Дата документу 13.08.2024Справа № 554/8241/24
Провадження № 1-кс/554/8273/2024
13 серпня 2024 року м. Полтава
Слідчий суддя Октябрського районного суду м. Полтави ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві клопотання ст. слідчої СВ Полтавського РУП ГУНП в Полтавській області ОСОБА_3 , погоджене прокурором Полтавської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 , про накладення арешту на майно в кримінальному провадженні № 12024170420001313 від 08 серпня 2024 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України,
До провадження слідчого судді надійшло вищезазначене клопотання про накладення арешту на вилучені 08 серпня 2024 року у ОСОБА_5 під час затримання в порядку ст. 208 КПК України, в ході особистого обшуку речі, а саме: мобільний телефон марки «Motorola» в корпусі чорного кольору, футболка чорно-червоного кольору марки «adidas», розміру «М», шорти спортивні чорного кольору марки «PUMA», розміру «М», спортивний велосипед марки «TRINX M115», код В5351657, чорно-синього кольору з позбавленням права відчуження, розпоряджання, використання.
В обґрунтування поданого клопотання слідча зазначила, що 07 серпня 2024 року, близько 14 год 30 хв, ОСОБА_5 , перебуваючи на відритій ділянці місцевості, поблизу будинку АДРЕСА_1 , під'їхав на велосипеді до неповнолітнього ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зупинився та почав слідувати за неповнолітнім та вести з ним розмову, чим увійшов у довіру до нього. Після цього, ОСОБА_5 з метою здійснення телефонного дзвінка попросив передати ОСОБА_6 мобільний телефон марки «Motorola G72» темно-сірого кольору, IMEI1: НОМЕР_1 IMEI2: НОМЕР_2 , об?ємом пам?яті 128 гб, вартістю 8500 грн, на що останній після умовлянь погодився.
Відразу після цього ОСОБА_5 діючи умисно, в умовах воєнного стані, з корисливим мотивом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою заволодіння чужим майном потерпілого, отримавши від потерпілого телефон сів на велосипед, та залишив місце події, чим заподіяв потерпілому ОСОБА_6 матеріального збитку на загальну суму 8500 грн.
08 серпня 2024 року під час затримання за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення в порядку ст. 208 КПК України, було проведено особистий обшук затриманого ОСОБА_5 , під час якого в останнього було вилучено наступні речі: мобільний телефон марки «Motorola» в корпусі чорного кольору, футболку чорно-червоного кольору марки «adidas», розміру «М», шорти спортивні чорного кольору марки «PUMA», розміру «М», спортивний велосипед марки «TRINX M115», код В5351657, чорно-синього кольору.
Вилучене майно має значення речових доказів та має суттєве значення по кримінальному провадженню, так, як може містити сліди злочину, в зв'язку з чим, з метою його подальшого використання під час проведення експертних досліджень та слідчих дій, унеможливлення втрати слідів злочину, в органу досудового розслідування виникла необхідність у накладенні на нього арешту. Не застосування арешту майна може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна та слідів злочину.
В судове засідання слідча ОСОБА_3 не з'явилася, надіслала до суду заяву про розгляд клопотання без її участі, клопотання підтримала в повному обсязі.
Власник майна ОСОБА_5 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про причини своєї неявки суду не повідомив та заяви про відкладення судового засідання не подав. Разом із тим, неявка останнього в судове засідання не перешкоджає розгляду клопотання.
Зважаючи на неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть у ньому участь, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді на підставі ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснюється.
Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до такого висновку.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.
Речовим доказом у розумінні положень статті 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 131 КПК України арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження.
Згідно ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.
Відповідно до п. п. 1, 2, 5 і 6 ч. 2 ст. 173 КПК України при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Встановлено, що постановою слідчої від 09 серпня 2024 року вилучене під час проведення особистого обшуку затриманого ОСОБА_7 майно визнане речовими доказами в кримінальному провадженні.
Як слідує із змісту клопотання, метою накладення арешту на майно у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України є забезпечення збереження речових доказів.
Слідчою доведено, що вилучені 08 серпня 2024 року у ОСОБА_5 під час затримання в порядку ст. 208 КПК України, в ході особистого обшуку речі, а саме: мобільний телефон марки «Motorola» в корпусі чорного кольору, футболка чорно-червоного кольору марки «adidas», розміру «М», шорти спортивні чорного кольору марки «PUMA», розміру «М», спортивний велосипед марки «TRINX M115», код В5351657, чорно-синього кольору, мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України, зокрема може зберігати на собі сліди кримінального правопорушення та містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вказане майно підлягає арешту, так як не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як арешт майна, може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідча довела необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.
На підставі викладеного, зважаючи на принципи розумності та співмірності обмеження права власності завданням кримінального провадження, наслідки арешту майна, слідчий суддя приходить до висновку про наявність правових підстав для арешту майна.
Керуючись ст. ст. 98, 131, 132, 170 - 173, 372 КПК України, слідчий суддя,
Клопотання слідчого - задовольнити.
Накласти арешт на вилучені 08 серпня 2024 року у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , під час затримання в порядку статті 208 КПК України, в ході особистого обшуку речі, а саме: мобільний телефон марки «Motorola» в корпусі чорного кольору, футболка чорно-червоного кольору марки «adidas», розміру «М», шорти спортивні чорного кольору марки «PUMA», розміру «М», спортивний велосипед марки «TRINX M115», код В5351657, чорно-синього кольору, шляхом позбавлення права відчуження, розпоряджання та використання до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.
Ухвала може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_8