Справа № 199/4533/24
(2/199/2402/24)
Іменем України
13.08.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До суду звернулась позивач з позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 12 серпня 2022 року було зареєстровано шлюб з відповідачем. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач також зазначає, що підставою для розірвання шлюбу є те, що останнім часом між нею та відповідачем немає взаєморозуміння, втрачено почуття любові та поваги. У відповідача з'явились інші інтереси та погляди на їхні стосунки, він перестав забезпечувати сім'ю. Сторони не мають спільного бюджету та не ведуть сумісне господарство. Спору про поділ майна та місце проживання неповнолітньої дитини на момент звернення до суду не мають.
Відповідач надав суду заяву про визнання позову.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню.
Судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстровано 12 серпня 2022 року Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про що складено відповідний актовий запис № 815, та підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , що міститься в матеріалах справи. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною п'ятою статті 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивач стверджує, що вони з відповідачем припинили сумісне проживання, не мають спільного бюджету та не ведуть сумісне господарство. Відповідачем вказані обставини визнані. Спору про поділ майна та місце проживання неповнолітньої дитини на момент звернення до суду не мають.
За таких обставин суд вважає, що збереження шлюбу є неможливим.
У відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останньою судові витрати у справі, а саме сума судового збору.
Керуючись ст. 112 СК України, ст. ст. 263-265, 274-279 ЦПК України, суд, -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу- задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 12 серпня 2022 року Амур-Нижньодніпровським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Дніпрі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Дніпро), про що складено відповідний актовий запис № 815.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_1 залишити дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі, що складаються з судового збору, в розмірі 1211,20 грн.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк із дня проголошення судового рішення апеляційної скарги.
Суддя В.В. Руденко