вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"13" серпня 2024 р. Справа№ 910/3167/24
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шапрана В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Сітайло Л.Г.
За участю секретаря судового засідання Місюк О.П.
та представників сторін:
позивача - Прилєпова О.А.;
відповідача - Григораш К.М.
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне Партнерство" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2024
у справі №910/3167/24 (суддя - Чинчин О.В.)
за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне Партнерство"
про стягнення заборгованості
Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне Партнерство" про стягнення заборгованості у розмірі 4793211,60 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне Партнерство" взятих на себе зобов'язань за договором про надання послуг з передачі електричної енергії №0161-02024 від 01.01.2019.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.01.2024 відкрито провадження у справі №910/3167/24, вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
В процесі розгляду справи позивачем було подано заяву від 16.04.2024 про збільшення позовних вимог.
15.05.2024 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про закриття провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення заборгованості у розмірі 3715551,66 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 (повний текст складено 28.06.2024) у справі №910/3167/24 позов Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" задоволено частково, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне Партнерство" на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" 42952,86 грн - 3% річних, 44289,00 грн - інфляційних втрат, 432365,85 грн - пені та 913416,20 грн - штрафу, закрито провадження у справі №910/3167/24 в частині стягнення заборгованості у розмірі 3715551,66 грн у зв'язку з відсутністю предмету спору між сторонами.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Енергетичне Партнерство" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, згідно якої просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення 432365,85 грн - пені та 913416,20 грн - штрафу, ухвалити в цій частині нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом під час ухвалення оскаржуваного рішення неповно з'ясовано обставини справи, неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права.
В обґрунтування своєї позиції апелянт зазначає про безпідставність стягнення пені та штрафу, з огляду на положення постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану", у відповідності до пп. 16 п. 1 якої, на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано таку настанову: зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
Відповідач вказує, що питання застосування пп. 16.1 п. 1 постанови НКРЕКП №332 було вирішено в постанові об'єднаної палати Верховного Суду в межах справи №911/1359/22, яка не була врахована судом першої інстанції під час винесення оскаржуваного рішення.
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 17.07.2024 апеляційну скаргу у справі №910/3167/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: Шапран В.В. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Сітайло Л.Г., Буравльов С.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 22.07.2024 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне Партнерство" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 у справі №910/3167/24, справу призначено до розгляду на 13.08.2024 та встановлено позивачу строк для подання відзиву на апеляційну скаргу.
31.07.2024 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечив доводи викладені в ній, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
На переконання позивача, право стягнення пені передбачено безпосередньо ст. ст. 549-550 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. ст. 230-231 Господарського кодексу України (далі - ГК Україна), які є нормами ієрархічного рівня і мають вищу юридичну силу порівняно з постановою НКРЕКП №332, про що зазначено в окремій думці до постанови Верховного Суду у складі об'єднаної палати від 19.04.2024 у справі №911/1359/22.
В судовому засіданні 13.08.2024 представники сторін надали пояснення по суті спору. Представник відповідача підтримав доводи апеляційної скарги, просив її задовольнити, скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення пені та штрафу. Представник позивача заперечував проти доводів апеляційної скарги з підстав викладених у відзиві.
Відповідно до ст. 269, ч. 1 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених при перегляді справ в порядку апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази в їх сукупності, заслухавши думку представників сторін, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, з огляду на викладені скаржником доводи та вимоги апеляційної скарги, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
01.01.2019 між Приватним акціонерним товариством "Національна енергетична компанія "Укренерго" (оператор системи передачі (ОСП)) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичне Партнерство" (користувач системи передачі (користувач)) було укладено договір про надання послуг з передачі електричної енергії №0161-02024 (в редакції додаткової угоди), за умовами якого ОСП зобов'язався надавати послугу з передачі електричної енергії відповідно до умов цього договору, а користувач зобов'язався здійснювати оплату за послугу відповідно до умов цього договору.
Відповідно до п. 3.1 договору планова та/або фактична вартість послуги визначається на підставі діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з передачі електричної енергії та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України. Тариф на послуги з передачі електричної енергії затверджується Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (регулятором), та оприлюднюється ОСП на своєму офіційному веб-сайті.
Згідно з п. 4.1 договору для розрахунків за цим договором використовується плановий і фактичний обсяг послуги: - плановий обсяг послуги визначається на основі наданих користувачем щодо планового обсягу передачі електроенергії на розрахунковий місяць. У періоді після приєднання ОСП до ІТС механізму плановий обсяг послуги формується користувачем без урахування даних щодо обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії. У разі ненадання або несвоєчасного надання користувачем повідомлень плановим обсягом послуги визначається фактичний обсяг наданої послуги у попередньому розрахунковому періоді; - фактичний обсяг послуги в розрахунковому місяці визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі. У періоді після приєднання ОСП до ІТС механізму фактичний обсяг послуги формується з урахуванням обсягів експорту та/або імпорту електричної енергії до/з країн периметру.
Відповідно до п. 5.1 договору розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць.
Пунктом 5.2 договору унормовано, що користувач здійснює поетапну передоплату планової вартості послуги ОСП таким чином: 1 платіж - до 17.00 години другого банківського дня розрахункового місяця у розмірі 1/5 від планової вартості послуги, визначеної згідно з розділом 3 цього договору. Подальша оплата здійснюється шляхом сплати 1/5 від планової вартості послуги, яка визначена згідно з розділом 3 договору, відповідно до такого алгоритму: 2 платіж -10 числа розрахункового місяця; 3 платіж -15 числа розрахункового місяця; 4 платіж - 20 числа розрахункового місяця; 5 платіж - 25 числа розрахункового місяця.
У п. 5.5 договору встановлено, що користувач здійснює розрахунок з ОСП за фактичний обсяг послуги до 15 числа місяця наступного за розрахунковим (включно), на підставі рахунків, актів надання послуги, наданих виконавцем (ОСП), або самостійно сформованих в електронному вигляді за допомогою "Системи управління ринком" (далі - СУР), або отриманих за допомогою сервісу електронного документообігу (далі - сервіс) (автоматизована система, яка забезпечує функціонування електронного документообігу), з використанням у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису тієї особи, уповноваженої на підписання документів в електронному вигляді.
Відповідно до п. 5.7 договору у випадку порушення користувачем термінів розрахунку ОСП має право нарахувати пеню у розмірі 0,1% (але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.
Пеня нараховується до повного виконання користувачем своїх зобов'язань.
За прострочення зазначеного терміну понад тридцять календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7% від суми простроченого платежу.
У разі якщо фактичний обсяг оплати користувачем послуги перевищує суму, зазначену в акті приймання-передачі наданої послуги, ОСП (за заявою користувача) протягом 5 банківських днів з дня отримання заяви повертає користувачу надлишок коштів або враховує їх як оплату послуги наступних розрахункових періодів. За наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення. При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату штрафних санкцій за наявності письмової згоди користувача.
Відповідно до п. 13.1 договору останній набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2023 року. Якщо користувач не направив ОСП у строк не менший ніж за місяць до закінчення терміну дії договору повідомлення про припинення дії договору, то цей договір вважається подовженим на кожен наступний календарний рік на тих самих умовах.
Згідно матеріалів справи, на виконання умов договору про надання послуг з передачі електричної енергії №0161-02024 від 01.01.2019 позивач надав, а відповідач в свою чергу прийняв послуги з передачі електричної енергії за період листопад - грудень 2023 року, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання - передачі послуги, з урахуванням актів коригування до актів приймання - передачі послуги за жовтень 2023 - грудень 2023 року.
Водночас відповідач здійснив оплату за надані послуги не в повному обсязі, у зв'язку із чим у останнього утворилась заборгованість у розмірі 3715551,66 грн.
Невиконання відповідачем зобов'язань за договором щодо оплати поставленої електричної енергії стали підставою для звернення позивача до суду з даним позовом про стягнення з відповідача 3715551,66 грн основного боргу, а також 524891,50 грн пені, 913416,20 грн штрафу, 44289,00 грн інфляційних втрат та 42962,40 грн 3% річних нарахованих за порушення виконання грошового зобов'язання.
Під час розгляду справи відповідачем здійснено оплату основної заборгованості у розмірі 3715551,66 грн.
За наслідком розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що провадження в частині стягнення 3715551,66 грн основного боргу підлягає закриттю за відсутності предмету спору, позов підлягає частковому задоволенню в частині вимог про стягнення 524891,50 грн пені, 913416,20 грн штрафу, 44289,00 грн інфляційних втрат та 42962,40 грн 3% річних.
Судове рішення мотивовано тим, що відповідач допустив прострочення виконання грошового зобов'язання, тому наявні підстави для задоволення позову в частині стягнення трьох відсотків річних та інфляційних втрат. Задовольняючи позовні вимоги в частині стягнення штрафу та пені суд вказав на те, що постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 має меншу юридичну силу перед ЦК України та ГК України, а тому не може змінювати та нівелювати надане нормами ЦК України та ГК України право однієї сторони на застосування заходів відповідальності за порушення виконання грошового зобов'язання, та відповідно, звільняти від такої відповідальності іншу сторону, не припиняючи чинності відповідних умов договору.
Відповідно до матеріалів апеляційної скарги, відповідач оскаржує рішення суду першої інстанції виключно в частині задоволення позовних вимог про стягнення 524891,50 грн пені та 913416,20 грн штрафу.
Частинами 1, 2 статті 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з ч. 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Оскільки судом апеляційної інстанції не встановлено порушень норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення суду першої інстанції, а також неправильного застосування норм матеріального права в частині задоволених позовних вимог про стягнення інфляційних втрат та 3% річних, апеляційний перегляд рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 у даній справі здійснюється в межах вимог апеляційної скарги.
Як було зазначено, суд першої інстанції дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення пені та штрафу за прострочення виконання зобов'язань за спірним договором. Одна колегія суддів не погоджується з такими висновками суду, з огляду на нижченаведене.
Згідно з ч. 1 статті 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 610 ЦК України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем надавались відповідачу послуги за договором №0161-02024 від 01.01.2019 за період листопад - грудень 2023 року, проте останній належним чином свої зобов'язання не виконував, у зв'язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 3715551,66 грн. Тобто, відповідач порушив зобов'язання в частині своєчасної оплати отриманої послуги.
За ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу ст. 216, ч. 1 ст. 218 ГК України підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання; одним з видів господарських санкцій згідно ч. 2 ст. 217 ГК України, є штрафні санкції.
Як визначено ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визначаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Частиною 1 статті 546 ЦК України передбачено, що виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
За змістом ч. 1 ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Укладеним сторонами договором передбачена відповідальність за порушення виконання грошового зобов'язання за договором у вигляді пені в розмірі 0,1% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення та штрафу за прострочення термінів розрахунків понад тридцять календарних днів у розмірі 7% (п. 5.7 договору).
У зв'язку з простроченням відповідачем виконання зобов'язань щодо термінів поетапної оплати планової вартості та оплату фактичної вартості за отриману послугу позивачем заявлені до стягнення 524891,50 грн пені та 913416,20 грн штрафу нараховані за загальний період прострочення з 02.11.2023 по 01.03.2024.
Вказані вимоги задоволено судом першої інстанції в повному обсязі. Однак, як вірно зазначено скаржником, місцевим судом не було враховано, що Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановою від 25.02.2022 №332 "Про забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії на період дії в Україні воєнного стану" надано настанови учасникам ринку електричної енергії, які є обов'язковими для застосування.
Повноваження НКРЕКП визначені Законом України "Про Національну комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг", п. 1 ч. 2 ст. 17 якого установлено, що регулятор має право приймати рішення з питань, що належать до його компетенції, які є обов'язковими до виконання.
Згідно ч. 1 ст. 3 цього Закону регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Пунктом 3 частини 2 статті 14 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» визначено, що регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції. Згідно частини 2 цієї статті рішення регулятора оформлюються постановами, крім рішень щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення контролю, які оформлюються розпорядженнями. Рішення регулятора підписуються головою.
Відповідно до п. 1 ч. 1 вказаного Закону для ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг регулятор приймає обов'язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції.
Згідно з п. 4 ч. 3 ст. 6 Закону України «Про ринок електричної енергії» до повноважень регулятора на ринку електричної енергії належать, зокрема, затвердження правил ринку, правил ринку «на добу наперед» та внутрішньодобового ринку, кодексу системи передачі, кодексу систем розподілу, кодексу комерційного обліку, правил роздрібного ринку, порядку розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів, який включає в тому числі положення щодо особливостей розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів з третіми державами, інших нормативно-правових актів та нормативних документів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
З наведених норм права слідує, що регулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб'єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, регулятор на своїх засіданнях приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції та є обов'язкові до виконання.
Так, 25.02.2022 НКРЕКП прийнято постанову №332, згідно преамбули якої відповідно до Законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25.02.2022, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг постановила:
- на період дії особливого періоду Оператору системи передачі (який виконує функцію Адміністратора розрахунків) не застосовувати до виробників електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, заходи, передбачені пунктом 1.7.5 глави 1.7 розділу І Правил ринку, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14 березня 2018 року №307. Виробники електричної енергії, які надають послуги на балансуючому ринку електричної енергії, набувають статусу "Дефолтний" при тривалості статусу "Переддефолтний" більше семи робочих днів (п. 1);
- оператору системи передачі (у ролі Адміністратора розрахунків) та Оператору ринку забезпечити щоденне спостереження за ринком електричної енергії з метою виявлення ознак маніпулювання (у тому числі у частині виникнення значних обсягів негативних небалансів), про результати такого спостереження щоденно інформувати Міністерство енергетики України та Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Постановою НКРЕКП від 27.02.2022 №333 постанову №332 доповнено п. пр.. 3-5, зокрема п. 5 рекомендовано учасникам ринку електричної енергії на період дії особливого періоду зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії".
У подальшому до постанови НКРЕКП №332 вносились зміни та доповнення, зокрема, постановою №413 від 26.04.2022 п. п. 1-12 змінено п. 1, зміст якого змінено та доповнено пп. 16, відповідно до якого на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування надано настанови - зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії.
Отже, нарахування та стягнення штрафних санкцій зупинене на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування.
Відповідно до Закону України від 24.02.2022 №2102-IX "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" затверджено відповідний Указ Президента України від 24.02.2022 №64/2022, яким у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України введено в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 року.
У подальшому, Законами України від 15.03.2022 №2119-ІХ, від 21.04.2022 №02212-ІХ, від 22.05.2022 №2263-ІХ, від 15.08.2022 №2500-IX, від 16.11.2022 №2738- IX "Про затвердження Указу Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" затверджено відповідні укази Президента України від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022, від 12.08.2022 №573/2022, від 07.11.2022 №757/2022, від 06.02.2023 №58/2023, від 01.05.2023 №254/2023, від 26.07.2023 №451/2023, від 06.11.2023 №734/2023, від 05.02.2024 №49/2024 якими строк дії воєнного стану в Україні продовжено.
Згідно зі ст.. 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Відтак, положення вказаної постанови НКРЕКП №413 від 26.04.2022, з урахуванням формулювання пп. 16 п. 1 про розповсюдження його дії на увесь період воєнного стану, поширюють свою дію на спірні правовідносини сторін. Отже, є слушними твердження відповідача про те, що починаючи з 26.04.2022 позивач обов'язаний зупинити нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договором, на підставі постанови НКРЕКП №413 від 26.04.2022.
При розгляді даного спору апеляційним господарським судом враховані також правові позиції Верховного Суду, які викладені в постановах від 19.09.2022 у справі №912/1941/21, від 25.01.2022 у справі №911/782/21, в яких зазначено, зокрема, що положення постанови НКРЕКП є спеціальними щодо правового регулювання спірних правовідносин та підлягають обов'язковому виконанню учасниками ринку електричної енергії відповідно до статті 6 Закону України "про ринок електричної енергії".
Також Верховний Суд у постанові від 26.07.2023 у справі №922/1948/22, залишаючи без змін рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову про стягнення пені та штрафу за період з 26.02.2022 по 25.04.2022, погодився з висновками судів попередніх інстанцій стосовно того, що постанова НКРЕКП №332 підлягає застосуванню до спірних правовідносин з урахуванням змін, внесених постановою НКРЕКП від 26.04.2022 №413.
Колегія суддів відмічає, що постановою Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22 касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" залишено без задоволення, рішення судів попередніх інстанцій в оскаржуваній частині щодо вимог про стягнення пені залишено без змін. Тобто, об'єднана палата Касаційного господарського суду не знайшла підстав для відступу від висновків наведених в постанові Верховного Суду від 26.07.2023 у справі №922/1948/22 з урахуванням уточнення такого змісту:
- пп. 16 п. 1 постанови НКРЕКП №332 має обов'язковий характер як норма щодо правового регулювання договірних відносин учасників ринку електроенергії щодо відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань на ринку електричної енергії;
- зупинення нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії", між учасниками ринку електричної енергії є обов'язковим з урахуванням імперативного характеру пп. 16 п. 1 постанови НКРЕКП №332.
Крім того, досліджуючи питання необхідності застосування до спірних правовідносин норм ЦК України та ГК України, оскільки вони мають вищу юридичну силу ніж постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 (у редакції від 26.04.2022), Об'єднана палата виходила з наступного.
Підпункт 16 пункту 1 постанови НКРЕКП від 25.02.2022 №332 (у редакції постанови НКРЕКП від 26.04.2022 №413) - це імперативна норма, якою держава вказала учасниками ринку електричної енергії, що на період дії в Україні воєнного стану та протягом 30 днів після його припинення або скасування зупиняється нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії».
Рішення Регулятора щодо порядку застосування норм про відповідальність учасників на ринку електроенергії не суперечать нормам Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України про відповідальність у договірних відносинах з огляду на те, що Регулятор в силу Закону наділений повноваженнями унормовувати договірні відносини суб'єктів господарювання, що проводять свою діяльність у сфері енергетики, у тому числі в частині відповідальності за невиконання (неналежне виконання) договірних зобов'язань на ринку електричної енергії.
При цьому Об'єднана палата наголосила на тому, що такі рішення Регулятора не скасовують встановлену нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України відповідальність за порушення договірних зобов'язань для учасників ринку електроенергії, та не встановлюють мораторію для застосування цієї відповідальності, позаяк Регулятор, який наділений повноваженнями нормативного регулювання договірних відносин на ринку електроенергії, з метою забезпечення стабільного функціонування ринку електричної енергії, у тому числі фінансового стану учасників ринку електричної енергії, під час особливого періоду, в межах наданих йому Законом повноважень тимчасово зупинив нарахування та стягнення штрафних санкцій, передбачених договорами, що укладені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», між учасниками ринку електричної енергії.
Таким чином, хоча постанова НКРЕКП №332 від 25.02.2022 має нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України, втім її норми є обов'язковими до виконання всіма учасниками ринку та мають застосовуватись останніми у своїй господарській діяльності на ринку електроенергії, зокрема, які уклали між собою двосторонні договори відповідно до ст. 66 Закону України "Про ринок електричної енергії", що також обумовлено положеннями ст. 179 ГК України, яка встановлює нормативне обмеження вільного розсуду сторін господарського договору при визначенні його умов у разі укладання типового договору.
З огляду на викладене, враховуючи правові висновки об'єднаної палати Верховного Суду, викладені в постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22, є хибними мотиви Господарського суду міста Києва про те, що НКРЕКП не наділено повноваженнями врегульовувати договірні відносини між учасниками ринку електричної енергії, а постанови регулятора мають рекомендаційний характер, оскільки з постанови №332 вбачається, що її прийнято відповідно до законів України «Про ринок електричної енергії», «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», у зв'язку з введенням воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 24.02.2022, ураховуючи Протокол наради щодо обговорення заходів стабілізації учасників ринку електричної енергії під час особливого періоду з метою забезпечення операційної безпеки функціонування основної частини ОЕС України від 25.02.2022, чим досягається баланс інтересів всіх учасників ринку у період оголошення воєнного стану для запобігання негативним наслідкам у відповідній сфері.
Разом з тим суд апеляційної інстанції не приймає до уваги покликання відповідача на окрему думку судді Верховного Суду викладену в постанові від 19.04.2024 у справі №911/1359/22, оскільки юридичне значення для правозастосовчої практики мають саме постанови Верховного Суду як остаточні рішення суду касаційної інстанції, які є обов'язковими до виконання і не підлягають оскарженню. Окрема думка, при цьому, має теоретично-правовий та довідковий характер, відображає позицію конкретного судді і не є обов'язковою для врахування.
Оцінивши докази у справі в їх сукупності, враховуючи наведені норми чинного законодавства та встановлені фактичні обставини справи, Північний апеляційний господарський суд визнає слушними доводи апеляційної скарги щодо відсутності правових підстав для стягнення з відповідача пені та штрафу за спірним договором, а тому рішення суду від 26.06.2024 в цій частині підлягає скасуванню.
Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим кодексом.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Як передбачено ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи усе вищенаведене, оскільки судом апеляційної інстанції встановлено факт неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права, рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 у справі №910/3167/24 підлягає скасуванню в частині стягнення пені та штрафу, з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне Партнерство" підлягає задоволенню.
Враховуючи часткове скасування оскаржуваного судового рішення, у відповідності до ч. 14 ст. 129 ГПК України, суд апеляційної інстанції змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на часткове задоволення позовних вимог (у розмірі 87241,86 грн), з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 1308,63 грн.
Також зважаючи на задоволення апеляційної скарги, враховуючи положення ст. 129 ГПК України, з позивача на користь відповідача слід стягнути судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 30280,10 грн.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне Партнерство" задовольнити.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 у справі №910/3167/24 скасувати в частині стягнення пені та штрафу, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
3. Пункт 3 резолютивної частини рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2024 у справі №910/3167/24 викласти в наступній редакції:
«Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне Партнерство" (02140, місто Київ, вулиця Бориса Гмирі, будинок 9, Ідентифікаційний код юридичної особи 37856467) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, Ідентифікаційний код юридичної особи 00100227) 3% річних у розмірі 42952 (сорок дві тисячі дев'ятсот п'ятдесят дві) грн 86 коп., інфляційні втрати у розмірі 44289 (сорок чотири тисячі двісті вісімдесят дев'ять) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 1308 (одна тисяча триста вісім) грн 63 коп».
4. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 25, Ідентифікаційний код юридичної особи 00100227) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичне Партнерство" (02140, місто Київ, вулиця Бориса Гмирі, будинок 9, Ідентифікаційний код юридичної особи 37856467) 30280 (тридцять тисяч двісті вісімдесят) грн 10 коп витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
5. Доручити Господарському суду міста Києва видати наказ.
6. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у строк двадцять днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 14.08.2024.
Головуючий суддя В.В. Шапран
Судді С.І. Буравльов
Л.Г. Сітайло