Справа № 362/5501/24
Провадження № 2/362/2606/24
13 серпня 2024 року
суддя Васильківського міськрайонного суду Київської області Марчук О.Л., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору та стягування аліментів,
Позивач звернувся до суду з позовом, перевіривши який, приходжу до висновку, що його необхідно залишити без руху з наступних підстав.
Норми статті 175 ЦПК України чітко та імперативно визначають вимоги щодо форми і змісту позовної заяви.
Натомість, в порушення пунктів 2, 4, 5, 8 і 10 частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява не містить:
-адресу місця проживання позивачки;
-спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні;
-зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги;
-зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових та електронних доказів, копії яких додано до заяви;
-підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Насамперед, у позові вказано адресу реєстрації позивачки, тоді як цивільний процесуальний закон не вимагає зазначення адрес реєстрації, а чітко і конкретно вказує на те, що позовна заява повинна містити місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс.
При цьому, суд враховує, що адреси місця реєстрації особи та місця її фактичного проживання (перебування) можуть бути різними.
Також, вимоги пункту першого прохальної частини позову не є позовними по своїй суті, оскільки не стосуються дій чи бездіяльності відповідача та не можуть бути до нього звернені, оскільки вони взагалі не є предметом спору між сторонами.
Викладене у пункті першому прохальної частини позову прохання не є способом захисту цивільних прав який використовується при формулюванні позовних вимог з метою захисту і/або відновлення прав та інтересів які порушені.
Зокрема, зазначене у пункті першому прохальної частини заяви прохання може бути викладено у вигляді окремого процесуального документу відповідно до положень ЦПК України.
Тобто, позивачу слід вирішити питання щодо обґрунтованості, доцільності, необхідності заявлення таких позовних вимог та їх формулювання у прохальній частині заяви.
Крім того, викладаючи обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, у заяві вказано перелік фактичних обставин, проте, в порушення в порушення наведених вимог цивільного процесуального закону, у позові не зазначено доказів, що підтверджують кожну з таких обставин (наприклад того, що син проживає із позивачкою, відповідач не надає грошових коштів на утримання сина).
Тобто, згідно із вимогами пункту п'ятого частини третьої статті 175 ЦПК України, позовна заява повинна містити зазначення доказів, що підтверджують обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а тому позивачу необхідно у новій редакції позовної заяви зазначити докази, що підтверджують зазначені ним у заяві усі обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог (у тому числі того, що син проживає із позивачкою, відповідач не надає грошових коштів на утримання сина).
При цьому, на виконання вимог частини п'ятої статті 177 ЦПК України, позивачу необхідно додати до позовної заяви всі наявні у нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (у тому числі того, що син проживає із позивачкою, відповідач не надає грошових коштів на утримання сина).
Як прилад: у позові зазначається певний факт, через кому доказ, що його підтверджує і такий доказ додається до позову (саме у цьому полягають наведені вимоги ЦПК України).
Наприклад:
- «син проживає із позивачкою, що підтверджується …. »;
- «відповідач не надає грошових коштів на утримання сина, що підтверджується …. ».
При цьому, слід звернути увагу, що додана до позову довідка про реєстрацію місця проживання дитини, не є доказом фактичного місця проживання дитини за вказаною адресою, оскільки адреси місця реєстрації особи та місця її фактичного проживання (перебування) можуть бути різними.
До того ж, за змістом позову позивач зазначає про перебування оригіналів доданих документів у позивача, відповідача і органу ДВС.
Натомість, є незрозумілим які документи перебувають у позивача, які у відповідача та які у органу ДВС?
Наголошуємо, що відповідно до пункту 8 частини третьої статті 175 ЦПК України, саме позивач має обов'язок зазначити у позовній заяві щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів, копії яких додано до заяви.
Тобто, позивачу слід вказати конкретних осіб (фізичних чи юридичних) у яких перебувають оригінали документів копії яких додано до позову!!!
Серед іншого, суд звертає увагу на наступне.
За змістом позову вказано про те, що «… у провадженні судів України, або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, а також немає рішення цих органів з такого спору.».
Натомість, цивільний процесуальний закон не вимагає зазначення таких відомостей у позові.
Проте, пункт 10 частини третьої статті 175 ЦПК України передбачає, що позовна заява повинна містити підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.
Тобто, «у провадженні судів немає справи, а також немає рішення» і «не подано іншого позову» - це різні поняття!
Отже, позивачу необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви у спосіб: шляхом подання нової редакції позовної заяви, яка б повністю відповідала вимогам статей 175 і 177 ЦПК України.
Згідно із частиною першою статті 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 ЦПК України, приходжу до висновку, що її слід залишити без руху, про що повідомити позивача та надати йому строк для усунення недоліків.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 175, 177, 185, 258 - 261 ЦПК України,
Залишити без руху позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про звільнення від сплати судового збору та стягування аліментів.
Повідомити про вказане позивача та надати йому строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення копії даної ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Примітка: позивачу слід неухильно дотримуватись імперативної норми частини другої статті 185 ЦПК України та усувати недоліки у строк десяти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Отже, відповідно до частини другої статті 185 ЦПК України позивач має право усунути недоліки у строк десяти днів з дня вручення йому копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.