Справа № 545/1250/24
Провадження № 3/545/523/24
13.08.2024 року суддя Полтавського районного суду Полтавської області Потетій А.Г., розглянувши матеріали, які надійшли з ВП №2 Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , інші відомості суду не відомі,
за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
14.03.2024 року о 14 год. 44 хв. в с. Горбанівка вул. Миру, 4 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 316 д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння, порушення мови, очі не реагують на світло, а саме зіниці ока. Від проходження на стан сп'яніння відмовився на боді камеру ВІ00169 Саm Pro К9, а також відмовився проїхати в наркодиспансер в м. Полтава, вул. Шевченка,5А. Від керування відсторонений.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, представник ОСОБА_1 адвокат Волков Д.В. надав заперечення на протокол про адміністративне правопорушення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП у якому зазначив наступне.
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД N? 678346 від процесу, 14.03.2024, о 14 год. 55 хв. 14.03.2024 в с. Горбанівка по вул. Миру, 4, Полтавського району, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ВМW д.н.з НОМЕР_2 , із ознаками наркотичного сп?яніння, порушенням мови, очі не реагують на світло. Від проходження огляду на стан сп?яніння відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 пдр. У зв?язку з цим працівник поліції дійшов висновку про те, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5. Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв?язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку. встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Зазначив, що об'єктивною стороною складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є, зокрема, керування особою транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння.
При складанні протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції порушено вимоги ч. 4 ст. 256 КУпАП, а саме не роз'яснено ОСОБА_1 його прав та обов?язків, передбачені ст. 268 КУпАП.
З матеріалів відеозапису, помітно, що, ані до початку проведення огляду, ані після його проведення, працівниками патрульної поліції не було роз?яснено ОСОБА_1 жодних його прав і обов?язків, передбачених статтею 268 КУпАП.
Невиконання працівниками патрульної поліції зазначених дій, вказує на формальний підхід до проведення огляду на стан сп?яніння, що в свою чергу позбавило ОСОБА_1 , як права на захист так і можливості розуміти обсяг його дій, як при проходженні огляду на стан сп?яніння так і при складанні протоколу, а відповідно прийняти рішення яке б чітко вказувало на його волевиявлення, а також, оскаржити результат огляду на стан сп?яніння на місці та проходження такого огляду у медичному закладі.
Працівниками поліції грубо порушено порядок проведення огляду, що передбачений ст. 266 КУпАП та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерством охорони здоров?я України від 09.11.2015N?1452/735. Працівники поліції не могли чітко сформулювати та обгрунтувати наявні ознаки сп?яніння ОСОБА_1 , що стали підставою для його огляду.
Згідно відеозапису, на запитання ОСОБА_1 про підстави для проведення огляду, поліцейським було зазначено про те, що в нього наявні наступні ознаки сп'яніння: зіниці очей не реагують на світло. Про ознаку порушення мови, на відео взагалі не було й мови. що свідчить про невідповідність даних протоколу відеозапису здійсненого поліцейськими та його недопустимості і неналежності, як доказу по даній справі.
Поліцейським при визначенні ознак сп?яніння ОСОБА_1 допушено формальний підхід, оскільки ним названо перші ліпші ознаки наркотичного сп?яніння, що передбачені Інструкцією, без жодного обгрунтування як саме встановлено: звужені зіниці, які не реагують на світло або порушення мови. Будь-яких інших ознак наркотичного сп?яніння у ОСОБА_1 не виявлено
Відсутність чіткого та однозначного формулювання та обгрунтування ознак сп?яніння, свідчить про необгрунтовані висновки поліцейського про перебування ОСОБА_1 у стані сп?яніння.
Поліцейським не було роз?яснено ОСОБА_1 порядок проведення огляду на стан сп?яніння, визначеного інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп?яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Письмове направлення на проведення огляду, шо долучено до протоколу, не складалось безпосередньо на місці та не пред?являлось ОСОБА_1 для ознайомлення і не надавалось йому для проходження огляду самостійно.
За таких обставин направлені до суду матеріали та їх аргументація є сумнівними.
Враховуючи викладене, вважає, що ОСОБА_1 є невинуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. ОСОБА_1 на обліку у лікаря-нарколога не перебуває, професійно займається спортом - бойовим самбо, має досягнення у спорті, неодноразово займав призові місця на змаганнях із східних єдиноборств, виключно позитивно характеризується за місцем проживання.
На підставі наведеного, просила провадження у справі закрити за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Суд дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення доходить такого висновку
Згідно з ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено в ч. 1, 2 ст.7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Згідно з ст. 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з ст. 280 КУпАП підлягають з'ясуванню усі обставини справи, в тому числі чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясування інших обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
У ст. 251 КУпАП зазначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
При цьому, у відповідності до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП повністю підтверджується матеріалами справи в їх сукупності, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №678346, відеозаписом долученим до матеріалів справи, що підтверджує факт того, що 14.03.2024 року, о 14 год. 44 хв., в с. Горбанівка, по вул. Миру, 4, Полтавського району, Полтавської області водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом BMW 316 д.н.з. НОМЕР_2 з ознаками наркотичного сп'яніння,направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції до КП «Центр терапії залежностей ПОР» м. Полтави, пров. Шевченка 5А від 14.03.2024 року з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, проте у результаті огляду, проведеного поліцейським, виявлені ознаки сп'яніння: не чітка мова, зіниці ока не реагують на світло, копією постанови серії БАД № 907529 від 14.03.2024 року відповідно до якої 14.03.2024 року ОСОБА_1 було притягнуто працівниками поліції до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП;
Вказані докази є узгодженими між собою, отримані у встановленому законом порядку та не викликають сумнівів у їх належності, допустимості та достовірності. Вимоги ст.ст. 256, 266, 268 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09.11.2015 № 1452/735, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2015 №1395, поліцейськими при складанні протоколу про адміністративне правопорушення були дотримані.
Відповідно до вимог п. 2.5ПДРУкраїни, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Даючи оцінку вище вказаним доказам як окремо, так і у їх сукупності, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, суд вважає, що у діях водія ОСОБА_1 наявні порушення Правил дорожнього руху, які були зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення, а саме - п.2.5 ПДР України та наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Відповідно до загальних положень ПДР ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух »встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Пункт 1.3 Правил дорожнього руху України передбачає, що учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил.
Згідно з вимогами ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до ст. 16 зазначеного Закону водій зобов'язаний, зокрема, виконувати передбачені законом вимоги поліцейського, що даються в межах їх компетенції, передбаченої чинним законодавством, Правилами дорожнього руху та іншими нормативними актами; не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Відповідно до п. п. 67, 68 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 червня 2022 року у справі № 9901/159/19 водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів. Одним з таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану сп'яніння. Дотримання водієм транспортного засобу процедури проведення огляду на стан сп'яніння на вимогу працівників поліції є його обов'язком.
П. 2 3 Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103(далі Порядок № 1103) передбачено, що огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС.
Огляд проводиться:
- поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом;
- лікарем закладу охорони здоров'я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).
Згідно пунктів 6, 7 Порядку № 1103 водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Поліцейський забезпечує проведення огляду водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я не пізніше ніж протягом двох годин з моменту виявлення відповідних підстав.
П. 8 Порядку № 1103 передбачає, що у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський із застосуванням технічних засобів відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до п. 27Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», при розгляді справ про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 130 КУпАП, судам слід враховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводиться згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів. Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Згідно ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Оскільки відеофіксація, відповідно до ст. 251 КУпАП є одним із доказів у справі про адміністративне правопорушення, з метою всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, судом досліджено диск з відеозаписом події, який долучений працівником поліції до протоколу про адміністративне правопорушення.
З оглянутого диску з відеозаписом події вбачається, що у зв'язку із виявленням під час спілкування з ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння працівником поліції в чіткій, однозначній та зрозумілій формі запропоновано останньому пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння, як на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного приладу так і в найближчому закладі охорони здоров'я. Проте, ОСОБА_1 від проходження такого огляду відмовився. ОСОБА_1 у встановленому законом порядку роз'яснено його права та обов'язки та ознайомлено останнього зі складеними відносно нього адміністративними матеріалами.
Враховуючи наведене, оглянутий відеозапис суд вважає належним доказом, який прямо підтверджує існування обставин, які підлягають доказуванню у справі про адміністративне правопорушення, оскільки з такого чітко вбачається, що особа, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі.
Окрім того суд звертає увагу на те, що поліцейським повідомлено ОСОБА_1 про можливість після розгляду справи на місці, самостійно проїхати до медичного закладу для з'ясування питання чи перебуває останній під впливом наркотичних засобів на що останній повідомляє , що так і зроби але до закладу так і не поїхав.
Також при складанні протоколу відносно ОСОБА_1 останній не висловлював якусь незгоду з діями співробітників поліції як і не заявляв інших клопотань.
Надання адвокатом до суду доказів , що ОСОБА_1 активно займається спортом та має певні досягнення не спростовує наявність вини в інкримінованому правопорушенні.
Вище викладене свідчить про те, що складений працівником поліції стосовно ОСОБА_1 протокол відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, містить виклад суті вчиненого правопорушення та є джерелом доказової інформації про події правопорушення та особу, яка його вчинила.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» зазначено, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
На переконання суду, надані докази на підтвердження винуватості ОСОБА_1 є належними, допустимими і достовірними, оскільки отримані з передбачених законом джерел, у передбачений законом спосіб, зафіксовані у належній процесуальній формі, узгоджуються між собою як в цілому, так і в деталях, та доповнюють один одного.
На підставі викладеного, суд вважає доведеним факт порушення п. 2.5 ПДР України ОСОБА_1 та вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Таким чином, вирішуючи питання про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, дотримуючись принципу співвідношення між тяжкістю вчиненого адміністративного правопорушення та заходом державного примусу, умови та характер вчинення адміністративного правопорушення, особу правопорушника: вік, соціальне положення, ступінь його вини, обставини, що обтяжують та пом'якшують відповідальність під час вчинення даного адміністративного правопорушення, вважаю необхідним та достатнім для виховання особи, запобігання вчинення нових правопорушень накласти на правопорушника адміністративне стягнення, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу в розмірі визначеному законом з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення з особи, що притягується до адміністративної відповідальності стягується судовий збір - 0,2 розміру мінімальної заробітної плати.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 283-290 КУпАП, -
ОСОБА_1 визнати винним у вчинені адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 (сімнадцять тисяч) грн. на користь держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605,60 грн., на користь держави: отримувач коштів ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Копія платіжного документу подається до суду.
Відповідно до ст. 308 КУпАП У разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується:
- подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу;
- витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подання апеляційної скарги через Полтавський районний суд Полтавської області. За відсутності скарги постанова набирає законної сили після закінчення десятиденного строку встановленого для її оскарження.
Суддя: А. Г. Потетій