Справа № 503/1722/24
Провадження № 3/503/1480/24
01 серпня 2024 року м. Кодима
Суддя Кодимського районного суду Одеської області Сердюк Б.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, працевлаштованого, проживаючого по АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст. 187 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
До Кодимського районного суду Одеської області надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ВАД №305828, згідно якого 05.07.2024 року о 23 год. 20 хв. ОСОБА_1 , відносно якого постановою Кодимського районного суду Одеської області від 28.08.2023 року у справі №503/1072/23 був встановлений адміністративний нагляд терміном 1 рік, під час перевірки був відсутній за місцем свого проживання. Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 187 КУпАП.
ОСОБА_1 в судовому засіданні вину визнав частково та пояснив, що дотримується усіх обмежень адміністративного нагляду, встановлених відносно нього судом. Разом з тим, він дійсно був відсутній за місце проживання, оскільки працює сторожем і саме з 05 на 06 липня 2024 року працював в нічну зміну, на підтвердження чого надав довідку-характеристику від ФОП ОСОБА_2 .
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов наступних висновків.
Відповідно до вимог ст.ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП суддя зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого прийняти мотивоване законне рішення.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Статтею 9 КУпАП визначено, що адміністративним правопорушенням є «протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність».
Адміністративна відповідальність за ч. 1 ст. 187 КУпАП настає за порушення правил адміністративного нагляду особами, щодо яких встановлено такий нагляд, а саме: 1) неявка за викликом органу Національної поліції у вказаний термін і ненадання усних або письмових пояснень з питань, пов'язаних з виконанням правил адміністративного нагляду; 2) неповідомлення працівників Національної поліції, які здійснюють адміністративний нагляд, про зміну місця роботи чи проживання або про виїзд за межі району (міста) у службових справах; 3) порушення заборони виходу з будинку (квартири) у визначений час, який не може перевищувати восьми годин на добу; 4) порушення заборони перебування у визначених місцях району (міста); 5) нереєстрація в органі Національної поліції.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише при наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, обов'язковими елементами якого є: об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона (вина). Відсутність хоча б одного із вказаних елементів виключає склад правопорушення взагалі, а порушена справа підлягає закриттю.
Суб'єктивна сторона даного правопорушення характеризується наявністю вини у формі умислу і є обов'язковою для наявності складу цього адміністративного правопорушення.
У протоколі зазначено, що 05.07.2024 року о 23 год. 20 хв. ОСОБА_1 , відносно якого постановою суду був встановлений адміністративний нагляд терміном 1 рік, під час перевірки був відсутній за місцем свого проживання.
З метою доведення вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, посадовою особою до протоколу долучено рапорт чергового ВПД №1 (м. Кодима) Подільського РУП ГУНП в Одеській області, копію постанови про встановлення відносно ОСОБА_1 адміністративного нагляду та пояснення ОСОБА_1 , в яких він зазначив, що був відсутній за місцем проживання, оскільки чергував в нічну зміну, про що намагався попередити дільничного, однак не зміг з ним зв'язатись.
Будь-яких інших доказів вини ОСОБА_1 суду не надано.
Стаття 62 Конституції України закріплює положення, що відображають сутність презумпції невинуватості: «Особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана покаранню, поки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, отриманих незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь».
У рішенні № 23-рп/2010 від 22.12.2010 Конституційний Суд України дійшов висновку, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтуються на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.
Отже, процедура притягнення до адміністративної відповідальності, ґрунтується, в тому числі, і на закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження, у тому числі визначену п. 2 ст. 6 презумпцію невинуватості, на провадження у справах про адміністративні правопорушення (справа «Надточій проти України» від 15.05.2008).
З цього випливає, що обов'язок доводити вину, як складову презумпції невинуватості, покладається на адміністративний орган та посадових осіб, які встановили факт скоєння протиправного вчинку і порушили провадження в справі.
Європейський суд з прав людини встановив критерій доведеності «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series А заява № 25).
Відповідно до правової позиції, викладеної у постанові Верховного Суду від 04.07.2018 у справі 688/788/15-к, стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкримінований злочин був вчинений і обвинувачений є винним у вчиненні цього злочину. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння: як тих, що утворюють об'єктивну сторону діяння, так і тих, що визначають його суб'єктивну сторону.
Як було встановлено в судовому засіданні, ОСОБА_1 працює сторожем і з 17:00 год. 05 липня 2024 року до 08:00 год 06 липня 2024 року здійснював охорону території підприємства, що підтверджується довідкою ФОП ОСОБА_2 від 31.07.2024 року.
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про адміністративний нагляд» адміністративний нагляд встановлюється з метою запобігання вчиненню злочинів окремими особами, звільненими з місць позбавлення волі, і здійснення виховного впливу на них, а тому працевлаштування таких осіб, тобто можливість отримувати постійний дохід, є найбільш сприятливою умовою для реалізації завдань адміністративного нагляду і не може бути протиставлене формальному дотриманню заборони на вихід з будинку у визначений судом час.
Стаття 43 Конституції України гарантує кожному право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.
Суд враховує, що ОСОБА_1 , як особа, яка має судимість, будучи обмеженим у можливості працевлаштування за інших умов, вимушено порушив встановлене судом обмеження адміністративного нагляду.
Відтак, за наведених обставин, суд приходить до висновку, що ОСОБА_1 був відсутній за місцем проживання з поважних причин та в нього був відсутній умисел на порушення правил адміністративного нагляду.
Враховуючи, що всі сумніви щодо доведеності вини правопорушника слід тлумачити на його користь, за відсутності переконливих доказів вини ОСОБА_1 суд приходить до висновку, що під час розгляду справи не доведено, що в діях останнього наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП.
Аналізуючи докази по справі, суд дійшов висновку, що провадження по справі відносно ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 187 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП,
Закрити провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 187 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, через Кодимський районний суд Одеської області, особою, щодо якої її винесено, протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя Б.С. Сердюк