Справа № 545/3347/24
Провадження № 1-в/545/473/24
13 серпня 2024 рокум. Полтава
Полтавський районний суд Полтавської області у складі
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
представника установи виконання покарань ОСОБА_4 ,
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Полтавського районного суду Полтавської області подання Державної установи «Божковська виправна колонія (№ 16)» у відношенні засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кропивницький, громадянина України, з повною загальною середньою освітою, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 .
раніше судимого:
20.07.2022 року Кіровським райсудом м. Кіровограда за ст. 185 ч. 2, 185 ч. 1, 190 ч. 1, 361 ч. 1, 70, 75 КК України до 2 років позбавлення волі з випробовуванням з іспитовим строком на 2 роки.
17.10.2022 року Кіровським райсудом м. Кіровограда за ст. 190 ч. 2, 71, 75 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з випробовуванням з іспитовим строком на 2 роки 6 місяців.
засудженого: 13.01.2023 року Кіровським райсудом м. Кіровограда за ст. 190 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі. (Вирок від 17.10.2022 року виконується самостійно)
про умовно-дострокове звільнення від відбування призначеного покарання,-
До Полтавського районного суду Полтавської області надійшло подання начальника Державної установи «Божковська виправна колонія (№ 16)» про умовно-дострокове звільнення відносно засудженого ОСОБА_5 , в обґрунтування подання посилаються на те, що він сумлінною поведінкою та ставленням до праці довів своє виправлення.
В судовому засіданні прокурор заперечував проти задоволення подання. Зазначив, що засуджений ОСОБА_5 не довів своє виправлення.
Представник адміністрації виправної колонії просив подання задовольнити.
Засуджений ОСОБА_5 також просив подання задовольнити, оскільки він має намір одружитися та служити у ЗСУ, стягнув 1260,00 грн. за виконавчим листом, стягнення, накладені під час його утримання у слідчому ізоляторі вважає несправедливими.
Вислухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали подання та особової справи, суд прийшов до наступного висновку.
Згідно з частиною 2 статті 537 Кримінального процесуального кодексу України під час виконання вироків суд, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, має право вирішувати такі питання, зокрема, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Як встановлено судом, що ОСОБА_5 засуджений 13.01.2023 року Кіровським райсудом м. Кіровограда за ст. 190 ч. 2 КК України до 3 років позбавлення волі.
Початок строку: 13.01.2023 року, кінець строку: 13.06.2026 року.
06.08.2024 року на розгляд суду надійшло подання ДУ «Божковська виправна колонія (№16)» про умовно-дострокове звільнення відносно засудженого ОСОБА_5 .
Згідно доданої до подання характеристики, засуджений ОСОБА_5 З 13.01.2023 року перебував під вартою в державній установі «Кропивницький слідчий ізолятор», де характеризувався негативно. За порушення вимог режиму утримання мав 8 стягнень. Заохочень не мав. Стягнення погашені в установленому законом порядку.
З 20.07.2023 року відбуває покарання в державній установі «Божковська виправна колонія (№16)».
В установі працевлаштований робітником промислової зони установи в швейній дільниці. До праці відноситься відповідально, норми виробітку виконує. Не допускає порушень вимог пожежної безпеки і безпеки праці. Самостійно виконує роботи із самообслуговування, має достатній рівень необхідних навичок.
Приймає активну участь у реалізації програм диференційного виховного впливу на засуджених: «Подолання наркотичної залежності», «Правова освіта», заплановані заходи відвідує.
Залучений до проходження модулів «Як подолати залежність», «Що таке програма реабілітації залежностей», «Що таке замісна підтр йму вальна терапія», та повний курс модуля «Збереження та зміцнення здоров'я».
Бере участь у роботі фізкультурно-спортивної секції самодіяльних організацій, проявляє соціально- корисну ініціативу в її роботі.
Згідно висновку щодо ступеня виправлення засудженого ОСОБА_5 із урахування аналізу критеріїв оцінки виправлення засудженого, характеристики під час відбування покарання, психологічної характеристики засудженого, підсумкової оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення та результатів індивідуальної програми соціально-вихованої роботи (за підсумком (загальним балом) розділів ІІ-VI): 83. Засуджений став на шлях виправлення та має бути представлений на умовно-дострокового звільнення від відбування покарання (згідно ст. 107 КК України) ? 65 балів.
Відповідно до ст. 107 КК України умовно-достроковому звільненню від відбування покарання підлягають особи, які сумлінною поведінкою та ставленням до праці довели своє виправлення та відбули частину покарання.
Умовно-дострокове звільнення має важливе значення для виправлення засуджених та запобігання вчиненню нових злочинів, тобто для досягнення мети, передбаченої статтею 50 Кримінального кодексу України. При цьому, головною умовою прийняття рішення при умовно-достроковому звільненні від відбування покарання є доведеність того, що засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення.
Як визначено статтею 6 Кримінально-виконавчого кодексу України, виправлення засудженого - процес позитивних змін, які відбуваються в його особистості та створюють у нього готовність до самокерованої правослухняної поведінки, свідоме відновлення засудженого в соціальному статусі повноправного члена суспільства; повернення його до самостійного загальноприйнятого соціально-нормативного життя в суспільстві. Основними засобами виправлення і ресоціалізації засуджених є встановлений порядок виконання та відбування покарання (режим), суспільно корисна праця, соціально-виховна робота, загальноосвітнє і професійно-технічне навчання, громадський вплив.
Сумлінна поведінка полягає у зразковому дотриманні вимог режиму, беззаперечному виконанні законних вказівок і розпоряджень адміністрації органів кримінально-виконавчої системи, відсутності порушень дисципліни, товариському ставленні до інших засуджених. Це поведінка, на яку повинні орієнтуватися інші особи, які відбувають покарання.
Верховний Суд України в п.17 постанови Пленуму №2 від 26 квітня 2002 року «Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м'яким» наголошує, що при розгляді питання про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання слід ретельно з'ясовувати ставлення засудженого до вчиненого злочину, праці та навчання, додержання ним вимог режиму, участь у самодіяльних організаціях засуджених виправно-трудової установи, а також його наміри щодо прилучення до суспільно корисної праці та потреб у наданні допомоги при обранні місця проживання і працевлаштування.
При цьому, умовно-дострокове звільнення застосовується в кожному конкретному випадку індивідуально, вирішується на розсуд суду і відноситься до його дискреційних повноважень.
Висновок суду про доведеність виправлення засудженого повинен базуватися на всебічному врахуванні даних про його поведінку і ставлення до праці за весь період перебування у виправній установі.
Верховний Суд України та Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ неодноразово звертали увагу судів на те, що під час вирішення питання про сумлінну поведінку та ставлення до праці в разі вирішення питання про можливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення, слід відрізняти пристосовування засуджених до вимог адміністрації колонії з метою отримання пільг або уникнення покарання від виправлення засуджених.
У даному випадку, хоча відбутий засудженим строк покарання і узгоджується з вимогами ст. 81 КК України, проте наразі застосування її положень є передчасним та невиправданим, оскільки необхідність у подальшому відбуванні покарання не відпала і до моменту звільнення мета покарання, яка насамперед полягає у виправленні засудженого, а також запобіганні вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженим, так і іншими особами, наразі не досягнута.
Так, згідно досліджених судом матеріалів особової справи, засуджений ОСОБА_5 демонструє: наявність соціально-правового інфантилізму, що призводить до легковажного ставлення до встановленого Кримінальним кодексом України обмежень та заборон. Рівень педагогічної занедбаності- низький, кримінальної зараженості- низький. Засуджений не розділяє та ситуативно дотримується неформальних настанов злочинної субкультури. За час відбування покарання допускав порушення установленого порядку відбування покарання. Має певні дефекти особистісних установок, що проявляється у відсутності стійкої установки на дотримання правослухняної поведінки.
Поведінка асоціальна, за стійкістю прояву- послідовно криміногенна, за характером- корислива зі зневажливими проявами, проте виважена, поміркована та усвідомлювана.
У соціальній поведінці залежність від думки групи. У стресовій ситуації може втрачати контроль над власними емоціями. Афективні реакції проявляються у погано стримуваній імпульсивності, хаотичності дій та проявах агресії.
Почуття обов'язку та відповідальності розвинене задовільно. Бувають прояви неадекватної до ситуації поведінки.Самооцінка дещо завищена. Засуджений демонструє антисоціальні тенденцій, у його діях виключені випадковості.
Рішенням комісії державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» протокол № 18 від 26.10.2023 року засудженому відмовлено в застосуванні ст. 100, 101 КВК України. Рішенням комісії державної установи «Божковська виправна колонія (№16)» протокол № 2 від 16.01.2024 року засудженому відмовлено в застосуванні ст. 82 КК України.
Дотримання порядку та умов відбування покарання, а також, добросовісна поведінка засудженого, відповідно до ст. 9 КВК України, є його обов'язком, а процес виправлення та перевиховання має бути стабільним та послідовним.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що матеріалами особової справи засудженого ОСОБА_5 доведено, що поведінка останнього протягом усього періоду відбування покарання не вказувала на його неухильне бажання стати на шлях виправлення, а навпаки, хоч у поведінці ОСОБА_5 спостерігаються позитивні тенденції, однак за увесь час відбування покарання, незважаючи на наявність 9 заохочень у вигляді подяк, поведінка засудженого не була стабільною та послідовною, а тому суд її розцінює як пристосовування засудженого до вимог адміністрації колонії з метою отримання пільг або уникнення покарання від виправлення.
Сама позитивна характеристика ОСОБА_5 відповідає нормальній поведінці свідомого засудженого і не може бути єдиною підставою для застосування щодо нього пільги.
Крім того, суд врахував, що ОСОБА_5 відбуває покарання за вчинення шахрайства, пов'язаного з продажом військової амуніції, згідно оцінки ризику вчинення повторного кримінального правопорушення має середній ризик.
З огляду на викладене, підстав для задоволення подання не вбачається.
Керуючись ст. 537 КПК України, суд
У задоволенні подання Державної установи «Божковська виправна колонія (№ 16)» у відношенні засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання- відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду через Полтавський районний суд Полтавської області протягом 7 днів з моменту її проголошення.
Повний текст ухвали складений 13.08.2024 року.
СуддяОСОБА_7