Справа № 212/4114/24
1-кп/212/417/24
про запобіжний захід
14 серпня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , секретаря судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурора Криворізької спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Східного регіону ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Кривого Рогу кримінальне провадження за ч. 2 ст. 121 КК України, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024041730000307 від 29.02.2024 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 ,-
В провадженні суду перебуває вказане кримінальне провадження.
У судовому засіданні прокурор заявив клопотання про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченому під вартою, оскільки на теперішній час не зменшились ризики, передбачені ст.177 КПК України, що існували на час обрання обвинуваченому ОСОБА_4 такої міри запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_4 та його захисник - адвокат ОСОБА_5 не заперечували проти клопотання прокурора.
Суд, вислухавши думку учасників кримінального провадження, встановив наступне.
Відповідно до ч.3 ст.331 КПК України, за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування.
За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
Згідно ч.1 ст.131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження, у тому числі запобіжні заходи, застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.
Підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті (ст.177 КПК України).
Обговорюючи питання доцільності продовження строку дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого, суд враховує прецедентну практику Європейського суду з прав людини, так згідно п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», при розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд розглядає можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.
ОСОБА_4 не має стійких соціальних зв'язків, не має постійного місця перебування, проживання, що може свідчити про ризик переховування від суду з метою уникнення в подальшому кримінальної відповідальності.
Також, ОСОБА_4 може перешкоджати кримінальному провадженню, впливати на свідків та потерпілого, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Підстави, що свідчать про наявність даних ризиків необхідно вважати те, що обвинувачений засуджений за вчинення тяжкого злочину проти власності, поєднаний із насильством, небезпечним для життя чи здоров'я особи, яке не відбуте.
Вирішуючи питання щодо доцільності продовження строків тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 суд вказує, що прокурором доведена наявність обвинувачення вчинення ним кримінального правопорушення за ознаками ч. 2 ст. 121 КК України, наявність достатніх даних, що існують ризики переховування обвинуваченим від органів досудового слідства та суду, вчинення іншого кримінального правопорушення, впливу на свідків та потерпілого, та про те, що застосування більш м'яких запобіжних заходів не зможуть запобігти вказаним ризикам.
Згідно п. 5 ч.2 ст.183 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.
ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, санкція статті 121 ч.2 КК України за ознаками умисного тяжкого тілесного ушкодження, що спричинило смерть потерпілого, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі строком на десять років.
Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що суд своїм рішенням має забезпечити не лише права підозрюваних, але і високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що саме по собі вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, з урахуванням особи ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, не має постійного місця перебування, міцних соціальних зв'язків, засуджений за вчинення тяжкого злочину, суд вважає необхідним продовжити дію запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Будь-яких належних та допустимих доводів на підтвердження неможливості подальшого перебування обвинуваченого під вартою або на підтвердження наявності родини чи місця постійного проживання, суду не надано.
З урахуванням вказаних обставин, суд вважає, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, продовжують існувати і не зменшились, а продовження строку тримання обвинуваченого під вартою є виправданим, оскільки наявний високий ступень ризику ухилення та переховування обвинуваченого від суду, ризику впливу на свідків та потерпілого, можливого вчинення інших кримінальних правопорушень, а тому суд вважає, що жоден більш м'який запобіжний захід не зможе в повній мірі запобігти вказаним ризикам та забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого під час судового розгляду даного кримінального провадження.
З урахуванням стадії судового розгляду кримінального провадження, суд вважає, що застосований до обвинуваченого запобіжний захід у вигляді тримання під вартою підлягає продовженню на строк 60 днів.
Відповідно до п.1 ч.4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні: щодо злочину, що спричинив загибель людини.
Таким чином, суд не визначає заставу як альтернативний від запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_4 .
Керуючись ст.ст.177, 181, 331, 372 КПК України, суд -
Задовольнити клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання обвинуваченого під вартою.
Продовжити строк дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до 12 жовтня 2024 року включно.
Ухвала підлягає негайному виконанню з моменту проголошення, оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Копію ухвали вручити сторонам кримінального провадження, направити уповноваженій особі за місцем ув'язнення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення. Особою, яка перебуває під вартою, в той же строк з моменту вручення їй копії ухвали.
Суддя ОСОБА_1