Справа № 309/3431/22
Іменем України
30 липня 2024 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд у складі:
головуючої - судді Кожух О.А.,
суддів - Собослоя Г.Г., Мацунича М.В.,
за участі секретаря - Гусоньки З.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 24 листопада 2023 року (повний текст рішення складено 29.11.2023, головуюча суддя Лук'янова О.В.) у справі №309/3431/22 за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» про поновлення на роботі,
Короткий зміст позовних вимог
13.08.2022 ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до Комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» про поновлення на роботі.
Позов мотивовано тим, що позивача вчергове (вчетверте) звільнено з роботи з грубим порушенням вимог законодавства про працю.
Зокрема, рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 24.11.2021 у справі № 309/2699/21, залишеним без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 20.04.2022, ОСОБА_1 було поновлено на посаді викладача іноземних мов та латинської мови Комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж».
Однак наказом в.о. директора Комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Бабича В.В. від 21.04.2022 №25-К ОСОБА_1 викладача звільнено з роботи за прогули без поважних причин днем 13 липня 2022 року, згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України, на підставі актів про відсутність на робочому місці 21.03.2022, 23.03.2022 та 25.03.2022.
Своє четверте звільнення, проведене одразу наступного дня після ухвалення рішення апеляційного суду, на думку позивача, свідчить про явне переслідування позивача з боку в.о. директора коледжу.
Позивач вважає наказ про звільнення незаконним і таким, що підлягає скасуванню, прийнятим з порушенням трудового законодавства, за відсутності події прогулу.
З актами про відсутність на робочому місці від 21.03.2022, 23.03.2022 та 25.03.2022 позивача ніхто не ознайомлював, попри те, що позивачем було надано письмову відповідь на вимогу пояснити його відсутність на робочому місці у вказані дні.
15.04.2022 ОСОБА_1 було надано відпустку без збереження заробітної плати терміном до 12.07.2022, а наступного дня його було звільнено без належних на те підстав.
Посилався на те, що наказом від 18.03.2022 №10-О у коледжі було запроваджено дистанційну роботу працівників коледжу та дистанційне навчання для студентів коледжу з 21.03.2022, а тому така дистанційна форма роботи поширюється і на позивача, що унеможливлювало прогул 21.03.2022, 23.03.2022 та 25.03.2022.
03.10.2022 ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Фула М.Ю., подав клопотання про заміну первісного відповідача - в.о. директора Комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Бабича В.В. на належного - Комунальний заклад «Хустський базовий медичний фаховий коледж», та позовну заяву із зазначенням належного відповідача у якій було також зазначено, що позивача було звільнено без згоди профкому.
Ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 08.11.2022 первісного відповідача - в.о. директора Комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Бабича В.В. - замінено на належного відповідача - Комунальний заклад «Хустський базовий медичний фаховий коледж».
28.03.2023 ОСОБА_1 , в інтересах якого діяв адвокат Фула М.Ю., подав заяву про уточнення позовних вимог, у якій зазначав, що обставини про відсутність позивача на робочому місці взагалі не мали місце та є надуманими, сфальсифікованими керівництвом Комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж», зокрема його директором ОСОБА_2 . Враховуючи наказ роботодавця від 18.03.2022 про запровадження дистанційної форми роботи та навчання, дистанційні працівники працюють у будь-якому місці за власним вибором, водночас такі мають бути на зв'язку з роботодавцем за допомогою інформаційно-комунікаційних технологій. Однак, директор Комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» жодного разу у період з 18.03.2022 не цікавився проведеною роботою позивача за дистанційною формою, хоча ОСОБА_1 завжди був на зв'язку.
Посилаючись на дані обставини, уточнивши позовні вимоги, позивач ОСОБА_1 остаточно просив:
1) скасувати наказ про звільнення з роботи як незаконний;
2) поновити його на попередньо займаній посаді - викладача іноземних мов та латинської мови.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 24 листопада 2023 року позов задоволено.
Скасовано наказ Комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» від 21.04.2022, як незаконний.
Поновлено ОСОБА_1 на попередньо займаній посаді - викладача іноземних мов та латинської мови Комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж».
Вирішено питання про судові витрати.
Рішення в частині поновлення на роботі - допущено до негайного виконання.
Короткий зміст вимог та доводи апеляційної скарги
На це рішення подав апеляційну скаргу Комунальний заклад «Хустський базовий медичний фаховий коледж». Посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, а також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, просить рішення місцевого суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити.
Апеляційну скаргу мотивовано тим, що ОСОБА_1 у позовній заяві первісно визначив відповідачем саме в.о. директора Комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Бабича В.В., пред'явивши вимоги про поновлення на роботі. Натомість належним відповідачем у даній справі є Комунальний заклад «Хустський базовий медичний фаховий коледж», у зв'язку з чим ОСОБА_2 було подано клопотання від 22.09.2022 про закриття провадження у справі. Однак місцевим судом не розглянуто таке клопотання, не прийнято жодного рішення щодо цього питання. Зазначає, що 03.10.2022 до суду першої інстанції представником позивача було подано клопотання про заміну відповідача у справі на належного, яке задоволено ухвалою Хустського районного суду Закарпатської області від 08.11.2022. До вказаного клопотання було додано позовну заяву в новій редакції, яка відрізняється за змістом обґрунтування та прохальною частиною, а тому скаржник вважає, що позивач фактично відмовився від частини позовних вимог, змінив предмет та підстави позову. Вказує, що наявна у матеріалах справи заява про уточнення позовних вимог від 24.03.2023 підлягала поверненню позивачу відповідно до ч.5 ст. 49 ЦПК України, оскільки відсутні докази надсилання такої відповідачу. Примірник заяви про уточнення позовних вимог був направлений Хустським районним судом 20.09.2023 одночасно з судовою повісткою про виклик до суду на 26.09.2023 та ухвалою цього суду від 08.11.2022 про заміну відповідача, що, на думку апелянта, є перебиранням на себе обов'язків і повноважень позивача, що порушує права відповідача, принципи змагальності, а також рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом. Вказує, що згідно відомостей, які містяться у ЄДРСР, ухвала місцевого суду від 08.11.2022 про заміну відповідача надіслана судом до реєстру 15.09.2023, що свідчить про порушення судом першої інстанції нормативно-правових актів, що регламентують порядок створення та оприлюднення судових рішень, або про те, що вказана ухвала не була складена датою її прийняття.
Крім цього, посилається на те, що згідно вступної та резолютивної частини оскаржуваного рішення вбачається, що повний текст судового рішення буде складено 29.11.2023, натомість місцевим судом таке надіслано до ЄДРСР 05.12.2023. Вказує, що місцевий суд у період із 08.11.2022 по 26.09.2023 не призначав справу до розгляду, чим порушив положення статті 275 та ч.4 ст.279 ЦПК України щодо строків розгляду справи, внаслідок чого, у випадку набрання законної сили оскаржуваним рішенням, відповідачу може бути завдано значних додаткових матеріальних збитків.
Стосовно дотримання процедури звільнення позивача зазначає, що на дату поновлення позивача на роботі згідно рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 24.11.2021 у справі № 309/2699/21, було розподілене педагогічне навантаження та тарифікація викладачів закладу на 2021-2022 рік, тому встановити навантаження ОСОБА_1 не було можливості. У зв'язку з цим, наказом №104-К від 01.12.2021 «Про оплату заробітної плати ОСОБА_1 та встановлення робочого місця» прийнято рішення щодо виплати ОСОБА_1 посадового окладу з усіма належними йому робочими надбавками та зобов'язано відпрацювати повний робочий тиждень з 8-годинним робочим днем; робочим місцем визначено учительську коледжу.
На думку скаржника, висновки місцевого суду про те, що на наказ №10-О від 18.03.2022 «Про запровадження у коледжі дистанційної роботи та навчання» поширюється на позивача - є помилковими, оскільки: по-перше, позивач в період з 21.03.2022 до 15.04.2022 (крім 21.03.2022, 23.03.2022 та 25.03.2022) виконував умови трудового договору за місцем роботи, визначеного саме наказом №104-К від 01.12.2021; по-друге, на думку скаржника, дистанційна робота запроваджувалася для працівників коледжу, які мали педагогічне навантаження із зазначенням умов такої роботи, виконання чого, з огляду на відсутність педагогічного навантаження, позивач не міг забезпечити.
21.03.2022, 23.03.2022 та 25.03.2022 позивач був відсутній на визначеному робочому місці та на території коледжу, про що складені відповідні акти. У зв'язку з цим, листом від 31.03.2022, зі змістом якого позивач ознайомився 01.04.2022, дирекція Комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» просила ОСОБА_1 надати пояснення з приводу його відсутності у вказаний період на робочому місці. Однак станом на 15.04.2022 таких пояснень позивачем не надано, про що складено відповідний акт. Вважає, що при звільненні позивача роботодавцем дотримані вимоги трудового законодавства, викладені в статтях 147, 148, 149 КЗпП України.
Позиція інших учасників справи
Відзив на апеляційну скаргу було подано представником позивача ОСОБА_3 , яка представляє інтереси ОСОБА_1 згідно договору про надання безоплатної правової допомоги від 15.04.2024. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення місцевого суду - без змін.
Межі розгляду апеляційним судом та явка учасників справи
За змістом ст. 12, 13 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом; кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках; учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Відповідно до ст. 49 ч. 2 п. 23 ЦПК України позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. Частиною 2 ст. 51 ЦПК України передбачено, що, якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.
Так, судом першої інстанції було відкрито провадження у справі ухвалою від 22.09.2022 та призначено перше судове засідання в порядку спрощеного позовного провадження на 23.09.2022 (а.с.11-12). У зв?язку з відсутністю відповідача ОСОБА_2 судове засідання не відбулось, розгляд справи було відкладено на 08.11.2022. Ухвалою від 08.11.2022, за клопотанням представника позивача, було замінено первісного відповідача ОСОБА_2 на належного відповідача - Комунальний заклад «Хустський базовий медичний фаховий коледж»
Зважаючи на те, що позивач, як особа, яка вважає, що її права порушено, є ініціатором судового процесу, самостійно визначає особу, яка, на його думку, повинна відповідати за порушення його прав, та має право подати до суду клопотання про заміну первісного відповідача належним відповідачем, колегія вважає, що суд першої інстанції вірно, не закриваючи за клопотанням первісного відповідача провадження у справі, замінив первісного відповідача ОСОБА_2 на належного відповідача - Комунальний заклад «Хустський базовий медичний фаховий коледж».
Відповідно до ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1). Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. 2 ст. 367 ЦПК України). В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції (ч. 6).
Суд першої інстанції розглянув справу, де позивачем є ОСОБА_1 , відповідачем - Комунальний заклад «Хустський базовий медичний фаховий коледж», в межах уточнених позовних вимог, і суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції саме в межах таких позовних вимог з відповідними учасниками справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, позицію позивача та його представника, дослідивши матеріали даної справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, судова колегія дійшла таких висновків.
Фактичні обставини та застосовані норми права
Частина шоста статті 43 Конституції України гарантує громадянам захист від незаконного звільнення.
У разі пред'явлення позову про поновлення на роботі працівника, звільненого з ініціативи роботодавця, саме на останнього покладається тягар доведення законності такого звільнення. Будь-які сумніви в законності такого звільнення повинні тлумачитися в користь працівника.
Відповідно до частини першої статті 235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Однією з гарантій забезпечення права громадян на працю є передбачений у статті 5-1 КЗпП України правовий захист від необґрунтованої відмови у прийнятті на роботу і незаконного звільнення, а також сприяння у збереженні роботи.
Відповідно до пункту 4 статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадку прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.
Звільнення за вчинення прогулу (у тому числі і за відсутність на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) є дисциплінарним стягненням і повинне здійснюватися з додержанням правил, встановлених для застосування дисциплінарних стягнень. Звільнення на цій підставі допускається тільки в тому випадку, якщо працівник здійснив прогул чи був відсутній на роботі більше трьох годин протягом робочого дня без поважної причини. Оцінка причин як поважних здійснюється судом при розгляді спору про звільнення.
Враховуючи вимоги частин 1, 3 ст. 149 КЗпП України до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.
При цьому прогул, в розумінні КЗпП України, це відсутність працівника на роботі без поважних причин більше трьох годин (безперервно чи загалом). Для звільнення працівника на такій підставі власник або уповноважений ним орган повинен мати докази, що підтверджують відсутність працівника на робочому місці більше трьох годин упродовж робочого дня.
Визначальним для вирішення питання законності звільнення з роботи за прогул є не тільки встановлення самого факту відсутності працівника на роботі більше трьох годин протягом робочого дня, а й встановлення поважності причин відсутності.
Судом встановлено та сторонами визнано ту обставину, що рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 24.11.2021 у справі № 309/2699/21, яке залишено без змін постановою Закарпатського апеляційного суду від 20.04.2022, ОСОБА_1 було поновлено на посаді викладача іноземних мов та латинської мови Комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж». Допущено негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі. (https://reyestr.court.gov.ua/Review/104065581).
Зі змісту наказу в.о. директора коледжу ОСОБА_2 від 01.12.2021 №104-К «Про оплату заробітної плати ОСОБА_1 та встановлення робочого місця» слідує, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 поновлений на посаду викладача рішенням суду від 24.11.2021, адміністрація коледжу не має змоги встановити йому педагогічне навантаження, так як тарифікація викладачів на навчальний рік складається станом на 01 вересня і не може змінюватися протягом навчального року, прийнято рішення оплачувати ОСОБА_1 посадовий оклад з усіма належними йому надбавкам та зобов'язати його відпрацьовувати повний робочий тиждень з 8-годинним днем. Робочим місцем ОСОБА_1 вважати учительську коледжу (а.с.73).
Наказом Комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» від 18.03.2022 №10-О «Про запровадження у коледжі дистанційної робота та навчання» на період введення воєнного стану у коледжі було запроваджено дистанційну роботу працівників коледжу та дистанційне навчання студентів з 21.03.2022, визначено обов'язки викладачів упродовж робочого часу (а.с.5).
Згідно з трьома актами про відсутність на робочому місці від 21.03.2022, 23.03.2022 та 25.03.2022, складеними заступником директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_4 та працівниками КЗ «Хустський базовий медичний фаховий коледж» - викладач ОСОБА_1 21.03.2022, 23.03.2022 та 25.03.2022 був відсутній на робочому місці та на території коледжу з 8 години до 15 години 20 хвилин (а.с.68-70).
31.03.2022 дирекція Комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» звернулася до ОСОБА_1 з листом, у якому просила надати пояснення з приводу його відсутності на робочому місці 21 березня, 23 березня та 25 березня 2022 року (а.с.72).
З даною вимогою ОСОБА_1 ознайомився 01.04.2022, що стверджується відповідною відміткою із зазначенням дати та проставленням підпису (а.с. 72).
Згідно акту про відсутність на робочому місці, складеному в.о. директора ОСОБА_2 , заступником директора з навчально-виховної роботи ОСОБА_4 та інспектором з кадрів ОСОБА_5 - викладач ОСОБА_1 станом на 15.04.2022 не надав пояснення про свою відсутність на робочому місці та на території коледжу 21.03.2022, 23.03.2022 та 25.03.2022 (а.с.71).
Наказом Комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» від 21.04.2022 №25-к ОСОБА_1 викладача звільнено з роботи за прогули без поважних причин згідно п.4 ч.1 ст.40 КЗпП України днем 13 липня 2022 року (після закінчення відпустки без збереження заробітної плати) та на підставі ст.5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного часу» від 15 березня 2022 року № 2136-ІХ. Підставою звільнення вказано акти про відсутність на робочому місці 21.03.2022, 23.03.2022 та 25.03.2022 (а.с.4).
Апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що наказ Комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» від 18.03.2022 №10-О «Про запровадження у коледжі дистанційної робота та навчання» поширюється на всіх працівників цього коледжу, та зокрема, на викладача ОСОБА_1 , а причина його відсутності на робочому місці (учительська коледжу) 21.03.2022, 23.03.2022 та 25.03.2022 - запровадження у коледжі дистанційної роботи на навчання.
У даній справі відсутні докази порушення позивачем режиму дистанційної роботи, а відповідні обставини не були підставою звільнення позивача.
Колегія суддів вважає, що не може вважатися прогулом відсутність працівника на робочому місці та на території коледжу у період дії наказу про дистанційну роботу, внаслідок видання наказу про запровадження з 21.03.2022 дистанційної роботи для працівників Комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж».
Роботодавець не надав суду доказів скасування наказу про встановлення дистанційної роботи 23.03.2022 та 25.03.2022, а отже, звільнення позивача є неправомірним.
Доводи позивача щодо відсутності згоди профкому є безпідставними, оскільки, відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» у період дії воєнного стану норми статті 43 Кодексу законів про працю України не застосовуються, крім випадків звільнення працівників підприємств, установ або організацій, обраних до профспілкових органів.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом норм процесуального права (зокрема, несвоєчасність направлення відповідачу примірника заяви про уточнення позовних вимог, несвоєчасність надіслання до ЄДРСР ухвали від 08.11.2022) не впливають на правильність висновків суду першої інстанції по суті спору, а відповідні порушення не є такими, які призвели до неправильного вирішення справи.
Висновки апеляційного суду
Оскільки місцевим судом повно та всебічно з'ясовано дійсні обставини справи, надано належну оцінку зібраним у ній доказам, ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального права, тому подану апеляційну скаргу, відповідно до ст. 375 ЦПК України, слід залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.
Керуючись ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. ст. 381-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Комунального закладу «Хустський базовий медичний фаховий коледж» Закарпатської обласної ради - залишити без задоволення.
Рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 24 листопада 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Касаційну скаргу на постанову апеляційного суду може бути подано безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 09 серпня 2024 року.
Головуюча:
Судді: