Справа № 212/2992/24
2-а/212/19/24
14 серпня 2024 року м. Кривий Ріг
Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області в складі головуючого судді Дехта Р.В., за участю секретаря судового засідання Зюркевич В.В., за відсутності учасників справи та без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до частини 4 статті 229 КАС України, в порядку адміністративного судочинства справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ З БЕЗПЕКИ НА ТРАНСПОРТІ про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,-
21 березня 2024 року адвокат Терновська О.А., яка діє в інтересах ОСОБА_1 звернулася до Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області із зазначеним позовом, в якому просила скасувати постанову про адміністративне правопорушення серії АА № 00015227 від 27.11.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в розмірі 34000 грн. Справу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити за відсутністю у її діях складу такого правопорушення.
Також просила суд поновити строк на подачу позову (оскарження) Постанови про адміністративне правопорушення серії АА №00015227 від 27.11.2023 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000 грн.
В обґрунтування позову зазначено, що 18 березня 2024 року Позивачеві - ОСОБА_1 (надалі - Позивач через портал «ДІЯ» стало відомо про існування виконавчого провадження та арешт коші та розшук майна боржник. Через відкрите джерело - Автоматичну систему виконавчі проваджень (АСВП) стало відомо про існування виконавчого провадження № 74447802 провадженні Покровського відділу державної виконавчої служби у місті Кривому Розі Криворізького району Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) від 18.03.2024 року та з доданих електронних документів провадження, з'ясовано, що підставою для відкриття виконавчого провадження була Постанова АА № 00015227 від 27.11.2023 року про притягнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності за ч.2 ст.132-1 КУпАП (надалі - оскаржувана постанова).
25.11.2023 року Головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Василенко І.В. винесеної постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки і автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка мі реєстрацію місця проживання/перебування мікрорайон АДРЕСА_1 на території України, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення передбачене ч.2 ст.132-1 КУпАП та накладено штраф в розмірі 34 000,00 грн.
На момент подачі позовної заяви. Позивач не отримувала оригінал постанови АА №00015227 від 27.11.2023 року, яку Відповідач був зобов'язаний надіслати поштою на адрес ОСОБА_1 .
В оскаржуваній постанові зазначено, що 25.11.2023 року о 15 год. 30 хв. за адресою: Н-11, км 76+702, Дніпропетровська область, за допомогою технічних засобів «WIM78, WAGA -WIM 78, зав. № 16», зафіксовано транспортний засіб «HOWO zz1257-N3641, державний номерний знак НОМЕР_2 ». Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктами 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 21,846% (5,68 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон. Навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 20,253 % (3,848 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 тон та відстані між осями від 1,3 м до 1,8 при спарених колесах, відповідальність за яке передбачена ч.2 ст.132-1 КУпАП.
З вказаною постановою позивач не згоден, вину у вчиненні правопорушення не визнає, викладені у постанові обставини та відомості не відповідають дійсності, постанова складена з порушенням вимог чинного законодавства, тому вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, протиправною та такою, що підлягає скасуванню.
Всупереч вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Інфраструктури України від 27.09.2021 року № 512, в оскаржуваній постанові не міститься наступна інформація: смуга руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь; категорія транспортного засобу, тип транспортного засобу, розподіл навантаження за вісями транспортного засобі (сумарне фактичне навантаження на осі, сукупність осей), фактична шинність (кількість коліс) на вісі), а також допустимі габаритно - вагові параметри транспортних засобів для проїзду на даній ділянці автомобільної дороги. Відсутність в оскаржуваній постанові вищевказаної інформації визначеної Інструкцією, підтверджує протиправність та безпідставність твердження відповідача про перевищення транспортним засобом, який належить ТОВ «Атлас Авто Тран АГ», загальної маси транспортного засобу та перевищенням допустимого навантаження на вісі транспортного засобу. Відсутність повної інформації не давало можливості прийняти об'єктивне та законне рішення, що вказує на не повний розгляд обставин справи відповідачем при прийнятті рішення про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.
Крім того, докази, розміщені на веб сайті «Сервіс перевірки адміністративних правопорушень в галузі безпеки на транспорті, зафіксованих в автоматичному режимі», на який міститься посилання в оскаржуваній постанові, не підтверджують склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, оскільки постанова в електронній формі відсутня, відсутня обов'язкова інформація про засіб вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на віс, категорію та тим транспортного засобу, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу.
Також вважають, що враховуючи зміст оскаржуваної постанови, загальна маса транспортного засобу HOWO державний номер НОМЕР_3 складала 31860 кг (тобто 31 тону 860 кг), що не перевищує дозволену загальну масу транспортного засобу в розмірі 40 тон, що вказує на відсутність порушення положень пункту 22.5 Правил дорожнього руху України.
Крім того, звертають увагу на те, що п. 22.1 ПДР України передбачено, що маса вантажу, що перевозиться, і розподіл навантаження на осі не повинні перевищувати величин, визначених технічною характеристикою даного транспортного засобу. Відповідно до технічної характеристики транспортного засобу HOWO zz1257-N3641, державний номерний знак НОМЕР_2 , вантажопідйомність авто складає 25000 кг, споряджена маса - 11615 кг, тобто загальна маса авто та максимально дозволена вага вантажу в сукупності не має перевищувати 36615 кг (36 тон 615 кг). Враховуючи визначену в оскаржуваній постанові загальну вагу транспортного засобу в розмірі 31050 кг (31тона 50 кг), то відсутні жодні порушення ПДР України, оскільки фактична вага на момент складання постанови не перевищувала визначену технічними характеристиками вагу, яку може перевозити вказаний транспортний засіб.
Крім того, вважають, що в порушення норм чинного законодавства відповідачем було здійснено розрахунок перевищення загальної маси транспортного засобу за власним розрахунком, а не визначеною чинним законодавством формулою, що призвело до некоректного та безпідставного розрахунку та помилкового визначення нібито перевищення загальної маси транспортного засобу на 22,528%. При розрахунку навантаження на здвоєні осі транспортного засобу відповідачем також не було враховано похибку пристрою в розмірі 16%, тому вважають правильним розрахунком - перевищення на 18,86%, внаслідок чого має настати відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП за перевищення від 10% до 20%.
Крім того, вважають обставиною, яка впливає на обґрунтованість розрахунків ваги та навантаження на осі транспортного засобу та яка не була взята до уваги відповідачем є те, що транспортним засобом перевозився наливний вантаж (бетон марки М400), який є рухомим, його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху (змінюється навантаження на відповідну вісь при гальмуванні, прискоренні та інших маневрів автомобіля), що не дає можливості за відсутності відповідної Методики, щодо вимірювання перенавантаження на окрему вісь транспортного засобу, що здійснює перевезення наливного вантажу, з достовірністю встановити перевищення вагових обмежень на окрему вісь, що не було взято до уваги відповідачем при складанні оскаржуваної постанови.
Крім того, враховуючи той факт, що позивач своєчасно не отримав оскаржувану постанову, а ознайомився з її текстом 26.09.2023 року в матеріалах виконавчого провадження, просив суд поновити строк на подачу позову.
25 березня 2024 року ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі.
26 березня 2024 року ухвалою суду за заявою представника позивача - адвоката Терновської О.А. - зупинено стягнення у виконавчому провадженні №74447802 від 18.03.2024, на підставі постанови АА №00015227 від 27.11.2023, по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, винесену головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаментом державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Василенко І.В. щодо стягнення штрафу з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в розмірі 34000 грн., до набрання чинності рішенням за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
01 квітня 2024 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від представника відповідача, згідно якого відповідач позов не визнає та просить відмовити у його задоволенні посилаючись на те, що оскаржувана постанова ухвалена уповноваженою посадовою особою, в порядку та спосіб, встановлені законодавством, стягнення накладено в межах санкції статті КУпАП та з дотриманням строків накладення адміністративного стягнення. На спростування доводів позивача зазначено, що здійснюючи перевезення вантажу із певними відхиленнями від встановлених нормативів, користувач транспортним засобом завідомо погоджується на перевищення встановлених вагових та габаритних параметрів транспортного засобу. Таке Рішення призводить до негативної ситуації з автодорогами, оскільки перевезення вантажів із перевищенням нормативних вагових та/або габаритних параметрів передусім пошкоджує дорожнє покриття, порушуючи його міцність та цілісність, що в подальшому спричиняє руйнування дорожнього полотна. Тобто, встановлення відповідних нормативів та притягнення до відповідальності за їх перевищенням слугує превентивним та компенсаційним заходом, що в свою чергу підвищує безпеку руху на автодорогах та слугуватиме збереженню українських автошляхів. Як наслідок, саме від обачності водіїв при дотримання встановлених параметрів транспортних засобів під час здійснення перевезення вантажу та збереження стану доріг залежить якість та своєчасність забезпечення потреб економіки, соціальної сфери громадян.
Укртрансбезпека з метою забезпечення виконання покладених на неї законодавством завдань, зокрема в частині здійснення габаритно - вагового контролю транспортних засобів, має право: проводити рейдові перевірки (перевірки на дорозі); використовувати засоби фото - і відеофіксації процесу перевірки, зокрема в автоматичному режимі. Відповідно до п. 17 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 № 1174, у постанові про накладення адміністративного стягнення за правопорушення, зафіксоване в автоматичному режимі, зазначаються виміряні з урахуванням похибки вагові та габаритні параметри транспортного засобу, які перевищили нормативні вагові та/або габаритні параметри транспортних засобів на ділянці автомобільної дороги, а також нормативні габаритно - вагові параметри транспортних засобів на даній ділянці автомобільної дороги. Посилання позивача на відсутність факту вчинення адміністративного правопорушення, відсутність інформації у постанові та доказів на підтвердження цього, є необґрунтованим та суперечать Методиці розрахунку відсоткового перевищення фактичної загальної маси та окремих вагових параметрів транспортного засобу, яка була застосована при проведені розрахунків при складанні оскаржуваної постанови. При цьому перевищення нормативних вагових параметрів транспортного засобу, визначених пунктом 22.5 ПДР України, було встановлено із врахуванням допустимої похибки вагового комплексу, як передбачено ДСТУ OIML R 134-1:2010 (OIML R 1334 - 1:2006, IDT).
Крім того, зазначають, що Інструкцію з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства Інфраструктури України від 27.09.2021 № 512, затверджено лише форму, а не вимоги до змісту постанови. Дана форма визначає перелік інформаційних даних, які можуть міститись у постанові в залежності від обставин вчинення правопорушення, тому вважають висновки позивача про те, що постанова не відповідає Інструкції, а подія та склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, відсутні, є суб'єктивними.
Також зазначено, що враховуючи вимоги ч. 2 ст. 258 КУпАП, відповідно до яких, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень передбачених ч. 2, 3 ст. 132-1, ст. 132-2 КУпАП, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису), тому основним доказом у приведених випадках є показання технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, працюючими в автоматичному режимі, внесені до автоматично сформованої постанови, що свідчить про те, що така постанова є належним та допустимим доказом правопорушення, та закріплений в законодавстві та реалізований на практиці механізм фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі унеможливлює механічне втручання в роботу системи.
В судове засідання сторони не з'явилися.
Дослідивши письмові докази, суд дійшов наступних висновків.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
З матеріалів справи судом встановлено, що оскаржувана постанова ухвалена посадовими особами відповідача поштовим відправленням направлено позивачу за місцем її реєстрації, а саме, за адресою: АДРЕСА_1 , а 28.01.2024 року за закінченням встановленого терміну зберігання повернуто на зворотну адресу, та отримано відправником.
За таких підстав, враховуючи, що твердження позивача про неотримання оспорюваної постанови, є логічним, виходячи з досліджених матеріалів справи, доказів на підтвердження того, що позивач відмовилась отримувати поштове відправлення, яке мало в собі оспорювану постанову, відсутні, тому суд визнає причини пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними та у відповідності до ст. 121 КАС України, поновлює пропущений позивачем процесуальний строк.
Що стосується заявлених позовних вимог, то з матеріалів справи судом встановлено, що 27.11.2023 року головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаменту державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Державної служби України з безпеки на транспорті Василенко І.В. ухвалено постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно ОСОБА_1 , відповідно до якої, 25.11.2023 року о 15 год. 30 хв. за адресою: Н-11, км 76+702, Дніпропетровська область, за допомогою технічних засобів «WIM78, WAGA -WIM 78, зав. № 16», зафіксовано транспортний засіб «HOWO zz1257-N3641, державний номерний знак НОМЕР_2 ». Відповідальна особа допустила рух транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пунктами 22.5 ПДР України: перевищення загальної маси транспортного засобу на 21,846% (5,68 тон), при дозволеній максимальній фактичній масі 26 тон. Навантаження на здвоєні осі транспортного засобу на 20,253 % (3,848 тон), при дозволеному максимальному навантаженні на здвоєні осі 19 тон та відстані між осями від 1,3 м до 1,8 при спарених колесах, відповідальність за яке передбачена ч. 2 ст. 132-1 КУпАП; якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 34000 грн.
Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Згідно до ч.1 ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до п. 22.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10 жовтня 2001 року, рух транспортних засобів та їх составів допускається у разі, коли їх параметри не перевищують фактичної маси: вантажні автомобілі трьохвісний автомобіль - 25 (26) тон; навантаження на вісь: від 1,3 до 1,8 метра при спарених колесах, за умови, що навантаження на кожну вісь не перевищує 9,5 тонни - 19 тон.
Відповідно до ч.2 ст.132-1 КУпАП, перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм під час руху великогабаритними і великоваговими транспортними засобами автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами - тягне за собою накладення штрафу в розмірі: п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм від 5% до 10% включно; однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 10%, але не більше 20%; двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 20%, але не більше 30%; трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі перевищення встановлених законодавством габаритно-вагових норм понад 30%.
Відповідно до ч.2 ст.258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення адміністративних правопорушень, розгляд яких віднесено до компетенції Національної поліції, адміністративних правопорушень, передбачених частиною другою статті 122-2, частинами другою, третьою статті 132-1, статтею 132-2 цього Кодексу, та адміністративних правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованих в автоматичному режимі, а також порушень правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксованих у режимі фотозйомки (відеозапису).
Згідно з ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Аналізуючи встановлені по справі обставини та наведені норми чинного законодавства, суд вважає, що уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті належним чином виявлено та зафіксовано факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП та розглянуто справу про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, в порядку та спосіб, встановлені законодавством України, стягнення накладено в межах санкції статті КУпАП та з дотриманням строків накладення адміністративного стягнення.
При цьому доводи представника позивача про те, що всупереч вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Інфраструктури України від 27.09.2021 року № 512, в оскаржуваній постанові не в повній мірі наведена необхідна інформація для ухвалення об'єктивного та законного рішення у справі, та докази, на які міститься посилання в оскаржуваній постанові, не підтверджують склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 132-1 КУпАП, та відповідно порушення положень п. 22.5 ПДР України, оскільки постанова в електронній формі відсутня, відсутня обов'язкова інформація про засіб вимірювальної техніки, місце фіксації, найменування автомобільної дороги, смугу руху, напрямок руху, максимальне дозволене навантаження на вісь, категорію та тим транспортного засобу, повну масу транспортного засобу, ширину, висоту, довжину, розподіл навантаження за вісями транспортного засобу, - суд визнає такими, що не заслуговують на увагу, оскільки такі доводи спростовуються дослідженими матеріалами справи;
доводи представника позивача на те, що позивачем в даному випадку не було порушено вимоги п. 22.1 ПДР України, суд до уваги не приймає оскільки такі обставини виходять за межі предмету доказування у зазначеній справі;
доводи представника позивача про те, що уповноваженими посадовими особами відповідача у оспорюваній постанові було зроблено власний розрахунок, а не за визначеною чинним законодавством формулою, тому вважають правильним розрахунком - перевищення на 20%, внаслідок чого має настати відповідальність за ч. 2 ст. 132-1 КУпАП за перевищення від 10% до 20% , спростовується дослідженими по справі доказами;
доводи представника позивача про те, що транспортним засобом перевозився наливний вантаж (бетон марки М400), який є рухомим, його маса не є сталою у різних точках автомобіля під час руху (змінюється навантаження на відповідну вісь при гальмуванні, прискоренні та інших маневрів автомобіля), що не дає можливості із достовірністю встановити перевищення вагових обмежень на окрему вісь, - суд визнає таким, що не заслуговує на увагу, враховуючи встановлені по справі обставини та наданий відповідачем розрахунок.
Суд зазначає, що оскаржувана постанова містить в собі інформацію про технічний засіб, яким в автоматичному режимі зафіксовано правопорушення, містить посилання на веб-сайт в мережі Інтернет, де особа може ознайомитися із зображенням чи відеозаписом транспортного засобу в момент вчинення адміністративного правопорушення, ідентифікатор для доступу до зазначеної інформації.
Крім того, спірна постанова містить в собі інформацію про транспортний засіб, його власника, дату та місце зважування, висновок про перевищення вагових параметрів, інформацію про посадову особу Укртрансбезпеки, якою складена постанова.
Відтак, суд вважає, що зміст спірної постанови узгоджується з вимогами КУпАП.
В свою чергу, посилання на невідповідність змісту спірної постанови вимогам Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Державної служби України з безпеки на транспорті матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України № 512 від 27 вересня 2021 року, суд апеляційної інстанції вважає безпідставними, оскільки, цією Інструкцією затверджено форму постанови, а не вимоги до змісту постанови.
Судом досліджено, що з метою підтвердження порушення позивачкою п. 22.5 Правил дорожнього руху відповідачем долучено до матеріалів справи інформаційну карту габаритно-вагового контролю та фотографії транспортного засобу в момент вчинення правопорушення.
З цих підстав, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується порушення позивачкою вимог пп. 22.5 п. 22 ПДР України, а саме: допущення руху транспортного засобу із перевищенням нормативних параметрів, зазначених пп. 22.5 п. 22 ПДР України.
Суд враховує, що положеннями ст.14-3 КУпАП визначено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, передбачені частиною другою статті 122-2, частинами другою і третьою статті 132-1 цього Кодексу, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі (за допомогою комплексу технічних засобів автоматичного визначення вагових, габаритних та інших параметрів транспортного засобу з функціями фотозйомки та/або відеозапису, що функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань на момент запиту відсутні відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Матеріалами справи підтверджено, транспортний засіб HOWO ZZ1257-N3641 номерний знак НОМЕР_5 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу зареєстровано за юридичною особою ТОВ «АТЛАС АВТО ТРАНС АГ». В свою чергу, керівником ТОВ «АТЛАС АВТО ТРАНС АГ» є саме скаржниця і нею це не заперечується. Доказів внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу HOWO ZZ1257-N3641 номерний знак НОМЕР_5 , матеріали справи не містять.
Відтак, керуючись приписами ст.14-3 КУпАП суд відхиляє доводи про те, що у спірній постанові неправомірно визначено саме скаржницю як відповідальну особу.
Крім того, матеріали справи, не містять відомостей того, що дозволена маса засобу HOWO ZZ1257-N3641 номерний знак НОМЕР_5 є більшою ніж 26 тонн.
Таким чином, оскільки матеріалами справи підтверджується порушення позивачкою вимог пп. 22.5 п. 22 ПДР України, колегія суддів дійшла висновку, що спірна постанова є правомірною і підстави для її скасування відсутні. Доводи апеляційної скарги вчинення порушення вимог пп. 22.5 п. 22 ПДР України не спростовують.
За таких підстав, позов задоволенню не підлягає.
Частиною 7 статті 57 КАС України, передбачено, що у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 5, 19, 25, 90, 168, 246, 258, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови серії АА №00015227 від 27.11.2023 року у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою судді Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 26 березня 2024 року, відповідно до яких зупинено стягнення у виконавчому провадженні №74447802 від 18.03.2024, на підставі постанови АА №00015227 від 27.11.2023, по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України, винесену головним спеціалістом відділу впровадження систем автоматичної фіксації порушень Департаментом державного нагляду (контролю) за безпекою на наземному транспорті Василенко І.В. щодо стягнення штрафу з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_4 ) в розмірі 34000 грн., до набрання чинності рішенням за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 14.08.2024 року.
Суддя: Р. В. Дехта