13 серпня 2024 року
м. Київ
справа № 380/4773/23
адміністративне провадження № К/990/29968/24
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Мартинюк Н.М., перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Нищенко Світлана Іванівна, на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2024 року у справі №380/4773/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування наказу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, в якому просив:
- визнати протиправними дії Головного управління Національної поліції у Львівській області та скасувати наказ Головного управління Національної поліції у Львівській області №16 ДСК від 24 лютого 2023 року про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді суворої догани та позбавлення 99% премії за лютий.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2024 року, у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, адвокатка позивача звернулася із касаційною скаргою до Верховного Суду як суду касаційної інстанції в адміністративних справах відповідно до статті 327 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - «КАС України»), надіславши її засобами поштового зв'язку 30 липня 2023 року.
Скаржник просить скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2024 року у справі №380/4773/23 та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Проаналізувавши доводи касаційної скарги й додані до неї матеріали, Суд дійшов висновку, що її належить повернути скаржнику з таких підстав.
З 8 лютого 2020 року набрав чинності Закон України від 15 січня 2020 року № 460-IХ «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ», яким унесено зміни до розділу 3 Глави 2 «Касаційне провадження», зокрема, щодо визначення підстав касаційного оскарження судових рішень та порядку їхнього розгляду.
Так, відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Вимоги до форми та змісту касаційної скарги встановлено статтею 330 КАС України, відповідно до пункту 4 частини другої якої у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Під час перевірки поданої касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень скаржник зазначає пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Разом з тим, Судом установлено, що позивач уже подавав касаційну скаргу з визначенням підстав касаційного оскарження, передбачених пунктом 3 частини другої статті 328 КАС України, які ухвалами Верховного Суду від 20 травня 2024 року (К/990/16642/24) та від 26 червня 2024 року (К/990/21944/24) повернуто особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України та надано вичерпні роз'яснення щодо вимог, яким має відповідати касаційна скарга в частині визначення підстав, передбачених пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
Подана касаційна скарга, майже аналогічного змісту попередньо поданій касаційній скарзі (К/990/21944/24), щодо якої Верховний Суд постановив ухвалу від 26 червня 2024 року про її повернення.
Так, посилаючись на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України, скаржник зазначає, що наразі відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах, а саме частини 2 та 3 статті 11, частини 5 статті 14 Закону України «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» від 15 березня 2018 року №2337-VІІІ (далі - Дисциплінарний статут).
Водночас, Верховним Судом в ухвалі від 26 червня 2024 року скаржнику вже надавались обґрунтовані пояснення стосовно заявленої ним підстави касаційного оскарження.
Зокрема, Суд вказував, що з огляду на те, що наведені скаржником норми є загальними нормами, та такими, що не були предметом дослідження судами попередніх інстанцій при ухваленні оскаржуваних рішень, відсутня необхідність у наданні висновку Верховного Суду щодо вказаних норм.
Так, зі змісту пункту 3 частини четвертої статті 328 КАС України передбачено, що вказана підстава спрямована на формування єдиної правозастосовчої практики, шляхом висловлення Верховним Судом висновків щодо питань застосування тих чи інших норм права, що регулюють певну категорію правовідносин та підлягають застосуванню адміністративними судами під час вирішення спору.
Також, варто зауважити, що правові висновки Верховний Суд формулює лише щодо конкретно визначених правовідносин, а не висновок, який на думку автора касаційної скарги буде підставою для відкриття касаційного провадження.
З огляду на викладене, Суд відхиляє посилання скаржника на пункт 3 частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу касаційного оскарження.
Враховуючи межі перегляду судом касаційної інстанції, визначені статтею 341 КАС України, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Суд касаційної інстанції не може самостійно визначати підстави касаційного оскарження, такий обов'язок покладено на особу, яка оскаржує судові рішення, натомість, в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина третя статті 334 КАС України), а в подальшому саме в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення (частина перша статті 341 КАС України).
Згідно з пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
При цьому, такий недолік касаційної скарги зумовлює її повернення одноособово суддею, без аналізу колегією суддів дотримання решти вимог, визначених статтею 330 КАС України.
За таких обставин, касаційна скарга підлягає поверненню, як така, що не містить підстав касаційного оскарження з обґрунтуванням того, в чому саме полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного рішення (рішень).
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 328, 330, 332 КАС України,
Касаційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокатка Нищенко Світлана Іванівна, на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 14 грудня 2023 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 27 березня 2024 року у справі №380/4773/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправними дій та скасування наказу повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи за допомогою підсистеми ЄСІТС «Електронний кабінет», а у разі його відсутності - на офіційну електронну адресу або засобами поштового зв'язку.
Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами, у спосіб їх надсилання до суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
………………………….
Н.М. Мартинюк,
Суддя Верховного Суду