Справа № 203/3906/24
1-кс/0203/2272/2024
12 серпня 2024 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю скаржника - ОСОБА_3
прокурора - ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро скаргу ОСОБА_3 на постанову прокурора про відмову в задоволенні скарги на не дотримання розумних строків досудового розслідування,-
До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшла вищезазначена скарга ОСОБА_3 , в якій останній посилався на те, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022170030000155 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.366 КК України. Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні було розпочато лише після ухвали слідчого судді Октябрського районного суду м.Полтави від 02.04.2022 року, якою було зобов'язано уповноважену особу ТУ ДБР, розташованому у м.Полтаві, внести відомості за його заявою до ЄРДР. Процесуальний керівник ОСОБА_4 та слідчий ОСОБА_5 довгий час не визнавали його потерпілим, в зв'язку із чим йому прийшлось звертатись зі скаргами до слідчого судді. За цей час слідчими суддями п'ять раз було скасовано постанови слідчого ОСОБА_5 про відмову у визнанні потерпілим та дві постанови про закриття кримінального провадження. Лише 16.05.2024 року слідчий був вимушений визнати його потерпілим та надіслав йому пам'ятку потерпілого. За весь час досудового розслідування слідчий ОСОБА_5 провів формальний допит патрульних поліцейських. Тільки після скарги до слідчого судді 03.06.2024 року він отримав від слідчого відповідь щодо подальшого витребування в ході досудового розслідування відеозаписи фіксації із нагрудної камери поліцейського, що знаходяться у матеріалах кримінального провадження №12019040600000637, після чого буде вирішено питання про призначення відповідної судової експертизи. Але ще 11.08.2023 року слідчий задовольнив постановою клопотання про витребування матеріалів відеофіксації. 04.09.2023 року прокурор ОСОБА_4 виніс постанову про відмову у визнанні його потерпілим, але задовольнив його клопотання від 21.07.2023 року в частині витребування матеріалів відеофіксації. Минув рік, але матеріали відеофіксації до цього часу не витребувані. Процесуальний керівник ОСОБА_4 не забезпечив проведення жодної слідчої або процесуальної дії. Його відповіді носять чисто формальний характер та жодним чином не впливають на протиправну бездіяльність слідчого. Прокурором його не було повідомлено про те, які строки встановлено слідчому для виконання його вказівок та судову експертизу. 09.07.2024 року у відповідності до ст.308 КПК України він звернувся до керівника Дніпропетровської обласної прокуратури зі скаргою, в якій просив визнати недотримання розумних строків процесуальним керівником ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62022170030000155, надати йому обов'язкові для виконання вказівки щодо строків допиту патрульних поліцейських, проведення судової технічної експертизи компакт-диску з матеріалами відеофіксації з нагрудної камери поліцейського. 25.07.2024 року ним було отримано постанову заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 11.07.2024 року про відмову в задоволенні скарги. Вважаючи вказану постанову необгрунтованою, скаржник посилався на те, що відповідно до ч.2 ст.28 КПК України проведення досудового розслідування у розумні строки забезпечує прокурор; що прокурор ОСОБА_4 на протязі 27 місяців підтримував слідчого у невизнанні його потерпілим; лише 28.06.2024 року (через 26 місяців слідства) звернувся до керівника органу досудового розслідування про відсторонення слідчого; не скористався своїм правом та не звернувся із позовною заявою щодо невиконання слідчим законних вимог прокурора, що охоплюється складом адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.185-8 КУпАП. З урахуванням наведеного, скаржник просив скасувати постанову заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 11.07.2024 року про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків процесуальним керівником ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №62022170030000155 та зобов'язати заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури надати процесуальному керівнику ОСОБА_4 обов'язкові для виконання вказівки щодо вчинення допиту патрульних поліцейських ВП №11 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за його участю; щодо проведення судової технічної експертизи компакт-диску з матеріалами відеофіксації від 15.10.2021 року з нагрудної камери ОСОБА_7 .
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав подану скаргу та посилаючись на викладені в ній підстави, просив задовольнити останню.
Прокурор ОСОБА_4 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні скарги за безпідставністю.
Перевіривши викладені в скарзі доводи, заслухавши скаржника та прокурора, а також дослідивши матеріали справи, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Під час розгляду скарги встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022170030000155, відомості за яким внесено до ЄРДР з правовою кваліфікацією за ч.1 ст.366 КК України, за фактом навмисного знищення службовими особами ВП №11 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області документів.
В рамках вказаного кримінального провадження потерпілий ОСОБА_3 звернувся до керівника Дніпропетровської обласної прокуратури зі скаргою в порядку ст.308 КПК України на недотримання розумних строків досудового розслідування у кримінальному провадженні процесуальним керівником - прокурором ОСОБА_4 , що полягало у тривалому невизнанні заявника потерпілим, не вжитті заходів щодо витребування матеріалів відеофіксації з нагрудної камери поліцейського та не призначенні судової експертизи.
Постановою заступника керівника Дніпропетровської обласної прокуратури від 11.07.2024 року в задоволенні скарги ОСОБА_3 було відмовлено.
Пунктом 1,9-1 ч.1 ст.303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені, зокрема, такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора: 1) бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов'язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування; 9-1) рішення прокурора про відмову в задоволенні скарги на недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування - особою, якій відмовлено у задоволенні скарги, її представником, законним представником чи захисником.
Згідно ч.ч.1,2 ст.308 КПК України встановлено, що підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи законні інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право оскаржити прокурору вищого рівня недотримання розумних строків слідчим, дізнавачем, прокурором під час досудового розслідування.
Прокурор вищого рівня зобов'язаний розглянути скаргу протягом трьох днів після її подання і в разі наявності підстав для її задоволення надати відповідному прокурору обов'язкові для виконання вказівки щодо строків вчинення певних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень. Особа, яка подала скаргу, невідкладно письмово повідомляється про результати її розгляду.
Частиною 5 ст.40 КПК України передбачено, що слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Згідно ч.1 ст.36 КПК України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Перелік повноважень прокурора під час здійснення нагляду за додержанням законів в ході досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, визначений ч.2 ст.36 КПК України, а саме: 1) починати досудове розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 2) мати повний доступ до матеріалів, документів та інших відомостей, що стосуються досудового розслідування; 3) доручати органу досудового розслідування проведення досудового розслідування; 4) доручати слідчому, органу досудового розслідування проведення у встановлений прокурором строк слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій або давати вказівки щодо їх проведення чи брати участь у них, а в необхідних випадках - особисто проводити слідчі (розшукові) та процесуальні дії в порядку, визначеному цим Кодексом; 5) доручати проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій відповідним оперативним підрозділам; 7) скасовувати незаконні та необґрунтовані постанови слідчих; 8) ініціювати перед керівником органу досудового розслідування питання про відсторонення слідчого від проведення досудового розслідування та призначення іншого слідчого за наявності підстав, передбачених цим Кодексом, для його відводу, або у випадку неефективного досудового розслідування; 9) приймати процесуальні рішення у випадках, передбачених цим Кодексом, у тому числі щодо закриття кримінального провадження та продовження строків досудового розслідування за наявності підстав, передбачених цим Кодексом; 10) погоджувати або відмовляти у погодженні клопотань слідчого до слідчого судді про проведення слідчих (розшукових) дій, негласних слідчих (розшукових) дій, інших процесуальних дій у випадках, передбачених цим Кодексом, чи самостійно подавати слідчому судді такі клопотання; 11) повідомляти особі про підозру; 12) пред'являти цивільний позов в інтересах держави та громадян, які через фізичний стан чи матеріальне становище, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність неспроможні самостійно захистити свої права, у порядку, передбаченому цим Кодексом та законом; 13) затверджувати чи відмовляти у затвердженні обвинувального акта, клопотань про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, вносити зміни до складеного слідчим обвинувального акта чи зазначених клопотань, самостійно складати обвинувальний акт чи зазначені клопотання; 14) звертатися до суду з обвинувальним актом, клопотанням про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотанням про звільнення особи від кримінальної відповідальності; 15) підтримувати державне обвинувачення в суді, відмовлятися від підтримання державного обвинувачення, змінювати його або висувати додаткове обвинувачення у порядку, встановленому цим Кодексом; 16) погоджувати запит органу досудового розслідування про міжнародну правову допомогу, передання кримінального провадження або самостійно звертатися з таким клопотанням в порядку, встановленому цим Кодексом; 17) доручати органу досудового розслідування виконання запиту (доручення) компетентного органу іноземної держави про міжнародну правову допомогу або перейняття кримінального провадження, перевіряти повноту і законність проведення процесуальних дій, а також повноту, всебічність та об'єктивність розслідування у перейнятому кримінальному провадженні; 18) перевіряти перед направленням прокуророві вищого рівня документи органу досудового розслідування про видачу особи (екстрадицію), повертати їх відповідному органу з письмовими вказівками, якщо такі документи необґрунтовані або не відповідають вимогам міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, чи законам України; 19) доручати органам досудового розслідування проведення розшуку і затримання осіб, які вчинили кримінальне правопорушення за межами України, виконання окремих процесуальних дій з метою видачі особи (екстрадиції) за запитом компетентного органу іноземної держави; 20) оскаржувати судові рішення в порядку, встановленому цим Кодексом; 21) здійснювати інші повноваження, передбачені цим Кодексом.
Згідно з п.18 ч.1 ст.3 КПК України слідчий суддя - суддя суду першої інстанції, до повноважень якого належить здійснення у порядку, передбаченому цим Кодексом, судового контролю за дотриманням прав, свобод та законних інтересів осіб у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.28 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора, слідчого судді або суду з клопотанням, в якому викладаються обставини, що обумовлюють необхідність здійснення кримінального провадження (або окремих процесуальних дій) у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені цим Кодексом.
Згідно зі ст.114 КПК України для забезпечення виконання сторонами кримінального провадження вимог розумного строку слідчий суддя, суд має право встановлювати процесуальні строки у межах граничного строку, передбаченого цим Кодексом, з урахуванням обставин, встановлених під час відповідного кримінального провадження.
Будь-які строки, що встановлюються прокурором, слідчим суддею або судом, не можуть перевищувати меж граничного строку, передбаченого цим Кодексом, та мають бути такими, що дають достатньо часу для вчинення відповідних процесуальних дій або прийняття процесуальних рішень та не перешкоджають реалізації права на захист.
Слідчий суддя враховує, що проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №62022170030000155 доручено слідчим Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві та саме на них в силу ч.ч.1,2 ст.40 КПК України покладено обов'язок в проведенні необхідних слідчих дій, прийнятті процесуальних рішень, передбачених цим Кодексом, а також відповідальність за законність та своєчасність їх проведення.
При цьому, відповідно до ст.ст.36,40 КПК України слідчий та прокурор є самостійними у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
Звертаючись зі скаргою в порядку ст.308 КПК України на недотримання розумних строків у кримінальному провадженні прокурором ОСОБА_4 , що є процесуальним керівником, потерпілий ОСОБА_3 фактично посилався на не проведення у розумні строки слідчий дій та не прийняття процесуальних рішень, обов'язок проведення та прийняття яких безпосередньо покладено на слідчого у кримінальному провадженні, а не прокурора.
При цьому, з матеріалів справи вбачається, що процесуальним керівником у відповідності до повноважень, передбачених ст.36 КПК України, неодноразово надавались письмові вказівки слідчому кримінальному провадженні, в зв'язку із неналежним виконанням останніх було ініційовано питання перед керівником органу досудового розслідування про відсторонення слідчого та призначення іншого слідчого.
З оскаржуваної постанови від 11.07.2024 року вбачається, що вона відповідає вимогам ч.5 ст.110 КПК України, винесена з всебічним, повним та об'єктивним дослідженням. Дана постанова містить мотиви та обґрунтування, з яких виходив прокурор вищого рівня при прийнятті рішення про відмову у задоволенні скарги на бездіяльність саме прокурора, посилання на відповідні норми КПК України.
Зокрема, прокурором вищого рівня надана оцінка неефективного досудового розслідування та порушення розумних строків слідчим, вжиття прокурором заходів для проведення досудового розслідування у розумні строки шляхом неодноразового надання письмових вказівок, перевірки їх виконання та, в зв'язку із встановленням факту невиконання, ініціювання прокурором питання про відсторонення слідчого.
За вказаних обставин слідчий суддя приходить до висновку, що оскаржувана постанова є обгрунтованою, відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, а тому в задоволенні скарги про скасування цієї постанови та зобов'язання надати обов'язкові для виконання вказівки слід відмовити в повному обсязі.
Відмовляючи в задоволенні скарги в частині зобов'язання прокурора надати вказівки про проведення конкретних слідчий дій та прийняття процесуальних рішень, слідчий суддя також враховує, що вказане питання відноситься до виключної компетенції прокурора, який в силу ст.36 є самостійним у своїй процесуальній діяльності та поза межами компетенції слідчого судді в порядку здійснення контролю за дотриманням прав, свобод та законних інтересів осіб у кримінальному провадженні.
При цьому, слідчий суддя звертає увагу, що відповідно до ч.6 ст.28, ст.114 КПК України підозрюваний, обвинувачений, потерпілий, інші особи, права чи інтереси яких обмежуються під час досудового розслідування, мають право на звернення до прокурора або слідчого судді з клопотанням про необхідність здійснення кримінального провадження у більш короткі строки, ніж ті, що передбачені КПК України.
Керуючись ст.ст.3,26,36,40,28,303-309 КПК України, слідчий суддя
В задоволенні скарги ОСОБА_3 на постанову прокурора про відмову в задоволенні скарги на не дотримання розумних строків досудового розслідування - відмовити повністю.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1