Справа 556/1362/24
Номер провадження 1-в/556/143/2024
Іменем України
13.08.2024 року смт. Володимирець
Володимирецький районний суд Рівненської області в складі:
головуючого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2 ,
за участю прокурора - ОСОБА_3 ,
представника ДУ «Полицька виправна колонія (№76)» - ОСОБА_4
адвоката - ОСОБА_5
засудженого - ОСОБА_6
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Володимирець, в режимі відеоконференції, клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, зареєстрованого та жителя АДРЕСА_1 , раніше не судимого, про зарахування строку застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у строк покарання на підставі ч.7 ст. 72 КК України.
Засуджений 18.04.2017 року Орджонікідзевським районним судом м. Запоріжжя за ст.ст. 307 ч.3, 309 ч.1, 311 ч.2, 317 ч.2, 309 ч.2 КК України - на 9 років позбавлення волі, з конфіскацією майна.
Адвокат ОСОБА_5 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 звернулася до суду з клопотанням про зарахування строку застосування запобіжного заходу засудженому у вигляді цілодобового домашнього арешту у строк покарання, на підставі ч.7 ст. 72 КК України.
Клопотання обґрунтовано тим, що ОСОБА_6 на теперішній час відбуває покарання у ДУ «Полицька виправна колонія (№76)», ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.12.2012 застосовано відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту - цілодобово, до 19.01.2013. Ухвалою колегії суддів Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.04.2013 року обрано ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб до 19.06.2013 року. В подальшому ухвалами колегії суддів Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.06.2013 року, 09.08.2013 року, 10.10.2014 року та 07.04.2014 року запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжувався з покладенням на обвинуваченого процесуальних обов'язків.
На підставі вище викладеного, просять зарахувати засудженому строк застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у строк покарання на підставі ч.7 ст. 72 КК України.
У судовому засіданні захисник засудженого - адвокат ОСОБА_5 підтримала заявлене клопотання.
Засуджений ОСОБА_6 просив зарахувати йому домашній арешт у строк покарання, з 31.12.2012р. по 28.08.2020 р. У вироці Орджонікідзевського районного суду від 18.04.2017 р. зазначено, що запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили йому залишено без змін.
Прокурор у судовому засіданні просив клопотання захисника і засудженого задоволити частково. На підставі ч.7 ст. 72 КК України, зарахувати засудженому ОСОБА_6 у строк покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду від 18.04.2017 р. строк цілодобового домашнього арешту у період з 31 грудня 2012 року по 19 січня 2013 року. Оскільки в подальшому ухвалами суду строк дії домашнього арешту продовжувався з забороною покидати житло у певні періоди доби, тобто не цілодобовий арешт.
Думка представника колонії, щодо даного клопотання - на розсуд суду.
Заслухавши думку прокурора, учасників провадження, дослідивши матеріали клопотання, суд дійшов такого висновку.
Виходячи з засад законності та застосовуючи аналогію кримінального процесуального закону стосовно вирішення питань підсудності клопотання за ч. 5 ст. 72 КК України, виходячи з того, що заявлене клопотання порушує питання про фактичне скорочення терміну призначеного судом покарання, що дає підстави вважати пом'якшенням покарання, а відповідно до п. 13 ч. 1 ст. 537 КПК України питання про пом'якшення покарання із застосуванням ст.72 КК України відповідно до п. 2 ч. 2 ст.539 КПК України віднесено до компетенції місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок.
Судом встановлено, що ОСОБА_6 засуджено 18.04.2017 року вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя за ст.ст. 307 ч.3, 309 ч.1, 311 ч.2, 317 ч.2, 309 ч.2 КК України - на 9 років позбавлення волі, з конфіскацією майна. Запобіжний захід у вигляді домашнього арешту до набрання вироком законної сили залишено без змін.
Ухвалою слідчого судді Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 24.12.2012 застосовано відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту цілодобово, до 19.01.2013 (з 31 грудня 2012 року). Ухвалою колегії суддів Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 19.04.2013 року обрано ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту строком на 60 діб до 19.06.2013 року, з забороною покидати житло у певні періоди доби. Ухвалами колегії суддів Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 05.06.2013 року, 09.08.2013 року, 10.10.2013 року та 07.04.2014 року запобіжний захід у вигляді домашнього арешту відносно обвинуваченого ОСОБА_6 продовжувався з покладенням на обвинуваченого процесуальних обов'язків - в тому числі не залишати постійне місце проживання в певні періоди доби.
Отже, по вказаному кримінальному провадженню до засудженого ОСОБА_6 був застосований запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту у період з 31.12.2012 року по 19.01.2013 року.
Відповідно до положень ч. 6 ст. 181 КПК України строк дії ухвали про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців.
28 березня 2024 року набрав чинності Закону України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань» від 28.03.2023 № 3342-IX, яким було доповнено ст. 72 КК України частиною 7, згідно з якою домашній арешт зараховується судом у строк покарання за правилами, передбаченими в частині першій цієї статті, виходячи з такого їх співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 5 КК України, закон про кримінальну відповідальність, що поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання.
За таких обставин, суд вважає, що саме строк застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у період з 31.12.2012 року по 19.01.2013 року підлягає зарахуванню в строк відбуття покарання ОСОБА_6 за правилами передбаченими ч.7 ст. 72 КК України, із розрахунку «три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі».
На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 є обґрунтованим та таким, що підлягає до часткового задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 72 КК України, ст. 537, 539 КПК України, суд, -
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 , яка діє в інтересах засудженого ОСОБА_6 про зарахування строку застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту у строк покарання - задовольнити частково.
На підставі ч. 7 ст. 72 КК України (в редакції Закону України№ 3342-IX від 23.08.2023) засудженому ОСОБА_6 у строк покарання за вироком Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 18.04.2017 року зарахувати строк цілодобового домашнього арешту у період з 31.12.2012 року по 19.01.2013 року, із співвідношення - три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
На ухвалу може бути подана апеляція до Рівненського апеляційного суду Рівненської області протягом 7 діб через Володимирецький районний суд Рівненської області з моменту проголошення, а засудженим з моменту вручення копії ухвали.
Суддя: ОСОБА_1