печерський районний суд міста києва
Справа № 757/33387/24-к
пр. 1-кс-29245/24
08 серпня 2024 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві клопотання старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 про арешт тимчасово вилученого майна в рамках здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 42023102060000280 від 22.11.2023, -
26.07.2024 у провадження слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 надійшло клопотання старшого слідчого слідчого відділу Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_3 , за погодженням із прокурором, згідно вимог якого остання просить накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: грошові кошти у сумі 900 (дев'ятсот) гривень, купюрами номіналом: 200 грн. (2 штуки), 100 грн. (4 штуки), 50 грн. (2 штуки), мобільний телефон Apple iPhone IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , мобільний телефон «Xiaomi» IMEI: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , банківську картку «Приватбанк» НОМЕР_5 , банківську картку «монобанк» НОМЕР_6 .
Мотивуючи подане клопотання прокурор вказує, що у невстановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше квітня 2024 року у ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , виник злочинний умисел, направлений на одержання неправомірної вигоди для себе за вплив на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Так, у квітні 2024 року у невстановленому досудовим розслідуванням місці, свідок ОСОБА_5 , в силу своєї підприємницької діяльності, в ході особистої розмови дізнався від ОСОБА_4 , що для безпроблемної та прискореної логістичної діяльності на залізничному транспорті необхідно виконувати певні вимоги. Так, в розмові ОСОБА_4 повідомив, що свідку для подальшої діяльності необхідно надавати йому перелік вагонів, інформацію про маршрут та окрім офіційних платежів на АТ «Українська залізниця», ще 1000 гривень за кожен вагон, вмотивовуючи першочерговою відправкою вагонів та пришвидшенням формування поїздів, у іншому ж випадку, будуть створені штучні перепони, тривале формування поїздів, у зв'язку із чим можливе запізнення вантажів, «простой» вагонів, що в подальшому призведе до затримки доставки вантажів та недоотримання прибутків. Окрім того, на достовірність своїх слів, ОСОБА_4 зазначив, що підтримує відносини з керівництвом підрозділів АТ «Українська залізниця» на яких має вплив.
ОСОБА_5 , розуміючи, що надання або ненадання під навантаження/вивантаження необхідних вагонів або їх необхідної кількості, прискорення або затримка вагонів на залізничних станціях залежить від службових осіб АТ «Українська залізниця», погодився на пропозицію ОСОБА_4 , щодо надання неправомірної вигоди за вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави.
Наприкінці травня 2024 року ОСОБА_5 , будучи посередником логістичної компанії, в ході особистої зустрічі в офісному приміщенні Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова вагонна компанія» за адресою: м. Київ, площа Спортивна, 1А, 17 поверх, надав ОСОБА_4 список з номерами вагонів 55018394, 98212137, 53225207, 58502550, 53238432, 53211371, 5850127, 98211592, 53224697, 58501024, 98212186, 98211972, 53210001, 53225371, 98211725, 58514852, 58501289, 58513599, 53225405, 58512518, 53239703, 58514563, 58502121, 53224713, 58512302, 98211873, 58513433, 58512252, 53238325, 98211675, 58512351, 58513359, 98211899, 98212095, 98212335, 53224721, 98211881, 98212160, 53239562 , 58511627 , 58502436 , 98212178 , 98212087 , 58502501 , 53236485 , 58502147 , 58513219 , 98211949 , 53239836 та в подальшому, використовуючи власний обліковий запис в месенджері WhatsApp (з ідентифікаційними даними SIM-картки з номером НОМЕР_17 ), надіслав повідомлення на обліковий запис в месенджері WhatsApp, зареєстрований за номером НОМЕР_18 , який використовує ОСОБА_4 , продублювавши інформацію щодо вагонів.
В свою чергу ОСОБА_4 , маючи єдиний злочинний умисел, корисливий мотив, за виконання обіцянки у вигляді впливу на прийняття рішення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме за надання вказаному суб'єкту господарювання переваг в подачі під навантаження/вивантаження необхідних вагонів або їх необхідної кількості, щодо прискорення або затримки вагонів на залізничних станціях, повідомив ОСОБА_6 про необхідність одержання ним неправомірної вигоди за вчинення вищевказаних дій в сумі 1 200 гривень за кожен пришвидшений вагон, на що свідок погодився.
Так, на початку червня 2024 року ОСОБА_4 , перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, маючи злочинний умисел, користуючись своїм авторитетом серед залізничників та представників суб'єктів господарювання, з корисливого мотиву, направленого на одержання неправомірної вигоди, здійснив вплив на прийняття рішення особами, уповноваженими на виконання функцій держави, а саме невстановлену досудовим розслідуванням службову особу Центру управління рухом АТ «Українська залізниця», з метою надання вищевказаному суб'єкту господарювання переваг в подачі під навантаження/вивантаження необхідних вагонів або їх необхідної кількості, прискорення або затримка вагонів на залізничних станціях.
У відповідності до примітки ст. 369-2 КК України, особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, є особи, визначені у пункті 1, підпункті «а» пункту 2 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», а також службові особи, визначені у частині четвертій статті 18 цього КК України.
Відповідно до п.п. а п. 2 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюється дія цього Закону, є особи, які для цілей цього Закону прирівнюються до осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування посадові особи юридичних осіб публічного права, які не зазначені у пункті 1 частини першої цієї статті.
Акціонерне товариство «Українська залізниця» (далі - Товариство) є юридичною особою (господарським товариством), що утворене відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" (ділі - Закон), постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2014 року № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця", положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та інших нормативно-правових актів, прийнятих в тому числі до набрання чинності Законом, які діють у частині, що не суперечить Закону.
18 червня 2024 року приблизно о 10 годині 30 хвилин ОСОБА_5 , перебуваючи за адресою: АДРЕСА_1 , будучи під контролем правоохоронних органів передав ОСОБА_4 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів на загальну суму 53 000 гривень, за вплив на прийняття невстановленими на даний час особами, уповноваженим на виконання функцій держави, а саме службову особу Центру управління рухом АТ «Українська залізниця», яке є юридичною особою публічного права, за прийняття рішення в інтересах названого ОСОБА_5 суб'єкта господарювання, а саме за надання переваг в подачі вантажних вагонів під навантаження вивантаження, першочерговою відправкою вагонів та пришвидшенням формування поїздів, прискорення руху вантажних вагонів на проміжних станціях між вантажовідправником та вантажоодержувачем.
В свою чергу, ОСОБА_4 , розуміючи та усвідомлюючи протиправність своїх дій, маючи єдиний злочинний умисел, корисливий мотив, особисто одержав від свідка ОСОБА_5 неправомірну вигоду за вчинення вищевказаних дій у вигляді грошових коштів на загальну суму 53 000 гривень, після чого був затриманий працівниками правоохоронних органів з грошовими коштами при ньому.
18.06.2024 о 10 год. 46 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Тиниця, Бахмацького району, Чернігівської області, громадянина України, з вищою освітою, співробітника ТОВ «Нова вагонна компанія», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , (зі слів) раніше не судимого, затримано в порядку ст. 208 КПК України (фактично затримано о 10 год. 35 хв.).
Під час затримання ОСОБА_4 , здійснено обшук особи, під час якого виявлено та вилучено: грошові кошти у сумі 53 900 (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот) гривень, купюрами номіналом: 500 грн. (106 штук), 200 грн. (2 штуки), 100 грн. (4 штуки), 50 грн. (2 штуки) (поміщено до спец.пакету 7112338); мобільний телефон Apple iPhone IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 (пароль НОМЕР_19 ), мобільний телефон «Xiaomi» IMEI: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 (парольНОМЕР_25) поміщено до спец.пакету PSP 1507175); картка «KyivSmartCard», студентський квиток НОМЕР_20 на ім'я ОСОБА_4 , картка киянина НОМЕР_22 на ім'я ОСОБА_4 , банківська картка «Приватбанк» НОМЕР_5 , банківська картка «монобанк» НОМЕР_6 , посвідчення водія НОМЕР_23 на ім'я ОСОБА_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_24 , сумка чорного кольору (поміщено до спец.пакету ЕХР0373122).
Зазначені вище грошові кошти, мобільні телефони, банківські картки які попередньо оглянуті 18.06.2024 під час обшуку затриманої особи, мають значення речового доказу в значенні ст. 98 КПК України, а саме являються матеріальними об'єктами, які можуть зберігати на собі його сліди кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому 19.06.2024 року слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024100060000840 від 12.04.2024, грошових коштів, мобільних телефонів, банківських карток вилучених під час затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України 18.06.2024.
19.06.2023, під час огляду мобільних телефонів Apple iPhone IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 та «Xiaomi» IMEI: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , виявлено інформацію, яка становить інтерес для досудового розслідування та містить відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
На даний час, у ході досудового розслідування виникла необхідність у застосуванні такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт вказаного майна, з метою забезпечення збереження речових доказів та запобігання можливості їх приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно з нормою ч. 4 ст. 107 КПК України, здійснювалась фіксація під час розгляду клопотання слідчим суддею за допомогою технічних засобів.
У судове засідання прокурор/слідчий не з'явився, про місце і час розгляду клопотання повідомлений належним чином. Слідчий подала до суду заяву про проведення розгляду клопотання у її відсутність, вимоги підтримала.
Володілець майна в судове засідання не з'явився, про місце і час судового розгляду повідомлявся належним чином, заяв, клопотань до суду не подано.
Частиною 1 статті 172 КПК України передбачено, окрім іншого, що неприбуття учасників розгляду у судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України, сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
За таких обставин, приймаючи до уваги те, що слідчий суддя, зберігаючи об'єктивність та неупередженість, у порядку, передбаченому кримінальним процесуальним законодавством України, створив необхідні умови для реалізації сторонами, їх процесуальних прав на участь у розгляді цієї справи в суді, ураховуючи, що підстав для визнання їх явки обов'язковою не має, вважаю за можливе розглянути клопотання у відсутність нез'явившихся осіб.
Вивчивши клопотання, дослідивши його матеріали, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Майнові права захищаються в Україні, як Конституцією, так і іншими нормативно-правовими актами, зокрема частиною 1 і 5 статті 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути позбавлений права власності. Право власності є непорушним. Дана стаття Конституції України визначає, що конфіскація майна може бути заснована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.
Разом з цим, статтями 7, 16 КПК України встановлено, що загальною засадою кримінального провадження є недоторканість права власності. Позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченим цим Кодексом.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Судовим розглядом встановлено, що слідчим відділом Печерського управління поліції Головного управління Національної поліції у місті Києві за процесуального керівництва Печерської окружної прокуратури міста Києва здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, відомості про яке внесені 22.11.2023 до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42023102060000280 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2, ч. 2 ст. 361-2, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
18.06.2024 о 10 год. 46 хв. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Тиниця, Бахмацького району, Чернігівської області, громадянина України, з вищою освітою, співробітника ТОВ «Нова вагонна компанія», зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 та який фактично проживає за адресою: АДРЕСА_3 , (зі слів) раніше не судимого, затримано в порядку ст. 208 КПК України (фактично затримано о 10 год. 35 хв.).
Під час затримання ОСОБА_4 здійснено обшук особи, під час якого виявлено та вилучено: грошові кошти у сумі 53 900 (п'ятдесят три тисячі дев'ятсот) гривень, купюрами номіналом: 500 грн. (106 штук), 200 грн. (2 штуки), 100 грн. (4 штуки), 50 грн. (2 штуки) (поміщено до спец.пакету 7112338); мобільний телефон Apple iPhone IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 (пароль НОМЕР_19 ), мобільний телефон «Xiaomi» IMEI: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 (парольНОМЕР_25) поміщено до спец.пакету PSP 1507175); картка «KyivSmartCard», студентський квиток НОМЕР_20 на ім'я ОСОБА_4 , картка киянина НОМЕР_22 на ім'я ОСОБА_4 , банківська картка «Приватбанк» НОМЕР_5 , банківська картка «монобанк» НОМЕР_6 , посвідчення водія НОМЕР_23 на ім'я ОСОБА_4 , свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_24 , сумка чорного кольору (поміщено до спец.пакету ЕХР0373122).
Зазначені вище грошові кошти, мобільні телефони, банківські картки які попередньо оглянуті 18.06.2024 під час обшуку затриманої особи, мають значення речового доказу в значенні ст. 98 КПК України, а саме являються матеріальними об'єктами, які можуть зберігати на собі його сліди кримінального правопорушення та можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому 19.06.2024 року слідчим винесено постанову про визнання речовими доказами у кримінальному провадженні № 12024100060000840 від 12.04.2024, грошових коштів, мобільних телефонів, банківських карток вилучених під час затримання ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України 18.06.2024.
19.06.2023 під час огляду мобільних телефонів Apple iPhone IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 та «Xiaomi» IMEI: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 виявлено інформацію, яка становить інтерес для досудового розслідування та містить відомості, які можуть бути використані як доказ обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
21.06.2024 прокурором Печерської окружної прокуратури міста Києва прийнято рішення про об'єднання матеріалів досудових розслідувань, а саме матеріали кримінальних проваджень, внесених до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 42023102060000280 від 22.11.2023 за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 361-2, ч. 2 ст. 361-2, ч. 3 ст. 362 КК України та № 12024100060000840 від 12.04.2024 за ознаками вчинення кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 369-2 КК України об'єднати в одне провадження, яке зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань № 42023102060000280 від 22.11.2023
Відповідно до ч.5 ст.9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається - «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».
Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі "Іатрідіс проти Греції" [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі "Антріш проти Франції", від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та "Кушоглу проти Болгарії", заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити "справедливий баланс" між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі "Спорронг та Льонрот проти Швеції", пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обгрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства", п. 50, Series А N 98).
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Абзацом 2 ч. 5 ст. 171 КПК України передбачено, що у разі тимчасового вилучення майна під час обшуку, огляду, здійснюваних на підставі ухвали слідчого судді, передбаченої статтею 235 цього Кодексу, клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором протягом 48 годин після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, в якої його було вилучено.
Таким чином, згідно з положеннями ч. 2 ст. 168, ч. 7 ст. 236 КПК України зазначене майно, що вилучене під час проведення обшуку, вважається тимчасово вилученим майном.
Судовим розглядом встановлено, що обшук, під час якого було вилучено майно та на арешті якого на даний час наполягає сторона обвинувачення, був проведений 18.06.2024.
19.06.2023 до Печерського районного суду міста Києва поштою направлено клопотання про арешт майна, а саме вищевказаних речових доказів.
24.07.2024 слідчий суддя Печерського районного суду міста Києва ухвалив клопотання про накладення арешту на майно в рамках кримінального провадження №12024100060000840 від 12.04.2024 повернути слідчому та встановити строк для усунення недоліків 72 години.
З даним клопотанням про арешт майна слідчий звернувся 26.07.2024, що вказує на дотримання строків на звернення до суду з даним клопотанням.
Частиною 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою збереження речових доказів, спеціальної конфіскації, конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи та відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ч. 3 частини другої цієї статті у випадку, передбаченому пунктом 1, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Одночасно при розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 172 КПК України, слідчий суддя не вирішує питання належності та допустимості доказів, отриманих в ході досудового розслідування, оскільки оцінка допустимості доказів має бути вирішена відповідно до вимог ст. 89 КК України під час ухвалення судового рішення при судовому розгляді кримінального провадження.
Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.
З огляду на зазначені вимоги закону слідчий суддя приходить до висновку про те, що вилучене майно, на арешті якого наполягає сторона обвинувачення, відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні № 42023102060000280 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 361-2, ч. 2 ст. 361-2, ч. 3 ст. 362, ч. 2 ст. 369-2 КК України.
Матеріали клопотання свідчать, що вказане майно має відношення до кримінального провадження, і, таким чином може бути використане як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому слідчий суддя вважає за доцільне, для ефективного розслідування з метою збереження речових доказів накласти арешт на вказане майно.
Зокрема, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою запобігання їх зникнення, що може перешкодити кримінальному провадженню, а слідчий суддя, в свою чергу, не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
За викладених обставин, враховуючи правове обґрунтування клопотання, яке відповідає положенням ст. ст. 170-173 КПК України, приходжу до переконання про задоволення клопотання сторони обвинувачення про накладення арешту на вилучене майно, з метою збереження речових доказів, задля забезпечення дієвості та об'єктивності розслідування у вказаному кримінальному провадженні.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 26, 98, 100, 107, 117, 131, 132, 171-173, 309 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання - задовольнити.
Накласти арешт на майно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме на: грошові кошти у сумі 900 (дев'ятсот) гривень, купюрами номіналом: 200 грн. (2 штуки), 100 грн. (4 штуки), 50 грн. (2 штуки), мобільний телефон Apple iPhone IMEI: НОМЕР_1 , IMEI2: НОМЕР_2 , мобільний телефон «Xiaomi» IMEI: НОМЕР_3 , IMEI2: НОМЕР_4 , банківську картку «Приватбанк» НОМЕР_5 , банківську картку «монобанк» НОМЕР_6 .
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню.
Підозрюваний, його захисник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково.
Ухвала про накладення арешту/відмову у ньому може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1