юридичної особи, якому (яким) сукупно належить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) або частка у власності юридичної особи якого (яких) сукупно становить 5 і більше відсотків, може (можуть) подати в інтересах такої юридичної особи позов про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою.
Згідно з частинами 2, 3 статті 54 ГПК України, у разі відкриття провадження за таким позовом зазначена юридична особа набуває статусу позивача, але не вправі здійснювати свої процесуальні права та обов'язки без згоди власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів), який (які) подав (подали) позов. Посадова особа, до якої пред'явлений позов, не вправі представляти юридичну особу та призначати іншу особу для представництва юридичної особи в даній справі. До закінчення підготовчого засідання у справі інший співвласник (співвласники), учасник (учасники), акціонер (акціонери) цієї юридичної особи має (мають) право приєднатися до поданого позову шляхом подання до суду відповідної заяви, після чого він (вони) набуває (набувають) таких самих процесуальних прав та обов'язків, як і власник (учасник, акціонер), який подав позов.
Тобто, вказаними нормами процесуального законодавства передбачається можливість власника (власників), учасника (учасників), акціонера (акціонерів) юридичної особи, якому (яким) сукупно належить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) або частка у власності юридичної особи якого (яких) сукупно становить 5 і більше відсотків пред'явити позов в інтересах такої юридичної особи до посадової особи такої юридичної особи (у тому числі посадової особи, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи.
У той же час, ні такі норми процесуального законодавства, ні інші норми не встановлюють імперативної заборони на пред'явлення позову про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи до посадової особи юридичної особи (у тому числі посадової особи, повноваження якої припинені) самою юридичною особою.
Так, у постанові від 05.12.2023 у справі №917/178/23 Верховний Суд зазначив, що враховуючи положення пункту 12 частини 1 статті 20 та статті 54 ГПК України з позовом про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі її посадовою особою, може звернутися як власник (власники), учасник (учасники), акціонер (акціонери) юридичної особи, якому (яким) сукупно належить 5 і більше відсотків статутного капіталу товариства (голосуючих акцій) або частка у власності юридичної особи якого (яких) сукупно становить 5 і більше відсотків, так і сама юридична особа.
На переконання колегії суддів, доводи скаржника є обґрунтованими, ухвала Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 у справі №910/2301/24 не відповідає вимогам ГПК України щодо обґрунтованості та законності судового рішення, постановлена з порушенням норм процесуального права, висновки суду першої інстанції про наявність підстав для закриття провадження не відповідають фактичним обставинам справи, з огляду на що оскаржувана ухвала підлягає скасуванню з направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Пунктом 6 статті 275 ГПК України встановлено що, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 280 ГПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
У випадках скасування судом апеляційної інстанції, зокрема, ухвали про закриття провадження у справі, справа передається на розгляд суду першої інстанції (частина 3 статті 271 ГПК України).
За таких обставин, ухвала Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 про закриття провадження у справі №910/2301/24 є необґрунтованою та такою, що постановлена з порушенням норм процесуального права, і тому підлягає скасуванню. Апеляційна скарга ТОВ "ГК "Нафтогаз Трейдинг" підлягає задоволенню, а справа №910/2301/24 - передачі на розгляд по суті спору до суду першої інстанції.
Розподіл судових витрат
Колегія суддів зазначає, що оскільки судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу місцевого господарського суду з числа, зазначених у частині 3 статті 271 ГПК України, то розподіл сум судового збору, пов'язаного з розглядом відповідної апеляційної скарги, має здійснюватися судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи по суті.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 у справі №910/2301/24 задовольнити.
2. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.05.2024 про закриття провадження у справі №910/2301/24 скасувати.
3. Матеріали справи №910/2301/24 передати для продовження розгляду до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано - 14.08.2024.
Головуючий суддя Л.Г. Сітайло
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран