Справа № 740/4647/24
Провадження № 3/740/1913/24
Іменем України
13 серпня 2024 року м. Ніжин
Суддя Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області Карпусь І.М., із секретарем судового засідання Кубрак Н.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області, стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, зареєстрована по АДРЕСА_1 , проживає по АДРЕСА_2 ,
за ст. 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
встановив:
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД №183969, ЄгоркінаО.В. 31 липня 2024 року близько 15 години перебуваючи біля магазину «Люкс» по вул. Короленка в м. Ніжині, не виконувала неодноразову законну вимогу поліцейського ст.лейтенанта ОСОБА_2 про припинення правопорушення, а саме дрібного хуліганства в формі нецензурної лайки та в погрозі фізичною розправою, чим вчинила правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилась, подала клопотання про розгляд справи у її відсутність та закриття провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, так як працівники поліції не представлялися, у форменний одяг одягнені не були, службові посвідчення не пред'являли, не мали ніяких видимих ознак приналежності до поліції, а тому вона не була впевнена у наявності в них відповідних повноважень. До неї безпідставно було застосовано фізичну силу і газовий балон, жодного опору вона не чинила, її силоміць намагалися затягнути у автомобіль для підписання підозри.
Щодо розгляду справи у відсутність ОСОБА_1 суд виходить з того, що законодавством встановлено строки здійснення провадження у справах про притягнення до адміністративної відповідальності з метою забезпечення учасникам процесу визначеності у часі, протягом якого суд розгляне справу. Передусім такі строки слугують інтересам особи, яка зазнає заходів впливу, оскільки наявність визначеного строку дає розуміння того, скільки триватиме такий вплив. Водночас протягом такого строку особу наділено процесуальними правами та обов'язками, що дає особі можливість, в тому числі з використанням адміністративного ресурсу (повноважень суду щодо витребування доказів, допиту свідків тощо), представити суду доводи на захист своєї правової позиції. Добросовісна участь особи у процесі вирішення її справи полягає в активній участі у розгляді її справи і недопущенні зловживань наданими їй правами.
Ураховуючи клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи без її участі, суд доходить висновку про можливість розгляду справи з урахуванням конкретних її обставин і вжитих заходів для повідомлення ОСОБА_1 про час і місце судового розгляду за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Стаття 185 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Злісна непокора законному розпорядженню або вимозі поліцейського перешкоджає нормальній діяльності поліції, виконанню представниками влади своїх службових обов'язків по охороні суспільного порядку та забезпеченню суспільної безпеки.
Дане правопорушення виражається в злісній відмові підкорятися законному розпорядженню та вимозі поліцейського при виконанні службових обов'язків. Тобто, виражається у відмові від обов'язкового виконання наполегливих, неодноразово повторених розпоряджень чи вимог поліцейського, або ж в непокорі, що виявляється в зухвалій формі, яка свідчить про прояв явної зневаги до органів та осіб, які охороняють суспільний порядок. Відмова правопорушника проявляється в недвозначній формі словами, жестами, мовчанням та ін.
Правопорушення, передбачене ст. 185 КУпАП, обов'язково передбачає наявність законної вимоги співробітника поліції при виконанні службових обов'язків, оскільки вимога або розпорядження поліцейського - це акт, юридично рівнозначний наказу, що виражений у категоричній формі та має бути законодавчо обґрунтованим.
Виходячи з диспозиції вказаної статті, для наявності в діях особи складу зазначеного правопорушення, необхідна сукупність обов'язкових елементів, таких, як перебування працівників поліції при виконанні службових обов'язків, законність розпорядження або вимоги поліцейського, злісна непокора.
Відповідно до постанови Пленуму Верховного суду України N 8 від 26 червня 1992 року "Про застосування судами законодавства, що передбачає відповідальність за посягання на життя, здоров'я, гідність та власність суддів і працівників правоохоронних органів", злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника міліції при виконанні ним службових обов'язків, члена громадських формувань з охорони громадського порядку чи військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку або відмова, виражена в зухвалій формі, що свідчить про явну зневагу до осіб, які охороняють громадський порядок.
У відповідності до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
В силу ст. 251 КУпАП доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку відповідним органом встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, з огляду на положення ст. ст. 251, 252 КУпАП суддя в постанові повинен навести докази наявності чи відсутності адміністративного правопорушення, винності особи у його вчиненні, а також дати належну оцінку цим доказам у їх сукупності.
На підтвердження обставин, вказаних у протоколі про адміністративне правопорушення за ст. 185 КУпАП, Ніжинським РУП ГУНП в Чернігівській області до суду надані окрім протоколу про адміністартивне правопорушення такі докази: копія протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст. 173 КУпАП та висновок Ніжинської центральної міської лікарні імені Миколи Галицького від 31.07.2024 з якого вбачається, що 31.07.2024 о 18:07 годин ОСОБА_1 не перебувала в стані сп'яніння.
ОСОБА_1 подала документи про звернення 31.07.2024 о 16:00 год до окуліста зі скаргами на застосування двома невідомими перцевого балончику. Встановлено діагноз "хімічний опік рогівки та кон'юктиви обох очей І-ІІ ступеню". Також подала документи щодо інших звернень за медичною допомогою.
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 не виконала вимогу припинити правопорушення, а саме дрібного хуліганства в формі нецензурної лайки та в погрозі фізичною розправою.
Окрім протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №183969, у справі відсутні докази не виконання ОСОБА_1 неодноразової законної вимоги поліцейського ОСОБА_3 про припинення правопорушення.
Відповідно не спростовано доводи ОСОБА_1 про те, що працівники поліції не представлялися, у форменний одяг одягнені не були, службові посвідчення не пред'являли, не мали ніяких видимих ознак приналежності до поліції, а тому вона не була впевнена у наявності в них відповідних повноважень, що вони є поліцейськими і перебувають при виконанні службових обов'язків.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути достатнім доказом на підтвердження викладених у ньому обставин якщо ОСОБА_1 їх заперечує, адже є специфічним доказом у справі, оскільки за змістом ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення складається про вже вчинене правопорушення, а тому його складанню мали передувати, відповідно до фактичних обставин справи, встановлення, серед іншого, факту висунення неодноразової вимоги поліцейським законної вимоги і невиконання ОСОБА_1 такої вимоги, та зібрання про це доказів.
Згідно із ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У рішенні ЄСПЛ від 21.07.2011 по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
В даній справі такі достатньо переконливі, чіткі і узгоджені між собою висновки чи неспростовні презумції факту вчинення ОСОБА_1 злісної непокори законній вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, з огляду на викладене вище, відсутні.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП, за наведених у протоколі про адміністративне правопорушення обставин, не доводиться сукупністю наявних у справі доказів.
Зазначене є підставою для закриття провадження у справі згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.
Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст.ст.251, 255, 280, 283, 284 КУпАП, суддя
постановив:
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 185 КУпАП закрити у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Чернігівського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя І.М. Карпусь