про залишення касаційної скарги без руху
12 серпня 2024 року
м. Київ
справа №400/4009/24
адміністративне провадження №К/990/29603/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Стародуба О.П., Стеценка С.Г.,
перевіривши касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1
на ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року (колегія у складі: головуючого - судді Осіпова Ю.В., суддів Коваля М.П., Скрипченка В.О.)
у справі № 400/4009/24
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася до адміністративного суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач), в якому просила:
- визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у підготовці та наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області довідок про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року й 01 січня 2023 року відповідно до статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з врахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із визначенням посадового окладу та окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року і 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт та з обов'язковим зазначенням відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії для здійснення обчислення і перерахунку пенсії з 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року й 01 лютого 2023 року;
- зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_2 оформити та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Миколаївській області довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року і 01 січня 2023 року відповідно до вимог статей 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» та положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова № 704) із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, які розраховані шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 14 до Постанови № 704, а також надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії для здійснення обчислення і перерахунку пенсії з 01 лютого 2021 року, 01 лютого 2022 року і 01 лютого 2023 року.
Миколаївський окружний адміністративний суд рішенням від 31 травня 2024 року позов задовольнив.
Не погодившись із судовим рішенням, відповідач 24 червня 2024 року оскаржив його в апеляційному порядку, водночас заявивши про відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги до суду.
П'ятий апеляційний адміністративний суд, визнавши необгрунтованими наведені у клопотанні аргументи та відмовивши у його задоволенні, постановив ухвалу від 03 липня 2024 року про залишення апеляційної скарги ІНФОРМАЦІЯ_3 без руху на підставі статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку із недоданням до неї документу про сплату судового збору.
Відповідач повторно подав до апеляційного суду клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Надалі ухвалою від 18 липня 2024 року П'ятий апеляційний адміністративний суд, відмовивши у задоволенні чергового клопотання про відстрочення сплати судового збору та констатувавши факт неусунення заявником у встановлений судом строк як таких недоліків апеляційної скарги, повернув йому цю скаргу.
30 липня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ІНФОРМАЦІЯ_3 , в якій, з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати ухвалу П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року, прийняти нове судове рішення про задоволення клопотання з питання відстрочення сплати судового збору.
Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.
Стаття 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) містить вимоги щодо форми та змісту касаційної скарги.
Так, відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначається підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Цим же пунктом встановлено, що у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене, зокрема, у частині третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі наводиться обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
У свою чергу відповідно до положень частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Отже, зміст вказаних норм свідчить про те, що касаційна скарга повинна містити вказівки на конкретні порушення відповідної норми (норм) права чи неправильність її (їх) застосування, які, на думку скаржника, допущені судом (судами) при прийнятті рішення (рішень), а також аргументи в обґрунтування такої його позиції.
Перевіркою змісту поданої у цій справі касаційної скарги встановлено, що така не містить вказівок на конкретні норми права, що були неправильно застосовані та/або порушені судом апеляційної інстанції при постановленні оскаржуваної ухвали від 18 липня 2024 року; не містить вмотивованого обґрунтування, в чому саме полягало неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права чи порушення ним процесуальних норм. Фактично ж доводи касаційної скарги зводяться до опису фактичних обставин з цитуванням окремого витягу із постанови Верховного Суду від 12 березня 2021 року у справі № 912/1061/20. В той же час посилання на вказану постанову суду касаційної інстанції вчинені відповідачем без з'ясування дійсного змісту наведених у ній правових висновків, характеру та суті спірних правовідносин, а також сукупності обставин, за яких були сформовані дані висновки. До того ж, як вбачається з тексту постанови від 12 березня 2021 року, Верховний Суд, переглядаючи ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16 листопада 2020 року про повернення апеляційної скарги фізичної особи, визнав правильними висновки апеляційного суду щодо правозастосування норм статті 8 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року № 3674-VI при вирішенні клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору та повернення апеляційної скарги з причини неусунення недоліку такої скарги в частині сплати судового збору, та, як наслідок, залишив касаційну скаргу фізичної особи без задоволення.
Окрім того, відповідно до частини четвертої статті 330 КАС України до касаційної скарги додається документ про сплату судового збору.
Частинами першою та другою статті 4 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» (далі - Закон № 3674-VI) визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 5 пункту 3 частини другої статті 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання касаційної скарги на ухвалу суду встановлена на рівні одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2024 рік» станом на 1 січня 2024 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 3 028,00 грн. (станом на момент подання касаційної скарги).
Отже, за подання касаційної скарги на ухвалу суду апеляційної інстанції про повернення апеляційної скарги судовий збір становить 3 028,00 грн.
ІНФОРМАЦІЯ_4 подало касаційну скаргу в паперовій формі, проте не підтвердило сплату судового збору за подання такої. Натомість скаржником заявлено клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання цієї касаційної скарги.
Вирішуючи заявлене клопотання,Суд виходить з такого.
За приписами частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
При цьому відповідно до частин першої, другої статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з частиною першою статті 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Частиною другою цієї ж статті закріплено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Враховуючи наведене, беручи до уваги суб'єктний склад учасників цієї справи та предмет спору, скаржник не є суб'єктом, на якого в цьому випадку розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати, тому заявлене клопотання задоволенню не підлягає.
При цьому Суд зазначає, що сплата судового збору не може вважатись перешкодою в доступі до правосуддя, оскільки право на касаційний перегляд судових рішень кореспондується з обов'язком дотримуватися процесуального законодавства щодо порядку, строків і умов реалізації цього права. Такі процесуальні обов'язки для всіх учасників судового процесу є однаковими, що забезпечує принцип рівності сторін.
Згідно з частиною другою статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 169 цього Кодексу.
За правилами частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, Суд вважає, що касаційну скаргу слід залишити без руху з наданням скаржнику десятиденного строку з дня вручення цієї ухвали про залишення касаційної скарги без руху для надання документа на підтвердження сплати судового збору у розмірі 3 028,00 грн. та подання примірників уточненої редакції касаційної скарги із наведеним у ній обгрунтуванням підстав касаційного провадження, передбачених частиною четвертою статті 328 КАС України.
Реквізити для сплати судового збору:
отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
код ЄДРПОУ: 37993783;
код класифікації доходів бюджету: 22030102;
банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
найменування податку, збору, платежу: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)";
призначення платежу - *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), ВЕРХОВНИЙ СУД Касаційний адміністративний суд, номер справи, у якій сплачується судовий збір.
Також скаржнику слід роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали скарга буде повернута (пункт 1 частини четвертої статті 169 КАС України).
Керуючись статтями 330, 332 Кодексу адміністративного судочинства України, Суд, -
1. Відмовити ІНФОРМАЦІЯ_1 у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору.
2. Касаційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 18 липня 2024 року у справі № 400/4009/24 залишити без руху.
3. Надати ІНФОРМАЦІЯ_5 строк для усунення недоліків касаційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії цієї ухвали.
4. Встановлений судом строк може бути продовжений за заявою особи, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з дією воєнного стану в Україні.
5. Роз'яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали у строк, визначений судом, касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя В.М. Кравчук
Суддя О.П. Стародуб
Суддя С.Г. Стеценко