Ухвала від 12.08.2024 по справі 420/6229/19

УХВАЛА

про відмову у відкритті касаційного провадження

12 серпня 2024 року

м. Київ

справа №420/6229/19

адміністративне провадження № К/990/29488/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Кравчука В.М., суддів Старобуда О.П., Стеценка С.Г.,

перевіривши касаційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року (суддя Радчук А.А.) та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року (колегія у складі: головуючого - судді Шляхтицького О.І., суддів Домусчі С.Д., Семенюка Г.В.)

у справі № 420/6229/19

за позовом ОСОБА_1

до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області

про визнання протиправним рішення, зобов'язання вчинити дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернувся до адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області (далі - ГУ ПФ України в Одеській області, відповідач, скаржник), в якому просив:

- визнати протиправним рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 04 квітня 2019 року № 1372 про відмову в перерахунку та виплаті щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці в залежності від мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року;

- зобов'язати ГУ ПФ України в Одеської області перерахувати та сплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці на підставі довідки Одеського апеляційного суду від 15 березня 2019 року № 37 з 04 грудня 2018 року, виходячи з розміру 110 573,10 грн., який складається з посадового окладу 614 29,50 грн., доплати за вислугу років 49 143,60 грн., з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання;

- зобов'язати ГУ ПФ України в Одеської області перерахувати та сплатити щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці на підставі довідки Одеського апеляційного суду від 15 березня 2019 року № 38 з 01 січня 2019 року, виходячи з розміру 1239 38,10 грн., який складається з посадового окладу 68 854,50 грн., доплати за вислугу років 55083,60 грн., з урахуванням раніше виплачених сум щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, без обмеження граничного розміру щомісячного довічного грошового утримання.

Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 06 березня 2024 року, залишеним без змін постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року, задовольнив частково позов. А саме:

- визнав протиправним та скасував рішення Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі від 04 квітня 2019 року № 1372 про відмову у перерахуванні та виплаті ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці;

- зобов'язав ГУ ПФ України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 05 грудня по 31 грудня 2018 року на підставі довідки Одеського апеляційного суду від 15 березня 2019 року № 37 з урахуванням раніше виплачених сум;

- зобов'язав ГУ ПФ України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці за період з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року на підставі довідки Одеського апеляційного суду від 15 березня 2019 року № 38 з урахуванням раніше виплачених сум;

- в іншій частині позовних вимог - відмовив.

29 липня 2024 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ГУ ПФ України в Одеській області, в якій останнє, з посиланням на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року, ухвалити нове судове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Як на підстави касаційного оскарження відповідач покликається на те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, а справа становить значний суспільний інтерес і має виняткове значення для відповідача.

Перевіряючи наявність підстав для відкриття касаційного провадження, Суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 20 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) - адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин.

Згідно з пунктом 3 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

У цій справі оскаржується рішення територіального органу Пенсійного фонду щодо відмову проведенні перерахунку та виплати судді щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, обрахованого на підставі певних довідок.

Одеський окружний адміністративний суд в ухвалі від 18 листопада 2023 року про відкриття провадження вирішив питання про розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження.

У такому разі ухвалені у цій справі судові рішення відповідно до пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України не підлягають касаційному оскарженню, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії справ незначної складності помилково.

Доведення зазначених обставин та, відповідно, права на касаційне оскарження судових рішень у справах, розглянутих за правилами спрощеного позовного провадження, покладається на особу, яка подає касаційну скаргу.

У контексті наведеного Суд зауважує, що для підтвердження фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики скаржник має сформулювати проблемне правове питання, вирішення якого у випадку відкриття Верховним Судом касаційного провадження, впливатиме на широку масу спорів, створюючи тривалий у часі, відмінний від минулого підхід до вирішення актуальної правової проблеми.

Вжите ж законодавцем словосполучення «значний суспільний інтерес» необхідно розуміти як серйозну, обґрунтовану зацікавленість, яка має неабияке виняткове значення для усього суспільства в цілому, певних груп людей, територіальних громад, об'єднань громадян тощо до певної справи в контексті можливого впливу ухваленого у ній судового рішення на права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Вказане поняття охоплює ті потреби суспільства або окремих його груп, які пов'язані із збереженням, примноженням, захистом існуючих цінностей девальвація та/або втрата яких мала б значний негативний вплив на розвиток громадянського суспільства. Наявність значного суспільного інтересу може мати місце й тоді, коли предмет спору зачіпає питання загальнодержавного значення, як от визначення і зміни конституційного ладу в Україні, виборчого процесу (референдуму), обороноздатності держави, її суверенітету, найвищих соціальних цінностей, визначених Конституцією України тощо.

В той же час оцінка «значного суспільного інтересу» до розгляду справи та її винятковості може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має таке значення. Тому особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.

Так, вказуючи на наявність підстави для касаційного оскарження, передбаченої підпунктом «а» пункту 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, скаржник в той же час не обґрунтовує, у чому саме полягає фундаментальне значення розгляду цієї справи для формування єдиної правозастосовної практики, не вказує приклади неоднакового застосування судами в інших справах у подібних правовідносинах Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій та статус суддів», Закону України «Про судоустрій та статус суддів» від 07 липня 2010 року № 2453-VІ, інших норм матеріального чи процесуального права.

Водночас позивач й не наводить аргументів щодо винятковості для нього цієї справи чи значного суспільного інтересу; не зазначає обставин, які б вирізняли цю справу з-поміж інших справ даної категорії спорів.

Тому Суд вважає, що перегляд цієї справи у касаційному порядку не матиме фундаментального значення для формування єдиної правозастосовної практики та не вбачає інших обставин, визначених у пункті 2 частини п'ятої статті 328 КАС України, які могли б слугувати підставою для відкриття касаційного провадження у справі, розглянутій за правилами спрощеного позовного провадження.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 333 КАС України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.

За викладених обставин ГУ ПФ України в Одеській області слід відмовити у відкритті касаційного провадження.

Керуючись статтями 328, 333, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 06 березня 2024 року та постанову П'ятого апеляційного адміністративного суду від 02 липня 2024 року у справі № 420/6229/19.

2. Копію ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження надіслати скаржнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.

Суддя В.М. Кравчук

Суддя О.П. Стародуб

Суддя С.Г. Стеценко

Попередній документ
120983936
Наступний документ
120983938
Інформація про рішення:
№ рішення: 120983937
№ справи: 420/6229/19
Дата рішення: 12.08.2024
Дата публікації: 14.08.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто у апеляційній інстанції (02.07.2024)
Дата надходження: 22.10.2019
Предмет позову: про визнання протиправним та скасування рішення від 04.04.19 року
Розклад засідань:
02.07.2024 12:00 П'ятий апеляційний адміністративний суд