Справа № 752/13229/24
Провадження №: 2/752/5731/24
(заочне)
13 серпня 2024 року Голосіївський районний суд міста Києва в складі головуючої судді Митрофанової А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом
ОСОБА_1
до ОСОБА_2
про розірвання шлюбу
До Голосіївського районного суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач), адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 до ОСОБА_2 (далі - відповідач), адреса: АДРЕСА_3 , в якій позивач просить суд шлюб між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 19 травня 2018 року виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, про що у Книзі реєстрації шлюбів зроблено актовий запис № 215 - розірвати.
В обгрунтування позову позивач посилається на те, що 19 травня 2018 року між нею та відповідачем Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області зареєстровано шлюб, актовий запис № 215.
Від шлюбу подружжя має неповнолітню дитину - доньку ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Останнім часом, як зазначає позивач, сімейне життя з відповідачем погіршилось, що в кінцевому результаті призвело до припинення між ними шлюбних відносин, на теперішній час сторони спільного бюджету не мають, проживають окремо один від одного, донька проживає з позивачем і після розірвання шлюбу залишиться проживати з нею. Строк на примирення, як вказує позивач, надавати не має необхідності, оскільки сім'я розпалася та зберегти її неможливо, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 24 червня 2024 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін, а також встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення копії ухвали суду подати відзив на позовну заяву у відповідності до статті 274 ЦПК України.
Копія ухвали суду від 24 червня 2024 року разом з копією позовної заяви та доданими до неї документами була направлена на адресу зареєстрованого місця проживання відповідача: АДРЕСА_3 , рекомендованим листом з рекомендованим повідомленням, який повернувся на адресу суду.
Так, відповідно до пункту 3 частини сьомої статті 128 Цивільного процесуального кодексу України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду.
Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).
Згідно частини восьмої статті 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів та ухвалити заочне рішення, у зв'язку з неподанням відповідачем відзиву, та відсутністю заперечень позивача щодо заочного розгляду справи, що відповідає положенням пункту 3, пункту 4 частини першої статті 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши наявні матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази у їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 19 травня 2018 року ОСОБА_2 , 31 жовтня 1998 зареєстрував шлюб з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , після реєстрації шлюбу остання змінила дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 » на прізвище чоловіка « ОСОБА_1 », про що Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області складено відповідний актовий запис № 215 (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 від 19 травня 2018 року).
Від шлюбу у подружжя народилась дитина - донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 01 березня 2019 року Києво-Святошинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області , актовий запис № 133.
Позивач у своєму позові зазначає, що фактичні шлюбні відносини з відповідачем припинені, спільного бюджету не мають, спільного господарства не ведуть, проживають окремо один від одного, донька проживає разом з нею та після розірвання шлюбу залишиться проживати з позивачем.
Вважаючи, що оскільки шлюбні відносини фактично були припинені, а подальше спільне життя і збереження шлюбу неможливе, позивач звернулась до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно зі статтею 24 Сімейного кодексу України (далі - СК України) шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя відповідно до статті 110 СК України.
Відповідно до частини другої статті 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, що мають істотне значення.
Згідно частини другої статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом, шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Згідно частини третьої статті 115 СК України документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Задовольняючи позов про розірвання шлюбу, суд має виходити з того, що добровільність шлюбу є однією з основних його засад. Під шлюбом слід розуміти сімейний союз, при цьому слово «сімейний» засвідчує, що шлюб створює сім'ю, а слово «союз» підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Для поваги до права дружини або чоловіка на пред'явлення вимоги про розірвання шлюбу потрібен прояв другим з подружжя власної гідності, поваги до себе.
Оскільки шлюбні відносини між подружжям припинені, наміру їх відновлювати у сторін не має, останні проживають окремо один від одного, спільного господарства не ведуть, суд вважає, що збереження сім'ї є неможливим, відповідно, наявні правові підстави для задоволення позовних вимог та розірвання шлюбу між подружжям.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 4, 12, 13, 76-81, 235, 258, 259, 263-265, 268, 273, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд,
1. Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
2. Шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрований Виконавчим комітетом Боярської міської ради Києво-Святошинського району Київської області, актовий запис № 215 від 19 травня 2018 року (свідоцтво про шлюб серія НОМЕР_1 від 19 травня 2018 року) - розірвати.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом двадцяти днів з дня отримання його копії. У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя А.О. Митрофанова