Справа № 212/7608/24
3/212/3129/24
14 серпня 2024 року м. Кривий Ріг
Суддя Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області, Козлов Д. О., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Полку патрульної поліції в місті Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області Департаменту патрульної поліції, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який мешкає в АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП), -
Представниками поліції ОСОБА_1 обвинувачується в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 ч. 1 КУпАП, на підставі складеного протоколу від 18 липня 2024 року, в якому зазначено, що 18 липня 2024 року об 13-47 год. ОСОБА_1 по вул. Дишинського 27 в Покровському районі м. Кривий Ріг був з ознаками наркотичного сп'яніння (виражене тремтіння пальців рук; неприродна блідість шкіри), який від проходження у встановленому законом порядку огляду у медичному закладі на стан сп'яніння відмовився, що зафіксовано на нагрудні камери № 475204, 475138 та відеореєстратор «Моторола», чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР.
Особі, що притягується до адміністративної відповідальності, були роз'яснені вимоги ст. 268 КУпАП та зміст ст. 63 Конституції України.
Розгляд справи було призначено під час складання протоколу серії ЕПР1 № 102617 у приміщенні Жовтневого районного суду міста Кривого Рогу, про що ОСОБА_1 був повідомлений під розпис та відео фіксацію, долучену до справи та переглянуту судом, однак незважаючи на виклик до суду ОСОБА_1 у судове засідання на 14 серпня 2024 року на 10-00 год. не з'явився, тобто правопорушник не з'явився за невідомих суду причин, будучи повідомленим про час та місце розгляду справи належним чином.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у рішенні по справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» (1989) відзначив, що сторона зобов'язана «демонструвати готовність брати участь у всіх етапах розгляду, що мають безпосередній стосунок до нього, утримуватися від використання прийомів для затягування процесу, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухань». Таким чином ЄСПЛ наголошує у своїх рішеннях, що особа, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
З огляду на викладене вмотивування, через ігнорування ОСОБА_1 виклику на розгляд справи про адміністративне правопорушення, суд дійшов висновку про можливість за ст. 268 КУпАП розглянути справу за наявними у справі доказами у його відсутність.
Дослідивши наявні у справі матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Суд зазначає, що за п. 2.5 «Правил дорожнього руху», затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.
Згідно із ч. 1 ст. 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами, річковими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ч. 3 ст. 266 КУпАП в разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
За «Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (далі за текстом постанови - Порядок), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103, вбачається, що огляд водія проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, або лікарем закладу охорони здоров'я (пункт 3 Порядку); у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду (пункт 8 Порядку).
Згідно із п. 2 «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
При цьому за п. 3, 4 Інструкції ознаками наркотичного сп'яніння є, зокрема, виражене тремтіння пальців рук; неприродна блідість.
Згідно із п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
За ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Натомість, вивчивши наявні матеріали справи, суд не може погодитись із доведеністю керування ОСОБА_1 18 липня 2024 року транспортним засобом «EV 80» н. з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, виходячи з наступного вмотивування.
Зокрема, у складеному відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП протоколі від 18 липня 2024 року останньому взагалі не інкримінується керування ним транспортним засобом «EV 80» н. з. НОМЕР_1 , а лише вказано, що ОСОБА_1 мав ознаки наркотичного спяніння по вул. Дишинського 27.
До складеного відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП протоколу від 18 липня 2024 року було долучено направлення та рапорт працівника поліції, який був напарником поліцейського, який безпосередньо склав протокол відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП, де зазначено, що 18 липня 2024 року в Покровському районі м. Кривий Ріг було зупинено водія ОСОБА_1 з ознаками наркотичного сп'яніння, який від проходження огляду в медичному закладі на стан сп'яніння відмовився, що зафіксовано на нагрудні камери поліцейських.
Однак в такому рапорті знову не вказано, чи взагалі ОСОБА_1 керував автомобілем «EV 80» н. з. НОМЕР_1 того дня.
Також суд зазначає, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення за відсутності належних і допустимих доказів, які б свідчили про вчинення певною особою такого адміністративного правопорушення.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 20 травня 2020 року по справі №524/5741/16-а.
Також суд зауважує, що цінність свідка полягає в його безпосередньому об'єктивному сприйнятті обставини справи та відсутності юридичної зацікавленості у вирішенні справи, тому з огляду на своє нейтральне становище свідок здатен об'єктивно та правильно засвідчити події і факти так, як вони дійсно відбувалися для можливості уникнення формалізму та зловживання процесуальними правами.
Отже, у даному випадку рапорт працівника поліції, який був напарником поліцейського, який безпосередньо склав відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення не може бути визнаний допустимим доказом для підтвердження скоєння правопорушення особою за ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Аналогічна правова позиція була викладена Верховним Судом у постанові від 29 квітня 2020 року по справі №161/5372/17.
Суд звертає увагу на те, що за ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Суд зазначає, що до справи було надано відео матеріали за фактом складання протоколу відносно ОСОБА_1 за ст. 130 ч. 1 КУпАП.
Так з перегляду відео файлів, що містяться на оптичному носії інформації, наданому ППП в м. Кривий Ріг Управління патрульної поліції в Дніпропетровській області ДПП, вбачається, що ОСОБА_1 дійсно відмовляється 18 липня 2024 року на пропозицію працівників поліції від проходження медичного огляду на виявлення у нього стану сп'яніння.
Натомість, на оглянутому судом відео з нагрудних камер поліцейських, долучених до справи, взагалі не вбачається проведення працівниками поліції огляду ОСОБА_1 на предмет виявлення у нього ознак наркотичного спяніння, оскільки працівники поліції обмежились лише тим, що встановили факт того, що ОСОБА_1 має такі ознаки.
При цьому ОСОБА_1 на відео заперечував вживання ним наркотичних речовин, а під час спілкування з поліцейськими поводив себе адекватно, чітко відповідаючи на питання, висловлюючи свої заперечення, внаслідок чого його поведінка цілком відповідала обстановці, а наявності ознак спяніння у нього не було виявлено.
Таким чином суд вважає, що посилання працівників поліції на те, що у ОСОБА_1 було виявлено ознаки наркотичного спяніння є недоведеним, оскільки не було проведено встановлення таких ознак, враховуючи сукупність зібраних доказів по справі, які спростовують наявність у ОСОБА_1 таких ознак, на які посилались працівники поліції.
Отже, оглядом відео фіксації, наданої працівниками поліції, вбачається, що ознаки спяніння, зазначені працівниками поліції в протоколі за ст. 130 ч. 1 КУпАП, не підтверджуються, а відмова ОСОБА_1 від проведення огляду на стан спяніння була зумовлена незгодою із діями працівників поліції щодо процедури виявлення у нього ознак спяніння.
Крім того суд зазначає, що з наданих поліцейськими відео файлів не вбачається доведеності того факту, що 18 липня 2024 року ОСОБА_1 керував автомобілем «EV 80» н. з. НОМЕР_1 , оскільки з долученого поліцейськими відео не вбачається взагалі факту руху такого транспортного засобу, за кермом якого перебував би ОСОБА_1 , враховуючи, що такий автомобіль був у нерухомому стані.
В цьому сенсі суд зауважує, що на підставі п. 27 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» вбачається, що керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування. Для притягнення до відповідальності за ст. 130 КУпАП не має значення, протягом якого часу особа, яка перебуває у стані сп'яніння чи під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, керувала транспортним засобом. Правопорушення вважають закінченим з того моменту, коли він почав рухатись.
За п. 1.10 Правил дорожнього руху України водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії.
Таким чином, враховуючи положення наведених правових актів та наявні матеріали справи, в суді не було підтверджено факту керування ОСОБА_1 18 липня 2024 року автомобілем «EV 80» н. з. НОМЕР_1 , тобто виконання ним функцій водія в розумінні п. 1.10 ПДР.
Виходячи з наведеного обґрунтування, суд вважає, що суб'єктивне сприйняття обставин події поліцейськими щодо факту керування ОСОБА_1 автомобілем «EV 80» н. з. НОМЕР_1 18 липня 2024 року з ознаками наркотичного сп'яніння не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні, оскільки не було доведено об'єктивними доказами перед судом.
Суд вказує що відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-р/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правових презумпції, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Згідно із ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь.
Отже, суд дійшов переконання, що в діях ОСОБА_1 не був доведений склад правопорушення, передбачений ст. 130 ч. 1 КУпАП, оскільки у судовому засіданні не було доведено поза розумним сумнівом порушення ним п. 2.5 ПДР, як особою, яка керує транспортним засобом, як наслідок, не було доведено склад правопорушення, передбачений ст. 130 ч. 1 КУпАП.
На підставі викладеного вмотивування виключається провадження у вказаній справі згідно із п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за положеннями якої провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ст. 130 ч. 1 КУпАП підлягає закриттю.
Керуючись ст. 280, 283, 284 КУпАП, -
Провадження по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 130 ч. 1 КУпАП, відносно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП - закрити.
На постанову може бути подана апеляційна скарга в Дніпровський апеляційний суд через Жовтневий районний суд міста Кривого Рогу протягом 10 днів з моменту проголошення.
Суддя: Д. О. Козлов