Справа № 297/3014/24
08 серпня 2024 року м. Берегове
Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого МИХАЙЛИШИН В. М., за участю секретаря Балега Ю.О., розглянувши в судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на нерухоме майно,
ОСОБА_1 звернувся в Берегівський районний суд Закарпатської області із позовною заявою до виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 , про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на нерухоме майно. Зокрема:
-розділити на рівні частки між співвласниками квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
-визначити, що частка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 , становить 1/3 (одну третю) її частину; частка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 , становить 1/3 (одну третю) її частину; частка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 , становить 1/3 (одну третю) її частину;
-визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканцем АДРЕСА_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на нерухоме майно, а саме: 2/3 (дві третіх) частки на квартиру АДРЕСА_2 .
Позовна заява мотивована тим, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача - ОСОБА_3 . Так, позивачу, його матері - ОСОБА_2 та покійному батьку позивача - ОСОБА_3 належить на праві спільної сумісної власності квартира під АДРЕСА_2 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилась спадщина, до складу якої входить належна йому частка вказаної вище квартири. Зважаючи на те, що вищезазначені особи всі проживали разом за вказаною адресою, тому в розумінні ст.ст. 1217, 1220, 1222, 1223, 1226, 1261, 1268 ЦК України, позивач прийняв спадкове майно за померлим батьком.
Крім цього, мати позивача - ОСОБА_2 , яка є співвласницею квартири, написала заяву про відмову від прийняття спадщини в розмірі належній їй частки за померлим ОСОБА_3 .. Отже, єдиним спадкоємцем на частку належну померлому батьку є позивач - його син ОСОБА_1 ..
Разом з цим, при усному зверненні до нотаріуса позивачу було відмовлено в оформленні права на спадщину у зв'язку з тим, що квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться у спільній сумісній власності, а визначення часток кожного з власників відсутнє.
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. При цьому, у позовній заяві просив провести розгляд справи без його участі, позовні вимоги просив задовольнити в повному обсязі, проти заочного розгляду справи не заперечив.
Представник відповідача виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області в судове засідання не з'явився, про місце, дату і час розгляду справи був повідомлений належним чином. При цьому, подав заяву про розгляд справи без його участі за наявними в матеріалах справи документами.
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась. Про місце, дату і час розгляду справи була повідомлена належним чином.
Вивчивши матеріали справи, суд приходить до наступного.
Статтею 15 ЦК України передбачено що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності чи необґрунтованість активів, які перебувають у власності, не встановлені судом.
Майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності (ч. 1 та ч. 2 ст. 355 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Так, судом встановлено, що згідно Свідоцтва про право власності на житло від 25.03.1998 року ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 належить на праві спільної сумісної власності квартира під АДРЕСА_2 .
Право власності на вказану квартиру також підтверджується копією Технічного паспорту на квартиру.
Згідно копії Свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 13.10.2014 року ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Статтею 370 ЦК України передбачено, що співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності, крім випадків, установлених законом.
У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду.
Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
У разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.
За рішенням суду частка співвласника може бути збільшена або зменшена з урахуванням обставин, які мають істотне значення. У разі поділу майна між співвласниками право спільної сумісної власності на нього припиняється (ч. 2 та ч. 3 ст. 372 ЦК України).
Отже, враховуючи вищенаведені норми закону та прийняття спадщини позивачем за померлим батьком, в розумінні ст.ст. 1217, 1220, 1222, 1223, 1226, 1261, 1268 ЦК України, суд приходить до висновку, що позовну вимогу щодо визначення частки кожного співвласника, в тому числі покійного ОСОБА_3 у праві спільної сумісної власності на квартиру у розмірі по 1/3 її частини кожному відповідатиме об'єктивній дійсності та буде законним з метою визнання права власності на частку квартири за померлим.
Відповідно до ст. 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Частиною 1 статті 1220 ЦК України визначено, що спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1222 ЦК України).
У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу (ч. 2 ст. 1223 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1226 ЦК України, частка у праві спільної сумісної власності спадкується на загальних підставах.
Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово (ч. 1 ст. 1258 ЦК України).
Згідно ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї (ч.1 та ч. 3 ст. 1268 ЦК України).
Спадкоємець за заповітом або за законом може відмовитися від прийняття спадщини протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу. Заява про відмову від прийняття спадщини подається нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. Відмова від прийняття спадщини є безумовною і беззастережною (ч. 3 та ч. 5 ст. 1273 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 1274 ЦК України, спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.
Статтею 392 ЦК України, встановлено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 вересня 2020 року у справі № 584/639/19 (провадження № 61-10930св20) зазначено, що "за загальними положеннями про спадкування право на спадщину виникає у день відкриття спадщини, спадщина відкривається внаслідок смерті особи або оголошення її померлою, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Відповідно до частини п'ятої статті 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини. Цивільним законодавством не передбачено обмеження строку, у який спадкоємець, що прийняв спадщину, може зареєструвати своє право власності у встановленому законом порядку або звернутись до суду за захистом свого права, а тому підстави для застосування позовної давності до спірних правовідносин відсутні".
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у своїй постанові від 18 серпня 2021 року у справі № 543/994/17, провадження № 61-6125св21.
У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 14 серпня 2019 року в справі № 523/3522/16-ц зроблено висновок, що законодавець розмежовує поняття «виникнення права на спадщину» та «виникнення права власності на нерухоме майно, що входить до складу спадщини» і пов'язує із виникненням цих майнових прав різні правові наслідки. Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям як майнового права, зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину та не здійснив державну реєстрацію права.
Отже, до складу спадщини може входити нерухоме майно спадкодавця, право власності на яке належним чином не зареєстроване, проте набуття такого права власності відбулось з дотриманням чинного законодавства.
Так, матеріали справи містять копію заяви ОСОБА_2 , яка є співвласницею квартири, про відмову від прийняття спадщини в розмірі належній їй частки за померлим ОСОБА_3 ..
Тому, єдиним спадкоємцем на частку належну померлому батьку ОСОБА_3 є позивач ОСОБА_1 ..
За таких обставин, оскільки наявні для того законні підстави, а саме позивачем доведено належними та допустимими доказами заявлені позовні вимоги, тому позовну заяву ОСОБА_1 слід задовольнити в повному обсязі. Зокрема:
-розділити на рівні частки між співвласниками квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
-визначити, що частка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 , становить 1/3 (одну третю) її частину; частка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 , становить 1/3 (одну третю) її частину; частка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 , становить 1/3 (одну третю) її частину;
-визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканцем АДРЕСА_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на нерухоме майно, а саме: 2/3 (дві третіх) частки на квартиру АДРЕСА_2 .
Керуючись ст.ст. 15, 328, 368, 370, 392, 1217, 1220, 1222, 1223, 1226, 1261, 1268 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 81, 141, 263, 265, 280, 284, 288, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 (мешканець АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до виконавчого комітету Берегівської міської ради Закарпатської області (м. Берегове, вул. Б.Хмельницького, 7, Закарпатської області, код ЄДРПОУ 04053683), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача ОСОБА_2 (мешканка АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ), про визначення частки у праві спільної сумісної власності та визнання права власності на нерухоме майно - задовольнити.
Розділити на рівні частки між співвласниками квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Визначити, що частка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 становить 1/3 (одну третю) її частину; частка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 становить 1/3 (одну третю) її частину; частка ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у праві спільної сумісної власності на квартиру АДРЕСА_2 становить 1/3 (одну третю) її частину.
Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , мешканцем АДРЕСА_1 , право власності в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , на нерухоме майно, а саме: 2/3 (дві третіх) частки на квартиру АДРЕСА_2 .
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга може бути подана до Закарпатського апеляційного суду.
Суддя Віталій МИХАЙЛИШИН