Провадження № 33/821/430/24 Справа № 712/6082/24 Категорія: ст.130 КУпАПГоловуючий у І інстанції Бащенко С. М. Доповідач в апеляційній інстанції Поєдинок І. А.
13 серпня 2024 року Суддя Черкаського апеляційного суду Поєдинок І.А., за участю захисника Лісовенка Д.І., розглянувши апеляційну скаргу з доповненнями захисника в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.07.2024 року, якою -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого: АДРЕСА_1 , непрацюючого, відомості про ідентифікаційний номер відсутні, -
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень та одного року позбавлення права керування транспортними засобами. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Відповідно до постанови суду першої інстанції, ОСОБА_1 , 09.05.2024 року о 00 годині 47 хвилин в м. Черкаси по вул. Бидгощська, 40, керував автомобілем Fiat Doblo д.н.з. НОМЕР_1 (власник ОСОБА_2 ), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, в установленому законом порядку, зі згоди водія, проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Алкотест «Драгер», результат 0.69 % проміле, тест №153, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.07.2024 року, ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та притягнуто його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень та одного року позбавлення права керування транспортними засобами. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605 грн. 60 коп.
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, захисник правопорушника ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу з доповненнями, в якій просить:
1.Апеляційну скаргу ОСОБА_1 та його захисника задовольнити.
2.Постанову судді Соснівського районого суду міста Черкаси від 02.07.2024 року щодо ОСОБА_1 скасувати.
3.Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити із підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, тобто у зв'язку відсутністю у його складу даного адміністративного правопорушення.
Вважає, що рішення суду незаконним й необґрунтованим, постанова була винесена із порушенням норм чинного законодавства, обставини справи з'ясовані неповно, висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи.
Вказує, що огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 було проведено за допомогою приладу алкотесті «Драгер» результати якого у будь-якому разі не могли бути визнані допустимим доказом.
Огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу проводиться в присутності двох свідків. Не можуть бути залучені як свідки поліцейські та особи, щодо неупередженості яких є сумніви.
Обґрунтовуючи рішення про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд першої інстанції, як на доказ послався зокрема на тест, зроблений за допомогою приладу «Драгер», результат якого становив 0,69 %. Однак із таким висновком судді погодитись безспірно не можливо.
Вказує, що суд, як на докази, послався також і на протокол про адміністративне правопорушення, а також на відеозапис події зроблений за допомогою нагрудної камери поліцейського. Однак, із таким висновком судді погодитись безспірно не можливо.
Вивчивши матеріали адміністративної справи, заслухавши пояснення захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, приходжу до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступного.
Відповідно до положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. При цьому, він не обмежений її доводами, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, також апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обгрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необгрунтованим відхилення їх місцевим судом.
Згідно положення ст. 33 КУпАП, суд при накладенні адміністративного стягнення враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Вважаю, що зазначена постанова судді суду першої інстанції є законною та обґрунтованою.
Суддя районного суду вірно встановив фактичні обставини справи, а саме, що ОСОБА_1 , 09.05.2024 року о 00 годині 47 хвилин в м. Черкаси по вул. Бидгощська, 40, керував автомобілем Fiat Doblo д.н.з. НОМЕР_1 (власник ОСОБА_2 ), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, в установленому законом порядку, зі згоди водія, проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Алкотест «Драгер», результат 0.69 % проміле, тест №153, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення підтверджується наступними доказами:
- даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 703289 від 09.05.2024 року, де зазначено, що ОСОБА_1 , 09.05.2024 року о 00 годині 47 хвилин в м. Черкаси по вул. Бидгощська, 40, керував автомобілем Fiat Doblo д.н.з. НОМЕР_1 (власник ОСОБА_2 ), перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, в установленому законом порядку, зі згоди водія, проводився на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Алкотест «Драгер», результат 0.69 % проміле, тест №153, чим порушив вимоги п. 2.9а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с.1);
- даними роздруківки приладу «Драгер» відносно гр. ОСОБА_1 від 09.05.2024 року - результат 0,69 % проміле.(а.с.2);
- даними акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, щодо гр. ОСОБА_1 від 09.05.2024 року, де зазначено, що у останнього виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці, результат тесту показав 0,69 % проміле.(а.с.3);
- рапортом інспектора взводу №2 роти №4 БУПП в Черкаській області ст.. лейтенанта поліції Д.В. Піщанського від 09.05.2024 року, де зазначено, що 09.05.2024 року о 00:47 год. патрулюючи в м. Черкаси по вул.. В. Чорновола, було помічено автомобіль Fiat Doblo д.н.з. НОМЕР_1 , який рухався в комендантську годину та зупинено по вул.. Бидгощська,40. Водієм виявився ОСОБА_1 та під час спілкування з останнім, у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Водієві ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на місці зупинки, на що останній погодився, результат показав 0,69 % проміле. На водія було складено адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП.(а.с.6);
- даними відеозапису, на якому зафіксовано обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 (а.с.7).
Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП адміністративна відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до вимог п.2.9 ПДР водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Невизнання ОСОБА_1 вини розцінюю як бажання уникнути відповідальності за вчинення даного правопорушення, оскільки вище зазначені обставини викладені в апеляційній скарзі не спростовують факт керування ОСОБА_1 автомобілем в стані алкогольного сп'яніння, та не звільняють його від відповідальності за скоєне.
Доводи апелянта про те, що суд першої інстанції виніс незаконну постанову щодо ОСОБА_1 у зв'язку з невідповідністю висновків судді фактичним обставинам справи, а також через порушення норм матеріального і процесуального права., є необґрунтованим та спростовуються даними відеозапису.
Так, суд першої інстанції обґрунтовано притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, зокрема його вина підтверджується зібраними доказами, які містяться в матеріалах справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 703289 від 09.05.2024 року, даними роздруківки приладу «Драгер» відносно гр. ОСОБА_1 від 09.05.2024 року - результат 0,69 % проміле, даними акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, щодо гр. ОСОБА_1 від 09.05.2024 року, рапортом інспектора взводу №2 роти №4 БУПП в Черкаській області ст.. лейтенанта поліції Д.В. Піщанського від 09.05.2024 року, даними відеозапису, на якому зафіксовано обставини викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 .
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
З відеозапису наявного в матеріалах справи вбачається, що згідно відеореєстратора патрульного автомобіля 09.05.2024 року о 00:47 год. зафіксовано рух автомобіля Fiat Doblo д.н.з. НОМЕР_1 , в м. Черкаси, на перехресті вул.. В. Чорновола та вул.. Бидгощська, який був зупинений працівниками поліції за порушення комендантської години та водієм виявився ОСОБА_1 . З бодікамер патрульних поліцейських вбачається, що під час спілкування з ОСОБА_1 , у нього були виявлені ознаки алкогольного сп'яніння, саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Водій ОСОБА_1 на запитання поліцейських чи вживав він алкогольні напої, вказав, що вживав «Рево». Водієві ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд у встановленому законом порядку на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу «Драгер» на що останній погодився, результат показав 0,69 % проміле. На водія було складено адміністративні матеріали за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Суд апеляційної інстанції вважає, що відеозапис є належним та допустимим доказом. Додані до протоколу про адміністративне правопорушення відеозаписи відповідають вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Доводи апелянта, про те, що ОСОБА_1 не погодився з результатами освідування на місці зупинки за допомогою приладу «Драгер», є необґрунтованими.
Так, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 погоджується пройти освідування у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою приладу «Драгер», результат 0,69% проміле, при цьому працівник поліції вказує, що якщо ОСОБА_1 не згодний з результатом тесту, ОСОБА_1 може пройти освідування у лікаря нарколога у КЗ «ЧОНД», на що останній не виявляє такого бажання.
Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №703289 від 09.05.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 поставив підписи в графах особи, відповідно до якої складався протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта про те, що огляд на стан алкогольного сп'яніння ОСОБА_1 було проведено за допомогою приладу «Драгер», результати якого у будь-якому разі не могли бути визнані допустимим доказом, є необґрунтованими.
Так, в матеріалах справи на (а.с.4) наявна копія свідоцтва про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № П 51 QM 115308323, який чинний до 15.08.2024 року, тобто на момент освідування ОСОБА_1 за допомогою технічного приладу «Драгер» він відповідав вимогам чинного законодавства.
Доводи апелянта, про те, що огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу не проводився в присутності двох свідків, є необгунтованими, оскільки відповідно до ч.2 ст.266 КУпАП, під час проведення огляду осіб на стан алкогольного сп'яніння поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Отже участь свідків є необов'язковою.
Так, вказаний відеозапис надає можливість повно та об'єктивно дослідити обставини вчиненого правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку поліцейських та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відеозапис є належним та допустимим доказом, оскільки згідно з приписами п.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 року №580-VIII поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою, зокрема, попередження, виявлення або фіксування правопорушення.
Доданий до протоколу про адміністративне правопорушення відеозапис відповідає вимогам ст.251 КУпАП, оскільки є показаннями технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Крім того, суд апеляційної інстанції враховує нічний час доби, коли було зупинено водія ОСОБА_1 та наявність у даний час, а саме 00:47 год. комендантської години, яка передбачає обмеження руху громадян та діяльності підприємств, установ, організацій у нічний період доби.
Доводи апелянта, з приводу можливості не застосовувати до правопорушника ОСОБА_1 стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами, є необґрунтованими.
Так, згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
Відповідно до ст.. 130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Таким чином, даний Закон передбачає обов'язкове позбавлення права керування транспортними засобами, а посилання апелянта на застосування аналогії закону, а саме вимог ст.. 69 КК України, є безпідставним.
Інші доводи апелянта щодо невизнання вини у вчиненні адміністративного правопорушення спростовуються дослідженими в судових засіданнях доказами у справі, та спрямовані на уникнення відповідальності.
Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає, що відео наявне в матеріалах справи є допустимим та належним доказом.
За таких обставин, встановлюючи наявність адміністративного правопорушення в діях особи, щодо якої складено протокол, та даючи оцінку фактичним даним, наявним в матеріалах справи, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю доводиться поза розумним сумнівом дослідженими в судовому засіданні доказами, які на переконання суду є належними та допустимими, повністю взаємоузгоджуються між собою та відповідають дійсним фактичним обставинам справи встановленим у судовому засіданні.
Суд апеляційної інстанції вважає, що матеріали справи містять достатню кількість доказів, які дають підстави суду дійти вказаного вище висновку.
При накладенні стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції у відповідності до статей 33-35 КУпАП, вірно врахував всі обставини справи, врахував порушення ПДР України останнім, ступінь його вини, майновий стан, та призначив ОСОБА_1 стягнення у вигляді штрафу в сумі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
За таких обставинах підстав для зміни чи скасування постанови судді від 02.07.2024 року, немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП
Постанову судді Соснівського районного суду м. Черкаси від 02.07.2024 року, якою ОСОБА_1 , визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін, а апеляційну скаргу з доповненнями захисника в інтересах ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя І.А. Поєдинок