Справа № 199/6263/24
(3/199/2921/24)
іменем України
14.08.2024 місто Дніпро
Суддя Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська Дяченко І.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з ВП № 1 ДРУП ГУНП в Дніпропетровській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 156 КУпАП
Відповідно до протоколу серії ВАВ № 011889 від 02.08.2024, ОСОБА_1 02.08.2024 приблизно об 11:20 годині за адресою: м. Дніпро, вул. Універсальна, 17а, що є приміщенням пункту прийому склотари та макулатури, здійснював торгівлю з рук алкогольними напоями, а саме: горілкою у пляшках на яких відсутні марки акцизного податку, чим своїми діями порушив ч. 3 ст. 156 КУпАП.
Дана справа надійшла на розгляд суду 13.08.2024 та підлягала розгляду у відповідності до ч. 1 ст. 277 КУпАП у п'ятнадцятиденний строк з дня її одержання судом, а тому розгляд справи було призначено на 08:35 годину 14.08.2024 із викликом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, шляхом направлення ОСОБА_1 судової смс-повістки, яку він отримав 13.08.2024 о 14:38:54 годині, а також через офіційний веб-сайт «Судова влада України».
24.02.2022 Рада Суддів України відповідно до статті 133 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", Положення про Раду суддів України, затвердженого Х позачерговим з'їздом суддів України 16.09.2010 (із подальшими змінами) прийняла рішення № 9 щодо вжиття невідкладних заходів для забезпечення сталого функціонування судової влади в Україні в умовах припинення повноважень Вищої ради правосуддя та воєнних дій з боку російської федерації. Серед іншого, Рада Суддів України вирішила: Звернути увагу усіх судів України, що навіть в умовах воєнного або надзвичайного стану робота судів не може бути припинена.
02.03.2022 Рада Суддів України надала рекомендації щодо роботи судів в умовах воєнного стану, у яких зазначила, що особливості роботи суду визначаються виходячи з поточної ситуації у відповідному регіоні, а при визначенні умов роботи суду у воєнний час необхідно керуватися реальними поточними обставинами, що склалася в регіоні.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини гарантовано кожній фізичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправних зволікань) судового захисту. В поняття «розумний строк» розгляду справи, Європейський суд з прав людини включає: складність справи; поведінку заявника; поведінку органів державної влади; важливість справи для заявника. Згідно рішення Європейського суду з прав людини у справі «Смірнов проти України» від 08.11.2005 слідує, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Крім того, Європейський суд з прав людини в п. 41 рішення від 03.04.2008 у справі «Пономарьов проти України» зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження та добросовісно виконувати процесуальні обов'язки (див., mutatismutandis, рішення у справі «Олександр Шевченко проти України», заява N 8371/02, п. 27, рішення від 26.04.2007 та «Трух проти України», заява N50966/99 від 14.10.2003).
За вказаних обставин, враховуючи реальні поточні обставини, що склалися у місті Дніпрі, а також те, що робота Амур-Нижньодніпровського районного суду м.Дніпропетровська не припинена, з метою дотримання розумних строків розгляду справи та враховуючи, що ОСОБА_1 не з'явився в судове засідання, тобто добросовісно не виконав процесуальні обов'язки, вважаю можливим розгляд справи здійснювати у його відсутність.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване, законне рішення.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення до протоколу долучено: незавірену копію рапорту працівника поліції від 02.08.2024; незавірену копію письмових пояснень ОСОБА_1 ; незавірену копію протоколу огляду від 02.08.2024.
Суд звертає увагу, що всі без виключення матеріали справи надані суду в незасвідчених копіях, не містять даних коли вони виготовлені та де знаходяться їх оригінали, що суперечить вимогам Порядку засвідчення копій документів, визначених пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту України Державна уніфікована система документації, Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації "Вимоги до оформлювання документів" ДСТУ 4163-2003, затвердженого наказом Держсноживстандарту України від 07.04.2003 № 55.
Пунктами 5.26, 5.27 Національного стандарту "Вимоги до оформлювання документів" (ДСТУ 4163-2003) визначено, що відмітка про засвідчення копії документа складається зі слів "згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії, яка проставляється нижче підпису. Підпис відповідальної особи засвідчують на документі відбитком печатки організації, який ставлять так, щоб він охоплював останні кілька літер назви посади особи, яка підписала документ.
Зазначеним способом повинна засвідчуватись кожна сторінка документа, поданого у копії.
Суд констатує, що всі матеріали справи (окрім протоколу а.с. 1) є ксерокопії, які не завірені належним чином.
Таким чином, перелічені документи взагалі не можуть бути визнані належними і достатніми доказами у справі з огляду на вимоги ст. 251 КУпАП.
Стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягається до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема у справах «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002, неодноразово вказує, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпції.
Отже, на переконання суду, не доведено поза розумним сумнівом вини ОСОБА_1 та наявності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 156 КУпАП, тоді як, відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд приходить до висновку про відсутність поставленого у вину працівником патрульної поліції в діях ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 156 КУпАП, у зв'язку з чим справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю на підставі п. 1) ч. 1 ст.247КУпАП, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п. 1) ч. 1 ст. 247, ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд
На підставі п. 1) ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 156 КУпАП - закрити, за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Амур-Нижньодніпровський районний суд міста Дніпропетровська.
Суддя: І.В. Дяченко