Справа № 199/2729/24
(2/199/1826/24)
Іменем України
13.08.2024 року Амур-Нижньодніпровський районний суд м. Дніпропетровська у складі: головуючого судді Руденко В.В., при секретарі Мацак А.О., розглянувши в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -
До суду звернувся позивач із позовом про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 24 грудня 2005 року було зареєстровано шлюб із відповідачем. Від шлюбу сторони мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Позивач зазначає, що їх спільне життя з відповідачем не склалось через відсутність взаєморозуміння, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки. Між сторонами часто виникали сварки, що суперечить подальшому сумісному проживанню. Вони не проживають однією сім'єю та не ведуть спільний побут. Позивач зазначає, що подальше збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам та інтересам їхньої дитини тому просить шлюб розірвати.
Відповідач правом на подачу відзиву на позов не скористалась.
Дослідивши матеріали справи суд вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з огляду на наступні обставини.
Судом встановлено, що шлюб між сторонами зареєстровано 24 грудня 2005 року Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 1330, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією свідоцтва про шлюб. Від шлюбу мають дитину - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
Згідно з частиною п'ятою статті 55 СК України дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.
Частинами третьою та четвертою статті 56 СК України передбачено, що кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв'язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Відповідно до статті 112 СК України суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини з інвалідністю та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивач стверджував, що вони з відповідачем проживають окремо, тобто шлюбні відносини фактично припинилися. Також, на даний момент, спільне проживання їх подружжя неможливе, а збереження шлюбу недоцільне. Відповідачем вказані обставини не спростовані.
Спір про поділ майна між сторонами у справі на даний час відсутній.
За таких обставин суд вважає, що збереження шлюбу є неможливим.
Оскільки позов підлягає задоволенню, то відповідно до положень ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені останнім судові витрати у справі, а саме сума судового збору.
Керуючись ст. 112 СК України, ст. ст. 263-265,274-279 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , який зареєстровано 24 грудня 2005 року Амур-Нижньодніпровським відділом реєстрації актів цивільного стану Дніпропетровського міського управління юстиції, про що складено відповідний актовий запис № 1330.
Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити шлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у справі, що складаються із судового збору, в розмірі 968,96 грн.
Рішення може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі у тридцятиденний строк із дня проголошення судового рішення апеляційної скарги.
Суддя В.В. Руденко