Справа № 752/11658/24
Провадження №: 3/752/5077/24
12.08.2024 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду у м. Києві матеріали адміністративної справи, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 122 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 місце реєстрації - АДРЕСА_2 ідентифікаційний номер - НОМЕР_1
17.05.2024 близько чверті на 13-у годину водій ОСОБА_1 , керуючи транспортним засобом Mercedes-Benz, державний номерний знак НОМЕР_2 , рухаючись у м. Києві по просп. В. Лобановського (неподалік будинку № 128) при перестроюванні у першу смугу руху, призначену для руху маршрутних транспортних засобів (крайня права смуга), не надав перевагу в русі транспортному засобу поліції (службовому авто Skoda, державний номерний знак на синьому фоні 6159), що рухався з увімкненими спеціальними світловими сигнальними пристроями, створив перешкоду дорожньому руху патрульному авто та спричинив створення аварійної обстановки, адже його дії примусили водія патрульного авто різко вжити заходів щодо забезпечення особистої безпеки та безпеки іншого поліцейського, який перебував у патрульному авто, шляхом застосування екстреного гальмування.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 10.3 Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306 та, відповідно, вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 5 ст. 122 КУпАП.
Згідно з п. 10.3 Правил дорожнього руху у разі перестроювання водій повинен дати дорогу транспортним засобам, що рухаються в попутному напрямку по тій смузі, на яку він має намір перестроїтися.
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 , завдання шкоди суспільним інтересам та правопорядку, доводяться поданими уповноваженим органом матеріалами, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення від 17.05.2024 серії ААД № 728252, що складений відносно нього за порушення ч. 5 ст. 122 КУпАП, який за формою та змістом відповідають вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 № 1376; відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції, вміщені на лазерний компакт диск, який було оглянуто і досліджено в судовому засіданні, з яких слідує, що патрульне авто рухалося з проблисковими маячками та водій патрульного авто застосував експертне гальмування, тоді як водій ОСОБА_1 пояснив свої дії, тим, що хотів запинитися для висадки/посадки пасажира, хоча ні на просп. В. Лобановського поблизу, ні в його авто інших осіб не виявлено і на запитання поліцейського водій свого пасажира не пред'явив.
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу від 17.05.2024 особу ОСОБА_1 установлено на підставі посвідчення водія, йому роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбуватиметься у Голосіївському районному суді міста Києва. Також вбачається, що протокол водій підписав та вніс до графи для пояснень свої міркування, заперечивши правопорушення.
У той же час, у судові засідання, які неодноразово відкладалися через неявку ОСОБА_1 , останній жодного разу не прибув та не повідомив про поважність причин своєї неявки, хоча до суду викликався повісткою, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся завчасно.
Заперечень по суті справи, заяв, пояснень, клопотань, документів на підтвердження поважності неявки до суду від ОСОБА_1 не надходило, вимог про розгляд справи за особистою участі, вимог про відкладення розгляду справи він суду не пред'являв.
Інформація про призначення до розгляду справи про притягнення до адміністративної відповідальності розміщувалася на офіційному веб-сайті судової влади у загальному доступні та була доступна для ознайомлення широким загалом.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням цього Кодексу є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
У ст. 8 Конституції України закріплено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Закон України "Про судоустрій і статус суддів" у ст. 2, 6, 48 визначає, що правосуддя в України здійснюється на засадах верховенства права.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також наголошувалося на тому, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі "Смірнов проти України" заява № 3655/02, п. 41 "Пономарьов проти України" заява № 3236/03).
Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення у справі "Красношапка проти України" від 30.11.2006).
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
На переконання суду (судді) після складання протоколу про адміністративне правопорушення 17.05.2024 водій не був позбавлений можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами та реалізувати обов'язки, прибути до суду особисто та надати пояснення по суті тощо, або ж залучити захисника.
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 122 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою.
За наведених обставин та обґрунтувань розгляд справи відбувся за відсутності особи, відносно якої розглядається справа про адміністративне правопорушення.
Оскільки ОСОБА_1 визнається винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП, до нього застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення у межах санкції відповідної статті у виді штрафу, при накладенні якого судом (суддею) враховуються характер вчиненого правопорушення, його суть, особа порушника, який до адміністративної відповідальності притягається вперше (протилежного не доведено).
Підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.
У порядку ст. 40-1 КУпАП, ст. 4 Закону України "Про судовий збір" з особи, яка притягується до адміністративної відповідальності на користь держави підлягає стягненню судовий збір.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33-35, 40-1, 122, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 122 КУпАП та піддати його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 85 (вісімдесяти п'яти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1 445 (одна тисяча чотириста сорок п'ять) грн у дохід держави.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Стягувачем за цією постановою державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Відповідно до ч. 1-3 ст. 307 КУпАП, якими встановлено, що штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених ст. 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно зі ст. 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений ч. 1 ст. 307 цього Кодексу (п'ятнадцять днів з дня вручення постанови), постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу та витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Суддя О.В. Бушеленко