МАЛИНОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА ОДЕСИ___ ______
Справа №521/12676/24
Пр. №2-о/521/486/24
13 серпня 2024 року м. Одеса
Суддя Малиновського районного суду м. Одеси Сегеда О.М., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби в Одеській області,
встановила:
У серпні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, в якості заінтересованої особи заявником визначено Головне управління Державної міграційної служби в Одеській області.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає за необхідне направити цивільну справу за підсудністю, виходячи з наведеного.
Відповідно до ч. 3 ст. 294 ЦПК України, справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановлені цим розділом.
Відповідно до ст. 3 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» встановлено, що вільний вибір місця проживання чи перебування - право громадянина України, а також іноземця та особи без громадянства, які на законних підставах перебувають на території України, на вибір адміністративно-територіальної одиниці, де вони хочуть проживати чи перебувати; місце перебування - житло або спеціалізована соціальна установа для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, у якому особа, яка отримала довідку про звернення за захистом в Україні, проживає строком менше шести місяців на рік або отримує соціальні послуги; місце проживання - житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Порядок реєстрації/зняття з реєстрації місця проживання/перебування осіб в Україні, а також форми необхідних для цього документів, встановлюється Порядком декларування та реєстрації місця проживання (перебування), затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2022 року № 265 (далі - Правила).
У пункті 4 вказаного Порядку передбачено, що особа може задекларувати/зареєструвати своє місце проживання (перебування) лише за однією адресою. У разі коли особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює декларування/реєстрацію місця проживання (перебування) за однією з таких адрес за власним вибором. За адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Положення абзацу першого цього пункту не поширюються на осіб, адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування) яких знаходиться на територіях, на яких ведуться бойові дії, або тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Мінреінтеграції, для яких не визначена дата завершення бойових дій (припинення можливості бойових дій) або тимчасової окупації. Така особа може задекларувати/зареєструвати місце свого проживання без зняття з реєстрації місця свого попереднього проживання.
Реєстрація (декларування) місця проживання/перебування у встановленому порядку має значення для реалізації окремих прав особи, зокрема, під час вибору суду, якому підсудна справа.
Отже в нормах ЦПК України передбачено використання лише зареєстрованого місця проживання, фактичне місце проживання фізичної особи не має правового значення.
З огляду на викладене, використання для встановлення конкретного суду за визначеною територіальною підсудністю фактичної адреси проживання матиме наслідком невизначеність при вчиненні окремих процесуальних дій, адже фактичне місце проживання може змінюватись чи не щодня. Крім того, особа може мати більше ніж одне фактичне місце проживання, але зареєстроване може бути лише одне місце проживання.
Аналогічні правові висновки викладені в постанові Верховного Суду від 24 червня 2024 року (справа № 554/7669/21, провадження № 61-5805сво23).
Відповідно до ч. 1 ст. 316 ЦПК України заява фізичної особи про встановлення факту, що має юридичне значення, подається до суду за місцем її проживання.
Зазначена вимога процесуального закону унеможливлює зловживання процесуальними правами при визначенні підсудності.
Будь-яких доказів, які підтверджують те, що зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем перебування заявника є Малиновський район м. Одеси, ним суду не надано. Договір оренди житла не може бути таким доказом.
З матеріалів справи вбачається, що останнім відомим зареєстрованим місцем проживання заявника є: АДРЕСА_1 .
Відповідно до ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо: справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду; після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Розгляд справ судами з порушенням правил підсудності є порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, оскільки такі суди не є встановленими процесуальним законом для такого розгляду.
Враховуючи наявні в матеріалах справи відомості про останнє відоме зареєстроване місце проживання ОСОБА_1 , а саме у м. Кілія Одесьекої обл., вважаю, що справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби в Одеській області, повинно бути передано до Кілійського районного суду Одеської області.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).
Згідно ст. 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 31, 32, 260, 294, 316, 353 ЦПК України, суддя
ухвалила:
Цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення, заінтересована особа: Головне управління Державної міграційної служби в Одеській області - передати за підсудністю до Кілійського районного суду Одеської області.
Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги -не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15 - денний строк з дня її проголошення.
Суддя О.М. Сегеда