Справа № 752/3973/24
Провадження №: 3/752/2541/24
02.05.2024 м. Київ
суддя Голосіївського районного суду міста Києва Бушеленко О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання у м. Києві матеріали справи про адміністративне правопорушення, що надійшли
відУправління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції
пропритягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП
відносноОСОБА_1 дата народження - ІНФОРМАЦІЯ_1 місце проживання - АДРЕСА_1 місце реєстрації - АДРЕСА_2
11.02.2024 о 12:00 у АДРЕСА_3 у магазині "Одноразки" громадянка ОСОБА_1 провадила торгівлю електронними сигаретами без марок акцизного податку, чим вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Подія та склад адміністративного правопорушення та наявність вини у діях ОСОБА_1 доводяться поданими уповноваженим органом матеріалами, де міститься: - протокол про адміністративне правопорушення від 11.02.2024 серії ГП № 528107, який складено за порушення ч. 1 ст. 156 КУпАП, що за формою та змістом відповідають вимогам ст. 256 КУпАП та Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справи України від 06.11.2015 № 1376; протокол огляду та вилучення від 11.02.2024; довідка про вилучення товару від 01.03.2024; довідка про місце зберігання вилучених предметів (м. Київ, вул. С. Хороброго, 9); постанова Голосіївського районного суду міста Києва від 06.09.2023 у справі № 752/18310/23 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП за адміністративне правопорушення, вчинене 08.06.2023; відеозаписи з нагрудних камер працівників поліції.
Наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу особу ОСОБА_1 установлено на підставі паспорта громадянина України, їй роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 55, 56, 59, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП, повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбуватиметься у Голосіївському районному суді міста Києва. Також вбачається, що цей протокол ОСОБА_1 підписала без зауважень щодо його змісту, порядку оформлення.
У судове засідання 24.04.2024 ОСОБА_1 , при цьому на офіційну електронну пошту суду від ОСОБА_2 надійшло повідомлення з проханням про відстрочення судового засідання на невизначений строк у зв'язку з сімейними обставинами у справі № 752/3973/24.
24.04.2024 судове засідання було відкладено на 02.05.2024 з метою недопущення порушення прав та інтересів особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Надалі 02.05.2024 ОСОБА_1 у судове засідання не з'явилася, про причини своєї неявки не сповістила, хоча до суду викликалася повісткою, про дату, час і місце розгляду була повідомлена завчасно.
При цьому інформація про призначення до розгляду справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності розміщувалася на офіційному веб-сайті судової влади у загальному доступні та була доступна для ознайомлення широким загалом.
Згідно зі ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди України застосовують при розгляду справ Конвенцію про захист прав і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово вказував на те, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Також наголошувалося на тому, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав в основоположних свобод обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору (п. 71 рішення у справі "Смірнов проти України" заява № 3655/02, п. 41 "Пономарьов проти України" заява № 3236/03).
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції.
Як вказувалося вище, наявними матеріалами підтверджується, що при складанні протоколу від 11.02.2024 особі повідомлено про те, що розгляд справи про притягнення до адміністративної відповідальності відбудеться у Голосіївському районному суді міста Києва за викликом.
З викладеного слідує, що ОСОБА_1 не була позбавлена можливості належним чином скористатися своїми процесуальними правами (поцікавитися про стан розгляду справи, адже з моменту складання протоколу до дати вирішення справи по суті пройшов доволі тривалий проміжок часу) та реалізувати обов'язки (з'явитися до суду для подачі пояснень, доказів, клопотань, заяв, заперечень тощо).
Виходячи з положень ст. 268 КУпАП присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності за ст. 156 цього Кодексу при розгляді справи про адміністративне правопорушення не є обов'язковою.
За наведених обставин та обґрунтувань розгляд справи відбувся за відсутності ОСОБА_1 з огляду на те, що судом вжито достатньо заходів та вчинено процесуальних дій, спрямований на недопущення порушення права особи на захист (відкладено розгляд справи, надано час для підготовки до судового розгляду).
Оскільки ОСОБА_1 визнається винною у вчинені правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, до неї застосовується передбачене законодавством адміністративне стягнення у межах санкції відповідної статті, при накладенні якого враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушниці, ступінь вини, майновий стан. Обставин, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність не встановлено.
Враховуючи загальні правила накладення стягнення, доцільним видається накладення адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 210 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією вилученого майна з конфіскацією предметів торгівлі. Конфіскація виручки, одержаної від продажу предметів торгівлі в цій справі не підлягає застосуванню, оскільки суду не представлено жодних доказів опису такої виручки, документів, які вказують на її кількість та ін.
Підстав для повернення протоколу про адміністративне правопорушення, так само як і підстав для закриття провадження у справі не встановлено.
Визнаючи винуватість ОСОБА_1 та визначаючи йому стягнення, суд (суддя) враховує, що до протоколу від 11.02.2024 уповноваженою особою Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції було приєднано довідку від 13.02.2024 щодо проведення заходів зі встановлення вчинення адміністративного правопорушення, складену старшим інспектором відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції, картки обліку адміністративного правопорушення Владиславом Фадєєвим та примірник постанови Голосіївського районного суду міста Києва від 06.09.2024 у справі № 752/18310/23 роздрукованої з Єдиного реєстру судових рішень про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 156 КУпАП у зв'язку з вчиненням адміністративного правопорушення 08.06.2023.
Згідно з описаною довідкою від 13.02.2024 старший інспектор відділу адміністративної практики Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції просить суд розглядати вчинене ОСОБА_1 11.02.2024 адміністративне правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП через наявність зазначеного судового рішення щодо нього.
Суд (суддя) не вбачає підстав для розгляду справи про адміністративне правопорушення № 752/3973/24 відносно ОСОБА_1 за протоколом від 11.02.2024 в порядку ч. 2 ст. 156 КУпАП, адже у бланку цього протоколу, копія якого була вручена ОСОБА_1 суть правопорушення була встановлена з кваліфікацією за ч. 1 ст. 156 КУпАП.
До матеріалів, які надійшли від Управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції не долученого жодного підтвердження, яке дозволяє установити факт того, що ОСОБА_1 було повідомлено про перекваліфікацію інкримінованого йому правопорушення у бік погіршення.
Виходячи зі змісту ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справ про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який і є підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Згідно п. 3 розділу ІІ Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції передбачено, що при документуванні адміністративних правопорушень не допускаються закреслення чи виправлення відомостей, що заносяться до протоколу про адміністративне правопорушення, а також унесення додаткових записів після того, як протокол про адміністративне правопорушення підписано особою, стосовно якої його складено.
У силу ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди в Україні застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
У своїх рішеннях Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав, що деякі справи про адміністративні правопорушення за своєю суттю мають кримінальний характер та повністю підпадають під гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (п. 21-22 рішення у справі "Надточій проти України", п. 53 рішення у справі "Гурепка проти України").
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Також ст. 6 Конвенції визнає за обвинуваченим право бути негайно і детально поінформованим не лише про "причину" обвинувачення, тобто про висунені проти нього матеріальні факти, на яких ґрунтується обвинувачення, а й про "характер" обвинувачення, тобто про юридичну кваліфікацію цих фактів (рішення у справах "Маточча проти Італії", § 59; "Пенєв проти Болгаріі", §§ 33 і 42). Обов'язок повідомити обвинуваченого про зміст пред'явленого обвинувачення повністю покладається на сторону обвинувачення, і він не може бути дотриманий у пасивний спосіб, шляхом створення інформації без повідомлення про неї стороні захисту (рішення у справі "Маточча проти Італії", § 65).
Крім того ст. 6 Конвенції передбачає право обвинуваченого захищати себе особисто чи використовувати юридичну допомогу захисника, вибраного на власний розсуд, або - за браком достатніх коштів для оплати юридичної допомоги захисника - одержувати таку допомогу безоплатно, коли цього вимагають інтереси правосуддя.
Дотримуючись принципу правової визначеності, який є складовою принципу верховенства права, держава повинна зробити текст закону легко доступним; вона також зобов'язана дотримуватись законів, які запровадила, і застосовувати їх у передбачуваний спосіб та з логічною послідовністю; передбачуваність означає, що закон має бути, за можливості, проголошений наперед (до його застосування) та має бути передбачуваним щодо його наслідків: він має бути сформульований з достатньою мірою чіткості, аби особа мала можливість скерувати свою поведінку.
Зважаючи на викладене та з огляду на те, що ОСОБА_1 вручався протокол про адміністративне правопорушення, складений саме за ч. 1 ст. 156 КУпАП і вона не є обізнаною про висунення йому звинувачення за ч. 2 ст. 156 КУпАП за тим самим протоколом, притягнення його до відповідальності за ч. 2 ст. 156 КУпАП становитиме порушення права на захист, не відповідатиме принципу правової визначеності та призведе до неправомірності судового рішення.
На підставі викладеного, керуючись ст. 23, 33-35, 40-1, 156, 268, 276, 277, 279, 280, 283, 285, 294 КУпАП,
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі 210 (двохсот десяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3570 (три тисячі п'ятсот сімдесят) грн у дохід держави з конфіскацією предметів торгівлі.
Конфіскувати предмети торгівлі, що вилучені у ОСОБА_1 , які передані на зберігання до Управління патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції (м. Київ, вул. С. Хороброго, 9)зп протоколом огляду та вилучення від 11.02.2024, а саме: ELFBAR BC 10000 Cherry Watermelon, ELFBAR BC 10000 Strawberry Banana, ELFBAR BC 10000 Double Mango, ELFBAR BC 5000 Ultra Kiwi Dragon Fruitberry, ELFBAR ТЕ 5000 Cotton Candy, ELFBAR BC 5000 Ultra Blue Cotton Candy, ELFBAR BC 5000 Ultra Tropical Blast, ELFBAR BC 5000 Ultra Strawberry Mango, ELFBAR BC 5000 Ultra Tobacco, ELFBAR BC 5000 Ultra Grape Honeydew, ELF 2000 Pineapple Ice, ELFBAR Lux 2000 Energy Ice, ELFBAR Lux 2000 Kiwi Passionfruit Guava, ELFBAR Lux 2000 Kiwi Berry, ELFBAR Lux 2000 Pineapple Mango Orange, Hugo Vapor Supro 3 Mango Ice.
Стягнути з ОСОБА_1 у дохід держави судовий збір у сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 (шістдесят) коп.
Стягувачем за цією постановою є державний орган, за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Боржником за цією постановою є особа, яка притягається до адміністративної відповідальності (анкетні дані, що видалося за можливе установити, наведені в вступній частині постанови).
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд міста Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова може бути пред'явлена до примусового виконання протягом трьох місяців з моменту набрання нею законної сили.
Суддя О.В. Бушеленко