Справа № 529/551/24
Провадження № 3/529/266/24
13 серпня 2024 року суддя Диканського районного суду Полтавської області Петренко Л.Є., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з СПД № 2 Полтавського ВП № 2 ГУНП в Полтавській області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , не працюючої, ідентифікаційний номер не встановлено,
за ч. 1 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_1 19.06.2024 близько 09 год. 00 хв. за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчинила відносно свого співмешканця ОСОБА_2 домашнє насильство, а саме умисні дії фізичного та психологічного характеру: штовхала, ображала нецензурною лайкою, внаслідок чого могла бути завдана шкода його психологічному та фізичному здоров'ю.
В судове засідання ОСОБА_1 неодноразово викликалась, але не з'явилась. Поштові конверти повернуті без вручення з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Згідно довідки ОСОБА_1 доставлено СМС-повідомлення на мобільний номер телефона.
Враховуючи, що згідно з вимогами ч. 1 ст. 268 КУпАП участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи за ст.173-2 КУпАП не є обов'язковою, тому розгляд справи проведено у відсутність ОСОБА_1 , оскільки судом вжиті усі заходи для її виклику та повідомлення.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.ст. 252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Аналіз вказаної норми дає підстави стверджувати, що склад адміністративного правопорушення це передбачена нормами права сукупність об'єктивних і суб'єктивних ознак, за наявності яких те чи інше діяння можна кваліфікувати як адміністративне правопорушення.
Відповідно до диспозиції ч.1 ст.173-2 КпАП України об'єктивною стороною правопорушення є вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання термінового заборонного припису особою, стосовно якої він винесений, або неповідомлення уповноваженим підрозділам органів Національної поліції України про місце свого тимчасового перебування в разі винесення такого припису.
Згідно п.14 ч.1 ст.1 Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Водночас, домашнє насильство характеризується такими ознаками: умисність (з наміром досягнення бажаного результату); спричинення шкоди; порушення прав і свобод людини; значна перевага сил (фізичних, психологічних, пов'язаних із вищою посадою тощо) того, хто чинить насильство.
Для наявності складу адміністративного правопорушення щодо вчинення домашнього насильства є обов'язковим одночасне існування вищевказаних ознак, у разі відсутності хоча б однієї із ознак дії особи не можна розцінювати як насильство.
Як вбачається з матеріалів справи на підтвердження винуватості ОСОБА_1 надано такі докази:
-рапорт працівника поліції, відповідно до якого на службу 102 надійшло повідомлення від ОСОБА_1 , що 19.06.2024 о 10:40 за адресою: АДРЕСА_2 чоловік вчиняє домашнє насильство, заявниця зачинилася в будинку;
-протокол прийняття заяви від ОСОБА_2 , де зазначено, що 19.06.2024 близько 09 год його співмешканка ОСОБА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вчиняє відносно нього домашнє насильство, кричить, ображає, висловлюється нецензурною лайкою, після чого вдарила кружкою по голові;
-письмові пояснення ОСОБА_2 , які є аналогічними тим, що викладені у протоколі про прийняття заяви;
-письмові пояснення ОСОБА_1 в яких вона вказує, що 19.06.2024 близько 09 год її співмешканець ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння вчинив відносно неї домашнє насильство, кричить, ображає, висловлюється нецензурною лайкою, на зауваження не реагував, вдарив кружкою по голові, після чого вона викликала працівників поліції.
Відповідно до інформації отриманої з Єдиного державного реєстра судових рішень, постановою Диканського районного суду Полтавської області від 07.08.2024 ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП за наступних обставин: 19 червня 2024 року близько 09 год. 00 хв. ОСОБА_2 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходячись за місцем свого проживання по АДРЕСА_1 , вчинив домашнє насильство стосовно своєї співмешканки ОСОБА_1 , а саме висловлювався нецензурною лайкою в її адресу, ображав, штовхав, на зауваження не реагував, чим завдав шкоди психічному здоров'ю потерпілої.
Дослідивши та проаналізувавши в сукупності наявні у справі докази приходжу до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки саме ОСОБА_1 викликала працівників поліції через вчинене домашнє насильство щодо неї її співмешканцем ОСОБА_2 та саме останній вчинив домашнє насильство, а не ОСОБА_1 , що підтверджується постановою суду.
Матеріалами справи не доведено, що ОСОБА_1 мала умисел на вчинення домашнього насильства з наміром завдати ОСОБА_2 психологічного чи фізичного насильства.
Згідно з ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом (частина 1 статті 7 КУпАП).
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
За таких обставин, в діях ОСОБА_1 відсутній склад та подія адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.173-2 КУпАП, а тому провадження по справі підлягає закриттю.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 247, 252, 256, 280, 283, 284 КУпАП, -
постановив:
Закрити провадження в справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відносно ОСОБА_1 за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Полтавського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги через Диканський районний суд Полтавської області.
Суддя Л.Є. Петренко