Справа №: 385/1060/24 Провадження № 3/385/583/24
13.08.2024 року м. Гайворон
Суддя Гайворонського районного суду Кіровоградської області Венгрин М.В., розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділення поліції № 1 (м. Гайворон) Голованівського РВП ГУНП України в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності,
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч. 1 ст. 184 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
згідно протоколу про адміністративне правопорушення ВАВ № 016748 від 13.07.2024 ОСОБА_1 07.07.2024 року в період часу з 12.00 год. до 22:00 год ухилився від виконання батьківських обов'язків, а саме, в зазначений період часу залишив двох малолітніх дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в АДРЕСА_1 , без нагляду, що могло призвести до тяжких наслідків, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 150 СК України, ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства».
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причини своєї неявки суду не повідомив. Зважаючи на викладене, судом вирішено провести розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , що не суперечить правовим приписам ч. 2 ст. 268 КУпАП.
Вивчивши матеріали справи, приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 не має складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Зі змісту даної правової норми вбачається, що особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності тільки у разі вчинення дії чи бездіяльності, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Положеннями ч. 1 ст. 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення та іншими документами, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків.
Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 255 КУпАП складання протоколів про адміністративні правопорушення за ч. 1 ст. 184 КУпАП віднесено до компетенції органів внутрішніх справ, які на виконання вимог ст. 256 КУпАП, повинні перевірити та зазначити в протоколі відомості, необхідні для вирішення справи.
Частиною 1 ст. 184 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за ухилення батьків або осіб, які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Об'єктом вказаного правопорушення є суспільні відносини у сфері охорони прав та інтересів неповнолітніх, які зокрема регламентуються законодавством, а суб'єктивна сторона характеризується наявністю вини як у формі умислу, так і у формі необережності. При цьому ухилення може полягати у різних формах бездіяльності, пов'язаної з незабезпеченням належного виховання та навчання неповнолітніх дітей.
Суб'єктом даного адміністративного правопорушення є фізичні осудні особи - батьки або особи, які їх замінюють.
До осіб, що замінюють батьків та мають обов'язки щодо дитини, відповідно до положень СК України належать: 1) опікун (ч. 4 ст. 249 СК України); 2) піклувальник (ч. 4 ст. 249 СК України); 3) особа, що усиновила чи удочерила (ч. 4 с. 232 СК України); 4) патронатний вихователь (ст. 255 СК України); 5) прийомні батьки (ч. 2 ст. 256-2 СК України); 6) батьки-вихователі дитячого будинку (ч. 2 ст. 256-6 СК України); 7) фактичний вихователь, особа, яка взяла у свою сім'ю дитину-сироту або дитину, позбавлену батьківського піклування (ст. 261 СК України).
До протоколу про адміністративне правопорушення працівником поліції долучено копії свідоцтв про народження дітей - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . З копій свідоцтв про народження дітей вбачається, що батьком малолітнього ОСОБА_2 є ОСОБА_4 , батьком малолітнього ОСОБА_3 є ОСОБА_5 .
Таким чином матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_1 являється батьком будь кого з малолітніх дітей - ОСОБА_2 чи ОСОБА_3 .
Крім того, з долучених до протоколу матеріалів не вбачається, що ОСОБА_1 являється особою, що заміняє батьків малолітніх дітей (опікуном, піклувальником, усиновлювачем, патронатним вихователем, прийомним батьком, батьком-вихователем дитячого будинку, фактичним вихователем).
Суд також зазначає, що фактичним вихователем є особа чи особи, які беруть дитину на постійне виховання до себе у сім'ю, внаслідок чого дитина набуває статусу члена сім'ї фактичного вихователя. Підставою виникнення у фактичного вихователя права на виховання та захист фактичного вихованця є наявність факту, що дитина є сиротою або з інших причин є такою, що позбавлена батьківського піклування та взяття дитини на виховання у свою сім'ю на постійній основі.
Малолітні діти - ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , не являються дітьми сиротами чи дітьми, позбавленими батьківського піклування. Таким чином ОСОБА_1 не є фактичним вихователем даних дітей, оскільки відсутні підстави для цього.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.184 КУпАП, оскільки він не являється суб'єктом вчинення даного правопорушення.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в разі відсутності події та складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин суд вважає за необхідне закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 184 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 247, 276 - 280 КУпАП, суддя, -
провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 184 КУпАП на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня її винесення до Кропивницького апеляційного суду через Гайворонський районний суд Кіровоградської області.
Суддя : М. В. ВЕНГРИН
Дата документа 13.08.2024