Справа № 202/6633/24
Провадження № 2/202/3809/2024
09 серпня 2024 року м. Дніпро
Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська у складі судді Михальченко А.О.,
секретар судового засідання Пономаренко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 202/6633/24
за позовом
ОСОБА_1
до
Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради,
Дніпровської міської ради
про визнання наймачем квартири та зобов'язання вчинити певні дії, -
за участю
представника позивача - адвоката Постольник О.С.
представник відповідача ДМР - Буговенко С.Ю.
27.05.2024, через підсистему «Електронний суд», адвокат Постольник О.С., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до суду з вказаним позовом, який мотивувала тим, що ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_1 як член сім'ї наймача. Дане жиле приміщення було видане її батькові ОСОБА_2 на підставі Ордеру на житлове приміщення №136 серія 01 від 27.11.1987.
На підставі даного ордеру надане право проживати його сім'ї з 5 осіб: ОСОБА_2 (наймач), ОСОБА_3 (дружина наймача), ОСОБА_4 (дочка наймача), ОСОБА_5 (зять наймача), ОСОБА_6 (онук наймача).
ОСОБА_2 , батько Позивачки, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , видане відділом РАЦС Індустріального районного управління юстиції міста Дніпропетровська 20.01.2004.
ОСОБА_3 , мати позивачки, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 , видане відділом реєстрації смерті в м. Дніпропетровську Дніпропетровського обласного управління юстиції 09.11.2002.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (Позивачка), вступивши у шлюб з ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 від 08.09.1984 обрала собі прізвище « ОСОБА_8 ». При розірванні шлюбу на підставі свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_4 , що видане 28.04.1992 позивачці присвоєно дошлюбне прізвище « ОСОБА_9 ».
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 з 16.11.1992 та мешкає там по цей час.
ОСОБА_5 , колишній чоловік позивачки, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 , видане повторно Індустріальним відділом ДРАЦС у м. Дніпрі 14.03.2024.
ОСОБА_6 , син позивачки, ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до листа Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР №5/5-96 від 03.05.2023 не має місця реєстрації на території міста Дніпра.
Таким чином, відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні /будинку осіб №000323 від 08.03.2024 у квартирі АДРЕСА_1 з сім'ї ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрована та мешкає там лише 1 особа - ОСОБА_1 (позивач), яка там проживає з часу вселення 1987 року.
Однак, договір найму до цього часу укладено з ОСОБА_2 та оформлено особовий рахунок № НОМЕР_6 , про що свідчить довідка №27 від 15.12.2023.
Оскільки вказана квартира є неприватизованою і перебуває в комунальній власності, виникли підстави для приведення договору найму укладеного з ОСОБА_2 у відповідність до законодавства, тому саме для отримання відповідного дозволу на зміну наймача позивачка звернулась 27.03.2024 року до Дніпровської міської ради з відповідною заявою, додавши всі необхідні документи.
25.04.2024 року за № 3/16-2203 Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради направив листа, де зазначив, що немає правових підстав для підготовки проекту рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради про зміну умов договору найму, Відмова у підготовці проекту рішення ВК ДМР про зміну умов договору найму обґрунтована тим, що згідно з довідкою №000323 від 08.03.2024 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні /будинку осіб наймач ОСОБА_2 значиться зареєстрованим за зазначеною адресою в період з 16.11.1992 по 27.02.2004, в той час як ордер на жиле приміщення дійсний лише протягом 30 днів з 27.11.1987 (дата видачі).
Однак, ОСОБА_1 вселилася до квартири АДРЕСА_1 як член сім'ї наймача, зареєстрована у цій квартирі з 1992 року та проживає у ній з того часу безперервно, що відповідно до вимог статті 65 ЖК Української РСР свідчить про набуття нею права користування цим жилим приміщенням, а отже й оформлення договору найму.
Враховуючи викладене просила суд визнати ОСОБА_1 наймачем квартири АДРЕСА_1 за раніше укладеним договором найму замість попереднього наймача ОСОБА_2 , змінивши договір найму квартири АДРЕСА_1 та особовий рахунок НОМЕР_6 на наймача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ), яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
30.05.2024 по справі відкрите загальне позовне провадження та відповідачам визначено строк для подання відзиву на позов.
Відповідачі своїм процесуальним правом не скористались, відзиви на позов не подали.
25.07.2024 підготовче провадження по справі закрите, справа призначена до судового розгляду.
У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та наполягала на його задоволенні.
Представник ДМР ОСОБА_10 просила у задоволенні позову відмовити, надала суду письмові пояснення у яких зазначила, що ДМР погоджується з листом Департаменту ЖКГ ДМР від 19.06.2024, а саме з тим, що позивачем не надані відповідні документи, які б слугували підставою для надання дозволу на зміну умов договору найму.
Представник Департаменту ЖКГ ДМР до суду не з'явився, про час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, а відтак його неявка не є перешкодою для розгляду справи по суті.
Заслухавши учасників судового розгляду, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
ОСОБА_1 проживає та зареєстрована у квартирі АДРЕСА_1 на підставі Ордеру на житлове приміщення №136 серія 01 від 27.11.1987, який було видане її батькові ОСОБА_2 .
На підставі вказаного ордеру на житлове приміщення надане право проживати сім'ї ОСОБА_2 з 5 осіб, а саме - ОСОБА_2 (наймач), ОСОБА_3 (дружина наймача), ОСОБА_4 (дочка наймача), ОСОБА_5 (зять наймача), ОСОБА_6 (онук наймача).
ОСОБА_2 , батько Позивачки, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_1 , видане відділом РАЦС Індустріального районного управління юстиції міста Дніпропетровська 20.01.2004.
ОСОБА_3 , мати позивачки, померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 , видане відділом реєстрації смерті в м. Дніпропетровську Дніпропетровського обласного управління юстиції 09.11.2002.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (Позивачка), вступивши у шлюб з ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про укладення шлюбу НОМЕР_3 від 08.09.1984 обрала собі прізвище « ОСОБА_8 ». При розірванні шлюбу на підставі свідоцтва про розірвання шлюбу НОМЕР_4 , що видане 28.04.1992 позивачці присвоєно дошлюбне прізвище « ОСОБА_9 ».
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_1 зареєстрована за адресою АДРЕСА_2 з 16.11.1992 та мешкає там по цей час.
ОСОБА_5 , колишній чоловік позивачки, помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_5 , видане повторно Індустріальним відділом ДРАЦС у м. Дніпрі 14.03.2024.
ОСОБА_6 , син позивачки, ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідно до листа Департаменту адміністративних послуг та дозвільних процедур ДМР №5/5-96 від 03.05.2023 не має місця реєстрації на території міста Дніпра.
Таким чином, відповідно до довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні /будинку осіб №000323 від 08.03.2024 у квартирі АДРЕСА_1 з сім'ї ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрована та мешкає там лише 1 особа - ОСОБА_1 (позивач), яка там проживає з часу вселення 1987 року.
Вказані обставини відповідачами не спростовані.
Однак, судом встановлено, що договір найму до цього часу укладено з ОСОБА_2 та на його ім'я оформлено особовий рахунок № НОМЕР_6 , про що свідчить довідка №27 від 15.12.2023.
27.03.2024, для отримання відповідного дозволу на зміну наймача, позивачка звернулась року до Дніпровської міської ради з відповідною заявою, додавши всі необхідні документи.
25.04.2024 року за № 3/16-2203 Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради направив листа, де зазначив, що немає правових підстав для підготовки проекту рішення виконавчого комітету Дніпровської міської ради про зміну умов договору найму, Відмова у підготовці проекту рішення ВК ДМР про зміну умов договору найму обґрунтована тим, що згідно з довідкою №000323 від 08.03.2024 про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні /будинку осіб наймач ОСОБА_2 значиться зареєстрованим за зазначеною адресою в період з 16.11.1992 по 27.02.2004, в той час як ордер на жиле приміщення дійсний лише протягом 30 днів з 27.11.1987 (дата видачі).
З матеріалів справи вбачається, що будинок, в якому знаходиться спірна квартира, яку займає позивач, перебуває в комунальній власності. Таким чином, вирішення питання щодо зміни договору найму належить до компетенції Департаменту житлового господарства Дніпровської міської ради.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управління та інші створювані радами виконавчі органи. Від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради (частина п'ята статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
У постанові Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 932/3942/20 (провадження № 61-10049св22), яка є аналогічною даній, вказано, що: «[…] ОСОБА_1 пред'явив позовну вимогу про визнання наймачем житлового приміщення, яке перебуває в комунальній власності, до Дніпровської міської ради та до Адміністрації Шевченківського району Дніпровської міської ради. Належним відповідачем за вказаною вимогою є Дніпровська міська рада…».
Отже, позивачем правильно визначено коло відповідачів у справі.
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла.
У статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Положеннями статей 4, 5 ЖК України передбачено, що жилі будинки, а також жилі приміщення в інших будівлях, що знаходяться на території України, утворюють житловий фонд, а державний житловий фонд перебуває у віданні місцевих Рад народних депутатів (житловий фонд місцевих Рад) та у віданні міністерств, державних комітетів і відомств (відомчий житловий фонд).
Відповідно до ст. 9 ЖК України, громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів. Забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом. Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
Статтею 61 ЖК України встановлено, що користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення, який укладається на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем, житлово-експлуатаційною організацією (а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією) і наймачем - громадянином, на ім'я якого видано ордер.
Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням (ч. 2 ст. 65 ЖК України).
Статтею 106 ЖК України визначено, що повнолітній член сім'ї наймача вправі за згодою наймача та інших членів сім'ї, які проживають разом з ним, вимагати визнання його наймачем за раніше укладеним договором найму жилого приміщення замість попереднього наймача. Таке ж право у разі смерті наймача або втрати ним права на жиле приміщення належить будь-якому членові сім'ї наймача. У разі відмови наймодавця у визнанні члена сім'ї наймачем за договором найму спір може бути вирішено в судовому порядку.
У частині 2 статті 327 ЦК України передбачає, що управління майном, що є у комунальній власності, здійснюють безпосередньо територіальна громада та утворені нею органи місцевого самоврядування.
У відповідності до ч. 5 ст.60 Закону України «Про місцеве самоврядування» органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
Квартира, у якій мешкає та зареєстрована ОСОБА_1 , не приватизована і знаходиться в комунальній власності територіальної громади, то управління житловим фондом здійснюється Дніпровською міською радою через свої виконавчі органи, а саме через Департамент житлового господарства Дніпровської міської ради.
Відповідно до п. 3.1.36 Положення про департамент житлового господарства Дніпровської міської ради, затвердженого Рішенням міської ради 21.12.2016 № 33/17, департамент відповідно до покладених на нього завдань здійснює, зокрема підготовку проектів рішень виконавчого комітету міської ради про надання дозволу наймодавцю житлово-експлуатаційній організації, на балансі якої перебуває житловий фонд комунальної власності територіальної громади міста, на зміну умов договору найму жилого приміщення у випадках і порядку, визначених чинним законодавством.
23 квітня 2019 року виконавчим комітетом Дніпровської міської ради ухвалено рішення «Про затвердження порядку надання виконавчим комітетом Дніпровської міської ради дозволу на зміну умов договору найму займаного неприватизованого приміщення».
Цей Порядок регламентує питання надання виконавчим комітетом Дніпровської міської ради дозволу наймодавцю житлово-експлуатаційній організації, на балансі якої перебуває житловий фонд комунальної власності територіальної громади міста, на зміну умов договору найму займаного неприватизованого жилого приміщення.
Відповідно до п. 4 указаного рішення, надання дозволу на зміну умов договору найму здійснюється на підставі пакета документів: -заява на ім'я міського голови від громадянина, на ім'я якого планується зміна договору, з проханням про зміну умов договору найму зі згодою всіх зареєстрованих повнолітніх членів його родини, чиї підписи засвідчені керівником підприємства з обслуговування житла, за формою згідно з додатком до цього Порядку; копія ордера на жиле приміщення або такі документи: копія договору найму, укладеного на ім'я попереднього квартиронаймача; копія попереднього рішення виконавчого комітету про зміну умов договору найму; постанова адміністрації підприємства; архівна довідка бюро обміну; копія картки попереднього квартиронаймача або витяг за формою з особистого рахунка на ім'я попереднього квартиронаймача; довідка з місця реєстрації наймача та членів його родини; інформація про місце перебування осіб, які раніше були зареєстровані у приміщенні та зняті з реєстрації; належним чином засвідчені копії документів, які посвідчують особу зареєстрованих членів родини; документів, що підтверджують родинні стосунки між зареєстрованими та вибулими особами; свідоцтв про смерть осіб, які раніше мешкали у квартирі та померли; план (викопіювання) жилого приміщення; в окремих випадках Департамент може витребувати додаткові документи, які не передбачені цим Порядком.
На підставі повного пакета документів та інформації, наданої КП «Реформжитло» ДМР, у разі відсутності заперечень, Департамент формує пропозиції на міського голову щодо підготовки рішення виконавчого комітету про надання дозволу на зміну умов Договору. Надання дозволу на зміну умов Договору здійснюється шляхом прийняття виконавчим комітетом відповідного рішення.
Реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження (частина друга статті 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні»).
Фізична особа незалежно від наявності зареєстрованого місця проживання (місця реєстрації) має можливість на здійснення своїх прав та інтересів (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 03 листопада 2021 року в справі № 761/40889/20 (провадження № 61- 14588св21).
Однак Департамент ЖГ ДМР у листі від 25.04.2024 зазначає, що приймало рішення, керуючись інформацією про реєстрацію первинного наймача в період з 1987 до 1992 рік . Попри відсутність реєстрації первинного наймача у цей період це не вказує, на ту обставину, що він там не проживав разом з родиною.
Згідно з пунктами 69, 72 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 р. № 470, на підставі рішення про надання жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду виконавчий комітет районної, міської, районної в місті, селищної, сільської ради народних депутатів видає громадянинові ордер, який є єдиною підставою для вселення в надане жиле приміщення. Ордер може бути видано лише на вільне жиле приміщення. При вселенні в надане жиле приміщення громадянин здає ордер у житлово-експлуатаційну організацію, а за її відсутності - відповідному підприємству, установі, організації. Одночасно подаються паспорти усіх членів сім'ї, включених до ордера, з відміткою про виписку з попереднього місця проживання.
Однак, в даній справі судом встановлено що, відповідно до ст. 59 ЖК України, ордер на квартиру недійсним в судовому порядку визнаним не був, зберігається в управителя, на підставі нього було оформлено особовий рахунок та здійснено реєстрацію місця проживання усіх осіб, вказаних у ордері, отже відповідачі визнають право проживання ОСОБА_1 у даній квартирі, виходячи із даних обставин.
Також суд зазначає, що тривалий час проживання особи в житлі, незалежно від його правового режиму, є достатньою підставою для того, щоб вважати відповідне житло належним такій особі в розумінні статті 8 Конвенції.
Згідно частини першої статті 15, частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення, та забезпечити поновлення порушеного права.
Згідно пункту 6 статті 3 ЦК України загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність.
Тлумачення як статті 3 ЦК України загалом, так і пункту 6 статті 3 ЦК України, свідчить, що загальні засади (принципи) цивільного права мають фундаментальний характер й інші джерела правового регулювання, в першу чергу, акти цивільного законодавства, мають відповідати змісту загальних засад. Це, зокрема, проявляється в тому, що загальні засади (принципи) є по своїй суті нормами прямої дії.
Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 12 частини другої статті 16 ЦК України).
Аналіз вищевикладений статей свідчить про те, що встановлене законом право громадянина на житло презюмується і підлягає захисту у разі його порушення.
Таким чином, враховуючи всі обставини справи, суд доходить висновку про те, що ОСОБА_1 вселилася до квартири АДРЕСА_1 як член сім'ї наймача, зареєстрована у цій квартирі з 1992 року, а проживає у ній з 1987 безперервно, що відповідно до вимог статті 65 ЖК Української РСР свідчить про набуття нею права користування цим жилим приміщенням, а отже й оформлення договору найму, а відтак позов підлягає задоволенню.
При цьому суд зазначає, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховув висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Так, відсутність вмотивованої відмови виконавчого органу місцевого самоврядування, в контексті положень статті 106 ЖК, не позбавляє права особи звернутися за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права до суду, та не є підставою для залишення позову без задоволення (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 січня 2018 року в справі № 686/15695/15-ц (провадження № 61-344св18).
Для визнання наймачем на підставі статті 106 ЖК іншого члена сім'ї необхідно щоб попередній член сім'ї мав правовий статус «наймача» (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 травня 2018 року в справі № 682/933/16-ц (провадження № 61-3248св18).
Керуючись ст. ст. 2, 10, 13, 141, 264, 265 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ) наймачем квартири АДРЕСА_1 за раніше укладеним договором найму замість попереднього наймача ОСОБА_2 , змінивши договір найму квартири АДРЕСА_1 та особовий рахунок НОМЕР_6 на наймача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_7 ), яка мешкає за адресою: АДРЕСА_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
У відповідності до абз. 2 ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення суддя склав 14.08.2024
Суддя А. О. Михальченко