"12" серпня 2024 р. Справа № 363/2237/24
12.08.2024 року Вишгородський районний суд Київської області, в складі:
головуючого судді Котлярової І.Ю.,
за участі секретаря Душиної Х.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Вишгород в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії,-
КП «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради звернулось до суду з позовом про солідарне стягнення з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь КП «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради заборгованості за послуги з централізованого опалення за період з квітня 2021 року по лютий 2024 року в розмірі 33 340, 06 грн. та судові витрати у розмірі 3 028, 00 грн.Обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що позивач у відповідності до Статуту здійснює господарську діяльність з постачання теплової енергії та надання відповідних комунальних послуг споживачам. Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Починаючи з листопада 2021 року, у відповідності до вимог чинного законодавства, зокрема, вимог Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 09.11.2017 року між відповідачами та позивачем склалися договірні відносини на основі публічного договору приєднання, який набрав чинності через 30 днів з моменту його розміщення на офіційному сайті органу місцевого самоврядування - 03.11.2021 року (розміщення відбулося 03.10.2021 року). В період з квітня 2021 року по лютий 2024 року позивач забезпечував відповідачів послугами з постачання теплової енергії. Однак, відповідачі свої обов'язки, згідно договору не виконують, оплату послуг не здійснюють, у зв'язку із чим утворилася заборгованість у розмірі 33 340, 06 грн. Неналежне виконання відповідачами своїх грошових зобов'язань порушує право позивача на своєчасне одержання плати за надані послуги, таким чином, позивач вимушений звернутися до суду за захистом своїх прав.
Згідно частини шостої статті 19 ЦПК України зазначений спір є малозначним, а тому відповідно до вимог статті 274 ЦПК України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Ухвалою Вишгородського районного суду Київської області від 17.05.2024 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, направила до суду заяву, згідно якої просила розглянути справу у її відсутність, просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, щодо ухвалення заочного рішення у справі не заперечувала.
Відповідачі у судові засідання не з'являлися, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином, про що свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення, а також були повідомленні про дату та час слухання справи шляхом розміщення оголошення на сайті суду про їх виклик у судове засідання. Заяв про розгляд справи за їх відсутності до суду не надходили, а також не скористалися правом надання відзиву проти позову, тому суд, відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідачів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 280 ЦПК України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідачів.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.
Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.
Статтею 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень.
Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 є співвласниками квартири АДРЕСА_1 , що вбачається із Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 368467980 від 05.03.2024 року. З вказаної інформаційної довідки вбачається, що ОСОБА_2 на праві спільної часткової власності належить 1/3 частина квартири, ОСОБА_1 5/9 частини, ОСОБА_3 1/9 частини.
Як вбачається з відомостей Вишгородської міської ради № 566 та № 567 від 16.05.2024 року місце проживання ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно відомостей Вишгородської міської ради № 565 від 16.05.2024 року місце проживання ОСОБА_3 зареєстровано за адресою: АДРЕСА_3 .
Відтак відповідачі є споживачами комунальних послуг, які надаються Комунальним підприємством «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради в квартирі АДРЕСА_1 .
Договір про надання житлово-комунальних послуг згідно вимог п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» між сторонами не укладався.
Хоча відповідачі договору про надання комунальних послуг не укладали, разом з тим від них не відмовлялися та фактично їх отримували.
Відповідно до правового висновку викладеного Верховним Судом у постанові від 26 вересня 2018 року у справі №750/12850/16, відсутність укладеного з відповідачем договору про надання житлово-комунальних послуг не звільняє останніх від обов'язку оплачувати надані йому послуги.
Відповідачі свої обов'язки по сплаті отриманих послуг не виконували, внаслідок чого за період з квітня 2021 по лютий 2024 року у останніх утворилася заборгованість в розмірі 33 340 грн. 06 коп.
Згідно п. 24 Правил надання послуги з постачання теплової енергії і типових договорів про надання послуги з постачання теплової енергії від 21 серпня 2019 року №830 (далі Правила), розподіл між споживачами обсягу спожитої у будівлі послуги здійснюється з урахуванням показань вузлів розподільного обліку/приладів-розподілювачів теплової енергії, а у разі їх відсутності - пропорційно опалювальній площі (об'єму) приміщення споживача відповідно до Методики розподілу.
Відповідно до п. 35 Правил, розрахунковим періодом для оплати спожитої послуги є календарний місяць. Оплата послуги здійснюється не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, якщо інший порядок та строки не визначені договором. За бажанням споживача оплата послуг може здійснюватись шляхом внесення авансових платежів.
Згідно п. 36 Правил, споживач здійснює оплату послуги щомісяця в порядку та строки, визначені договором.
Разом з тим, позивач своєчасно та в повному обсязі надавав відповідачам послуги з опалення, які останні не оплачували, внаслідок чого утворилася заборгованість.
Вказані обставини підтверджуються сукупністю досліджених в суді доказів, зокрема копіями:
- рішення Вишгородської районної ради Київської області «Про встановлення тарифу на теплову енергію та послугу з централізованого опалення для потреб населення з урахуванням коригування, шляхом вилучення зі структури тарифу втрат, які виникли протягом періоду розгляду розрахунків тарифів на теплову енергію, встановлення та їх оприлюднення Вишгородському районному комунальному підприємству «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради № 777-43-VII від 20 лютого 2020 року;
- рішення Вишгородської районної ради Київської області «Про безоплатне прийняття юридичної особи Вишгородського районного КП «Вишгородтепломережа» та майна у комунальну власність Вишгородської міської територіальної громади в особі ВМР із спільної комунальної власності територіальних сіл, селищ, міст Вишгородського району» № 10/1 від 06 серпня 2021 року;
- актів обстеження теплового вузла обліку за період квітня 2021 року по лютий 2024 року за адресою: АДРЕСА_4 .
Відповідно до ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Як вбачається зі ст. 162 ЖК України, плата за користування жилим приміщенням в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін.
Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Згідно п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», індивідуальний споживач - фізична або юридична особа, яка є власником (співвласником) нерухомого майна, або за згодою власника інша особа, яка користується об'єктом нерухомого майна і отримує житлово-комунальну послугу для власних потреб та з якою або від імені якої укладено відповідний договір про надання житлово-комунальної послуги.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Згідно ч. 1 ст. 6 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» учасниками правовідносин у сфері надання житлово-комунальних послуг є: споживачі (індивідуальні та колективні); управитель; виконавці комунальних послуг.
Відповідно до вимог п. 5 ч. 2 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» споживач зобов'язаний оплачувати надані житлово-комунальні послуги за цінами/тарифами, встановленими відповідно до законодавства, у строки, встановлені відповідними договорами.
Відповідно до норм ч. 6 ст. 19 Закону України «Про теплопостачання» споживач повинен щомісячно здійснювати оплату теплопостачальній організації за фактично отримані комунальні послуги.
Згідно ст. 322 ЦК України, власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається із ч.ч. 1-3 ст. 358 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.
Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю.
Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
Відповідно до ст. 360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.
Згідно норм ч. 1 ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ч. 1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Вирішуючи питання про визначення розміру стягнення, суд виходить зі змісту позовних вимог та наданих суду розрахунків, згідно яких сума заборгованості відповідачів за оплату отриманих комунальних послуг за період з квітня 2021 року по лютий 2024 року складає 33 340 грн. 06 коп. та сумнівів у суду не викликає.
Відповідачами порушено встановлені зобов'язання по оплаті наданих комунальних послуг, що тягне настання цивільно-правової відповідальності винних осіб, які мають сплатити суму боргу, про яку просить позивач.
У той же час, у справі відсутні відомості про те, що відповідачі на рівні користуються спільною квартирою АДРЕСА_1 в розумінні вимог ч. 3 ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», коли її 1/9 частина належить ОСОБА_3 , яка зареєстрована за іншою адресою в м. Вишгород, в той час, коли ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровані в зазначеній квартирі, за якою рахується заборгованість, та яким належать 5/9 та 1/3 частини.
В справі не має даних про те, що відповідачі, як співвласники, домовилися про порядок користування майном, а тому, виходячи з викладених вимог Закону, обов'язок щодо користування та утримання спільним частковим майном розподіляється між ними пропорційно до частки кожного із співвласників, що також відповідає засадам справедливості, добросовісності та розумності (ст. 3 ЦК України).
Відтак, з ОСОБА_3 на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за надані комунальні послуги в розмірі в розмірі 3 704 грн. 46 коп. (1/9 частина від загальної суми заборгованості), з ОСОБА_1 - 11 113 грн. 35 коп. (5/9 частина від загальної суми заборгованості), а з ОСОБА_2 - 18 522 грн. 25 коп. (1/3 частина від загальної суми заборгованості) пропорційно до розміру частки у власності квартири кожного з них.
Таким чином, судом встановлено порушене право позивача, яке підлягає захистові, а позов про це частковому задоволенню.
Крім того, представником позивача представлено документальне підтвердження понесених судових витрат, які згідно ст. 141 ЦПК України слід стягнути з відповідачів пропорційно до розміру задоволених вимог.
Враховуючи викладене та керуючись статтями 11, 16, 526, 527, 530, 615 ЦК України, статтями 4, 12, 13, 77, 81, 141, 263-265, 274-279, 280, 354 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за послуги з постачання теплової енергії - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради заборгованість за опалення за період з квітня 2021 року по лютий 2024 року в розмірі 11 113 грн. 35 коп. та судовий збір в розмірі 1 009 грн. 33 коп., а всього 12 122 (дванадцять тисяч сто двадцять дві) гривень 68 (шістдесят вісім) копійок.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради заборгованість за опалення за період з квітня 2021 року по лютий 2024 року в розмірі 18 522 грн. 25 коп. та судовий збір в розмірі 1 682 грн. 22 коп., а всього 20 204 (двадцять тисяч двісті чотири) гривень 47 (сорок сім) копійок.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь Комунального підприємства «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради заборгованість за опалення за період з квітня 2021 року по лютий 2024 року в розмірі 3 704 грн. 46 коп. та судовий збір в розмірі 336 грн. 45 коп., а всього 4 040 (чотири тисячі сорок) гривень 91 (дев'яносто одну) копійку.
В задоволенні позовних вимог в іншій частині відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду шляхом подачі в 30-денний строк з дня проголошення рішення, апеляційної скарги.
Позивач: Комунальне підприємство «Вишгородтепломережа» Вишгородської міської ради (знаходиться за адресою: Київська область, м. Вишгород, вул. Кургузова, 3-В, код ЄДРПОУ 13713569).
Відповідачі: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 ).
Суддя І.Ю. Котлярова