Справа № 297/3049/24
12 серпня 2024 року м. Берегове
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , який брав участь дистанційно в режимі відеоконференції, перекладача ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт по кримінальному провадженню № 12024071060000488 від 13.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК України відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, без освіти, непрацюючого, неодруженого, в порядку ст. 89 КК України раніше не судимого,
Берегівським районним судом Закарпатської області отримано клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт по кримінальному провадженню № 12024071060000488 від 13.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 10 липня 2024 року щодо підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави. Разом з цим, ризики, передбачені ст. 177 КПК України стороною обвинувачення не підтверджуються, доказів незаконного тиску на свідків у сторони обвинувачення не має, як і підстав обґрунтовано припускати можливість знищення доказів у справі, які зберігаються у сторони обвинувачення. Підозрюваний ОСОБА_4 зазначив, що не має наміру переховуватися від суду, ризик впливу на свідків відсутній, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином у нього не має можливості, скоювати нові злочини не збирається. При цьому, сама тяжкість інкримінованого кримінального правопорушення не може бути підставою для застосування тримання під вартою. У зв'язку з наведеним, ОСОБА_4 просив застосувати до нього запобіжний захід у вигляді домашнього арешту з 21:00 години по 06:00 годину, що буде достатнім та ефективним заходом забезпечення кримінального правопорушення.
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечив щодо задоволення клопотання підозрюваного ОСОБА_4 , оскільки таке є безпідставним та необґрунтованим, кримінальне провадження ще не перебуває на розгляді в суді, тому у задоволенні клопотання про зміну виду запобіжного заходу слід відмовити.
Підозрюваний ОСОБА_4 в судовому засіданні пояснив, що не потребує захисника під час розгляду даного клопотання, яке підтримав та просив його задовольнити.
Заслухавши позицію учасників провадження та дослідивши матеріали клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 201 КПК України, підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.
До клопотання мають бути додані:
1) копії матеріалів, якими підозрюваний, обвинувачений обґрунтовує доводи клопотання;
2) перелік свідків, яких підозрюваний, обвинувачений вважає за необхідне допитати під час розгляду клопотання, із зазначенням відомостей, які вони можуть надати, та обґрунтуванням значення цих відомостей для вирішення питання;
3) підтвердження того, що прокурору надіслана копія клопотання та копії матеріалів, що обґрунтовують клопотання.
Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 10 липня 2024 року щодо підозрюваного обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто по 08 вересня 2024 року з визначенням розміру застави 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 242240 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень 00 копійок.
Відповідно до ч. 5 ст. 201 КПК України, слідчий суддя, суд має право залишити без розгляду клопотання про зміну запобіжного заходу, подане раніше тридцяти днів з дня постановлення попередньої ухвали про застосування, зміну або відмову у зміні запобіжного заходу, якщо у ньому не зазначені нові обставини, які не розглядалися слідчим суддею, судом.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства («Летельє проти Франції» (Letellier v France ), 12369/86, 26 червня 1991 року).
Водночас практика Європейського суду з прав людини не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру.
Як свідчить практика Європейського Суду з прав людини, «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину", про яку йдеться у ст. 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, визначає наявність обставин або відомостей, які б переконали неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин (рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України»).
Між цим, Європейський Суд з прав людини у рішенні в справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» вказав, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу.
Частиною 2 статті 29 Конституції України передбачено, що ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 181 КПК України, домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Разом з цим судом встановлено, що на даний час обвинувальний акт по кримінальному провадженню за № 12024071060000488 від 13.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК України відносно ОСОБА_4 до суду ще не направлений. Тобто, по даному кримінальному провадженню триває досудове розслідування, що свідчить про наявність, визначених ст. 177 КПК України, ризиків.
Крім цього, підозрюваним ОСОБА_4 ризики, передбачені ст. 177 КПК України не спростовано, зокрема не долучено належних та допустимих доказів у підтвердження зазначених у клопотанні про зміну виду запобіжного заходу.
Відповідно до п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається у таких межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Тому, враховуючи вищенаведену норму закону та з'ясувавши обставини справи, суд приходить до висновку про можливість визначення розміру застави в розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Отже, у задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про зміну виду запобіжного заходу слід відмовити, а строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обраний щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 10 липня 2024 року залишити незмінним, тобто по 08 вересня 2024 року.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 197, 201, 309, ч. 2 ст. 376, ст. 395 КПК України, суд -
У задоволенні клопотання підозрюваного ОСОБА_4 про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт по кримінальному провадженню № 12024071060000488 від 13.06.2024 року за ознаками кримінального правопорушення за ч. 4 ст. 186 КК України - відмовити.
Строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обраний щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ухвалою слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області від 10 липня 2024 року залишити незмінним, тобто по 08 вересня 2024 року.
Визначити ОСОБА_4 розмір застави, достатньої для забезпечення виконання нею обов'язків, передбачених КПК України, у розмірі 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 60560 (шістдесят тисяч п'ятсот шістдесят) гривень 00 копійок.
Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у визначеному розмірі. У разі внесення застави у визначеному розмірі ОСОБА_4 повинен бути звільнений з-під варти. З моменту звільнення ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави, він та заставодавець зобов'язані виконувати покладені на них обов'язки, пов'язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.
У разі звільнення ОСОБА_4 з-під варти внаслідок внесення застави покласти на нього наступні обов'язки, передбачені п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:
- прибувати до слідчого, прокурора, суду за першою вимогою;
- повідомляти суд,слідчого та прокурора про зміну свого місця проживання;
-без дозволу слідчого, прокурора, суду не виїжджати за межі Закарпатської області;
-утримуватись від спілкування зі свідками сторони обвинувачення та потерпілим по даному кримінальному провадженні.
Строк дії ухвали закінчується 08 вересня 2024 року з моменту його затримання.
Ухвала слідчого судді щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_6