Справа№ 505/2101/24
Провадження № 2/505/1862/2024
про залишення позовної заяви без руху
12.08.2024 року Суддя Котовського міськрайонного суду Одеської області Павловська Г.В., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини,
Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини та просить розірвати між ними шлюб, зареєстрований Подільським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №145. Після розірвання шлюбу просила залишити їй прізвище « ОСОБА_1 ». Визначити місцем проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з нею, у зв'язку із фактом самостійного виховання дітей з матір'ю.
Згідно ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Так, відповідно до п.п.8 ч.3 ст. 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити: перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 року № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» до позовної заяви про розірвання шлюбу додається оригінал свідоцтва про реєстрацію шлюбу.
Всупереч вказаним нормам, позивачем не надано оригіналу свідоцтва про шлюб.
У випадку відсутності оригіналу свідоцтва про шлюб у позивача, він не позбавлений можливості звернутись до відповідного органу із заявою про отримання дублікату свідоцтва, тому суд приходить до висновку, що неподання оригіналу свідоцтва про шлюб є недоліком позовної заяви, що має бути усунутий позивачем.
Також, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 3 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до ч.1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно зі ст. 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі. На підставі ст. 9 Закону України «Про судовий збір» судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно п. 12 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, від 17.10.2014 № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», при об'єднанні в одній заяві кількох позовних вимог, судовий збір сплачується в розмірі визначеному ставками, встановленими для відповідних позовів, за кожну таку вимогу окремо.
Відповідно до тієї ж Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» №10, від 17.10.2014 року, у випадках об'єднання в одній заяві вимог як майнового, так і немайнового характеру, судовий збір, згідно з частиною третьою статті 6 Закону № 3674-VI, підлягає сплаті як за ставками, встановленими для позовів майнового характеру, так і за ставками, встановленими для позовних заяв зі спорів немайнового характеру. При цьому, судовий збір може бути сплачений окремо за кожною вимогою або загальною сумою за всіма позовними вимогами.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб визначений ст. 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2024 рік» та станом на 1 січня 2024 року становить 3028,00 грн.
Відповідно до ст.4 Закону України «Про судовий збір» розмір ставки судового збору із позовних заяв про розірвання шлюбу становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (1211,20 грн.).
Згідно з п. п. 2 п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою справляється судовий збір у розмірі 0,4 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на момент подачі позову складає 1211,20 грн.
У своїй позовній заяві позивач заявляє дві вимоги, таким чином необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн. за позовну вимогу про розірвання шлюбу та позовну вимогу немайнового характеру.
Кошти за оплату судового збору повинні бути перераховані за реквізитами: «ГУК в Од.обл./м.Подільськ/22030101 , Код отримувача ЄДРПОУ 37607526 , рахунок отримувача UA378999980313181206000015746 , Банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.), Код банку отримувача 899998, Код класифікації доходу бюджету 22030101.
Також, судом встановлено, що предметом поданої позовної заяви є визначення місця проживання дітей: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 разом із позивачкою, у зв'язку із фактом самостійного виховання дітей з матір'ю.
Згідно статті 160 Сімейного кодексу України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Відповідно доч.3ст.160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення.
За змістом ч. 4, 5 ст. 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Отже, вирішення спору щодо визначення місця проживання малолітньої дитини впливає на права та обов'язки служби у справах дітей за місцем проживання малолітньої дитини.
Разом з цим, позивачем в позовній заяві не зазначено в якості третьої особи відповідну службу у справах дітей, її повну назву, адресу місцезнаходження, не надано для третьої особи копію позовної заяви та доданих до неї документів (доказів направлення позовної заяви та доданих до неї документів).
Оскільки зміст позову це вказівка позивача на спосіб захисту вже порушеного права (ст. 16 ЦК України), позивачем не вказано якими діями саме відповідач не визнає, порушує, чи оспорює її права відносно місця проживання дітей. Не роз'яснено в чому саме спір між позивачем і відповідачем в цій частині.
Також, позивачем не додано характеристики з місця проживання, роботи, місця навчання дитини (гуртків), медичні довідки (суд обов'язково враховує стан здоров'я і батьків, і дитини), довідки про доходи (інші документи, які підтверджують матеріальне становище заявника), акти обстеження житлово-побутових умов, документи, що підтверджують право власності на житло.
Оскільки, при вирішенні питання про відкриття провадження було встановлено, що заяву було подано позивачем без додержання вимог ст.175,177 ЦПК України, згідно з частиною 1 статті 185 ЦПК України, є підстави для залишення позовної заяви без руху, з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 175, 177, 185 ЦПК України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дитини - залишити без руху.
Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, для усунення недоліків.
Копію ухвали про залишення позовної заяви без руху надіслати позивачу.
У разі не усунення зазначених недоліків у встановлений строк позовна заява вважатиметься неподаною та буде повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: Г.В.Павловська