Справа № 539/3089/24
Провадження № 1-кп/539/284/2024
13 серпня 2024 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Лубенського міськрайонного суду Полтавської області кримінальне провадження № 12024170570000647, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 липня 2024 року, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Лубни Полтавської області, зареєстрованого та проживаючого по АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, неодруженого, непрацюючого, який на утриманні неповнолітніх дітей та непрацездатних осіб не має, з середньою спеціальною освітою, перебуває на військовому обліку військовозобов'язаних запасу у ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі статті 89 Кримінального кодексу України (далі - КК України) несудимого,
за обвинуваченням, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 263 КК України,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
Історія провадження.
До Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від прокурора Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 надійшов обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 липня 2024 року за № 12024170570000647, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 КК України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи № 539/3089/24 між суддями від 30 липня 2024 року визначено головуючого суддю Лубенського міськрайонного суду Полтавської області ОСОБА_1 .
Ухвалою суду від 02 серпня 2024 року у кримінальному провадженні призначено підготовче судове засідання.
Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним.
ОСОБА_3 у грудні 2021 року, перебуваючи на території Лубенського міського ринку у місті Лубнах Полтавської області, придбав у невстановленої слідством особи пневматичну гвинтівку «Safari Чайка» із розточеним стволом під патрон калібру 5,6 мм, після чого у невстановленої слідством особи також придбав патрони калібру 5,6 мм кільцевого запалення у кількості 40 шт. для використання при стрільбі з указаної зброї. Достовірно знаючи, що вказаний пристрій є вогнепальною зброєю та що патрони є бойовими припасами, ОСОБА_3 вирішив перенести їх до місця свого проживання з метою подальшого зберігання, а також здійснив відстріл чотирьох патронів, переконавшись при цьому, що ця зброя та патрони придатні для використання.
Усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи з прямим умислом, спрямованим на незаконне придбання, носіння та зберігання вогнепальної зброї та бойових припасів, не маючи передбаченого законом дозволу, ОСОБА_3 переніс вогнепальну зброю та патрони у кількості 36 шт. до місяця свого проживання по АДРЕСА_1 , де у подальшому їх зберігав до липня 2024 року.
18 липня 2024 року о 09.12 год на підставі ухвали Лубенського міськрайонного суду Полтавської області за місцем проживання ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 працівники поліції провели обшук, під час якого в допоміжному приміщенні (сараї) виявили та вилучили предмет, ззовні схожий на зброю, який відповідно до висновку судово-балістичної експертизи від 22 липня 2024 року № СЕ-19/117-24/12486-БЛ є вогнепальною зброєю, виготовленою шляхом переробки пневматичної гвинтівки «Safari Чайка», калібру 4,5 мм, серійний № НОМЕР_1 , промислового виготовлення, що виражається у розточуванні ствола під патрон калібру 5,6 мм кільцевого запалення та встановлення бійка в ствольній коробці саморобним способом, наданий на дослідження пристрій для проведення пострілів наданими на дослідження спортивно-мисливськими патронами калібру 5,6 мм та іншими патронами з аналогічними розмірними характеристиками, споряджених різними видами метальних зарядів. Крім цього, виявлено та вилучено предмети, ззовні схожі на патрони у кількості 36 шт., які відповідно до висновку судово-балістичної експертизи від 22 липня 2024 року № СЕ-19/117-24/12486-БЛ є бойовими припасами - гвинтівковими спортивно-мисливськими патронами калібру 5,6 мм, кільцевого запалення, виготовлені промисловим способом, які ОСОБА_3 прибав, носив та зберігав без передбаченого законом дозволу.
Стаття (частина статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.
ОСОБА_3 обвинувачується у незаконному придбанні, носінні та зберіганні вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської) та бойових припасів без передбаченого законом дозволу, тобто у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого частиною четвертою статті 263 КК України.
Відомості про укладену угоду, її реквізити, зміст та визначена міра покарання
До суду надійшла угода про визнання винуватості від 30 липня 2024 року, укладена між прокурором Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому статтями 468-470 та 472 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України).
Згідно з цією угодою прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання підозри, всіх істотних для вказаного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_3 за частиною першою статті 263 КК України.
Обвинувачений ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення визнав повністю, зазначивши, що щиро розкаюється у вчиненому. Також сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_3 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення.
Враховуючи обставини, що пом'якшують покарання, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, особу обвинуваченого, який визнав свою вину, на обліку у лікарів невропатолога та психіатра не перебуває, посередньо та позитивно характеризується за місцем проживання, сторонами кримінального провадження погоджено, що виправлення ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства.
За умовами вказаної угоди сторони дійшли згоди щодо правильності правової кваліфікації дій обвинуваченого за частиною першою статті 263 КК України.
Сторони погодились на призначення обвинуваченому ОСОБА_3 покарання за частиною першою статті 263 КК України у виді 4 років позбавлення волі. На підставі статті 75 КК України дійшли згоди про можливе звільнення ОСОБА_3 від відбування покарання з випробуванням з установленням іспитового строку, тривалість якого визначає суд, та з покладенням обов'язків, передбачених статтею 76 КК України.
Угода містить посилання сторін на усвідомлення ними наслідків укладення і затвердження угоди, передбачених статтею 473 КПК України, а також наслідків невиконання угоди про визнання винуватості, що передбачені статтею 476 КПК України.
Позиції учасників судового провадження щодо угоди
Прокурор в підготовчому судовому засіданні вказав, що при укладенні угоди дотримані вимоги і правила КПК України та КК України, просив угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання.
Обвинувачений ОСОБА_3 у підготовчому судовому засіданні визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за частиною першою статті 263 КК України, погодився на призначення йому узгодженого покарання та просив затвердити укладену з прокурором угоду.
Захисник ОСОБА_5 у підготовчому судовому засіданні просив укладену з прокурором угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання для обвинуваченого ОСОБА_3 та інші передбачені угодою заходи.
Мотиви, з яких суд виходив при вирішенні питання про відповідність угоди вимогам закону і ухваленні вироку, та положення закону, якими він керувався
Розглядаючи питання про можливість затвердження вказаної угоди про визнання винуватості, суд дійшов таких висновків.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Частиною другою статті 469 КПК України встановлено, що угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого.
Згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо: 1) кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів; 2) особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; 3) особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у зв'язку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні щодо кримінальних правопорушень, внаслідок яких шкода завдана державним чи суспільним інтересам або правам та інтересам окремих осіб, у яких беруть участь потерпілий або потерпілі, не допускається, крім випадків надання всіма потерпілими письмової згоди прокурору на укладення ними угоди.
Укладення угоди про примирення або про визнання винуватості може ініціюватися в будь-який момент після повідомлення особі про підозру до виходу суду до нарадчої кімнати для ухвалення вироку. У разі недосягнення згоди щодо укладення угоди факт її ініціювання і твердження, що були зроблені з метою її досягнення, не можуть розглядатися як відмова від обвинувачення або як визнання своєї винуватості (частини п'ята та шоста статті 469 КПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 березня 2023 року у справі № 947/10464/21 викладено висновок про те, що «у випадку укладення сторонами кримінального провадження угоди про визнання винуватості в порядку, визначеному главою 35 КПК України, дії суду обмежуються відповідним бажанням сторін, а також вимогами КПК України».
За змістом пункту 1 частини третьої статті 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, яким затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку, передбаченому статтями 468-475 цього Кодексу
Суд відповідно до частини другої статті 473 КПК України роз'яснив обвинуваченому наслідки укладення та затвердження цієї угоди про визнання винуватості, якими є для прокурора та обвинуваченого обмеження їх права оскарження вироку згідно зі статтями 394 та 424 КПК України, а для обвинуваченого наслідком укладення та затвердження цієї угоди є також його відмова від здійснення прав, передбачених абзацами першим та четвертим пункту 1 частини четвертої статті 474 КПК України.
Обвинуваченому роз'яснено обмеження щодо оскарження вироку суду першої інстанції, ухваленого на підставі угоди між прокурором та підозрюваним, обвинуваченим про визнання винуватості визначені статтею 394 КПК України.
Відповідно до частини четвертої статті 474 КПК України перед ухваленням рішення про затвердження угоди про визнання винуватості суд під час судового засідання повинен з'ясувати в обвинуваченого, чи цілком він розуміє: 1) що він має право на судовий розгляд, під час якого прокурор зобов'язаний довести кожну обставину щодо кримінального правопорушення, у вчиненні якого його обвинувачують, а він має такі права: мовчати, і факт мовчання не матиме для суду жодного доказового значення; мати захисника, у тому числі на отримання правової допомоги безоплатно у порядку та випадках, передбачених законом, або захищатися самостійно; допитати під час судового розгляду свідків обвинувачення, подати клопотання про виклик свідків і подати докази, що свідчать на його користь; 2) наслідки укладення та затвердження угод, передбачені статтею 473 цього Кодексу; 3) характер кожного обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим; 4) вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.
Суд шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом з'ясовано, що ОСОБА_3 повністю усвідомлює зміст укладеної з прокурором угоди про визнання винуватості, характер обвинувачення, щодо якого визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені пунктом 1 частини четвертої статті 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені статтею 476 КПК України.
Відповідно до частини першої статті 263 КК України носіння, зберігання, придбання, передача чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу караються позбавленням волі на строк від трьох до семи років.
Диспозицією статті 263 КК передбачено, що кримінальна відповідальність настає за носіння, зберігання, придбання, передачу чи збут вогнепальної зброї (крім гладкоствольної мисливської), бойових припасів, вибухових речовин або вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу (постанова Верховного Суду від 21 лютого 2024 року у справі № 167/65/21).
Кримінальне правопорушення за частиною першою статті 263 КК України, у вчиненні якого ОСОБА_3 визнав себе винуватим, згідно із статтею 12 КК України, відносяться до категорії тяжких.
За змістом частини першої статті 475 КПК України якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.
Ознайомившись зі змістом угоди, перевіривши виконання вимог статті 472 КПК України, вислухавши думку учасників кримінального провадження, переконавшись у добровільності волевиявлення сторін на укладення угоди, суд вбачає всі підстави для затвердження угоди, оскільки її умови не суперечать вимогам кримінального та кримінально-процесуального закону, не посягають на інтереси суспільства, не порушують права, свободи чи інтереси інших осіб, у суду немає підстав припускати неможливість її виконання обвинуваченим, наявні фактичні підстави для визнання винуватості, узгоджені сторонами вид та міра покарання відповідають загальним правилам призначення кримінальних покарань, встановлених кримінальним законом.
Згідно з частиною першою статті 75 КК України якщо суд, крім випадків засудження за корупційне кримінальне правопорушення, кримінальне правопорушення, пов'язане з корупцією, кримінальне правопорушення, передбачене статтями 403, 405, 407, 408, 429 цього Кодексу, вчинене в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці, порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, катування, передбачене частиною третьою статті 127 цього Кодексу, при призначенні покарання у виді виправних робіт, службового обмеження для військовослужбовців, обмеження волі, а також позбавлення волі на строк не більше п'яти років, враховуючи тяжкість кримінального правопорушення, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення від відбування покарання з випробуванням.
Беручи до уваги вищенаведене, суд уважає можливим прийняття рішення про затвердження угоди про визнання винуватості між сторонами кримінального провадження, призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання, у виді 4 років позбавлення волі. На підставі статті 75 КК України, звільнити ОСОБА_3 від відбуття призначеного покарання з випробувальним терміном 2 роки, та покладенням обов'язків, передбачених статтею 76 КК України.
Вказане покарання відповідає принципу індивідуалізації покарання та ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, є справедливим та достатнім для виправлення обвинуваченого і для попередження вчинення нових кримінальних правопорушень у майбутньому.
Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
На підставі статті 124 КПК України необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави процесуальні витрати, а саме документально підтверджені витрати на залучення експерта (проведення в Полтавському науково-дослідному експертно-криміналістичному центрі МВС України судово-балістичної експертизи від 22 липня 2024 року № СЕ-19/117-24/12486-БЛ) у розмірі 3 029,12 грн.
Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні необхідно вирішити відповідно до статті 100 КПК України.
Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 запобіжний захід не обирався. Цивільні позови у кримінальному провадженні не заявлено.
Керуючись статтями 314, 373, 374, 394, 474 та 475 КПК України,
Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 30 липня 2024 року, між прокурором Лубенської окружної прокуратури Полтавської області ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_3 , за участю захисника ОСОБА_5 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 10 липня 2024 року за № 12024170570000647.
Визнати ОСОБА_3 винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 263 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.
На підставі статті 75 КК України звільнити ОСОБА_3 від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки.
Відповідно до статті 76 КК України зобов'язати ОСОБА_3 періодично з'являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Іспитовий строк обчислювати з моменту проголошення вироку суду.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати, а саме документально підтверджені витрати на залучення експерта в розмірі 3 029 (три тисячі двадцять дев'ять) гривень 12 копійок.
Речові докази, а саме: пневматичну гвинтівку «Safari Чайка», калібру 4,5 мм, серійний № НОМЕР_1 , промислового виготовлення, перероблену шляхом розточуванні ствола під патрон калібру 5,6 мм кільцевого запалення та встановлення бійка в ствольній коробці саморобним способом; 36 гвинтівкових спортивно-мисливських патронів калібру 5,6 мм, кільцевого запалення, які виготовлені промисловим способом, - знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, визначених статтею 394 КПК України, а саме: обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 КПК України, в тому числі нероз'яснення йому наслідків укладення угоди; прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 КПК України угода не може бути укладена.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1