Справа № 932/6803/24
Провадження № 1-кс/932/2178/24
13 серпня 2024 року м. Дніпро
Слідчий суддя Бабушкінського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_1 , за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дніпрі клопотання слідчого СВ ВП №7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бандурівка, Кіровоградської обл., українця, громадянина України, із повною середньою освітою, офіційно не працюючого, одруженого, утриманців не маючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше судимого, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України,-
До суду надійшло клопотання слідчого СВ ВП №7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 , погодженого прокурором Центральної окружної прокуратури м. Дніпра ОСОБА_7 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
У клопотанні зазначено, що слідчим відділом ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024041640001035 від 11.08.2024, з кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України.
В ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходячи повз будинок АДРЕСА_3 , побачив на другому поверсі відчинені двері балкону, в цей час у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаного з проникненням у житло, а саме до кв. АДРЕСА_4 , при цьому достовірно знаючи, що 24 лютого 2022 року у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України введено воєнний стан на всій території України, який у подальшому неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.
Реалізуючи, раптово виниклий злочинний умисел, скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, таємно, умисно, через відчинені двері балкону проник до кв. АДРЕСА_4 , звідки викрав майно, що належало потерпілій ОСОБА_8 , а саме: ноутбук HP Laptop model 15s-fq0095 ur, вартістю 8876 грн. 30 коп. (вісім тисяч вісімсот сімдесят шість гривень).
Після чого, ОСОБА_4 , утримуючи при собі викрадене майно, покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном за власним розсудом.
Умисні дії, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що виразилися у таємному викраденні чужого майна, тобто кримінальному правопорушенні, передбаченому ч. 4 ст. 185 КК України.
11.08.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано на місці злочину в порядку ст. 208 КПК України.
12.08.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Як зазначено у клопотанні, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 підтверджується зібраними матеріалами досудового розслідування у сукупності.
Беручи до уваги, що ОСОБА_4 вчинив корисливий злочин проти власності, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, з метою уникнення покарання зможе переховуватись від органу досудового розслідування, з метою запобігання ризикам, передбаченим п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України, сторона обвинувачення вважає необхідним застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
В судовому засіданні прокурор надав пояснення, клопотання підтримує. Просив застосувати до ОСОБА_4 винятковий запобіжний захід, і як альтернативний запобіжний захід - заставу у розмірі 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Підозрюваний визнав підозру, просив застосувати до нього більш м'який запобіжний захід, а саме домашній арешт цілодобово або в нічний час.
Захисник заперечувала проти задоволення клопотання. Вважає підозру необґрунтованою, ризики недоведеними. Вказала, що в матеріалах клопотання відсутні докази вартості викраденого майна, долучені прокурором документи не є належними. Просить відмовити у задоволенні клопотання повністю.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Відповідно до ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 цього кодексу.
Згідно із ч.1 ст.197 КПК України строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів.
Відповідно до п. «с» ст. 5 Конвенції законними є арешт або затримання, здійснені з метою допровадження особи до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчиненню нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.
У той же час, Європейський суд зазначає, що національний суд, який вирішує питання про взяття особи під варту, повинен визначити, чи виправдовують інші підстави, наведені органом досудового розслідування, позбавлення особи свободи.
Суд у рішенні по справі «Белчев проти Болгарії» наголосив, що обґрунтування будь-якого періоду позбавлення свободи повинно бути переконливо доведено державними органами. Кримінальний процесуальний закон покладає аналогічний обов'язок на сторону обвинувачення, зазначаючи, що остання має довести суду, крім обґрунтованості обвинувачення та наявності ризиків не процесуальної поведінки особи, ще й неможливість застосування більш м'якого запобіжного заходу.
Не вдаючись до детальної оцінки дій та винуватості особи, на цій стадії кримінального провадження, слідчий суддя повинен пересвідчитись, що повідомлена підозра є обґрунтованою, тобто такою, що передбачає наявність достатніх даних, які б могли переконати об'єктивного та стороннього спостерігача у тому, що особа могла вчинити правопорушення у якому її підозрюють.
При цьому, за усталеною практикою Європейського суду з прав людини, ці докази не повинні бути до такої міри переконливими та очевидними, щоб свідчити про винуватість особи, однак створювати у слідчого судді реальне бачення причетності особи до вчинення кримінального правопорушення, яке їй інкримінується.
Слідчим суддею встановлено, що СВ ВП № 7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024041640001035 від 11.08.2024, з кваліфікацією за ч. 4 ст. 185 КК України.
Причетним до скоєння цього злочину є гр. ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Так, установлено, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , проходячи повз будинок АДРЕСА_3 , побачив на другому поверсі відчинені двері балкону. В цей час у ОСОБА_4 раптово виник злочинний умисел, направлений на таємне викрадення чужого майна (крадіжку), поєднаного з проникненням у житло. Далі, ОСОБА_4 скориставшись тим, що за його діями ніхто не спостерігає, з корисливих мотивів, таємно, умисно, в умовах воєнного стану, через відчинені двері балкону проник до кв. АДРЕСА_4 , звідки викрав майно, що належало потерпілій ОСОБА_8 , а саме: ноутбук HP Laptop model 15s-fq0095 ur, вартістю 8876 грн. 30 коп. (вісім тисяч вісімсот сімдесят шість гривень). Після чого, ОСОБА_4 , утримуючи при собі викрадене майно, покинув місце вчинення кримінального правопорушення та розпорядився викраденим майном за власним розсудом.
Дії ОСОБА_4 кваліфіковані за ч. 4 ст. 185 КК України.
11.08.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 затримано на місці злочину в порядку ст. 208 КПК України.
12.08.2024 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України.
Проте стороною обвинувачення не доведено вартість матеріального збитку, спричиненого в результаті крадіжки, не оглянуто ноутбук, не сфотографовано його, не складено протокол огляду, не проведено пред'явлення для впізнання цього доказу із потерпілою, не здобуті інші докази на підтвердження вартості викраденого майна, не призначена товарознавча експертиза.
Досудове розслідування проводиться неефективно, процесуальний керівник не усунув ці недоліки, тому в судовому засіданні постало питання про очевидну необґрунтованість підозри та відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України через не встановлення вартості викраденого майна.
Обґрунтованість підозри підтверджується лише протоколами оглядів, протоколом допиту потерпілого, протоколами допиту свідків, іншими матеріалами.
Утім, підозру визнає сам ОСОБА_4 , а причетність його до скоєння злочину проти власності, не викликає сумнівів.
Таким чином, підозра ОСОБА_4 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, є обґрунтованою, проте вартість викраденого майна не встановлена стороною обвинувачення та не доведена належними доказами.
Однак слідчий суддя на даній стадії кримінального провадження не вирішує питання щодо правильності кваліфікації злочинного діяння та не може констатувати про відсутність в діях ОСОБА_4 складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, з підстав не перевищення встановленого КУпАП розміру для дрібного викрадення чужого майна (3028 грн.), оскільки такі питання вирішує суд в підготовчому засіданні під час надходження обвинувального акту до суду.
Аналізуючи ризики, на які посилається прокурор, слід відмітити, що ОСОБА_4 скоїв тяжкий злочин, однак він має постійне місце проживання, працює неофіційно, одружений. Тому ризик переховування істотно знижується. Хоча цей ризик і доведений прокурором, проте інші запобіжні заходи також можуть запобігти цьому ризику.
Ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України є доведеним, оскільки підозрюваний схильний до вчинення крадіжок, має судимість за вчинення корисливого злочину.
Відповідно до вимог ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі:
1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується;
3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого;
4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців;
5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання;
6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого;
7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого;
8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого;
9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше;
10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення;
11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини;
12) ризик продовження чи повторення протиправної поведінки, зокрема ризик летальності, що його створює підозрюваний, обвинувачений, у тому числі у зв'язку з його доступом до зброї.
Вирішуючи питання про застосування запобіжного заходу виходжу з даних про особу підозрюваного, який визнає підозру, має намір співпрацювати зі слідством, має постійне місце проживання та реєстрацію, працює неофіційно на будівництві, одружений, тому тримання під вартою є вкрай обтяжливим запобіжним заходом для нього, з урахуванням обставин кримінального провадження.
Слідчим суддею врахована також невизначеність та недоведеність стороною обвинувачення вартості викраденого майна, яка фактично ґрунтується на скріншотах із 1С, договору зберігання та акту приймання-передачі майна, де не відображено ані інвентарного номеру ноутбука, ані його характеристик. Наведене вказує на можливість закриття кримінального провадження, якщо вартість ноутбука, який був у використанні, виявиться нижчою за 3028 грн. за результатами проведення судової товарознавчої експертизи.
Таким чином, прокурором не доведено, що виключно такий запобіжний захід як тримання під вартою здатен запобігти ризикам та забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків. Інші запобіжні заходи також здатні запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1,5 ч. 1 ст. 177 КПК України.
Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам перешкоджати кримінальному провадженню.
Відповідно до практики ЄСПЛ в рішенні ЄСПЛ за скаргою № 38717/04 від «14» жовтня 2010 року по справі «Хайредінов проти України», п. 29, «…на момент взяття заявника під варту йому було близько двадцяти років, він не мав судимості та мав постійне місце проживання, де, як підтвердили місцеві органи влади, він мав добре налагоджені соціальні зв'язки. Як вбачається з відповідних постанов суду, жоден із цих факторів не брався до уваги національними судами при ухваленні ними рішення про взяття заявника під варту. Крім того, здійснюючи оцінку особистості заявника, національні суди вирішили посилатися виключно на негативні характеристики та не враховували позитивні.
Також, застосування запобіжного заходу не повинно бути «очікуванням» обвинувального вироку (Рішення ЄСПЛ за скаргою № 26772/95 від 6 квітня 2000 року по справі «Лабіта проти Італії», п. 152).
Про це також зазначено і в рішенні ЄСПЛ «Лабіта проти Італії»: «…відповідно до практики Суду, на питання про те, чи є розумним строк тримання під вартою, не можна відповісти абстрактно…
…Передусім національні судові органи мають забезпечити, щоб у будь-якому конкретному випадку досудове тримання обвинуваченої особи під вартою не перевищувало розумного строку. З цією метою вони повинні вивчити всі факти «за» і «проти» наявності справжньої вимоги громадських інтересів, яка, за належного врахування принципу презумпції невинуватості, виправдовувала б відступ від правила поваги до особистої свободи, та викласти їх у своєму рішенні щодо відхилення клопотання про звільнення…»
Відповідно до рішення за скаргою № 12369 від «26» червня 1991 року по справі «Латальє проти Франції», п. 51, «…Попереднє затримання не має передувати покаранню у вигляді позбавлення свободи, не може бути "формою очікування" обвинувального вироку.
В своїх рішеннях ЄСПЛ за скаргою № 40107/02 від «10» лютого 2011 року по справі «Харченко проти України», п. 80; за скаргою № 20808/02 від 04.03.2010 р. у справі «Шалімов проти України», суд визнає порушенням Конвенції продовження/обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за умови, якщо національні суди «…не розглянули жодних альтернативних триманню під вартою запобіжних заходів…».
Таким чином, слідчий суддя повинен перевіряти можливість застосування до кожної конкретної особи альтернативних та більш м'яких запобіжних заходів.
Враховуючи тяжкість покарання, особу підозрюваного, визнання ним підозри, наявність постійного місця проживання, неофіційної роботи, укладення шлюбу, приходжу до висновку про застосування більш м'якого запобіжного заходу, а саме домашнього арешту за місцем проживання, із забороною залишати житло у вечірній та нічний час, з покладенням на підозрюваного процесуальних обов'язків.
Таким чином, у задоволенні клопотання слідчого належить відмовити.
Керуючись ст. ст. 181, 193, 197, 372, 376, 395 Кримінального процесуального кодексу України, слідчий суддя, -
У задоволенні клопотання слідчого - відмовити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_2 , заборонивши йому залишати це житло з 20 год. 00 хв. вечора, до 07 год. 00 хв. ранку наступного дня.
Для виконання застосованого запобіжного заходу покласти на підозрюваного такі обов'язки:
-прибувати (з'являтись) за кожним викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду;
-у разі зміни місця проживання повідомити про це слідчого, прокурора чи суд.
Ухвалу направити до відділу поліції за місцем проживання підозрюваного.
Попередити підозрюваного, що в разі невиконання (порушення) покладених на нього даної ухвалою обов'язків, до нього може бути застосований більш суворий запобіжний захід.
Роз'яснити підозрюваному, що працівники Національної поліції з метою контролю за його поведінкою, мають право з'являтися в його у вечірній та нічний час, вимагати надати усні чи письмові пояснення з питань виконання покладених на нього обов'язків.
Строк дії ухвали встановити до 08.10.2024 року.
Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_9