Справа № 953/6500/24
Провадження № 3/953/2087/24
07 серпня 2024 року м. Харків
Суддя Київського районного суду м. Харкова Глос М.Л., розглянувши адміністративний матеріал, що надійшов із Департаменту патрульної поліції УПП у Харківській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
05.07.2024 року о 21 год. 55 хв. в м. Харкові по вул. Метробудівників, буд. 18, водій ОСОБА_1 , всупереч вимогам п. 2.9 Правил дорожнього руху України, керував транспортним засобом ВАЗ 21043, державний номерний знак НОМЕР_1 , у стані алкогольного сп'яніння. Такий стан водія було встановлено за результатами огляду, проведеного у передбаченому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Drager Alcotest 6820», згідно з якими вміст алкоголю у крові ОСОБА_1 становив 1,11 проміле.
ОСОБА_1 двічі викликався у судове засідання в установленому законом порядку з завчасним повідомленням про дату, час і місце розгляду справи, однак до суду не з'явився, причини чого не повідомив. За таких обставин згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП неприбуття особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, у судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення доводиться поданими органом поліції доказами в їх сукупності і взаємозв'язку.
Зокрема, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом у нетверезому стані беззаперечно підтверджується даними: протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 602423 від 05.07.2024 року; акту огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, чека алкотестера «Drager 6820» і рапорта працівника поліції про виявлення у водія ОСОБА_1 на місці зупинки транспортного засобу ознак алкогольного сп'яніння у виді запаху алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей і тремтіння пальців рук, у зв'язку з чим його було оглянуто з використанням спеціального технічного засобу Drager Alcotest 6820 ARHK-0120 й об'єктивно встановлено стан алкогольного сп'яніння із вмістом алкоголю у крові 1,11 проміле (а. с. 3, 4, 7); даними відеозапису з бодікамери поліцейського, на якому зафіксовано хід, результати і документування огляду (а. с. 5).
Відповідно до положень п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України Міністерства охорони здоров'я України №1452/735 від 09.11.2015р. (далі - Інструкція), огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Згідно ч. 2 ст. 266 КпАП України огляд водія на стан алкогольного сп'яніння проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків.
Дотримання належної правової процедури огляду підтверджено поданими органом поліції документами, даними відеозапису і не оспорюється самим водієм.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 «а» Правил дорожнього руху України, згідно з якими водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Зазначені дії, що полягали у керуванні транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння, підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 130 КУпАП
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року акцентував увагу на тому, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання транспортних засобів несе потенційні ризики спричинення серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до ч. 1 ст. 130 КУпАП керування транспортними засобами у стані алкогольного сп'яніння тягне накладення на водіїв штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Отже, санкція даної правової норми є безальтернативною і не передбачає дискреційних повноважень судді щодо обрання виду, розміру і строку адміністративного стягнення, яке підлягає застосуванню щодо винної особи. Відтак обставини, зазначені у ч. 1 ст. 33 КУпАП, зокрема характер вчиненого правопорушення, дані про особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, на вид і міру стягнення за цією частиною статті не впливають.
Як видно з матеріалів справи, ОСОБА_1 не отримував посвідчення водія і керував транспортним засобом, не маючи цього документа, у зв'язку з чим постановою уповноваженої службової особи органу Національної поліції ЕНА 2545342 від 05.07.2024 року його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Проте відсутність в особи посвідчення водія не перешкоджає застосуванню щодо неї покарання (стягнення) у виді позбавлення права керування транспортними засобами з огляду на правову позицію Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду, сформульовану у постанові від 04.09.2023 року у справі № 702/301/20 (провадження № 51-944кмо23).
У цій постанові Обєднана палата виснувала, що правова природа покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами не зводиться виключно до вилучення посвідчення водія та не вичерпується такою дією, а застосовується на певний період, тривалість якого визначається судом відповідно до санкції відповідної частини статті, і полягає у забороні керувати транспортними засобами.
Як зазначив Касаційний кримінальний суд, унаслідок порушення особою, незалежно від наявності чи відсутності у неї посвідчення подія, правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту створюється реальна небезпека для життя і здоров'я інших осіб та спричиняється відповідна шкода, а тому покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами в окремих випадках є необхідним з метою попередження спричинення такою особою шкоди здоров'ю чи навіть смерті іншим особам через порушення нею правил дорожнього руху в майбутньому, а також для дієвого впливу на сприйняття суспільством, у тому числі іншими водіями.
При цьому Обєднана палата звернула увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у цьому разі набуває особливого значення.
Отже, суд вправі, а в окремих випадках зобов'язаний застосувати відповідне покарання (стягнення) незалежно від того, чи мала особа на момент вчинення правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» суд стягує з правопорушника у дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп.
Виходячи з наведеного та керуючись ч. 1 ст.130, ст. ст.13,16,401,283,284 КУпАП,Постановою Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1ст. 130 КУпАП, та застосувати адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) грн. (Код бюджетної класифікації: 21081300, одержувач: ГУК Харківськ обл/Харківобл/21081300, розрахунковий рахунок: № UA168999980313020149000020001, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ одержувача: 37874947, код банку МФО банку: 899998, призначення платежу: сплата штрафу) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп. на рахунок - (отримувач коштів: ГУК Харків обл/мХар Київськ/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37874947; банк отримувача: Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО): 899998; рахунок отримувача: A578999980313161206000020654; код класифікації доходів бюджету: 22030101, у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 )
Відповідно до ч. 1 ст. 307 Кодексу України про адміністративні правопорушення штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити ОСОБА_1 , що у разі несплати штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення у разі несплати ОСОБА_1 , штрафу у розмірі 17 000 грн., протягом 15 днів з дня вручення йому постанови, з ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь держави подвійний розмір штрафу в сумі 34 000 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя М.Л. Глос