Справа № 953/6393/24
Провадження № 3/953/2062/24
06 серпня 2024 року м. Харків
Київський районний суд міста Харкова у складі головуючої судді Глос М.Л., розглянувши матеріали, що надійшли з Харківського районного управління поліції № 1 Головного управління національної поліції в Харківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, не працюючого, який проживає та зареєстрований за адресою:
АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст.173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
14 липня 2024 року приблизно о 21 годині за адресою: АДРЕСА_1 гр. ОСОБА_1 вчинив домашнє насильство психологічного характеру стосовно своєї матері ОСОБА_2 , що полягало у висловлюванні нецензурною лайкою, погрозах фізичною розправою та образах, внаслідок чого могло бути завдано шкоди психологічному здоров'ю потерпілої.
У зв'язку із вчиненням зазначених вище дій інспектор сектору протидії домашньому насильству відділу превенції Харківського районного управління № 1 ГУНП в Харківській області виніс щодо ОСОБА_1 терміновий заборонний припис на строк 3 доби з 23:00 год. 14 липня 2024 року до 23:30 год. 17 липня 2024 року, яким кривдника зобов'язано залишити місце проживання (перебування) постраждалої особи, заборонено входити та знаходитися у місці її проживання (перебування), а також у будь-який спосіб контактувати із потерпілою.
У судове засідання ОСОБА_1 двічі викликався в установленому законом порядку з завчасним повідомленням про дату, час і місце розгляду справи. Однак до суду правопорушник не з'явився, подавши заяву про розгляд справи без його участі. За таких обставин згідно з ч. 1 ст. 268 КУпАП неприбуття у судове засідання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, не перешкоджає розгляду справи.
Факт вчинення ОСОБА_1 дій, поставлених йому за провину, підтверджується даними протоколу про адміністративне правопорушення від 14 липня 2024 року серії ВАД № 257062 і долученими до нього письмовими доказами, зокрема: даними заяви і пояснень потерпілої ОСОБА_3 про те, 14 липня 2024 року приблизно о 21 годині її син ОСОБА_1 , прийшовши додому у нетверезому стані, вчинив сварку, під час конфлікту ображав її нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою (а. с. 2, 3); власними поясненнями ОСОБА_1 , у яких він підтвердив повідомлені потерпілою обставини і визнав провину у вчиненні щодо своєї матері домашнього насильства у стані алкогольного сп'яніння (а. с. 4); рапорту інспектора сектора протидії домашньому насильству відділу превенції Харківського районного управління поліції № 1 ГУНП в Харківській області про хід і результати перевірки повідомлення ОСОБА_3 про вчинення її сином зазначених вище протиправних дій (а. с. 11).
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження у справі про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Домашнє насильство як один із різновидів насильства відрізняється від інших його форм тим, що коїться близькими один до одного людьми (родичами або членами сім'ї), які мають тісні стосунки - кровні, емоційні, шлюбні, інтимні, господарські та пов'язані між собою.
Відповідно до визначення, закріпленого у п. 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07 грудня 2017 року № 2229-VIII (надалі - Закон № 2229-VIII), домашнє насильство становлять діяння (дії або бездіяльність) фізичного, психологічного, сексуального або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Психологічне насильство згідно з п. 14 зазначеної вище частини статті є формою домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Об'єктивну сторону адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, становить вчинення домашнього насильства, тобто будь-яких умисних діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (зокрема, погрози, образи чи переслідування), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
На підставі досліджених судом доказів в їх сукупності і взаємозв'язку суд беззаперечно встановив факт сварки ОСОБА_1 зі своєю матір'ю ОСОБА_3 яка була вчинена вдома і супроводжувалася словесними образами, висловлюваннями нецензурною лайкою і погрозами фізичною розправою. Ці дії, з огляду на обстановку і обставини їх вчинення, вочевидь викликали у потерпілої відчуття емоційної невпевненості, нездатності захистити себе і могли завдати шкоди її психічному здоров'ю. Отже, відповідна поведінка ОСОБА_1 становила домашнє психологічне насильство у розумінні п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону № 2229-VIII
Виходячи з наведеного дії ОСОБА_1 підлягають кваліфікації за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП як вчинення домашнього насильства психологічного характеру у формі образ і погроз, що могло завдати шкоди психічному здоров'ю потерпілої.
Санкція ч. 1 ст. 173-2 КУпАП передбачає альтернативні стягнення у виді штрафу у розмірі від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадських робіт на строк від тридцяти до сорока годин або адміністративного арешту на строк до десяти діб.
Вирішуючи питання про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення, суд відповідно до вимог ст. 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, яке за даними форми оцінки ризиків вчинення домашнього насильства за результатами співбесіди поліцейського уповноваженого підрозділу поліції з потерпілою ОСОБА_3 не було пов'язано з загрозою для її життя чи здоров'я, проте вплинуло на безпеку постраждалої, рівень небезпеки поліцейський визначив як низький (а. с. 5-6).
Бере суд до уваги і дані про особу ОСОБА_1 , котрий до адміністративної відповідальності притягується вперше, проте згідно з відомостями, зазначеними у формі оцінки ризиків вчинення домашнього насильства, раніше чинив щодо потерпілої психологічне насильство у формі погроз, що викликало у неї страх залишатися у квартирі, зловживає алкогольними напоями (а. с. 5, 6).
Як обставину, що пом'якшує адміністративну відповідальність, суд згідно з вимогами ст. 34 КУпАП враховує повне визнання ОСОБА_1 провини, а як обставину, що її обтяжує, суд відповідно до ст. 35 цього Кодексу бере до уваги вчинення адміністративного правопорушення у стані алкогольного сп'яніння.
Оцінивши зазначені обставини у своїй сукупності, враховуючи притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності вперше, повне визнання вини, те, що його протиправна поведінка не становила високої небезпеки для потерпілої й остання не висловлювали позиції про застосування щодо ОСОБА_1 суворішого стягнення, суд вважає за можливе накласти на нього більш м'яке стягнення у виді штрафу, розмір якого, з огляду скоєння правопорушення у стані алкогольного сп'яніння і попереднє застосування ним щодо матері психологічного насильства, визначити у середніх межах санкції ч. 1 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України « Про судовий збір» у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення ставка судового збору встановлюється у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 605,60 грн.
На підставі ст. 173-2 ч.1, керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, і застосувати до нього стягнення у виді штрафу у розмірі 13 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 221 (двісті двадцять одну) грн. (Отримувач коштів ГУК Харків обл/МТГ Харкiв/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37874947, Банк отримувача Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA928999980314020542000020649, Код класифікації доходів бюджету: 21081100, призначення платежу: оплата штрафу за постановою суду від 06.08.2024 року у справі № 953/6393/24).
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. (отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м.Київ/22030106, код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача:
UA 908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету: 22030106,
у призначенні платежу платником повинно бути вказано: слова "судовий збір", Київський районний суд м. Харкова, код ЄДРПОУ суду: 02893746, ПІБ, ідентифікаційний податковий номер платника судового збору та номер судової справи.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у 15-денний строк з дня повідомлення про винесення зазначеної постанови у порядку її примусового виконання з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, тобто 442 грн, і витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Київський районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає чинності після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання апеляційної скарги - негайно після прийняття рішення апеляційним судом, якщо постанову суду першої інстанції не було скасовано, і може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя М. Л. Глос