Справа № 752/9690/24
Провадження №: 2/752/4946/24
(заочне)
13 серпня 2024 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючої судді Митрофанової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
Акціонерного товариства «Акцент-Банк»
до ОСОБА_1
про стягнення заборгованості за кредитним договором
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла позовна заява Акціонерного товариства «Акцент-Банк» (далі - позивач), адреса: 49074, місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11 до ОСОБА_1 (далі - відповідач), адреса: АДРЕСА_1 , в якій позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором № б/н від 02 жовтня 2017 року у розмірі 74 578,55 грн станом на 17 квітня 2024 року, яка складається з наступного: 61 132,89 грн - заборгованість за кредитом та 13 445,66 грн - заборгованість по відсоткам.
В обгрунтування позову позивач послався на те, що 02 жовтня 2017 року відповідач приєднався до умов та правил надання банківських послуг позивача з метою надання банківських послуг та відкриття банківського рахунку. На підставі вказаної Анкети - Заяви відповідачем ініційовано встановлення кредитного ліміту на його банківський рахунок та отримання платіжної картки, як засобу доступу до зазначеного рахунку. Відповідачу надано кредит у вигляді встановлення кредитного ліміту на рахунок зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 44,4 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом та видано платіжну картку.
Проте, як вказано у позовній заяві, відповідач свої зобов'язання з повернення кредиту не виконує, у зв'язку з чим станом на 17 квітня 2024 року утворилась заборгованість у розмірі 74 578,55 грн, яка складається з заборгованості за кредитом - 61 132,89 грн, заборгованості по відсоткам - 13 445,66 грн, яку відповідач у добровільному порядку не погашає, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 15 травня 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення копії ухвали суду подати відзив на позовну заяву у відповідності до статті 274 ЦПК України.
21 травня 2024 року на виконання вимог частин одинадцятої - дванадцятої статті 128 ЦПК України на офіційному веб-порталі судової влади України опубліковано оголошення про відкриття провадження у справі № 752/9690/24 та запропоновано відповідачу подати у 15-денний строк відзив на позовну заяву.
Враховуючи неподання відповідачем відзиву на позовну заяву у встановлені судом строки без поважних причин, на підставі частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про можливість розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Як вбачається з матеріалів справи, що 02 жовтня 2017 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг Акціонерного товариства «Акцент-Банк» № б/н.
Підписуючи заяву від 02 жовтня 2017 року відповідач підтвердив, що згоден із тим, що вказана заява разом із Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг.
До анкети-заяви додано паспорт споживного кредиту за програмою «Кредитна картка» та витяг з Умов та Правил надання банківських послуг Акціонерного товариства «Акцент-Банк».
Відповідно до пункту 2.1.1.2.1 Умов для надання послуг Банк видає Клієнту картку. Її тип визначено у пам'ятці клієнта і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладання договору є дата одержання картки, зазначена у заяві.
Згідно з пунктом 2.1.1.2.4. Умов підписання цього договору є прямою і безумовною згодою клієнта щодо прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту, встановленого Банком.
Пунктом 2.1.1.12.2 визначено що, за користування кредитом, наданим держателю, при наявності пільгового періоду, держатель оплачує відсотки за пільговою процентною ставкою (0,01% річних) в рамках встановленого пільгового періоду по кожній платіжній операції.
Термін погашення кредита (кредитний ліміт, кредитна лінія) за платіжними картками без встановленого мінімального обов'язкового платежу встановлюється в наступному порядку: термін погашення відсотків по кредитах і комісій щомісячно за попередній місяць; згідно зі статтею 212 ЦКУ у разі наявності прострочених кредитів (Овердрафту) терміном повернення кредиту (Овердрафту) в повному обсязі є 211 й день з моменту виникнення такої заборгованості; строк повернення Овердрафту в повному обсязі протягом 30 днів з моменту виникнення Овердрафту; термін погашення відсотків за овердрафтом щомісячно за попередній місяць до 25 го числа поточного; термін погашення штрафів і пені за кредитом з дня нарахування (пункт 2.1.1.12.5. Умов).
Згідно пункту 2.1.1.12.6. Умов за користування Кредитом й овердрафтом Банк нараховує відсотки в розмірі, встановленому Тарифами Банку, з розрахунку 360 (триста шістдесят) календарних днів на рік.
У пункті 2.1.1.4.1 Умов зазначено, що правом банку є призупинити дію карток, а також відмовити у продовженні терміну дії карток у разі здійснення операцій, що суперечать інтересам Клієнта або банка, з використання карток або нанесеної на них інформації.
Відповідно до пункту 2.1.1.4.4 Умов у разі відсутності витрат за карткою протягом 180 днів, Банк має право припинити договір в односторонньому порядку.
Відповідно до пункту 3 «Основні умови кредитування з урахування побажань споживача» Паспорту споживчого кредиту, сума кредитного ліміту за програмою «Кредитна картка» становить до 50 000 грн, строком на 240 місяців, на споживчі цілі.
Як встановлено судом та зазначено у анкеті-заяві, при підписанні вказаної вище Анкети - заяви ОСОБА_1 погодився з тим, що ця заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг і тарифами, правилами користування, основними умовами обслуговування і кредитування, розташованими в рекламному буклеті, складають між ним та банком договір про надання банківських послуг.
Також як вбачається з наданої суду довідки за лімітами, позивачем 02 жовтня 2017 року на підставі кредитного договору від 02 жовтня 2017 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 10 000,00 грн, який в подальшому було збільшено до 65 000,00 грн.
Наведене в сукупності дозволяє суду дійти висновку, що Банк виконав зобов'язання за Кредитним договором шляхом перерахування коштів на рахунок відповідача.
Водночас, відповідач взяті на себе зобов'язання з погашення кредиту та сплати відсотків за його користування не виконав, у зв'язку з чим, згідно з розрахунком заборгованості станом на 17 квітня 2024 року наявна заборгованість за кредитним договором у розмірі 74 578,55 грн, яка складається з заборгованості за кредитом - 61 132,89 грн, заборгованості за процентами - 13 445,66 грн, яка відповідачем у добровільному порядку погашена не була, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Відповідно до частини першої статті 1054 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Положення статей 526, 530, 610, частини першої статті 612 ЦК України, вказують на те, що зобов'язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
У статті 634 цього Кодексу зазначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Згідно з частиною першою статті 1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» № 675-VIII від 03 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.
Статтею 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (частина шоста статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (частина 12 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію'визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України Про електронний цифровий підпис, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Судом встановлено, що укладений між сторонами даної справи договір має специфіку, не властиву укладенню кредитних договорів у паперовому вигляді. Банківське обслуговування клієнтів здійснюється дистанційно, а тому споживач самостійно розпоряджається наданими йому коштами. Погодження із Умовами та правилами обслуговування рахунків фізичної особи шляхом проставляння електронного цифрового підпису особою свідчить про належне укладання кредитного договору.
Зазначене узгоджується із висновками Верховного Суду, викладеними у постановах від 16 грудня 2020 року у справі № 561/77/19, від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач 30 грудня 2021 року підписала анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, та простим електронним підписом - паспорт споживчого кредиту «Кредитна картка «Зелена».
З огляду на викладене, договір та Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи з використанням електронного підпису є правомірними, та вважаються такими, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Зазначене узгоджується із правовими висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18.
Отже, кредитний договір у даній справі підписано за допомогою електронного підпису та вважається таким, що укладений у письмовій формі у відповідності до статті 205, 207 ЦК України.
Аналіз змісту умов договору свідчить про те, що цей правочин містить усі істотні умови для відповідного виду договору, з яких сторони досягли згоди.
Таким чином, між сторонами склались кредитні правовідносини, які регулюються параграфом 2 (кредит) глави 71 Цивільного кодексу України.
Відповідно до матеріалів справи, за відповідачем наявна заборгованість, яка утворилась станом на 17 квітня 2024 року і складається з заборгованості за кредитом - 61 132,89 грн та заборгованості по відсоткам - 13 445,66 грн.
За таких підстав, суд вважає, що дії сторін у справі свідчать про укладення між ними договору про надання банківських послуг у встановлений законом спосіб, в тому числі погодження сторонами Умов обслуговування рахунків фізичної особи з додатками, шляхом проставляння ними електронного цифрового підпису (аналога власноручного підпису).
У частині третій статті 12, частинах першій, п'ятій, шостій статті 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно частин першої - третьої статті 89 ЦПК України зазначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Як вже зазначалось судом, з матеріалів справи вбачається, що між Банком та відповідачем при укладенні кредитного договору були досягнути усі істотні умови договору. Крім того, відповідач отримала кредитні кошти шляхом перерахування їх на рахунок відповідача згідно умов договору, що вбачається з виписки по рахунку.
Доказів на підтвердження того, що відповідач належним чином виконує грошові зобов'язання за кредитним договором, матеріали справи не містять.
Згідно з розрахунком заборгованості, наданим позивачем, станом на 17 квітня 2024 року заборгованість відповідача за договором становить 74 578,55 грн.
Відповідачем належними та допустимими доказами не спростовано розмір заборгованості за кредитним договором, який визначений позивачем на підставі первинних бухгалтерських документів.
За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2021 року у справі № 904/5726/19 у процесуальному та матеріальному законодавстві передбачено обов'язок доказування, який слід розуміти як закріплену міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах. Цей склад фактів визначається нормою права, що регулює спірні правовідносини. Відповідно, звертаючись із позовом на захист свого порушеного права, позивач повинен довести належними, допустимими та достовірними доказами підстави виникнення в боржника обов'язку та зміст цього обов'язку згідно з нормами права, що регулюють спірні правовідносини. У свою чергу процесуальні обов'язки відповідача полягають також у здійснені ним активних процесуальних дій, наведенні доводів та наданні доказів, що спростовують існування цивільного права позивача. Тож виходячи з принципу змагальності сторін у процесі на позивача за загальним правилом розподілу тягаря доказування не може бути покладено обов'язок доведення обставин, за які відповідає відповідач, зокрема, якщо відповідач нехтує своїми процесуальними обов'язками.
Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про обгрунтованість заялвених позовних вимог, відповідно, наявність правових підстав для їх задоволення в повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, керуючись частиною першою статті 141 ЦПК України, суд дійшов висновку про доцільність стягнення з відповідача на користь позивача сплаченого ним судового збору у розмірі 3 028,00 грн.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 235, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд,
1. Позовні вимоги Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» суму заборгованості кредитним договором б/н від 02 жовтня 2017 року у розмірі 74 578,55 грн (сімдесят чотири тисячі п'ятсот сімдесят вісім гривень 55 копійок).
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 3 028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень 00 копійок).
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
1. Позивач - Акціонерне товариство «Акцент-Банк», адреса: 49074, місто Дніпро, вулиця Батумська, будинок 11, код ЄДРПОУ 14360080;
2. Відповідач - ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Суддя А.О. Митрофанова